Постанова

від 15.10.2015 по справі 810/2065/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2065/15 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Ткачук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакет » на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Обухівському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакет» про стягнення капіталізованих платежів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Обухівському районі Київської області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакет», в якому просив суд стягнути з ТОВ «Трипільський пакет» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Обухівському районі Київської області капіталізовані платежі у сумі 2258790, 66 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року адміністративний позов задоволено

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити, свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Трипільський пакет" зареєстроване як юридична особа, про що свідчать дані ЄДРПОУ, взято на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Обухівському районі Київської області.

На підприємстві відповідача відбулися нещасні випадки з його працівниками: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, справи відносно яких відповідачем були передані до відділення ФСССНВ в Обухівському районі.

Згідно постанови про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2009р. №1016/195/17 від 23.01.2015 р. (а.с. 10), потерпілому ОСОБА_2 призначено щомісячну грошову виплату в сумі 1797,90 грн.

Згідно постанови про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати (коригування) потерпілому ОСОБА_3 №1016/296/296.1/12 від 23.01.2015 р. (а.с. 11 обор.), продовжена раніше призначена щомісячна грошова виплата в сумі 3008,45 грн.

Станом на день звернення з позовом до суду в ЄДРПОУ наявна інформація про перебування юридичної особи відповідача в стані припинення.

Із листа ТОВ «Трипільський пакет» від 01.04.2015 р. №63 останній визнає заявлені вимоги на суму 1697713,80 грн., проте не погоджується, що при здійсненні розрахунків капіталізованих платежів було застосовано очікувану тривалість житлі чоловіків, так як на його думку, це не передбачено Законом України та постановою КМУ. Також апелянт зазначає, що його борг погашений. відповідно до ч.5 ст. 112 ЦК України.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Зі змісту ст.ст. 15, 46 цього Закону слідує, що Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Відповідно до ст. 46 Закону фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України встановлюється Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду № 36 від 12.07.2007 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007р. № 867/14134 (надалі Інструкція), пунктом 5.9 якої передбачено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. № 765.

Капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов'язаннях, що виникли у результаті заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. №765 і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.

З урахуванням норм ст. 46 Закону № 1105-ХІУ та п. 5.9 Інструкції від 12.07.2007р. до спірних правовідносин слід застосовувати положення Постанови КМУ № 765 від 06.05.2000р.

Згідно ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Відповідно до п.1 ч. 2 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2000р. № 765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно п. З Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

Пунктом 4.17 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007р. № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 р. за № 867/14134, передбачено, що при ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації).

Згідно з п. 5.9 Інструкції, для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. № 765.

Отже колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що чинним законодавством України передбачено, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

З пояснень представника позивача, встановлено, що капіталізація платежів розраховується на період, що визначається за таблицями середньої очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок та їх віком на момент здійснення капіталізації, наданих управлінням статистики. Між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Державною службою статистики України було укладено Угоду від 09 вересня 2013 року № 14/30909-1 щодо взаємообміну інформаційними ресурсами. Відповідно до пункту 2.2 Угоди Держстат України щорічно на центральному рівні надає Фонду інформацію, зокрема, Таблицю смертності та середньої очікуваної тривалості життя чоловіків та жінок в Україні, у термін до 30 липня року наступного за звітним. При розрахунку капіталізації позивач керувався саме цими таблицями.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи представника апелянта з посиланням на лист Державної служби статистики України від 28.07.2014 року за № 10.2-17/149-14 щодо необхідності застосування, в даному випадку, даних про середню очікувану тривалість життя чоловіків в Україні в 2013 року, оскільки даний показник застосовується лише у випадку народження такого чоловіка у 2013 році.

Поряд із цим, судова колегія відзначає, що як вбачається з матеріалів справи, Позивач отримав від Відповідача письмову відмову від задоволення усіх сум капіталізованих платежів - 01 квітня 2015 року. Цей факт підтверджується відміткою Позивача на листі Відповідача від 01.04.2015 року № 63, наданому Позивачем до суду першої інстанції (а.с.29).

Про цю ж дату (01.04.2015 року) отримання часткової відмови Відповідача вказує Позивач і у позовній заяві до суду, із якої вбачається, що Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду - 14 травня 2015 року, тобто через півтора місяці від дня отримання письмової відмови Відповідача від визнання частини сум капіталізована платежів.

Це підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті, із якого видно, що позовна заява для відправлення до Київського окружного адміністративного суду була здана Позивачем на пошту Обухів - 2 - 14.05.2015 року (а.с.26).

На титульній сторінці позовної заяви № 129 вказана дата - 14.04.2015 року (а.с.3-4).

Колегія суддів також звертає увагу на те, що 10 червня 2015 року платіжним дорученням № 265 Відповідач перерахував на банківський рахунок Позивача грошові кошти по капіталізованим платежам по справі потерпілих від нещасного випадку на виробництві ТОВ «Трипільський пакет 1 697 713,80 (один мільйон шістсот дев'яносто сім тисяч сімсот тринадцять)грн. 80 коп без ПДВ. Цей факт підтверджується зазначеним вище платіжним дорученням № 265 10.06.2015 року та Довідкою № 19/180 від 04.08.2015 року (а.с. 65), виданою Відповідачем.

Тобто з вищевикладеного можна зробити висновок про те, що оскільки ТОВ «Трипільський пакет» не заключило договір з КП «Укрпошта» (а.с. 50), то повістка про розгляд справи в суді першої інстанції не була отримана (іншими засобами зв'язку суд першої інстанції не повідомляв відповідача про розгляд справи), тому відповідач був позбавлений можливості прибути у судове засідання - і відповідно не мав можливості надати докази сплати на користь Позивача суми 1697713, 80 грн. (визнаної суми заборгованості).

Відповідно до ч.2, ч. 3 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Оскільки, сплата ТОВ «Трипільський пакет» визнаної суми зобов'язання відбулася ще до відкриття провадження по справі (провадження відкрито судом першої інстанції лише 01.07.2015 року), а позов було подано лише 14.05.2015 року, то відповідно до ч. 5 ст. 112 ЦК України - вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вважаються погашеними.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, не враховано всі обставини справи, тому існують підстави для задоволення апеляційної скарги.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 203, 205, 207, 254, 265 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакет» на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року - скасувати .

Ухвалити по справі нову постанову , якою у задоволенні позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Обухівському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакет» про стягнення капіталізованих платежів - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Постанови виготовлений 20 жовтня 2015 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.