Постанова

від 01.10.2015 по справі 807/309/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року Справа № 876/10036/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Яворського І. О., Сапіги В. П.;

за участю секретаря судового засідання - Мартинишина Р. С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу благодійного малого підприємства «Дар» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року в справі за позовом благодійного малого підприємства «Дар» до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Столична торгівельна агенція», товариство з обмеженою відповідальністю «Алатар-Техно», товариство з обмеженою відповідальністю «КПД-Будтехніка» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2013 року Закарпатським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву благодійного малого підприємства «Дар» до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Столична торгівельна агенція», товариство з обмеженою відповідальністю «Алатар-Техно», товариство з обмеженою відповідальністю «КПД-Будтехніка» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області від 29 січня 2013 року.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що господарські відносини між позивачем і його контрагентами були реальними та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що фінансово-господарська діяльність БМП «Дар» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності БМП «Дар», фінансово-господарські взаємовідносини БМП «Дар» та контрагентами-постачальниками є фіктивними правочинами, та такими, що здійснено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - благодійним малим підприємством «Дар», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норма матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що проведеною податковим органом перевіркою виявлено порушення БМП «Дар» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме знижено до сплати в бюджет податок на додану вартість на загальну суму 173418,00 грн., у тому числі за грудень 2011 року в сумі 36233,00 грн., за березень 2012 року в сумі 22817,00 грн., за травень 2012 року в сумі 25729,00 грн., за серпень 2012 року в сумі 86250,00 грн., за вересень 2012 року в 2389,00 грн. Перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій БМП «Дар» (код за ЄДРПОУ 19103659) з ТОВ «КПД-Будтехніка» (код за ЄДРПОУ 37404998) за грудень 2011 року та березень 2012 року, з ТзОВ «Столична торговельна агенція» (код за ЄДРПОУ 37568634) за травень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, з ТзОВ «Алатар-техно» (код за ЄДРПОУ 35619105) за серпень 2012 року, що було відображено в акті перевірки № 52/19103659/22 від 28 січня 2013 року.

За результатами розгляду акта перевірки БПМ «Дар» від 28 січня 2013 року № 52/19103659/22 Хустською ОДПІ 29 січня 2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042342 про визначення платнику податків 173418,00 грн. грошового зобов'язання по податку на додану вартість та 43355,00 грн. штрафних санкцій.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

В ході проведення позапланової документальної невиїзної перевірки БМП «Дар» встановлено, що БМП «Дар» мало правові відносини з платниками податків ТзОВ «КПД-Будтехніка» за грудень 2011 року та березень 2012 року, ТОВ «Столична торговельна агенція» за травень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, ТзОВ «Алатар-техно» за серпень 2012 року.

Правовідносини позивача з КПД «Будтехніка» ґрунтуються на умовах договору б/н від 01 лютого 2012 року, згідно з яким БМП «Дар» (Генеральний підрядник) згідно укладеного підрядного контракту з ЗАТ «Ліктрави» (Замовник) доручає, а ТзОВ «КПД-Будтехніка» (Субпідрядник) приймає на себе зобов'язання виконати роботи по реконструкції нових складських приміщень на території Житомирського заводу ЗАТ «Ліктрави».

БМП «Дар» віднесено до податкового кредиту за грудень 2011 року суми ПДВ по податкових накладних, виписаних ТзОВ «КПД-Будтехніка», а саме податкова накладна № 33 від 02 грудня 2011 року - ПДВ 32900,00 грн.; податкова накладна № 50 від 05 грудня 2011 року - ПДВ 3333,33 грн. Разом сума ПДВ - 36233,33 грн.

БМП «Дар» віднесено до податкового кредиту за березень 2012 року суму ПДВ по податковій накладній № 223 від 21 березня 2012 року, виписаній ТзОВ «КПД-Будтехніка» ПДВ в розмірі 22816,67 грн.

Також встановлено, що БМП «Дар» віднесено до податкового кредиту за травень 2012 року суму ПДВ по податковій накладній № 173 від 25 травня 2012 року - ПДВ 25729,17 грн. виписаній ТОВ «Столична торговельна агенція », за серпень 2012 року суму ПДВ по податковій накладній № 216 від 14 серпня 2012 року - ПДВ 61666,67 грн., виписаній ТОВ «Столична торговельна агенція»,

ДПІ У Печерському районі було здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Столична торговельна агенція » щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень 2012 року, за результатами яких було складено Акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Столична торговельна агенція» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків, на підставі чого податковим органом було зроблено висновок про непідтвердження реальності господарських операцій БМП «Дар» та ТзОВ «Столична торговельна агенція».

БМП «Дар» віднесено до податкового кредиту за серпень 2012 року суми ПДВ по податкових накладних, виписаних ТзОВ «Алатар-техно» податкова накладна № 10 від 17 серпня 2012 року - ПДВ 9833,33 грн.; податкова накладна № 32 від 29 серпня 2012 року - ПДВ 10000,00 грн.; податкова накладна № 37 від 30 серпня 2012 року - ПДВ 6666,67 грн., податкова накладна № 38 від 30 2012р - ПДВ 5500,00 грн.; податкова накладна № 55 від 31 серпня 2012 року - ПДВ 9666,67 грн.; разом сума ПДВ - 41666,67 грн.

ДПІ у Деснянському районі м. Києва надіслано акт від 26 жовтня 2012 року № 641/22-1/35619105 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Алатар-техно» (код за ЄДРПОУ 35619105) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2012 року», на підставі даного акту податковим органом зроблено висновки про те, що підтвердження правомірності формування податкових зобов'язань позивача відсутні.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 22 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів та інші об'єкти визначені податковим законодавством.

Відповідно статті 185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі прав власності на об'єкти застави позичальнику що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодесу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання.

Таким чином витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України вказано, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а у разі отримання від президента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг над податковими зобов'язаннями, що виникли протягом таких періодів.

Відповідно, що пункту 200.6. ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних податкових) періодів.

Пунктом 200.14. ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, якщо за результатами документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування: сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, «значеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 2 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового органу. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Висновки податкового органу про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ґрунтуються на висновках актів перевірки його контрагентів, що не є підтвердженням недобросовісності позивача як платника податків, оскільки податковим законодавством не покладено обов'язку на платника перевіряти відповідність законодавству статусу контрагентів та встановлено індивідуальну відповідальність кожного платника податків за порушення правил ведення податкового обліку.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між благодійним малим підприємством «Дар» та його контрагентами, суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку, які наявні в матеріалах справи.

Встановлено, що податкові накладні отримані позивачем від його контрагентів, оформлені у відповідності до вимог п. 201.1 Податкового кодексу України і містять необхідні реквізити, передбачені Податковим кодексом України.

У матеріалах справи відсутні докази щодо визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних. Водночас зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарських операцій позивача, а відтак спростовуються висновки акта перевірок про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що податкове повідомлення-рішення Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області від 29 січня 2013 року - не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 41, 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу благодійного малого підприємства «Дар» - задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року справі № 807/309/13-а - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов благодійного малого підприємства «Дар» до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Столична торгівельна агенція», товариство з обмеженою відповідальністю «Алатар-Техно», товариство з обмеженою відповідальністю «КПД-Будтехніка» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області від 29 січня 2013 року № 0000042342.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. О. Яворський

В. П. Сапіга

Постанову складено в повному обсязі 06 жовтня 2015 року.