Постанова

від 07.07.2006 по справі 8/495

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/495

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07.07.06                                                                                 Справа № 8/495.

Суддя   Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська, м.  Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Райагробуд”, місто Олександрівськ,

про стягнення  13601 грн. 77 коп.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Скарга Н.А. –головний  державний податковий ревізор-інспектор, - довіреність №9200/9/17-10  від 05.07.06 року; Глейзер В.О. –державний податковий інспектор юридичного відділу, - довіреність 14866/10 від 21.12.05 року;

від відповідача –Засько Ю.М.- директор, - паспорт  ЕН №252386, вид. Артемівським РВ ЛМУ УМВСУ в Луганській області  05.06.03 року, -                 

                                                                             встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення  з відповідача  заборгованості з податку з доходів з фізичних осіб (далі –ПДФО)  у  сумі   13601 грн. 77 коп.

          Відповідно до позовної заяви, господарським судом цю справу порушено та призначено до судового розгляду на підставі ст.ст.61 та 64-68 ГПК України.

          Однак з урахуванням того, що позивачем по ній є  суб'єкт владних повноважень - Державна податкова інспекція у Артемівському районі міста Луганська (далі - ДПІ; ДПІ у Артемівському районі, - Позивач), - відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) подальший розгляд справи здійснено за правилами КАС України.

Представниками сторін заявлено  клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.41 та пункту 2-1 розділу УІІ „Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, -  його задоволено судом.

У судовому засіданні  представник позивача позов підтримав.

Відповідач позов визнав у повному обсязі, про що також зазначив у своєму відзиві на нього №9 від 06.07.06 року.

          Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          20.01.1998 року виконавчим комітетом Олександрівської міської ради Луганської області Товариство з обмеженою відповідальністю „Райагробуд” (далі –ТОВ „Райагробуд”, - Відповідач), ідентифікаційний код 03583155, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що зроблено запис  №3-1 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

          12.04.2006 року  фахівцями ДПІ здійснено виїзну позапланову перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів Товариства з обмеженою відповідальністю „Райагробуд” за період з 01.01.2003 року по 31.12.2005 року, а також податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2004 року по 31.12.2005 року, - за результатами якої 12.04.06 року складено акт №233/23-00/03583155.

          В ході згаданої перевірки виявлено факт наявності у ТОВ „Райагробуд” заборгованості з податку з доходів фізичних осіб (далі –ПДФО)  у сумі 13776,87 грн., який відображено у розділі 2.1 „Податок з доходів фізичних осіб” акту.

          З актом у день його складення, під розписку, ознайомлені  директор та головний бухгалтер ТОВ „Райагробуд”, які його підписали без будь-яких заперечень, зауважень та застережень.

          В адміністративному та судовому порядку акт не оскаржувався, тобто він є чинним на час розгляду справи.

          Наявність у відповідача  заборгованості з ПДФО у сумі 13601грн. 77 коп., крім повного визнання ним позовних вимог, підтверджується наступними доказами, долученими до матеріалів справи:

          вищезгаданим актом  перевірки та додатками до нього;

          розрахунком боргу з ПДФО №9202/9/17-10 від 05.07.06 року, складеним Позивачем та долученим до справи;

          актом звірення боргу по податку з доходів фізичних осіб ТОВ „Райагробуд” за період з 01.01.03 року по 31.12.05 року №9201/9/17-10 від 05.07.06 року, підписаним обома сторонами, - згідно якому  сума боргу становить 13601 грн. 77 коп.

          З огляду на викладене у попередньому абзаці цієї постанови, суд вважає  належним чином документально доведеним фактом те, що наявна у Відповідача сума боргу з ПДФО становить 13601 грн. 77 коп.,   та виходить з неї при вирішенні цього спору.

          Заслухавши представників сторін,  дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі  з таких підстав.          

          1.Згідно статті 4 Закону України  від 25.06.1991 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” (далі –ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

          Пунктом 4 частини 1 ст.14 цього Закону  податок з доходів фізичних осіб віднесено до загальнодержавних податків.

          2. Як сказано у п. 2.1 ст. 2 Закону України від  №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб” (далі –ЗУ №889-ІУ), - платниками цього податку є резиденти, які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

          нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України (пункт 2.1 ст. 2 ЗУ №889-ІУ).

          3.Відповідно до п. 8.1 ст. 8 цього Закону оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку, здійснюється податковим агентом.

          4.Пунктом 1.15 ст. 1. ЗУ №889-ІУ визначено, що податковим агентом  є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які, незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками, зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

          Звідси виходить, що відповідач по справі є податковим агентом у розумінні ЗУ №889-ІУ.

          Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (підпункт 8.1.1 п.8.1 ст.8 ЗУ №889-ІУ).

          5.Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи  на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету (підпункт 8.1.2  пункту 8.1 ст.8 ЗУ №889-ІУ).

          Наявними у справі доказами доведено, що Відповідачем порушено вимоги пунктів 16.1 та 16.2 ст.16 ЗУ №889-ІУ, якими передбачено, що  даний податок, отриманий з резидентів та нерезидентів, підлягає зарахуванню до бюджету.

          6.Особою, відповідальною за нарахування, утримання та  сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи) (пункт 17.1 ст.17 ЗУ №889-ІУ).

          Відповідно до пункту 19.2 ст.19 того ж Закону особи, які відповідно до нього мають статус податкових агентів, зобов'язані:

          своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або після такої виплати та за її рахунок.

          7.Фінансово  відповідальними за порушення норм цього Закону є такі особи:

          а)при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи (пункт 2.2 ЗУ №889-ІУ).

          8.Особами, відповідальними за погашення сум податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку є:

          а)при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент (підпункт 20.3.1 пункту 20.3 ст.20 ЗУ №889-ІУ).

           9.Матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач припустився порушення  вимог підпункту 6.3.1 п.6.3 ст.6; підпункту 6.5.1 п.6.5 ст.6; п 7.1 ст.7;  підпунктів 8.1.1 та 8.1.2 п.8.1 ст.8; пунктів 16.1-16.2 ст.16; пункту 17.1 ст.17; п.19.2 ст.19 названого Закону, - а тому Рубіжанською ОДПІ цілком правомірно  щодо нього поставлено вимогу про сплату боргу  з податку з доходів фізичних осіб.

          10.Законом України №889-ІУ спеціально не врегульовано порядок примусового стягнення податкового боргу з ПДФО.

          Згідно підпункту „в” п. 22.11 ст. 22 названого Закону це питання врегульовано Законом України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами”  (далі –ЗУ №2181).

          У пункті 1.3 ЗУ №2181-ІІІ сказано, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Наявними у справі матеріалами належним чином доведено, що Відповідачем як податковим агентом по стягненню ПДФО, стягнуто останній у сумі 13601 грн. 77 коп., але не сплачено до бюджету.

          11.Оскільки Позивач з приводу примусового стягнення з Відповідача податкового боргу з  ПДФО звернувся  до суду, то останній  при вирішенні цього спору керується статтею 3  ЗУ №2181-ІІІ „Підстави для примусового стягнення активів та визначення бюджетного фонду”, оскільки названим Законом у цій частині інше не передбачено.

            Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами”  (далі –ЗУ №2181), активи платника  податків можуть бути  примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу  виключно за рішенням суду.

          Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

          Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з ПДФО, а також факт його ухилення від його сплати, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

Відповідно до частини 4 ст.94 КАС України суд не стягує з Відповідача судові витрати.

Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито”  при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.

          На підставі викладеного, ст.9 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ „Про систему оподаткування”; ст.ст.6,7,8,16,17,20 ЗУ від 22.05.2003 року №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб”;  п.1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України  від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Райагробуд”, що знаходиться у місті Олександрівську, кв. Гагаріна,1 Луганської області, ідентифікаційний код 03583155, розрахункові рахунки:

          26002000497980 у КБ „Фінанси та кредит”, МФО 304717;

          26003053702975 та 26058053702975 у ЛФ „ПриватБанк”, МФО 304795;

          2600730112460 у МВ „Ощадбанку”, МФО 364393,  -

на користь місцевого бюджету міста Луганська на рахунок 33216801600007, код платежу –11010200, код одержувача –24046701, банк: УДК в Луганській області, МФО 804013, - заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 13601 (тринадцять тисяч шістсот одна) грн. 77 коп.

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України  за згодою представників сторін у судовому засіданні 07.07.2006 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

          Постанова набирає законної сили після закінчення  місячного строку з дня її підписання, оформленого відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України.

           Постанову може бути оскаржено до апеляційного господарського суду Луганської області у  місячний термін з дня її підписання.

          Дата складення та підписання повного тексту постанови –  12.07.2006 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа