Рішення

від 09.09.2010 по справі 2-6591/10

ВОЛНОВАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-6591/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2010 року Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Кузьміна О.В.

при секретарі - Гой О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Волноваха адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської райдержадміністрації та Управління держаного казначейства у Волноваському районі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання зробити виплату недорахованої щорічної грошової допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

07.06.2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Посилався на те, що вона 29.04.2010 року звернулась до УПСЗН Волноваської райдержадміністрації з заявою про виплату недорахованої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007- 2009 роки. 06.05.2010 р. начальник Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області у своєму лі і № 4-75-5.1-6.2 вказав, що компенсація на оздоровлення за 2007-2009 роки виплачувалася позивачу згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 836 «Про компенсаційні виплати особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у наступних розмірах: 90,00 грн. за 2007 - 2009 роки.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1-і категорії, інвалідом ПІ групи та у відповідності до ст. 48 Закон о України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мас право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. За 2007-2008 роки йому була виплачена така допомога у розмірі, що не відповідає вищезазначеної норми Закону. Відповідач виплачувати недоотриману суму відмовляється, посилаючись при цьому на постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 27.06.1996 року та № 562 від 12.07.2005 року Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки вони суперечать вимогам ст.ст. 16, 19, 56, 60 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2002 рік і на подальші роки.

Просив стягнути з відповідача недоотриману суму компенсації на оздоровлення за 2007-2009

роки.

Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги, просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки і зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 заборгованість по щорічній допомозі на оздоровлення за вказані роки.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову та заяву, в якій просить розглянути справу у їх відсутність,в позовних вимогах просять відмовити.

Представник Управління державного казначейства у зал суду не з*я вився, але надав листа слухати справу без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та це не оспорюється сторонами, що позивач ОСОБА_1Б є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС і категорії, про що свідчить посвідчення серії А №149023 с від 17.10.2009 року /а.с.6/.

Суд приходить до висновку, що представник відповідача не доказав правомірність своїх дій.

Позиція відповідача грунтується на Постановах Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 836 «Про компенсаційні виплати особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлений розмір щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 90 грн. та ст. 62 Закону країни "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено, що роз'яснення порядку

застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими органами.

Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області №08-13/2093 від 0 605.2010р.. судом встановлено, що відповідачем позивачу щорічна допомога на оздоровлення у 2007-2009р.р. виплачувалася таким чином допомога за 2007 рік у розмірі 90грн. у серпні 200 7 року, допомога за 2008 рік, у жовтні 2009 року у розмірі 90грн та допомога за 2009рік у січні 20 Юр у розмірі 90грн.

Суд не може погодитися з такими діями Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади га органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі« в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 1 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 XII від 28 02 1991 року щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 3 групи інвалідності - виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

У відповідності до ст.. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік" з 1 січня 2007 року установлений розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць, з1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень.

Зі змісту вимог Законів України «Про державний бюджет на 2004 рік, «Про державний бюджет на 2005 рік", «Про Державний бюджет України на 2007 рік не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановами Кабінету Міністрів України від 26.07,. 1996р.. № 836 « Про компенсаційні виплати особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і від 12.07.2005 року № 562 всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, мб постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" які встановлюють розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначену законом на час здійснення виплати, установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі, зокрема, для інвалідів 2 групи на 2002, 2003 і 2004 роки у розмірі 26,70 грн. і на 2005 рік у розмірі 100,00 грн.

Між тим, з моменту прийняття зазначених. Постанов Кабінету Міністрів України встановлені ними розміри щорічної допомоги залишалися незмінними (90,00 гри.), у той час, як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.

Таким чином, оскільки до 01 січня 2006 р. правова норма про розмір щорічної допомоги на оздоровленню, встановлена ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» була діючою, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» , Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рікВ» , згідно зі ст.. 76 якого встановлений розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2007 року - 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень, а не Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836 «Про компенсаційні виплати особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і від

12.07.2005 року № 562 всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населенню Волноваської районної державної адміністрації Донецької області щодо виплати компенсації на оздоровлення позивачу за 2007-2009 роки у розмірах, менших від чотирьох мінімальних заробітних плат, є неправомірними.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 8, 10,11, 14, 210, 212, 213, 215 Цивільно-процесуального Кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області та Управління держаного казначейства Волноваському районі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання зробити виплату недорахованої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області щодо відмови ОСОБА_2 у виплаті недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки,

виходячи з розміру чотирьох мінімальних заробітних плат.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області зробити перерахунок коштів Державного бюджету України ОСОБА_2 недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки виходячи з розміру чотирьох мінімальних заробітних плат.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний сул шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня оголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: