Рішення

від 15.10.2015 по справі 336/5054/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №336/5054/15-ц

пр.№2/336/2480/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:

головуючого судді: Артемової Л.Г.,

при секретарі судового засідання: Аксьоновій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державної фітосанітарної інспекції Запорізької області до ОСОБА_1, треті особи: Державна фінансова інспекція України в Запорізькій області, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Державної фітосанітарної інспекції Запорізької області матеріальної шкоди, завданої установі, у розмірі 5853 грн. 12 коп. з підстав, передбачених ст.132, 133 КЗпП України.

За змістом позовної заяви проведеною контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області ревізією фінансово-господарської діяльності Державної інспекції захисту рослин Запорізької області за період з 01.12.2008 року по 31.03.2011 року встановлені порушення фінансової дисципліни. На підставі вимоги КРУ в Запорізькій області від 23.06.2011 року №08-07-14-14/5514 «Про обов'язкові для виконання вимоги по усуненню порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Державної інспекції захисту рослин Запорізької області», на колишнього начальника інспекції ОСОБА_1 було покладено обов'язок привести розмір платних послуг у відповідності до вимог наказу № 328/643/432 від 08.05.2009 року, провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення коштів за надані послуги в сумі 19235,18 грн., в іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходів, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Відповідач, перебуваючи на момент пред'явлення вимоги КРУ в Запорізькій області посадовою особою Державної інспекції захисту рослин Запорізької області, не здійснив жодних дій по виконанню п. 3 вимоги, внаслідок чого підприємству завдано збитків, які на сьогоднішній день не покриті.

ОСОБА_1 не працює на посаді начальника Державної інспекції захисту рослин Запорізької області з 29 грудня 2012 року. Проте, позивач, який є правонаступником прав та обов'язків інспекції, на виконання п. 3 вимоги КРУ звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача, винного у недоотриманні доходів інспекцією, шкоди у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.

Крім того, позивач просить поновити строк звернення до суду як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки дізнався про відкриття виконавчого провадження та заміну сторони у ньому 15.01.2015 року (ВП № 35694322). Зазначене виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа №2а-0870/8915/11 від 14.11.2012 року, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом, яким зобов'язано Державну інспекцію захисту рослин Запорізької області виконати пункт 3 обов'язкових вимог Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області від 23.06.2011 № 08-07-14-14/5514.

Вимога позивача, надіслана на адресу ОСОБА_1 22.01.2015 року, залишена без належного реагування. Позивач вважає винною особою, яка має нести відповідальність за завдану шкоду, саме ОСОБА_1, оскільки на час проведення ревізії він був начальником, посадовою особою інспекції захисту рослин. Саме через його недбалість в період з 01.01.2010 по 31.03.2011 року послуги інспекцією надавалися без урахування щорічної індексації на рівень інфляційних змін, внаслідок чого інспекцією недоотримано коштів на загальну суму 19 235,18 грн. Крім того, той факт, що саме на начальника інспекції було покладено відповідальність за проведення своєчасної індексації, встановлено Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року по справі № 2а-0870/5177/11.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, згідно з заявою, вх.№ 13642/15-Вх. від 15.10.2015 року, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі, підтримує заявлені позовні вимоги та обставини справи, просить розглядати справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за адресою реєстрації, що підтверджується матеріалами справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв, клопотань та заперечень проти позову не надав. В зв'язку із чим, причина неявки відповідача визнана судом неповажною.

Треті особи, належним чином повідомлені, не направили своїх представників, заяв та клопотань від них не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до ч.4 ст. 169, ч.1 ст. 224, ч.1 ст. 225 ЦПК України, суд, враховуючи думку представника позивача, постановляє ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення на підставі наявних в справі доказів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов заявлено на законних підставах, він достатньо обґрунтований письмовими доказами і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Під час розгляду справи суд виходить з правового змісту норм, які регулюють матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну установі а саме: згідно з ч.1 ст. 132 Кодексу законів про працю України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст. 133 КЗпПУ обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

Судом встановлено, що проведеною контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області ревізією фінансово-господарської діяльності Державною інспекцією захисту рослин Запорізької області за період з 01.12.2008 року по 31.03.2011 року, виявлені порушення фінансової дисципліни. На підставі вимоги Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області від 23.06.2011 року № 08-07-14-14/5514 «Про обов'язкові для виконання вимоги по усуненню порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Державної інспекції захисту рослин Запорізької області», на колишнього начальника інспекції ОСОБА_1 (копія наказу про призначення, а.с.20) було покладено обов'язок привести розмір платних послуг у відповідності до вимог наказу № 328/643/432 від 08.05.2009 року. А також провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення коштів за надані послуги в сумі 19235,18грн., в іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходів, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (а.с.12-14).

Відповідач ОСОБА_1, перебуваючи на момент пред'явлення вимоги контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області, посадовою особою Державної інспекції захисту рослин Запорізької області, не здійснив жодних дій щодо виконання п. 3 зазначеної вимоги. Тобто, розмір шкоди не сплатив, претензійно-позовну роботу не вів. На підставі цього, підприємству було завдано збитків, які на сьогоднішній день не покриті.

ОСОБА_1 не працює на посаді начальника Державної інспекції захисту рослин Запорізької області з 29 грудня 2012 року (копія трудової книжки, а.см.26). Проте, позивач як правонаступник прав та обов'язків інспекції (положення, а.с.28-34), повинен виконати п. 3 вимоги контрольно-ревізійного управління та вимоги державного виконавця, а саме стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходів, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.

15.01.2015 року на адресу позивача надійшла Постанова про заміну сторони виконавчого провадження (а.с.6). Відповідно до цієї постанови, змінено боржника за виконавчим провадженням ВП № 35694322 - Державну інспекцію захисту рослин Запорізької області на Державну фітосанітарну інспекцію Запорізької області. Виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа № 2а-0870/8915/11 від 14.11.2012 року, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом, зобов'язано Державну інспекцію захисту рослин Запорізької області виконати пункт 3 обов'язкових вимог Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області від 23.06.2011 № 08-07-14-14/5514. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2014 року по справі № 2а-0870/8915/11 замінено сторону виконавчого провадження з Державної інспекції захисту рослин Запорізької області на її правонаступника - Державну фітосанітарну інспекцію Запорізької області (а.с.7-9), виконавче провадження постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області від 15.01.2015 року поновлено (а.с.10).

На підставі даної постанови позивачу надійшла вимога державного виконавця від 11.06.2015 року № 5698-6/11, якою зобов'язано Державну фітосанітарну інспекцію Запорізької області виконати рішення за вищевказаним виконавчим листом в повному обсязі (а.с.17-18).

Оскільки про існування даного виконавчого провадження позивач дізнався лише після отримання постанови про заміну сторони виконавчого провадження від 15.01.2015 року, 22.01.2015 року звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення коштів (а.с.15). Даною вимогою було запропоновано відповідачу внести в касу чи перерахувати на розрахунковий рахунок Державної фітосанітарної інспекції Запорізької області недоотримані доходи в сумі 19235,18 грн., або шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України. Проте, вимога відповідачем не виконана.

Суд встановив, що шкода Державній інспекції захисту рослин Запорізької області, що встановлено внаслідок проведеної перевірки, завдана внаслідок бездіяльності ОСОБА_1, оскільки на час проведення ревізії він був начальником, посадовою особою інспекції захисту рослин. Саме через його недбалість в період з 01.01.2010 по 31.03.2011 року послуги інспекцією надавалися без урахування щорічної індексації на рівень інфляційних змін, внаслідок чого Запоріжжядержзахистом недоотримано коштів на загальну суму 19 235,18 грн.

Згідно з п. 3 Постанови ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» N 14 від 29.12.1992 року виходячи з вимог ст. 15 ЦПК, суд у кожному випадку зобов'язаний з'ясовувати наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Так, відповідно до п. 4 Наказу Міністерства аграрної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України «Про затвердження Розмірів плати за надання платних послуг, які можуть надаватися державними інспекціями захисту рослин, та Порядку справляння плати за надання послуг державними інспекціями захисту рослин» № 328/643/432 від 08.05.09р. (далі Наказ № 328/643/432), керівникам структурних підрозділів державних інспекцій захисту рослин необхідно привести свої рішення з питань платних послуг, які можуть надаватися державними інспекціями захисту рослин, у відповідність до цього наказу.

Пункти 4, 5 вищеназваного Наказу, встановлюють, що керівникам структурних підрозділів державних інспекцій захисту рослин необхідно привести свої рішення з питань платних послуг, які можуть надаватися державними інспекціями захисту рослин, у відповідність до цього наказу, а також встановлюють, що розмір плати за послуги, що надаються державними інспекціями захисту рослин, підлягає щорічній індексації на рівень інфляційних змін на підставі даних Державного комітету статистики України.

Згідно з п.6 «Порядку справляння плати за надання послуг державними інспекціями захисту рослин», відповідальність щодо дотримання цього Порядку та Розмірів плати за надання платних послуг, які можуть надаватися державними інспекціями захисту рослин несуть керівники державних інспекцій захисту рослин згідно з чинним законодавством.

Той факт, що саме на начальника інспекції було покладено відповідальність за проведення своєчасної індексації, встановлено Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року по справі № № 2а-0870/5177/11, обставини, встановлені судовим рішенням, за змістом ч.3 ст. 61 ЦПК України, не підлягають додатковому доказуванню.

Відповідно до п.49 «Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою», затвердженого 20.04.2006 постановою Кабінету Міністрів України №550, у разі, коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб». Дана постанова набрала чинності.

Крім того, Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року по справі № 2а-0870/8915/11, зобов'язано Державну інспекцію захисту рослин в Запорізькій області виконати пункт 3 обов'язкових вимог Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області від 23 червня 2011 року № 08-07-14-14/5514. Проте, у добровільному порядку, відповідачем дане рішення суду не виконано.

Частиною 3 статті 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Втім, суд приходить до висновку про необхідність поновлення позивачу пропущеного строку для звернення до суду із зазначеними вимогами відповідно до ч.1 ст. 234 КЗпП України, як такого, що пропущений з поважних причин, оскільки Державній фітосанітарній інспекції Запорізької області стало відомо про заподіяння шкоди з моменту отримання постанови державної виконавчої служби про заміну сторони виконавчого провадження від 15.01.2015 року.

При визначенні розміру матеріальної шкоди, завданої підприємству, суд виходить з довідки про середньомісячний заробіток ОСОБА_1, який складав станом на 29.12.2012 року 5853,12 грн., що підтверджено довідкою (а.с.19).

Дослідивши надані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі на зазначених підставах.

За змістом ст. 88 ЦПК України, на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, із відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 243,60 грн., що підтверджено платіжним дорученням в матеріалах справи (а.с.45).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 169, 197, 208-209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 15-16 ЦК України, ст.ст. 132-133, 233-234 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації за місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь Державної фітосанітарної інспекції Запорізької області (код ЄДРПОУ 38520483, юридична адреса: м.Запоріжжя, вул. Східна, буд. 3-д) матеріальну шкоду в розмірі 5853,12 грн. та судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою ним протягом десяти днів після отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.Г. Артемова