Постанова

від 06.04.2011 по справі 14/194

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2011 № 14/194

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Федорчука Р.В.

ОСОБА_1

за участю представників сторін відповідно до потоколу судового засідання від 06.04.2011 року

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ваврик і компанія» ЛТД на рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року,

у справі № 14/194 (суддя Нарольський М.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ваврик і компанія» ЛТД

до товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Сервіс»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ваврик і компанія» ЛТД до товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Сервіс» про зобов'язання вчинити дії.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 17.08.2010 року позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить зазначене рішення господарського суду міста Києва скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2010 року в зв'язку з не доплаченим державним митом за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, апеляційну скаргу ТОВ «Ваврик і компанія» ЛТД повернуто скаржнику.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2010 року касаційну скаргу ТОВ «Ваврик і компанія» ЛТД залишено без задоволення, ухвала Київського апеляційного господарського суду 21.09.2010 року залишена без змін.

27.01.2011 року ТОВ «Ваврик і компанія» ЛТД повторно звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Крім того, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалами апеляційного господарського суду від 07.02.2011 року відновлено строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу та доповненні до нього ТОВ «Еліт-Сервіс» вважає подану апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, просить апеляційний господарський суд залишити її без задоволення а рішення господарського суду міста Києва без змін.

В судових засіданнях 21.02.2011 року, 23.03.2011 року та 06.04.2011 року, представники ТОВ «Ваврик і компанія» ЛТД подану апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в ній та просили апеляційний господарський суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник ТОВ «Еліт-Сервіс» у судових засіданнях 23.03.2011 року та 06.04.2011 року заперечив проти задоволення апеляційної скарги, поданий відзив на скаргу та доповнення до нього підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в них, просив суд апеляційної інстанції залишити без змін рішення господарського суду міста Києва.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2006 року між ТОВ «Ваврик і компанія» ЛТД (надалі - замовник) та ТОВ «Еліт Сервіс» (надалі - підрядник) було укладено договір підряду № 10/08-19, відповідно до якого підрядник зобов'язався виконати монтажні роботи по установці системи вентиляції та кондиціонування (надалі - система) за адресою: вул. Гранична, 14а, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 договору сторони погодили, що роботи за договором підряду виконуються підрядником зі свого матеріалу та своїми засобами. Обсяг і зміст робіт, перелік обладнання та матеріалів за договором підряду визначається кошторисом. Ціна роботи за договором підряду визначена у кошторисі і становить 305439 грн. (п. 2.1 договору підряду).

В кошторисі за договором підряду визначена вартість монтажних робіт та вартість обладнання та витратних матеріалів. Монтаж системи становить 39657,90 грн. Обладнання та витратні матеріали складаються з: кондиціонер (Roof-Top) «McQuay» MRT-200AR - 106365 грн. (без ПДВ); вентилятор ВЦ 14-46 № 6, 3 - 8225 грн. (без ПДВ); автоматика та щит керування «Ventrex» - 6053,70 грн. (без ПДВ); система повітроводів (нержавіюча сталь) - 41310 грн. (без ПДВ); система ізольованих повітроводів (оцинкована сталь) - 52920,90 грн. (без ПДВ).

Пунктом 2.2 договору підряду встановлено, що замовник проводить передоплату підряднику вартості кондиціонерів, вентилятора та щита автоматики у сумі: 144768 грн. у термін 3-х банківських днів після підписання сторонами Договору підряду. Передоплату вартості повітроводів та матеріалів у сумі: 113091 грн. замовник проводить підряднику у термін 3-х банківських днів після отримання обладнання. Залишок коштів у сумі: 47580 грн. за виконання монтажних робіт замовник перераховує підряднику у термін 5-ти банківських днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.1 договору підрядник зобов'язався виконати поставку: обладнання у термін 10-ти робочих днів після отримання передоплати у сумі 144768 грн. Повітроводів та матеріалів у термін 15-ти робочих днів після отримання передоплати у сумі 113091 грн. Монтажні роботи провести у термін 45-ти робочих днів після підписання договору підряду. Згідно з п. 5.1, договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем було виставлено рахунок-фактури № СФ-0104 від 23.10.2006 року за кондиціонер (Roof-Top) «McQuay» MRT-200AR на суму 127638 грн. Крім того, в матеріалах справи міститься видаткова накладна № РН-0000006 від 20.02.2007 р. на суму 127638 грн.

Відповідно до банківських виписок від 25.12.2006 року, 16.01.2007 року, та 14.02.2007 року позивачем на виконання умов договору підряду було перераховано на рахунок відповідача передоплату у розмірі 127638 грн.

Крім того, позивачу були також виставлені рахунки-фактури, а саме: рахунок-фактура № СФ-0000037 від 28.03.2007 року (еластичне з'єднання (монтаж) EEV-25 mt, повітроводи пряма частина, повітроводи фасонна частина) на загальну суму 19832,64 грн.; рахунок-фактура № СФ-0000038 від 03.04.2007 року (димосос ДН № 10 11 кВт/1000 об./хв. сх. 3, димосос ДН № 8 7,5 кВТ/1000 об./хв. сх. 3, дифузор ПДК-20 (9016) 485х485 мм, повітроводи прямі «спіро», мінеральна вата NOBASIL LSP 35.20 мм (10000х1000)) на загальну суму 32997,36 грн.; рахунок-фактура № СФ-0000042 грн. (повітроводи з оцинкованої сталі ізольовані (пряма частина), повітроводи з оцинкованої сталі ізольовані (фасонна частина), решітка вентиляційна 400х400 мм, дросель-клапан 550х550 мм) на загальну сум 57722,40 грн.; рахунок-фактура № СФ-0000048 від 24.04.2007 року (повітроводи фасонна частина, труба спірально-нав. Д-900 L-1000, труба спірально-нав. Д-630 L-1000, гнучкі вставки до вент. кр. Д 700 (склотканина), гнучкі вставки до вент. кр. Д 570 (склотканина), гнучкі вставки до вент. пр. 470х470 (склотканина), фланці реєчні R20 для пов-в 300х400 (1 ск.), фланці реєчні R20 для пов-в 400х500 (3 ск.), повітроводи (фасонна частина) з оцинк. сталі ізольовані, шинореєчне з'єднання) на загальну суму 30703,58 грн.; рахунок-фактура № СФ-0000067 від 07.06.2007 року (решітка РВ 2535 (9016) 400х400 (h), повітроводи оц. фасонна частина, повітроводи оц. прямі частини, полотно 2 мм лам., к2 кронштейн пара с крепл. до 120 кг, профіль для вентканалів S20, кутник Р-20, пінострічка самоклеюча 12х6 мм, перфорована стрічка, оцинкована КVА 12х0,75/30 м, крипильні матеріали) на загальну суму 28344,55 грн.

Зазначені рахунки-фактури були оплачені позивачем, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями: № 421 від 16.05.2007 року на суму 30703,58 (рахунок-фактури № СФ-0000048); № 514 від 11.06.2007 року на суму 28344,55 грн. (рахунок-фактури № СФ-0000067), банківська виписка від 12.04.2007 року на суму 57722,40 грн. (рахунок-фактури № СФ-0000042), що загалом складає 116770,53 грн. Крім того, позивачем оплачено димососи на суму 52830 грн., що підтверджується банківськими виписками від 02.03.2007 року та від 13.03.2007 року.

Також відповідно до акту № ОУ-0000036 здачі-приймання робіт (надання послуг) по рахунку № СФ-0000136 від 24.09.2008 року відповідач провів ремонт трансмісії димососа ДН-8 на суму 5496 грн., який був оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 995 від 24.09.2008 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач виставляв відповідачу претензію стосовно того, що останнім не проводяться монтажні роботи, а також згідно кошторису було узгоджено поставку вентилятора ВЦ 14-46 № 6.3, проте він замінений на димосос ДНу-10, що не було узгоджено з ТОВ «Ваврик і компанія» ЛТД (лист № 105/09 від 20.09.2007 р.).

Листами № № 20/09-308, 20/09-309 від 20.09.2007 року відповідач повідомляв, що затримка відбулась лише з монтажем вентилятора ДНу-10. Крім того, заміна вентилятора була узгоджена з ТОВ «Ваврик і компанія» ЛТД у зв'язку із збільшенням кількості обладнання, встановленого у виробничому приміщенні. В подальшому в листі № 24/09-315 від 24.09.2007 року відповідач зазначив, що вентилятор ДНу-10 є додатковим вентилятором до ВЦ 14-46. Листом № 133 від 10.07.2008 року ТОВ «Ваврик і компанія» ЛТД повідомило відповідача про те, що вентилятор ДН-8 вийшов з ладу, крім того позивач вимагав усунути недоліки. Листом № 14/08-098 від 14.08.2008 року відповідач повідомив, що гарантійне обслуговування на вентилятор ДН-8 не розповсюджується у зв'язку з тим, що у нього було стороннє втручання, а тому запропонував позивачу власними силами усунути недоліки або ж придбати новий вентилятор. Листом № 167/08 від 11.08.2008 року позивач повідомив відповідача, що останній надав згоду на ремонт вентилятора ДН-8 спеціалістами позивача. Крім того, позивач вимагав відповідача провести монтажні роботи по введенню в експлуатацію системи подачі повітря на робочі місця. Листом № 174/08 від 14.08.2008 року позивач направив відповідачу акт від 14.08.2008 року виявлених недоліків системи вентиляції та вимагав усунути ці недоліки. Відповідач підписаного акту позивачу не повернув.

Як зазначалося вище, ТОВ «Ваврик і компанія» ЛТД звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Еліт-Сервіс» про розірвання договору підряду № 10/08-19 від 10.08.2006 р. та стягнення 239210,18 грн. збитків та 9604,44 грн. витрат на проведення експертизи. В процесі розгляду справи, позивач подав суду заяву № 149 від 21.07.2009 року про зміну предмету позову та позовних вимог просить суд зобов'язати відповідача усунути недоліки в роботі системи вентиляції та якості виконаних робіт та привести їх у відповідність до ГОСТ 12.4.021-75 «Системи вентиляційні. Загальні вимоги», ГОСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони», СНиП 2.04.05-91 «Отоплення, вентиляція і кондиціонування», ДБНВ 2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання», НПАОП 15.8-1.14-97 «Правила безпеки для кондитерського виробництва»; усі витрати по усуненню недоліків в роботі системи вентиляції та якості виконаних робіт покласти на відповідача; стягнути 9604,44 грн. сплачених витрат на проведення експертизи відповідності вентиляційних установок вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Рішенням господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року відмовлено у задоволенні вказаного позову.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Згідно із ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Статтею 858 ЦК України визначено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Статтею 859 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Так, як вбачається з матеріалів справи, скаржник, як на доказ істотного порушення відповідачем вимог щодо якості виконаної роботи посилається на висновок експертизи ДП «Подільський експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» № 68.02.09.10.58 09 р. від 15.01.2009 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду ставиться до вказаного висновку критично та вважає за необхідне зазначити, що з даного висновку взагалі не вбачаться які саме роботи були предметом дослідження експертів, оскільки ніяких посилань та вказівок на виконання цих робіт відповідачем не наведено та відповідні докази, зокрема акт приймання-передачі виконаних робіт відсутні. Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що з урахуванням положень ст. ст. 33, 34, 36, 43 ГПК України відсутні підстави вважати вищевказаний висновок належним та допустимим доказом щодо істотного порушення вимог по якості роботи за спірним договором підряду.

Отже, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, факт наявності недоліків у виконаній відповідачем роботі та причин їх виникнення, колегія суддів вважає недоведеним. Позивачем не було надано суду акт приймання-передачі виконаних робіт по монтажу у відповідності до п. 3.3 та п. 5.2 спірного договору який би був підписаний з обох сторін.

Як зазначив в судовому засіданні представник відповідача, ТОВ «Еліт-Сервіс» взагалі не здійснювало монтаж обладнання, оскільки це не передбачено договором між сторонами.

Що стосується заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги в частині зобов'язання відповідача усунути недоліки в роботі системи вентиляції та якості виконаних робіт, судова колегія, також, погоджується з висновками місцевого господарського суду та вважає їх не підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому є недоведеними та необґрунтованими в зв'язку з чим судом першої інстанції вірно було відмовлено в їх задоволенні.

Крім того, що стосується вимог апеляційної скарги про стягнення з відповідача 9604,44 грн. сплачених за проведення експертизи відповідності вентиляційних установок вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначалося вище, у відповідності до ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

У відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, враховуючи те, що судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позову, з урахуванням ст. 49 ГПК України судова колегія вважає витрати за проведену експертизу відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ТОВ «Ваврик і компанія» ЛТД було заявлене клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Судова колегія вважає, що дане клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування.

У відповідності до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як зазначалося вище підписаного акту приймання-передачі виконаних робіт по монтажу, як доказ виконання відповідачем монтажних робіт по спірному договору в матеріалах справи відсутній та позивачем надано не було.

Пунктом 3.3 спірного договору передбачено, що здача - приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за відповідним актом протягом трьох робочих днів з моменту повідомлення замовника про закінчення робіт.

Наказом Держкомітету статистики України та держкомітету України з будівництва та архітектури № 237/5 від 21 червня 2002 р. «Про затвердження типових форм первинних документі з обліку в будівництві» було встановлено типову форму № КБ-2в акту приймання виконаних підрядних робіт та типову форму № КБ-3 довідки про вартість виконаних підрядних робіт. На даний час ці форми встановлено наказом Мінрегіонбуду України від 4.12.2009 р. № 554.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 14.04.2004 року № 19-5-374 стаття 882 Цивільного кодексу України не передбачає іншого способу оформлення передачі виконаних за договором будівельного підряду, крім акту.

ОСОБА_2 України від 10.08.2004 року № 31-042200-10-/14432 встановлено, що підприємства, які типову форму № КБ-2в не використовують, записи в бухгалтерському обліку здійснюють на підставі другого первинного документу для визначення ступеню завершеності робіт і нарахування доходів по методу вимірювання та оцінки виконаної роботи, який повинен мати реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджених наказом Міністерства фінансі України від 24 травня 1995 № 88, наявність яких забезпечує отримання інформації про дату, види, об'єми і вартість виконаних робіт.

Отже, заявлене позивачем клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи не може бути задоволене судом, оскільки позивачем не надано суду акту приймання-передачі виконаних робіт по монтажу вентиляційної системи, як доказ виконання робіт по монтажу саме відповідачем по справі. Призначення вказаної експертиз може призвести до затягування розгляду даної справи.

Факт недоліків монтажу обладнання без доказів їх здійснення відповідачем по справі на виконання умов укладеного між сторонами договору не має відношення до предмета суті спору по даній справі. Позивачем не доведено факт виконання монтажу саме відповідачем по справі.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції ТОВ «Ваврик і компанія» ЛТД не було подано належних та переконливих доказів на підтвердження та обгрунтування заявленого позову, зокрема, доказів того, що саме відповідач виконував роботу по монтажу системи вентиляції та кондиціювання згідно спірного договору № 10/08-19 від 10.08.2006 року. Матеріали справи містять лише докази поставки відповідачем комплектуючих матеріалів для системи вентиляції позивачу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Ваврик і компанія» ЛТД слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ваврик і компанія» ЛТД на рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року у справі № 14/194 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року у справі № 14/194 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 14/194 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Федорчук Р.В.

ОСОБА_1

19.04.11 (відправлено)