Рішення

від 21.10.2015 по справі 910/20265/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2015Справа №910/20265/15

За позовом Благодійного фонду «Розвиток України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний інститут раку

про стягнення 2 285 729,67 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Войтюк О.В. - представник за довіреністю від 08.06.15

від відповідача Зарубайко П.І. - представник за довіреністю № 407 від 20.07.15

від третьої особи не з'явились

В судовому засіданні 21.10.15, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Благодійного фонду «Розвиток України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» про стягнення 2 285 729,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.11.2013 між Благодійним фондом «Розвиток України», Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа» та Національним інститутом раку було укладено договір генерального підряду № 63/03, на підставі якого відповідач за завданням третьої особи зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт з будівництва радіологічного центру при Національному інституті раку на вул. Ломоносова, 33/34 в м. Києві, третя особа зобов'язується передати відповідачеві робочу документацію та прийняти належним чином виконані відповідачем роботи, а позивач зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування будівництва, оплатити за третю особу виконанні відповідачем роботи та здійснювати інші платежі, передбачені умовами договору. На виконання вимог договору позивачем було сплачено аванс у розмірі 3 400 000,00 грн., а відповідачем виконані роботи на загальну суму 1 020 069,14 грн. Однак, у зв'язку з неодноразовим порушення строків виконання робіт, позивачем було в односторонньому порядку розірвано договір шляхом направлення листа про розірвання договору з вимогою до відповідача повернути суму невідпрацьованого авансу у розмірі 2 285 729,67 грн. Оскільки, вимога позивача не була задоволена, останній звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Основа» 2 285 729,67 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.08.2015 порушено провадження у справі № 910/20265/15 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 23.09.2015.

Даною ухвалою, на підставі ст. 27 ГПК України, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний інститут раку.

21.09.2015 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання 23.09.2015.

У судовому засіданні 23.09.2015 розгляд справи у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача було відкладено до 07.10.2015.

06.10.2015 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позовних вимог заперечує з таких підстав. Так, за переконанням відповідача Договір генерального підряду № 63/03 від 27.11.2013 р. є чинним, оскільки позивачем не доведено факт вини прострочення виконання відповідачем договірних зобов'язань, які в силу п. 15.2. договору надають право на дострокове розірвання договору. Також відповідач вважає, що у позивача відсутнє право витребувати кошти,що перераховано за замовника, оскільки відповідно до п. 1.4. договору - платежі за цим договором є благодійною допомогою замовнику зі сторони благодійника та не підлягають відшкодуванню. Крім цього, відповідач зазначає, що виходячи із умов трьохстороннього правочину та враховуючи положення Закону України «про благодійну діяльність та благодійні організації» сума авансу (платежу) здійсненою благодійником (позивачем) за замовника є благодійною допомогою бенефіціару (замовнику) й не може бути витребуваною на підставах зазначених у позові.

Відтак, оскільки за доводами відповідача, договір генерального підряду є чинним, а в позовній заяві відсутнє належне обґрунтування підстав стягнення коштів, то відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У судове засідання, призначене на 07.10.2015, з'явились представники сторін.

Представника позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, що долучений до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 07.10.2015 за клопотанням представників сторін продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 21.10.2015.

У судовому засіданні 21.102015 представник позивача подав письмові пояснення з урахуванням відзиву відповідача. Зокрема, представник позивача зазначив, що доказом неналежного виконання відповідачем обов'язків за договором є відсутність документів, передбачених п. 12. Договору, які б підтверджували факт приймання-передачі сторонами робіт, виконаних належним чином, у зв'язку з чим позивач і ініціював розірвання договору, керуючись п. 15.2. договору.

Також позивач заперечував стосовно доводів відповідача щодо відсутності підстав для повернення авансу як благодійного внеску. Оскільки, за твердженням позивача, умови визначені п. 1.4. договору врегульовують відноси мини між позивачем та третьою особою та безпосередньо не стосується відповідача. А відтак, виходячи з умов пункту 1.1. договору позивам має право вимагати від відповідача відшкодування збитків у вигляді понесених витрат, зокрема сплаченого авансу у сумі на яку не було виконано роботи.

З огляду на зазначене та враховуючи обставини викладені у позовній заяві, представник позивача проси суд задовольнити вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.10.2015 підтримав клопотання, подане через загальний відділ діловодства суду про надання оцінки доказам та обставинам справи, а саме наголошував на тому, що договір є чинним на сьогоднішній день, оскільки у матеріалах справи відсутні докази вини відповідача щодо невиконання договірних зобов'язань а також відсутні докази направлення листа третьої особи щодо розірвання договору. Крім цього зазначив про безповоротність благодійної допомоги, а тому просив відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.

Третя особа у судові засідання не з'являлася, вимог ухвали суду не виконала про причини неявки суд не повідомляла, хоча про час та місце проведення судового засідання було повідомлена належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

27 листопада 2013 року між Благодійним фондом «Розвиток України» (надалі - благодійник, позивач), Національним інститутом раку (надалі - замовник, третя особа) та товариство з обмеженою відповідальністю «Основа» (надалі - генпідрядник, відповідач) було укладено договір генерального підряду (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору генпідрядник за завданням замовника на свій ризик власними або залученими силами і засобами, відповідно до проектно-кошторисної документації, узгодженої замовником, діючих норм і правил та умов договору зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт з будівництва (надалі - роботи) радіологічного центру при Національному інституті раку на вул.. Ломоносова, 33/43 в Голосіївському районі м. Києва (надалі - об'єкт), замовник зобов'язується передати генпідряднику робочу документацію, прийняти належним чином виконанні генпідрядником роботи, а благодійник зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування будівництва, оплатити за замовника виконані генпідрядником роботи та здійснити інші платежі, передбачені умовами цього договору.

Згідно з п. 1.2. договір склад та обсяг робіт, що доручаються до виконання генпідряднику, визначені проектно-кошторисною документацією, та в разі наявності, відповідними додатками. Проектно-кошторисна документація, та в разі наявності, відповідні додатки складаються та погоджуються на весь обсяг вабо на окремі обсяги робіт і є невід'ємною частиною цього договору.

У п. 1.3. договору зазначено, що платежі за цим договором є благодійною допомогою замовнику зі сторони благодійника та не підлягають відшкодуванню благодійнику зі сторони замовника.

Згідно з п. 1.5. договору благодійник уклав договір з метою реалізації положень своєї благодійної програми «Рак виліковний» (благодійний проект «Підтримка Національного інституту раку»), а оплата за договором здійснюється безоплатно для бенефіціара (замовника) з метою надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціара (замовика) у відповідних сферах благодійної діяльності, визначених Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» та статутом Позивача, а також розвитку та підтримки цих сфер у суспільних інтересах.

У п. 1.6. договору визначено, що відносини сторін, не врегульовані умовами цього договору, регулюються чинним законодавством, зокрема загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2015 р. № 668 (надалі - загальні умови).

Відповідно до п. 2.2. договору генпідрядник зобов'язався виконувати підрядні роботи в терміни, визначені у відповідному додатку (календарний графік виконання робіт додаток № 3).

Строки виконання робіт можуть змінюватися у разі виникнення обставин, передбачених п. 19 загальних умов (окрім останнього абзацу вказаного пункту) на кількість днів, що необхідні для виконання робі, що викликані обставинами, про які не було відомо генпідряднику.

Згідно з п. 3.3. договору загальна вартість робіт за договором є періодичною і визначається згідно договірних цін та локальних кошторисів з твердими та динамічними цінами, які наведено в додатках № 1 та № 2 до цього договору, та складає, з урахуванням вартості всіх робіт та послуг, пов'язаних з виконанням будівельних робіт на об'єкті, без ПДВ 29 025 721,14 грн. (двадцять дев'ять мільйонів двадцять п'ять тисяч сімсот двадцять одна грн. 14 кой.), крім того ПДВ 20 % 5 805 144,23 грн. (п'ять мільйонів вісімсот п'ять тисяч сто сорок чотири грн. 23 коп.), всього з ПДВ 34 830 865,37 грн. (тридцять чотири мільйони вісімсот тридцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять грн. 37 коп.).

Відповідно до п.п. 3.7. та 3.8. договору до загальної договірної ціни по договору включено «Вартість робіт та витрат Генпідрядника по утриманню будівельного майданчика та по здійсненню загального керування будівництвом Об'єкту» визначена як «Генпідрядні послуги» в розмірі 7,5 % (сім цілих п'ять десятих відсотка), у т.ч. ПДВ 20 %, від суми фактично виконаних, прийнятих та оформлених належним чином робіт за кожен поточний місяць.

Договірна ціна робіт може бути змінена лише за угодою сторін шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору (п. 3.10. договору).

Відповідно до п. 10.1 договору фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів благодійника, при цьому сторони можуть скласти плат фінансування, що погоджується сторонами у відповідному додатку і складає невід'ємну частину цього договору.

Згідно п. 10.5. договору благодійник має право надавати аванс генпідряднику за його запитом на придбання матеріалів та обладнання, якщо вважатиме це доцільним. Надання авансу відображується у відповідному додатку чи додатковій угоді до договору, де вказується обсяг авансу та його призначення.

У п. 3. Додатку № 2 до договору встановлено, що благодійник зобов'язується сплатити генпідряднику аванс у сумі 3 400 000,00 грн, в т.ч. ПДВ.

За доводами позивача, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи, позивачем було сплачено аванс у розмірі 3 400 000,00 грн згідно з платіжним дорученням № 5816 від 02.12.2013 р.

Відповідно до п. 3.12. договору сума авансу використовується генпідрядником для закупівлі необхідних для проведення робіт матеріалів та обладнання за цінами на день сплати авансових платежів.

Згідно з п. 12.1. договору приймання-передача робіт здійснюється відповідно до вимог загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття результатів робіт.

У п. 11.2. договору визначено, що благодійник проводить розрахунок з генпідрядником протягом 10 днів з моменту підписання сторонами документів про обсяг та вартість виконаних робіт. Зазначений розрахунок проводиться з пропорційним вирахуванням раніше переданих генпідряднику сум авансу.

У п. 8.5.2. договору сторони передбачили, що благодійник зобов'язаний здійснювати приймання виконаних генпідрядником належним чином робіт по акту у відповідності до умов договору.

Як вбачається із матеріалів справи, що не заперечується сторонами, відповідачем було виконано, а третьою особою та позивачем прийнято робіт, включаючи генпідрядні послуги, на загальну суму 1 020 069,14 грн. Позивачем в свою чергу також було оплачено прийняті роботи на загальну суму 249 604,52 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1396 від 14.05.2014, № 1410 від 14.05.2014 p., № 2206 від 23.07.2014 p., № 2249 від 25.07.2014 р.

У п. 15.2. договору визначено, що замовник і благодійник мають право розірвати Договір в односторонньому порядку як разом, так і кожний окремо, надіславши письмове повідомлення генпідряднику, зокрема у разі, якщо генпідрядни зі своєї вини допустив відставання темпів виконання робіт від передбачених графіком на 10 (десять) і більше днів.

За твердженням позивач, відповідачем було неодноразово істотно порушено строки виконання робіт за договором. Зокрема, станом на дату подання позовної заяви роботи з влаштування цегляної кладки було виконано в обсязі 317 850,00 грн. без ПДВ прямих витрат із загального обсягу 616 625,00 грн., встановленого Додаткової угодою № 1 від 09.04.2014 р. до Договору. При цьому встановлений вказаною додатковою угодою термін повного виконання таких робіт - 30.05.2014 р. Також відповідачем порушено термін виконання робіт, визначених п. 3 Додаткової угоди № 2 від 21.07.2014 р., а саме такі роботи на дату цієї позовної заяви не виконано взагалі.

З огляду на вказані порушення, позивачем було в односторонньому порядку розірвано договір шляхом направлення відповідачу та третій особі листа вих. № 0151/15 від 10.03.2015 р. про розірвання договору з вимогою до відповідача повернути суму невідпрацьованого авансу. Сума невідпрацьованого відповідачем за договором авансу складала 2 629 535,38 грн.

Позивачем також направлявся відповідачу лист вих. № 0152/15 від 10.03.2015 року про одностороннє припинення грошових зобов'язань на суму 343 805, 70 грн. по Договору № 28/03 від 26.11.2012 року та Атам приймання виконання робіт (КБ-2в) № 34, 35 за вересень 2014 року та № 36 за грудень 2014 р. шляхом зарахування зобов'язання по Договору № 63/03 від 27.11.2013 року. Вказані листи були отримані відповідачем 23.04.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, однак вимога про повернення суми аванс не виконано. А тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 2 285 729,67 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечував зазначивши, про відсутність підстав у позивача вимагати повернення благодійного внеску, а також зазначив, що договір є чинним.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (ч. 4 ст. 188 ГК України).

Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Наведеною нормою врегульований випадок, коли одностороння відмова замовника від договору підряду не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку підрядника, тобто, у даному випадку, одностороння відмова є безпідставною з точки зору закону.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

В силу ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У п. 15.2. договору визначено, що замовник і благодійник мають право розірвати Договір в односторонньому порядку як разом, так і кожний окремо, надіславши письмове повідомлення генпідряднику, зокрема у разі, якщо генпідрядни зі своєї вини допустив відставання темпів виконання робіт від передбачених графіком на 10 (десять) і більше днів.

Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.

За доводами позивача, що не спростовано відповідачем, останнім порушено строки виконання договірних зобов'язань, зокрема: не виконано у повному обсязі зобов'язання та з порушенням строків, передбачені додаткової угодою № 1 від 09.04.2014 р. - влаштування цегляної кладки було виконано в обсязі 317 850,00 грн. із загального обсягу 616 625,00 грн., Також відповідачем порушено термін виконання робіт, визначених п. 3 додаткової угоди № 2 та від 21.07.2014 р. № 4 від 01.10.2014 р, а саме вказані роботи не виконано взагалі станом на момент подачі позовної заяви. Вказане підтверджується також відсутністю підписаних актів виконаних робіт сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався своїм правом, передбаченим п. 15.2. договору та направив сторонам листа вих. № 0151/15 від 10.03.2015 р. про розірвання договору, й вимогу до відповідача повернути суму невідпрацьованого авансу. Отримання вказаного листа відповідачем підтверджується матеріалами справи та не заперечується останнім.

В матеріалах справи також наявний лист третьої особи про розірвання договору в односторонньому порядку вих. № 962КН від 23.10.2014 р., який адресований відповідачу, однак доказів направлення такого листа відсутній.

У п. 15.5. договору передбачено, що у разі розірвання договору за ініціативою однієї із сторін в односторонньому порядку відповідно до умов цього договору, договір вважається розірваним з дня одержання іншими сторонами повідомлення про таке рішення.

Враховуючи, що така одностороння відмова від договору (розірвання), з огляду на положення ст. ст. 653, 849 ЦК України, не потребує узгодження з відповідачем (підрядником), та враховуючи умови п.п. 15.2, 15.5., договір генерального підряду № 63/03 від 27.11.2013 р. є розірваним з моменту отримання відповідачем та третьою стороною листа позивача № 0151/15 від 10.03.2015 р.

Відтак, наявність односторонньої відмови позивача від договору, свідчать про припинення зобов'язань сторін, які виникли в силу укладеного між ними договору підряду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2012 №5010/1495/2011-18/65 та оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013.

Приписами частини третьої статті 843 ЦК України встановлено, що ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як уже встановлено судом, позивачем було в односторонньому порядку розірвано договір шляхом направлення відповідачу та третій особі листа вих. № 0151/15 від 10.03.2015 р. про розірвання договору, а також звертався з вимогою до відповідача повернути суму невідпрацьованого авансу у розмірі 2 788 238,80 грн.

Також в порядку ст. 601 ЦК України позивач направив відповідачу листи вих. № 0152/15 від 10.03.2015 та № 0179/15 від 31.03.2015 про одностороннє припинення грошових зобов'язань на суму 343 805, 70 грн. по Договору № 28/03 від 26.11.2012 року та Атам приймання виконання робіт (КБ-2в) № 34, 35 за вересень 2014 року та № 36 за грудень 2014 р. та на суму 158 703,43 грн, шляхом зарахування зобов'язання по Договору № 63/03 від 27.11.2013 року та вимагав повернення суму невідпрацьованого авансу у розмірі 2 285 729,67 грн.

Матеріали справи свідчать про отримання вказаних листів відповідачем, що також не заперечується останнім. Крім цього, відповідачем не заперечується факт прострочення та невиконання договірних зобов'язань.

Відтак, докази виконання відповідачем робіт у повному обсязі, визначений умовами договору відсутні, а позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача повернути суму невідпрацьованого авансу у розмірі 2 285 729,67 грн, сплачену на виконання умов такого Договору.

Згідно частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України , якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 11.03.2011 р. у справі №2-22/1351-2009, від 12.06.2012 р. у справі №55/385 та від 23.07.2014 р. у справі №910/24568/13.

На момент вирішення спору по суті грошові кошти відповідачем не повернуті позивачу, а відтак суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача невідпрацьованого авансу у розмірі 2 285 729,67 грн.

Заперечення відповідача наведенні у відзиві щодо чинності договору та відсутності підстав для повернення благодійного внеску, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому не беруться судом до уваги.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» (03150, м. Київ, вул.. Ковпака, буд. 17; ідентифікаційний код 13669489) на користь Благодійного фонду «Розвиток України» (83001, м. Донецьк, вул.. Постишева, буд. 117; ідентифікаційний код 33703116) грошові кошти у розмірі 2 285 729 (два мільйони двісті вісімдесят п'ять тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн 67 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 45 714 (сорок п'ять тисяч сімсот чотирнадцять) грн 60 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.10.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г