Постанова

від 20.10.2015 по справі 911/1387/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р. Справа№ 911/1387/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Студія "ЄВАКС-БІС"

на ухвалу господарського суду Київської області від 23.03.2015

у справі № 911/1387/14 (суддя - Скутельник П.Ф.)

за заявою Приватного підприємства "Студія "Євакс-БІС"

до відповідача 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА",

до відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК",

про визнання договору недійсним,

в межах справи № 911/1378/14

за заявою: ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК",

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК",

про банкрутство

за участю представників:

від заявника: Дербеньова С.В. - дов. № б/н від 13.01.2015р.

від відповідача: 1) не з»явились

2) Ткачук Ю.В. - дов. № б/н від 29.09.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2015 у справі № 911/1378/14 у задоволенні вимог приватного підприємства "Студія "Євакс-БІС", викладених у позовній заяві про визнання договору недійсним від 21.06.2015 року б/н (вх. №115/15 від 15.01.2015 року), - відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції представник ПП Студія "ЄВАКС-БІС" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати повністю ухвалу господарського суду Київської області від 23.03.2015 у справі № 911/1387/14 про відмову в задоволенні позовної заяви ПП Студія "ЄВАКС-БІС" про визнання недійсними договору відступлення права вимоги від 21.06.2013р., укладеного між ТОВ "КЖБК" та ТОВ "ФРОСТ АЛЬФА" та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позовної заяви від 15.01.2015р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. ухвалу господарського суду Київської області від 23.03.2015р. у справі № 911/1387/14 скасовано. Припинено провадження у справі № 911/1387/14 в частині розгляду позовної заяви ПП "Студія "Євакс-Біс" до ТОВ "Фрост Альфа" та ТОВ "КЖБК" про визнання недійсним договору відступлення прав вимог від 21.06.2013 з додатками до нього та додатковий договір від 24.06.2013 про заміну додатку 1 до договору відступлення прав вимоги від 21.06.2013.

Не погодившись з вказаною постановою суду представник ПП Студія "ЄВАКС-БІС" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2015р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. скасовано. Справу № 911/1387/14 в частині розгляду заяви приватного підприємства Студії "Євакс-біс" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 21.06.2013 передати на розгляд Київському апеляційному господарському суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015р. апеляційну скаргу Приватного підприємства Студія "ЄВАКС-БІС" прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 911/1387/14 на 20.10.2015р.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 20.10.2015р. представником Приватного підприємства Студія "ЄВАКС-БІС" було подано пояснення по справі.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 20.10.2015р. представником Приватного підприємства Студія "ЄВАКС-БІС" було подано заяву в якій просить суд вирішити питання про стягнення судового збору, сплаченого ПП Студія "ЄВАКС-БІС" за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. в розмірі 852,60 грн. з відповідачів ТОВ «Фрост Альфа» та ТОВ «КЖБК» порівну на користь ПП Студія "ЄВАКС-БІС".

Розглянувши вказану заяву, колегія суддів дійшла висновку про її відмову, оскільки відповідно до ч. 2 п.п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013, № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України», в редакції від 09.07.2015, коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанції, який прийняв нове рішення.

Встановлено, що представник відповідача-1 в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце судного засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача -2 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник заявника в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав повністю.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2015р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. скасовано. Справу № 911/1387/14 в частині розгляду заяви приватного підприємства Студії "Євакс-біс" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 21.06.2013 передати на розгляд Київському апеляційному господарському суду.

Скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. Вищий господарський суд України в постанові від 23.09.2015р. послався на те, що положенням частини 8 статті 23 Закону про банкрутство, якими визначено, що спори боржника з поточними кредиторами вирішуються шляхом їх розгляду в позовному провадженні господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, положення частини 4 ст. 10 цього Закону прямо не встановлюють порядку розгляду майнових спорів, стороною яких є боржник, в окремому позовному провадженні. Тому такі майнові спори підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи.

Відтак, спір про визнання недійсним на підставі норм загального цивільного законодавства укладеного ТОВ "КЖБК" (який перебуває в процедурі банкрутства) договору про відступлення права вимоги підлягає розгляду в межах провадження по справі про банкрутство ТОВ "КЖБК", а не в окремому позовному провадженні.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про необхідність припинення правомірно порушеного в межах справи про банкрутство провадження за позовною заявою ПП "Євакс-БІС" є передчасним та не узгоджується з приписами ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Місцевим судом у задоволенні вимог приватного підприємства "Студія "Євакс-БІС", викладених у позовній заяві про визнання договору недійсним від 21.06.2015 року б/н (вх. №115/15 від 15.01.2015 року), - відмовлено.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, враховуючи наступне.

15.01.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від приватного підприємства "Студія "Євакс-БІС" (надалі за текстом: Кредитор 10/ Заявник) надійшла позовна заява про визнання договору недійсним від 15.01.2015 року б/н (вх. №115/15 від 15.01.2015 року) з доданими документами, у якій Кредитор 10 просить визнати недійсним договір відступлення прав вимоги від 21.06.2013 року з додатками до нього та додатковий договір від 24.06.2013 року про заміну додатку 1 договору відступлення прав вимоги від 21.06.2013 року, укладених між Банкрутом та товариством з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА".

Зазначені вимоги Заявник обґрунтовує тим, що договір відступлення прав вимоги від 21.06.2013 року, укладений між Банкрутом та товариством з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА", згідно якого Банкрут відступив товариству з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА" право вимоги до малого приватного підприємства "Альтаїр" щодо сплати заборгованості у сумі 881 406,00 грн., порушує права та інтереси Кредитора 10 та підлягає визнанню недійсним, оскільки згідно п. 4.2. вказаного договору Банкрут не отримав винагороди за відступлення права вимоги, в той час як на виконанні у відділі державної виконавчої служби Дарницького РУЮ з 20.12.2012 року знаходився наказ господарського суду міста Києва №5011-31/22/42 від 06.12.2012 року про стягнення 87 148,08 грн. з ТОВ "КЖБК" на користь ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери".

При цьому позивач в обґрунтування своїх вимог послався на ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що 21.06.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги (далі за текстом: Договір), згідно п.п. 2.1.-2.3. якого, первісний кредитор уступає в повному обсязі, а новий кредитор набуває права вимоги до Боржника (мале приватне підприємство "Альтаїр") суми боргу у повному обсязі. В зв'язку з укладенням цього договору первісний кредитор відступає права сторони-кредитора за договорами, а новий кредитор приймає всі права первісного кредитора і стає стороною-кредитором за договорами. Новий кредитор набуває права вимоги за договорами до Боржника з моменту підписання цього договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору, новий кредитор здійснює компенсацію вартості отриманих прав вимоги на користь первісного кредитора в сумі 823 066 гривень шляхом перерахування первісному кредитору суми компенсації в безготівковому порядку до 22.06.2013 року.

Згідно п. 8.1. Договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами.

Відповідач 1 та Відповідач 2 у додатку №1 до договору відступлення права вимоги від 21.06.2013 року "Реєстр прав вимоги" погодили обсяг заборгованості, яка відступається новому кредитору, у загальній сумі 823 066,00 грн., зокрема, за договором на виготовлення, поставку та монтаж №07/06/10 від 07.06.2010 року та договором на виготовлення, поставку та монтаж №14/02/11 від 14.02.2011 року у сумі 583 400,00 грн., за договором на виготовлення, поставку та монтаж №24/03/11 від 24.03.2011 року у сумі 160 000,00 грн., договором на монтаж №02/06/11 від 02.06.2011 року у сумі 79 666,00 грн.

24.06.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" та товариством з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА" підписано додатковий договір від 24.06.2013 року про зміну додатку 1 договору відступлення прав вимоги від 21.06.2013 року, згідно п. 1 якого сторонами змінено обсяг заборгованості, яка відступається новому кредитору, у загальній сумі 881 406,00 грн., що складається з заборгованості за: договором на виготовлення, поставку та монтаж №07/06/10 від 07.06.2010 року, договором на виготовлення, поставку та монтаж №14/02/11 від 14.02.2011 року та договором про надання юридичних послуг від 20.02.2013 року №20-02/2/13 у сумі 641 740,00 грн., за договором на виготовлення, поставку та монтаж №24/03/11 від 24.03.2011 року у сумі 160 000,00 грн., договором на монтаж №02/06/11 від 02.06.2011 року у сумі 79 666,00 грн.

27.06.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" та товариством з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА" підписано додатковий договір від 27.06.2013 року про зміну додатку 1 договору відступлення прав вимоги від 21.06.2013 року, згідно п. 1 якого сторонами змінено обсяг заборгованості за правочинами, яка відступається новому кредитору, у загальній сумі 881 406,00 грн., що складається з заборгованості за: договором на виготовлення, поставку та монтаж №07/06/10 від 07.06.2010 року у сумі 520 000,00 грн., договором на виготовлення, поставку та монтаж №14/02/11 від 14.02.2011 року у сумі 63 400,00 грн., договором про надання юридичних послуг від 20.02.2013 року №20-02/2/13 у сумі 58 340,00 грн., заборгованості по поверненню коштів, сплачених за договором підряду, укладеного шляхом обміну документами та зміст якого викладений в рахунку №2 від 28.03.2011 року та в платіжному дорученні від 28.03.2011 року №949 (рішення господарського суду Київської області від 16.04.2013 року у справі №911/636/13-г) у сумі 160 000,00 грн., договором на монтаж №02/06/11 від 02.06.2011 року у сумі 79 666,00 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільним кодексом України у ст. 516 визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідач 1 та Відповідач 2 у вказаному договорі дійшли згоди щодо істотних умов договору.

Таким чином, Відповідач 1, у відповідності до положень ст. 514 Цивільного кодексу України, набув право вимоги щодо стягнення з малого приватного підприємства "Альтаїр" розміру заборгованості за договором на виготовлення, поставку та монтаж №07/06/10 від 07.06.2010 року, договором на виготовлення, поставку та монтаж №14/02/11 від 14.02.2011 року, договором про надання юридичних послуг від 20.02.2013 року №20-02/2/13, договором підряду, укладеного шляхом обміну документами та зміст якого викладений в рахунку №2 від 28.03.2011 року та в платіжному дорученні від 28.03.2011 року №949 (рішення господарського суду Київської області від 16.04.2013 року у справі №911/636/13-г) та договором на монтаж №02/06/11 від 02.06.2011 року у загальній сумі 881 406,00 грн.

Заявник посилається на укладення вказаного договору Банкрутом без мети отримання плати за відступлення прав вимоги та укладення зазначеного договору у період, коли відділом державної виконавчої служби Дарницького РУЮ у м. Києві було накладено арешт на все майно Банкрута.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.ч. 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Студія "Євакс-БІС" та товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" не були стороною договору відступлення прав вимоги від 21.06.2013 року.

А тому, не будучи стороною договору відступлення прав вимоги від 21.06.2013 року приватне підприємство "Студія "Євакс-БІС" не перебувало з Відповідачем 1 та Банкрутом у зобов'язальних правовідносинах за даними договорами та угодою і обраний ним зобов'язальний спосіб захисту - визнання договору недійсним, спірних правовідносин не регулює.

Щодо доводів Заявника щодо укладення Банкрутом договору відступлення прав вимоги від 21.06.2013 року без мети отримання плати за відступлення прав вимоги, судом встановлено наступне.

Згідно умов договору відступлення прав вимоги від 21.06.2013 року, Банкрут відступив Відповідачу 1 право вимоги до малого приватного підприємства "Альтаїр".

Сторонами Договору у п. 4.1. визначено, що новий кредитор здійснює компенсацію вартості отриманих прав вимоги на користь первісного кредитора в сумі 823 066 гривень шляхом перерахування первісному кредитору суми компенсації в безготівковому порядку до 22.06.2013 року.

Згідно п. 4.2. Договору, жодна із сторін не отримує ніякої винагороди (плати) за цим договором.

Отже, договір відступлення права вимоги від 21.06.2013 року спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені - передання прав вимоги та компенсація вартості таких прав.

Частиною 1 ст. 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Таким чином, зобов'язання Банкрута та Відповідача 1 за договором про відступлення прав вимоги від 21 червня 2013 року, договором про відступлення прав та обов'язків по договору від 20 грудня 2012 року за інвестиційним договором від 17.03.2011 року № 67/80 та інвестиційним договором від 17.03.2011 року № 67/81, договором про відступлення прав та обов'язків по договору від 20.12.2012 року за Інвестиційним договором від 17.03.2011 року № 67/79 припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог шляхом укладення між Банкрутом та Відповідачем 1 договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року.

Щодо порушення Банкрутом законодавства України внаслідок укладення договору відступлення прав вимоги від 21.06.2013 року у період, коли відділом державної виконавчої служби Дарницького РУЮ у м. Києві було накладено арешт на все майно Банкрута, що суперечить положенням Закону України "Про виконавче провадження", слід зазначити наступне.

Постановою відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 20.12.2012 року ВП№ 35768548 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 06.12.2012 року у справі № 5011-31/2242 про стягнення з ТОВ "КЖБК" на користь ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" 87 148,08 грн.

Постановою відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 20.12.2012 року ВП№ 35768548 накладено арешт на все майно, що належить ТОВ"КЖБК" у межах суми: 87148,08 грн.; постановою відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 17.04.2013 року ВП№ 35768548 про арешт коштів боржника накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках: № 26009380747081, № 26008380747081, № 26002000032307, МФО 300023, ПАТ "УКРСОЦБАНК"; № 26102300008624, МФО 322948, ПАТ `БАНК ФОРУМ`; № 2600764854001, МФО 319092, ПАТ "Банк "Київська Русь"; № 260083024193, № 260433014193, № 260093014193, МФО 300498, АТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ"; № 26002000118411, МФО 300670, ПАТ `КБ `ХРЕЩАТИК`; № 37127001005281, код 820019, ГУ ДКСУ У М.КИЄВІ та належать ТОВ "КЖБК" у межах суми: 87148,08 грн.

Арешт при примусовому виконанні рішення накладається саме на майно та грошові кошти, що належать боржнику, з метою забезпечення реального задоволення вимог стягувача.

Абзацом 2 ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Предметом договору відступлення прав вимоги від 21.06.2013 року є передача Банкрутом Відповідачу 1 прав вимоги до малого приватного підприємства "Альтаїр" із визначенням обов'язку Відповідача 1 компенсувати Банкруту суму відступлених прав.

Отже, укладення Банкрутом та Відповідачем 1 договору відступлення прав вимоги від 21.06.2013 року не могло ускладнити чи унеможливити примусове виконання рішення господарського суду міста Києва за відповідним наказом від 06.12.2012 року у справі № 5011-31/2242, оскільки за вказаним договором не передбачалось відчуження Банкрутом належного йому майна або сплату грошових коштів, на які було накладено арешт, на користь Відповідача 1.

Разом з тим, чинним на момент укладення договору відступлення прав вимоги від 21.06.2013 року законодавством України не встановлено заборони на укладення юридичною особою, яка є боржником у виконавчому провадженні, договорів та вчинення правочинів, що не мають на меті унеможливлення чи ускладнення виконання судового рішення, а накладення арешту на грошові кошти та майно боржника не зобов'язує боржника вчиняти дії щодо стягнення дебіторської заборгованості, оскільки вчинення вказаних дій є правом особи, а не її обов'язком.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вимоги Заявника про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги від 21.06.2013 року з додатками до нього та додаткового договору від 24.06.2013 року про заміну додатку 1 договору відступлення прав вимоги від 21.06.2013 року, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" та товариством з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА" є безпідставними.

Відповідно до статті 33 ГПК України сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні вимог приватного підприємства "Студія "Євакс-БІС", викладених у позовній заяві про визнання договору недійсним від 21.06.2015 року б/н (вх. №115/15 від 15.01.2015 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Київської області від 23.03.2015р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Студія "ЄВАКС-БІС" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області у справі № 911/1387/14 від 23.03.2015р. залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/1387/14 повернути до господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко