Постанова

від 20.10.2015 по справі 911/1387/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р. Справа№ 911/1387/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Студія "ЄВАКС-БІС"

на ухвалу господарського суду Київської області від 23.03.2015

у справі № 911/1387/14 (суддя - Скутельник П.Ф.)

за заявою Приватного підприємства "Студія "Євакс-БІС"

до відповідача 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА",

до відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК",

про визнання договору недійсним,

в межах справи № 911/1378/14

за заявою: ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК",

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК",

про банкрутство

за участю представників:

від заявника: Дербеньова С.В. - дов. № б/н від 13.01.2015р.

від відповідача: 1) не з»явились

2) Ткачук Ю.В. - дов. № б/н від 29.09.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2015 у справі № 911/1378/14 у задоволенні вимог приватного підприємства "Студія "Євакс-БІС", викладених у позовній заяві про визнання договорів недійсними (вх. № 345/15 від 31.01.2015 року), - відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції представник ПП Студія "ЄВАКС-БІС" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати повністю ухвалу господарського суду Київської області від 23.03.2015 у справі № 911/1387/14 про відмову в задоволенні позовної заяви ПП Студія "ЄВАКС-БІС" про визнання недійсними договорів, що укладені між ТОВ "КЖБК" та ТОВ "ФРОСТ АЛЬФА", а саме: договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 та угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 25.06.2013 та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позовної заяви від 29.01.2015.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. ухвалу господарського суду Київської області від 23.03.2015 у справі № 911/1387/14 скасовано. Припинено провадження у справі № 911/1387/14 в частині розгляду позовної заяви ПП „Студія „ЄВАКС-БІС" до ТОВ "ФРОСТ АЛЬФА" та ТОВ "КЖБК" про визнання недійсними договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013, угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 25.06.2013.

Не погодившись з вказаною постановою суду представник ПП Студія "ЄВАКС-БІС" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2015р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. скасовано. Справу № 911/1387/14 в частині розгляду заяви приватного підприємства Студії "Євакс-біс" про визнання недійсними договорів про зарахування зустірчних однорідних вимог від 16.05.2013, від 21.06.2013, від 25.06.2013 передати на розгляд Київському апеляційному господарському суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015р. апеляційну скаргу Приватного підприємства Студія "ЄВАКС-БІС" прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 911/1387/14 на 20.10.2015р.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 20.10.2015р. представником Приватного підприємства Студія "ЄВАКС-БІС" було подано пояснення по справі.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 20.10.2015р. представником Приватного підприємства Студія "ЄВАКС-БІС" було подано заяву в якій просить суд вирішити питання про стягнення судового збору, сплаченого ПП Студія "ЄВАКС-БІС" за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. в розмірі 852,60 грн. з відповідачів ТОВ «Фрост Альфа» та ТОВ «КЖБК» порівну на користь ПП Студія "ЄВАКС-БІС".

Розглянувши вказану заяву, колегія суддів дійшла висновку про її відмову, оскільки відповідно до ч. 2 п.п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013, № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України», в редакції від 09.07.2015, коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанції, який прийняв нове рішення.

Встановлено, що представник відповідача-1 в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце судного засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача -2 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник заявника в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав повністю.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2015р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. скасовано. Справу № 911/1387/14 в частині розгляду заяви приватного підприємства Студії "Євакс-біс" про визнання недійсними договорів про зарахування зустірчних однорідних вимог від 16.05.2013, від 21.06.2013, від 25.06.2013 передати на розгляд Київському апеляційному господарському суду.

Скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. Вищий господарський суд України в постанові від 23.09.2015р. послався на те, що положенням частини 8 статті 23 Закону про банкрутство, якими визначено, що спори боржника з поточними кредиторами вирішуються шляхом їх розгляду в позовному провадженні господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, положення частини 4 ст. 10 цього Закону прямо не встановлюють порядку розгляду майнових спорів, стороною яких є боржник, в окремому позовному провадженні. Тому такі майнові спори підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи.

Відтак, спір про визнання недійсними на підставі норм загального цивільного законодавства укладених ТОВ "КЖБК" (який перебуває в процедурі банкрутства) договорів про зарахування зустрічних вимог та про припинення зобов»язань шляхом заліку зустрічних вимог підлягає розгляду в межах провадження по справі про банкрутство ТОВ "КЖБК", а не в окремому позовному провадженні.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про необхідність припинення правомірно порушеного в межах справи про банкрутство провадження за позовною заявою ПП "Євакс-БІС" є передчасним та не узгоджується з приписами ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Місцевим судом у задоволенні вимог приватного підприємства "Студія "Євакс-БІС", викладених у позовній заяві про визнання договорів недійсними від 16.05.2013, 21.06.2013 та 25.06.2013 (вх. № 345/15 від 31.01.2015 року), - відмовлено.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, враховуючи наступне.

31.01.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від приватного підприємства "Студія "Євакс-БІС" (надалі за текстом: Кредитор 10/ Заявник) надійшла позовна заява про визнання договорів недійсними (вх. № 345/15 від 31.01.2015 року), у якій Заявник просить суд: прийняти до провадження дану позовну заяву; визнати недійсним договір про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрост Альфа"; визнати недійсним договір про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року, що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрост Альфа"; визнати недійсним угоду про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 25.06.2013 року, що укладена між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрост Альфа"; вирішити питання щодо розподілу судових витрат за подання даної позовної заяви.

При цьому позивач в обґрунтування своїх вимог послався на ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Вказані вимоги Заявник обґрунтовує тим, що Банкрут відчужив активи у вигляді дебіторської заборгованості на загальну суму 4 486 877,00 грн., в той час як на виконанні у відділі державної виконавчої служби Дарницького РУЮ з 20.12.2012 року знаходився наказ господарського суду міста Києва №5011-31/22/42 від 06.12.2012 року про стягнення 87 148,08 грн. з ТОВ "КЖБК" на користь ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери", чим порушив законодавство про виконавче провадження.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" (сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА" (сторона-2) укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.05.2013 року (далі за текстом: Договір від 16.05.2013 року), згідно п.п. 1-3 якого, сторона-1 і сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про зарахування зустрічних однорідних вимог. Згідно умов додаткового договору від 25.01.2013 року до угоди №11 про зміну і доповнення кредитного договору №195-10 від 14.05.2010 року (далі іменується Договір-1) сторона-2 є кредитором, а сторона-1 є боржником при виконанні грошового зобов'язання по оплаті винагороди за переведення боргу в розмірі 5 469 390,00 грн. Строк виконання грошового зобов'язання за договором-1 настав 30.04.2013 року. Загальна сума заборгованості сторони-1 перед стороною-2 за договором-1 складає 5 469 390,00 грн.

Відповідно до п.п. 4-6 Договору від 16.05.2013 року, згідно умов договору про відступлення права вимоги 130/23-11 від 23.11.2012 року за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру (далі іменується Договір-2) сторона-1 є кредитором, сторона-2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання за передане право вимоги в розмірі - 717 376,00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 119 562,67 грн. Строк виконання грошового зобов'язання за договором-2 настав 30.11.2012 року. Згідно умов договору про відступлення права вимоги №318/21-11 за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру (далі іменується Договір-3) сторона-1 є кредитором, сторона-2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання за передане право вимоги в розмірі 729 695,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 121 615,83 грн. Строк виконання грошового зобов'язання за договором-2 настав 30.11.2012 року. Загальна сума заборгованості сторони-2 перед стороною-1 за договором-2, договором-3 складає 1 447 071,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 241 178,50 грн.

Пунктами 7, 8 Договору від 16.05.2013 року визначено, що У зв'язку з тим, що сторона-1 заборгувала стороні-2 суму більше між сторона-2 зобов'язана перерахувати стороні-1, то сторона-1 зобов'язана перерахувати решту суми, а саме 4 022 319,00 грн. на розрахунковий рахунок сторони-2, вказаний у реквізитах даного договору протягом 10 днів з моменту підписання даного договору. У зв'язку з зарахуванням однорідних зустрічних вимог та зобов'язанням сторони-1 погасити заборгованість на умовах та порядку, передбачених п. 6 цього договору, сторони дійшли згоди припинити зобов'язання за договором-1, договором-2, договором-3 в поновному обсязі.

Згідно п. 12 Договору від 16.05.2013 року, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" (сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА" (сторона-2) укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.06.2013 року (далі за текстом: Договір від 21.06.2013 року), згідно п.п. 1-3 якого, сторона-1 і сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про зарахування зустрічних однорідних вимог. Згідно умов додаткового договору від 25.01.2013 року до угоди №11 про зміну і доповнення кредитного договору №195-10 від 14.05.2010 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про відступлення права вимоги від 21.06.2013 року відповідно (далі іменується Договір-1) сторона-2 є кредитором, а сторона-1 є боржником при виконанні грошового зобов'язання по оплаті винагороди за переведення боргу в розмірі 3 140 913,00 грн. Строк виконання грошового зобов'язання за договором-1 настав 22.06.2013 року. Загальна сума заборгованості сторони-1 перед стороною-2 за договором-1 складає 3 140 913,00 грн.

Відповідно до п.п. 4-8 Договору від 21.06.2013 року, згідно умов Договору про відступлення прав та обов'язків по договору від 20.12.2012 року за Інвестиційним договором від 17.03.2011 року № 67/79 та додатковою угодою №1 від 21.06.2012 року про внесення змін до Інвестиційного договору № 67/79 від 17.03.2011 року (надалі "Договір 3"), Сторона 1 є кредитором, а Сторона 2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання за передане право вимоги в розмірі - 998 400,00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 166 400,00 грн.), де строк виконання грошового зобов'язання за Договором 3 настав 20 грудня 2012 року. Загальна сума заборгованості Сторони 2 перед Стороною 1 за Договором 2, Договором 3 складає 2 158 400,00 грн. У зв'язку з тим, що Сторона 1 заборгувала Стороні 2 суму більшу ніж Сторона 2 зобов'язана перерахувати Стороні 1, то Сторона 1 зобов'язана перерахувати решту суми, а саме 982 513,00 грн. на розрахунковий рахунок Сторони 2, вказаному у реквізитах даного Договору протягом 10 днів з моменту підписання даного договору. У зв'язку з зарахуванням однорідних зустрічних вимог та зобов'язань Сторони 1 погасити заборгованість на умовах та порядку, передбачених п. 6 цього договору, Сторони дійшли згоди припинити зобов'язання за Договором 1, Договором 2, Договором 3 в повному обсязі.

Згідно п. 12 Договору від 21.06.2013 року, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" (сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА" (сторона-2) укладено угоду про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року (з урахуванням додаткового договору від 27.06.2013 року до угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 25.06.2013 року), згідно п.п. 1-6 якої станом на день укладення цієї угоди сторона 1 має заборгованість перед стороною 2 по оплаті за переведення боргу відповідно до додаткового договору від 25.01.2013 року до угоди №11 про зміну та доповнення кредитного договору №195-10 від 14.05.2013 року. Залишок заборгованості по оплаті за переведення боргу складає 4 022 319,00 грн. Станом на день укладення цієї угоди сторона 2 має заборгованість перед стороною 1 по договору відступлення права вимоги від 21.06.2013 року. Сума вимоги по оплаті компенсації вартості отриманого права вимоги складає 881 406,00 грн. Строк виконання зобов'язань по зустрічних вимогах настав. На підставі ст. 601 Цивільного кодексу України сторони домовились про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог. В момент підписання цієї угоди зобов'язання сторони 1 перед стороною 2 за переведення боргу, передбачені п. 1 цієї угоди, припиняється частково в сумі 881 406,00 грн. Залишок заборгованості по оплаті за переведення боргу складає 3 140 913,00 грн. В момент підписання цієї угоди зобов'язання сторони 1 перед стороною 2 по оплаті компенсації вартості отриманого права вимоги, передбачені п. 2 цієї угоди, припиняються повністю в сумі 881 406,00 грн.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною 1 ст. 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Обґрунтовуючи підстави для визнання недійсними договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року, угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року, що укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрост Альфа", Заявник посилається на те, що Банкрут відчужив активи у вигляді дебіторської заборгованості на загальну суму 4 486 877,00 грн., в той час як на виконанні у відділі державної виконавчої служби Дарницького РУЮ з 20.12.2012 року знаходився наказ господарського суду міста Києва №5011-31/22/42 від 06.12.2012 року про стягнення 87 148,08 грн. з ТОВ "КЖБК" на користь ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери", чим порушив законодавство про виконавче провадження.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.ч. 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Студія "Євакс-БІС" та товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" не були стороною договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року та угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року.

А тому, не будучи стороною договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року та угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року приватне підприємство "Студія "Євакс-БІС" не перебувало з Відповідачем 1 та Банкрутом у зобов'язальних правовідносинах за даними договорами та угодою і обраний ним зобов'язальний спосіб захисту - визнання договорів недійсними, спірних правовідносин не регулює.

Вказані правочини на момент їх укладення не суперечили чинному законодавству України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, та були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що ними обумовлені.

Твердженнями Заявника щодо відчуження Банкрутом активів у вигляді дебіторської заборгованості на загальну суму 4 486 877,00 грн., то вони є необґрунтованими, оскільки умовами договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року та угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 25.06.2013 року передбачалось припинення зобов'язань шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог Банкрута та Відповідача 1, строк виконання яких настав, що не мало на меті відчуження активів Банкрута, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог спрямоване на одночасне припинення зобов'язань осіб.

Щодо порушення Банкрутом законодавства про виконавче провадження внаслідок укладення договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року, угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 25.06.2013 року у період, коли відділом державної виконавчої служби Дарницького РУЮ у м. Києві було накладено арешт на все майно Банкрута, що суперечить положенням Закону України "Про виконавче провадження", слід зазначити наступне.

Постановою відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 20.12.2012 року ВП№ 35768548 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 06.12.2012 року у справі № 5011-31/2242 про стягнення з ТОВ "КЖБК" на користь ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" 87 148,08 грн.

Постановою відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 20.12.2012 року ВП№ 35768548 накладено арешт на все майно, що належить ТОВ "КЖБК" у межах суми: 87148,08 грн.; постановою відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 17.04.2013 року ВП№ 35768548 про арешт коштів боржника накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках: № 26009380747081, № 26008380747081, № 26002000032307, МФО 300023, ПАТ "УКРСОЦБАНК"; № 26102300008624, МФО 322948, ПАТ `БАНК ФОРУМ`; № 2600764854001, МФО 319092, ПАТ "Банк "Київська Русь"; № 260083024193, № 260433014193, № 260093014193, МФО 300498, АТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ"; № 26002000118411, МФО 300670, ПАТ `КБ `ХРЕЩАТИК`; № 37127001005281, код 820019, ГУ ДКСУ У М.КИЄВІ та належать ТОВ "КЖБК" у межах суми: 87148,08 грн.

Арешт при примусовому виконанні рішення накладається саме на майно та грошові кошти, що належать боржнику, з метою забезпечення реального задоволення вимог стягувача.

Абзацом 2 ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Предметом договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року, угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року було зарахування зустрічних однорідних вимог Банкрута та Відповідача 1, строк виконання яких настав. Натомість, зарахування зустрічних однорідних вимог не має на меті відчуження майна або сплату грошових коштів, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог є способом одночасного припинення двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки, в той час як під відчуженням розуміється перехід прав від однієї особи до іншої.

Отже, укладення Банкрутом та Відповідачем 1 договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року, угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 25.06.2013 року не могло ускладнити чи унеможливити примусове виконання рішення господарського суду міста Києва за відповідним наказом від 06.12.2012 року у справі № 5011-31/2242, оскільки за вказаними правочинами не передбачалось відчуження Банкрутом належного йому майна або грошових коштів, на яке було накладено арешт, на користь Відповідача 1.

Разом з тим, чинним на момент укладеня договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року, угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року законодавством України не встановлено заборони на укладення юридичною особою, яка є боржником у виконавчому провадженні, договорів та вчинення правочинів, що не спрямовані на унеможливлення чи ускладнення виконання судового рішення, а накладення арешту на грошові кошти та майно боржника не зобов'язує боржника вчиняти дії щодо стягнення дебіторської заборгованості, оскільки вчинення вказаних дій є правом особи, а не її обов'язком.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вимоги Заявника про визнання недійсними договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року, угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 25.06.2013 року, що укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрост Альфа" є безпідставними,

Відповідно до статті 33 ГПК України сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні вимог приватного підприємства "Студія "Євакс-БІС", викладених у позовній заяві про визнання договорів недійсними (вх. № 345/15 від 31.01.2015 року),

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Київської області від 23.03.2015р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Студія "ЄВАКС-БІС" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області у справі № 911/1387/14 від 23.03.2015р. залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/1387/14 повернути до господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко