Постанова

від 24.02.2016 по справі 911/1387/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 911/1387/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства Студії "Євакс-біс", м. Київ на постановувід 20.10.2015 Київського апеляційного господарського суду та ухвалувід 23.03.2015 господарського суду Київської області за заявою приватного підприємства Студії "Євакс-біс" до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК" 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Фрост Альфа", м. Київ про визнання недійсними договорів про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.05.2013, від 21.06.2013, від 25.06.2013

у справі№ 911/1387/14 господарського суду Київської області

про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК", м. Вишневе Київської області ліквідаторБєлкін Д.Ю., м. Київ у судовому засіданні взяли участь представники:

ПП Студії "Євакс-біс" ТОВ "КЖБК" ТОВ "Фрост Альфа"Дербеньова С.В., довір.; Ткачук Ю.В., довір.; Білічак Х.В., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2014 порушено справу № 911/1387/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК" (далі - ТОВ "КЖБК", боржник), в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, далі - Закон про банкрутство) .

Постановою господарського суду Київської області від 19.05.2014 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та інше.

У січні 2015 року одним із кредиторів боржника - приватним підприємством Студією "Євакс-біс" (далі - ПП "Євакс-біс ") у межах справи про банкрутство подано позовну заяву про визнання недійсними на підставі ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України договорів про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.05.2013, від 21.06.2013, від 25.06.2013, укладених між боржником та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрост Альфа" (далі - ТОВ "Фрост Альфа").

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2015 (суддя Скутельник П.Ф.) у задоволенні вимог ПП "Євакс-біс" про визнання недійсними договорів відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 (судді: Доманська М.Л. - головуючий, Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.) вказану ухвалу скасовано, провадження у справі в частині розгляду заяви ПП "Євакс-біс" про визнання недійсними договорів припинено, як безпідставно порушене.

Постановою Вищого господарського суду України вказану постанову суду апеляційної інстанції скасовано, справу в частині розгляду заяви ПП "Євакс-біс" про визнання недійсним договорів передано на розгляд Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 (судді: Шипко В.В. - головуючий, Верховець А.А., Остапенко О.М.) ухвалу суду першої інстанції від 23.03.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ПП "Євакс-біс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовної заяви.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6, 57 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 4 7 , 43 ГПК України. Скаржник зазначає, що спірні договори не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки укладені в період дії арешту, накладеного на майно боржника в межах виконавчого провадження, що унеможливило виконання боржником зобов'язань перед скаржником.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

16.05.2013 між ТОВ "КЖБК" та ТОВ "Фрост Альфа" укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог за умовами якого сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України здійснити зарахування наступних зустрічних однорідних вимог. Так, ТОВ "КЖБК" згідно умов додаткового договору від 25.01.2013 до угоди № 11 про зміну і доповнення кредитного договору № 195-10 від 14.05.2010 (далі - договір-1 ) є боржником перед ТОВ "Фрост Альфа" на суму 5 469 390 грн., строк виконання зобов'язання настав 30.04.2013. У свою чергу ТОВ "Фрост Альфа" є боржником перед ТОВ "КЖБК" на загальну суму 1 447 071 грн. за договорами про відступлення прав вимоги від 23.11.2012 № 130/23-11 та № 318/23-11, строк виконання зобов'язань настав 30.11.2012.

Одночасно в п. 7 зазначеного договору встановлено, що решту суми - 4 022 319 грн., яка становить різницю здійсненого зарахування, боржник зобов'язується перерахувати ТОВ "Фрост Альфа" протягом 10 днів з моменту підписання договору.

Відповідно до п. 12 договору він набирає законної сили з моменту підписання та скріплення печатками сторін.

21.06.2013 (з урахуванням виправлення дати договору на підставі додаткового договору від 27.06.2013 до угоди про припинення зобов'язання шляхом заліку зустрічних вимог від 25.06.2013) між цими ж сторонами укладено угоду про припинення зобов'язання шляхом заліку зустрічних вимог, відповідно до якої зобов'язання ТОВ "КЖБК" перед ТОВ "Фрост Альфа" в сумі 4 022 319 грн., яке виникло на підставі договору-1, підлягає зменшенню в силу ст. 601 Цивільного кодексу України на суму 881 406 грн., яка становить борг ТОВ "Фрост Альфа" перед ТОВ "КЖБК" по договору про відступлення права вимоги від 21.06.2013. Згідно з п. 6 цієї угоди в момент її підписання зобов'язання ТОВ "КЖБК" перед ТОВ "Фрост Альфа" на суму 881 406 грн. припиняються повністю.

Також 21.06.2013 між вищезгаданими сторонами укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого зобов'язання ТОВ "КЖБК" перед ТОВ "Фрост Альфа" в сумі 3 140 913 грн., яке виникло на підставі договору-1, договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.05.2013 та договору про відступлення права вимоги від 21.06.2013, підлягає зменшенню в силу ст. 601 Цивільного кодексу України на суму 2 158 400 грн., яка становить борг ТОВ "Фрост Альфа" перед ТОВ "КЖБК" по двом договорам про відступлення права вимоги від 20.12.2012, строк виконання якого настав 20.12.2012.

Одночасно в п. 7 зазначеного договору встановлено, що решту суми - 982 513 грн., яка становить різницю здійсненого зарахування, боржник зобов'язується перерахувати ТОВ "Фрост Альфа" протягом 10 днів з моменту підписання договору.

Відповідно до п. 12 договору він набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін.

Заперечуючи дійсність вищезазначених договорів, ПП "Евакс-біс" в позовній заяві посилалося на їх невідповідність нормам загального цивільного законодавства, а саме ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України. При цьому позивач стверджував про порушення сторонами договорів вимог Закону України "Про виконавче провадження", яке полягало в незаконному відчуженні ТОВ "КЖБК" за спірними договорами дебіторської заборгованості в період дії арешту на все майно, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження з виконання судового рішення про стягнення з боржника заборгованості на користь позивача (порушене 20.12.2012 виконавче провадження з виконання наказу господарського суду м. Києва № 5011-31/2242 від 06.12.2012).

За змістом глави 4 Закону України "Про виконавче провадження", яка регулює порядок звернення стягнення на майно боржника, звернення стягнення на майно боржника у межах виконавчого провадження (у т.ч. арешт майна, як одна із складових цього процесу) стосується виключно майна, яке на момент здійснення виконавчого провадження належить боржнику, тобто перебуває у його власності (у т.ч. знаходиться у третіх осіб).

Проте внаслідок укладення спірних договорів не відбулося відчуження майна, яке перебувало у власності боржника, а мало місце припинення зобов'язань боржника за рахунок його дебіторської заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з одним із його контрагентів, можливість чого у якості однієї з підстав припинення зобов'язання прямо передбачена ст. 601 Цивільного кодексу України.

Будь-яких інших обставин, які б давали підстави для висновку про порушення норм загального цивільного законодавства внаслідок укладення спірних договорів, позивачем у порушення вимог ст. 33 ГПК України не наведено та судами попередніх інстанцій не встановлено.

За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні вимог позивача є законними та обґрунтованими.

Відтак, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувані судові рішення прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, тому підлягають залишенню без змін.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 601 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства Студії "Євакс-біс" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 та ухвалу господарського суду Київської області від 23.03.2015 у справі № 911/1387/14 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич