Рішення

від 22.06.2009 по справі 40/72-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2009 р. Справа № 40/72-07

вх. номер 1632

Судова колегія господар ського суду у складі :

головуючий суддя

судді:

при секретарі судового за сідання Рудяк Т.О.

за участю представників ст орін:

позивача - Голубенко Б.Г. дов. від 11.03.2008 року

відповідача - не з' явився

3-ї особи - не з*явився

розглянувши матеріали спр ави за позовом: ЗАТ "Агробуд ", м. Харків

до ФОП ОСОБА_2, м. Х-в

3-я особа на стороні відпові дача, яка не заявляє самостій них вимог на предмет спору - ОСОБА_3, м. Харків

про визнання недійсним дог овору.

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне то вариство "Агробуд" (позивач) зв ернулося до господарського с уду Харківської області з по зовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (відпов ідач) про визнання недійсним попередньої угоди (договору ) купівлі - продажу нежитлов их приміщень, укладеної між с торонами від 01.07.2003 р. В обґрунту вання своїх позовних вимог п озивач посилається на те, що в ищевказаний договір на підст аві статті 48 ЦК УРСР (редакція 1963 року) повинен бути визнаний недійсний як такий, що супере чить та не відповідає вимога м статей 224 та 256 ЦК УРСР (редакці я 1963 року).

Представник позивача в суд овому засіданні підтримує за явлені позовні вимоги в повн ому обсязі та просить суд їх з адовольнити.

Представники відповідача та 3-ї особи в призначене судов е засідання не з' явились, ви требуваних судом документів не надали, про час та місце сл ухання справи були повідомле ні, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх позовних вимог або з аперечень на позов, в зв' язк у з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК Україн и за наявними в ній матеріала ми справи.

Розглянувши матеріали спр ави, вислухавши пояснення пр едставника позивача та відпо відача, судова колегія встан овила наступне.

01 червня 2003 року між позиваче м - Закритим акціонерним това риством "Агробуд" та відповід ачем Фізичною особою - під приємцем ОСОБА_2 було підп исано угоду - договір купівл і - продажу нежитлових примі щень.

Відповідно до пункту 1.1. зазн аченого договору продавець - Закрите акціонерне товарист во "Агробуд" продає, а покупець - Фізична особа - підприє мець ОСОБА_2 придбає нежит лові приміщення площею 1650,7 кв.м . (точний об' єм площі та нумер ації кімнат буде встановлени й після складення технічного паспорту МіськБТІ на момент складення договору купівлі - продажу), що розташовані на першому поверсі, другому та ц окольному поверхах десятипо верхового цегляного будинку (літер А-10), що знаходиться за а дресою: АДРЕСА_1.

Пунктами 1.2. та 1.3. спірного дог овору сторони визначили, що п риміщення належать продавцю Закритому акціонерному това риству "Агробуд" на праві влас ності на підставі рішення ар бітражного суду Харківської області від 14 квітня 1998 року та зареєстрованого в КП ХМБТІ 28 квітня 1998 року за реєстровим № 560.

Продавець свідчить, що на мо мент укладення дійсного дого вору приміщення нікому не пр одані, не здані під заставу, пі д забороною (арештом) не переб увають, права третіх осіб на н их відсутні. Приміщення не пі длягають вилученню та вільні від зобов' язань, крім тих, як і передбачені цим договором; приміщення не занесені та не підлягають занесенню в держ авний реєстр національної ку льтурної спадщини.

Дослідженням змісту вказа них пунктів договору, а саме п унктів 1.2 та 1.3. з підпунктами су дом встановлено, що викладен і в таких пунктах умови та вим оги стосуються та потребують визначення конкретного пред мету договору - приміщень, які певним чином визначені, інве нтаризовані та зареєстрован і в МіськБТІ, а також не знаход яться під забороною, арештом и таке інше.

Проте безпосередньо пункт 1.1. договору не визначає конкр етний його предмет та навпак и вказує на невизначеність т акого предмету вказівкою на те, що точний об' єм площі та н умерації приміщень буде вста новлений після складення тех нічного паспорту МіськБТІ на момент укладення договору к упівлі - продажу.

У судовому засіданні предс тавники сторін не змогли над ати пояснення суду з приводу такої невизначеності предме ту, розбіжності площі приміщ ень, що підлягали продажу, яка існує та вказана у пункті 1.1. сп ірного договору.

Відповідно до статті 153 Циві льного кодексу УРСР (редакці я 1963 року) договір вважається у кладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випад ках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови догово ру, які визнані такими за зако ном або необхідні для догово рів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою одн ієї з сторін повинно бути дос ягнуто згоди.

Згідно статті 224 Цивільного кодексу УРСР (редакція 1963 року ) за договором купівлі-продаж у продавець зобов'язується п ередати майно у власність по купцеві, а покупець зобов'язу ється прийняти майно і сплат ити за нього певну грошову су му.

Отже істотними умовами дог овору купівлі - продажу, що в изначені законом є предмет д оговору та його ціна.

З урахуванням невизначено сті у спірному договорі конк ретного його предмету, тобто того майна, яке повинно бути п родане та придбане за певну ц іну, суд приходить до висновк у про відсутність домовленос ті між сторонами про конкрет ний предмет - нерухоме майно за спірним договором.

Про наявність невизначено сті сторін та відсутності чі ткої домовленості щодо предм ету, ціни договору та інших іс тотних умов, встановлених в д оговорів свідчить в тому чис лі наступне.

Так згідно пункту 3.1. спірног о договору перехід права вла сності від продавця до покуп ця відбувається з моменту по вної сплати покупцем суми вк азаної в пункті 2.1. договору зг ідно документів передбачени х пунктом 2.2. та отримання прод авцем всієї суми за цією угод ою.

Проте пункт 3.2. договору визн ачає, що перехід права власно сті оформлюється договором к упівлі - продажу нежитлових приміщень, у встановленому з аконом порядку. Отже невизна ченим та суперечливим є пита ння щодо переходу права влас ності, яке з одного боку в розу мінні пункту 3.1. спірного дого вору повинно виникати у відп овідача - покупця з моменту повної сплати, або згідно з ум овами пункту 3.2. після укладен ня та оформлення іншого ніж с пірний договір договору купі влі - продажу у встановленом у порядку.

Згідно статті 228 Цивільного кодексу УРСР (редакція 1963 року ) продаж майна провадиться за цінами, що встановлюються за погодженням сторін, якщо інш е не передбачено законодавчи ми актами.

Тобто, як відзначалось судо м вище, істотною умовою догов ору купівлі - продажу, що виз начена законом є його ціна.

Пунктом 2.1. спірного договор у визначено, що за згодою стор ін приміщення продаються пок упцю за вартістю, яка складає 260 000 грн. без ПДВ.

Пунктом 2.2. договору передба чено, що оплата за даною угодо ю регулюється договорами оре нди, додатковими угодами до д оговорів оренди, листами та і ншими документами, які склад аються між продавцем (позива чем) та покупцем (відповідаче м).

Згідно пункту 2.3. договору за гальна сума, зазначена в пунк ті 2.1. угоди, сплачується покуп цем на розрахункові рахунки продавця, шляхом сплати по до кументам, передбаченим пункт ом 2.2. даної угоди.

Пункт 2.4. спірного договору в изначає, що всі суми, перерахо вані продавцю виконані покуп цем згідно пункту 2.2. йдуть в за рахування виконання пункту 2 .1. даної угоди.

Отже зміст зазначених поло жень спірного договору з ура хуванням пояснень представн иків сторін та змісту позову вказує на те, що сума, яка визн ачена сторонами в якості пла ти за оренду певних нежитлов их приміщень є одночасно сум ою та ціною, за якою повинно бу ти придбане нерухоме майно з а спірним договором.

Згідно статті 256 Цивільного кодексу УРСР (редакція 1963 року ) за договором майнового найм у наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тим часове користування за плату . А згідно статті 224 Цивільного кодексу УРСР (редакція 1963 року ) за договором купівлі-продаж у продавець зобов'язується п ередати майно у власність по купцеві, а покупець зобов'язу ється прийняти майно і сплат ити за нього певну грошову су му.

Тобто законодавством чітк о відзначено та визначено, що плата за користування, зокре ма майновий найом, та плата за придбання - ціна за договор у купівлі - продажу є різним и поняттями та визначені заз наченими цивільними нормами як різні істотні умови, щодо я ких необхідна бути досягнута згода.

З урахуванням пояснень пре дставника позивача та вищевк азаних положень спірного дог овору суд приходить до висно вку про відсутність належної та безспірної домовленості щодо конкретної ціни договор у, тобто плати за нерухоме май но, що придбається, порядку та способу такої сплати, а зміст пунктів 2.1. - 2.4 спірної угоди с уперечить один одному в част ині розміру такої плати, поря дку її внесення та не дає можл ивість зробити висновки про встановлену сторонами ціну - плату за майно, що придбаєтьс я за спірним договором.

Відтак, враховуючи вищевик ладене, суд приходить до висн овку, що спірний договір - по передня угода договір купівл і - продажу нежитлових примі щень від 01 червня 2003 року є не ук ладеним за відсутності домов леності між сторонами щодо й ого предмету та ціни.

Недійсною може бути визнан а лише укладена угода, тобто т ака, щодо якої сторонами в пот рібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов (стаття 1 53 Цивільного кодексу УРСР в р едакції 1963 року).

Відповідно до ст.257 ЦК Україн и загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Згідно ст.267 ЦК України позов на давність застосовується с удом тільки за заявою сторон и в спорі, зробленою до винесе ння ним рішення. Сплив строку позовної давності, про який з аявлено стороною в спорі, є пі дставою для відмови у позові .

Як свідчать матеріали спра ви 27.05.2008 року до господарського суду Харківської області ві д ФОП ОСОБА_2 надійшла зая ва про застосування позовної давності та відмову ЗАТ "Агро буд" у задоволенні позову, так як позивачем пропущено стро к захисту свого права, а саме в изнання недійсною попереднь ої угоди (договору) купівлі-пр одажу нежитлових приміщень, укладеної між ЗАТ "Агробуд" та ФОП ОСОБА_2 від 01.07.2003 року ос кільки такий строк закінчивс я ще 01.07.2006 року, а провадження по данній справі було порушено судом 05.02.2007 року.

Враховуючи викладене, судо ва колегія вважає за необхід не відмовити у позові у зв' я зку зі спливом позовної давн ості.

Відповідно до статті 44 та ст атті 49 Господарського процес уального кодексу України, у р азі задоволення позову, витр ати по сплаті державного мит а та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судо вого процесу покладаються на сторони, пропорційно розмір у задоволених вимог. Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - тех нічне забезпечення судового процесу залишити на позивач а.

Відповідно до ст.68 ГПК Украї ни колегія вважає за потрібн е скасувати заходи забезпече ння позову, вжиті судом ухвал ою від 05.02.2007 року.

На підставі викладеного, ке руючись ст. ст. 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК Ук раїни, суд -

ВИРІШИЛА:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Після набрання рішенням за конної сили скасувати заходи забезпечення позову, вжиті у хвалою суду від 05.02.2007 року.

Рішення підписано 24.06.2009 року .

Головуючий суддя

суддя

суддя