ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" червня 2009 р. Справа № 6/114-08
Житомирський апеляційний господарський суд у складі к олегії суддів:
головуючого судді Майора Г .І.
суддів: Горшков ої Н.Ф.
Філіп ової Т.Л.
при секретарі Щепанс ькій Т.П. ,
за участю представників ст орін:
від позивача: ОСОБА_2, дов іреність від 05.05.2008р., ( брав участ ь у судових
засіданнях 19.03.2009р., 21.04.2009р., 05.05.2009р., 14.05.2009р.),
від відповідача: Крот В.О. , довіреність від 17.06.2008р.,
розглянувши апеляційну ск аргу ОСОБА_4, м. Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від "30" січня 2009 р. у справі № 6/114-08 (суддя Говор Н.Д.)
за позовом ОСОБА_4, м. Він ниця
до Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Науково-вир обнича фірма "Геліо" ЛТД,
м. Вінниця
про стягнення 737 771,00 грн., -
з перервами у судовому засі данні з 19.03.2009р. по 21.04.2009р., з 21.04.2009р. по
05.05.2009р., з 05.05.2009р. по 14.05.2009р., з 14.05.2009р. по 15.06.2009р.,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 1998 року ОСОБА_4 зв ернувся в Замостянський райо нний суд м. Вінниці з позовом д о Товариства з обмеженою від повідальністю "Науково-вироб нича фірма "Геліо" ЛТД про стяг нення на його користь з ТОВ "На уково-виробнича фірма "Геліо " ЛТД вартості частини майна т овариства, пропорційно частц і у статутному фонді у розмір і 12,5%, частини прибутку товарис тва, що складає 98 550,00 грн., 48 678,00 грн. пені за несвоєчасне виконан ня грошового зобов'язання та 300,00 грн. витрат за оплату юриди чної допомоги (а.с.3-5, т.1).
08.09.1999р. позивач заявою змінив свої вимоги та просив суд виз нати право власності на част ину майна ТОВ "Науково-виробн ича фірма "Геліо" ЛТД, пропорці йної частки статутного фонду у розмірі 12,5% і стягнути вартіс ть частини прибутку в сумі 98 550,00 грн. (а.с. 192, т. 1).
Рішенням Замостянського р айонного суду м. Вінниці від 15 .09.1999р. у справі № 2-90-1999 в задоволен ні позову відмовлено (а.с. 211-212, т . 1).
Ухвалою Вінницького облас ного суду від 14.12.1999р. у справі № 22 -1080 рішення Замостянського ра йонного суду м. Вінниці від 15.09. 1999р. скасовано, а справу направ лено на новий розгляд (а.с. 227-228, т . 1).
Рішенням Замостянського р айонного суду м. Вінниці від 13 .02.2001р. у справі № 2-124-2001 в позові від мовлено (а.с. 104-108, т. 2).
Ухвалою Вінницького облас ного суду від 20.03.2001р. у справі № 22 -400-2001р. рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 13.02.2001р. скасоване, а справу пере дано на новий розгляд (а.с. 126-127, т . 2).
27.06.2001р. позивач заявою уточни в свої позовні вимоги і проси в стягнути на його користь 172 928 ,00 грн., з яких 110 460,00 грн. вартість ч астини майна товариства, про порційно частці у статутному фонді у розмірі 12,5 % та частину прибутку товариства, 14 912,00 грн. 3% річних, 47 056,00 грн. інфляційних в трат та 500,00 грн. витрат за оплат у юридичної допомоги, а у разі неможливості, у зв' язку з тя жким фінансовим становищем в ідповідача визнати за ним пр аво власності на належне від повідачеві майно - приміщенн я колишньої їдальні та магаз ину (а.с. 273-274, т. 2).
Рішенням Замостянського р айонного суду м. Вінниці від 05 .07.2002р. у справі № 2-57-2002 (а.с. 385-388, т. 2), за лишеним без змін ухвалою Апе ляційного суду Вінницької об ласті від 15.11.2002р. у справі № 22а-16Н/0 2 (а.с. 441-442, т. 2), в задоволенні позов у відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду Ук раїни від 23.10.2003 вищезазначені р ішення та ухвала скасовані, а справу передано до місцевог о суду на новий розгляд (а.с. 465-466, т. 2).
18.02.2004р. позивач додатковою ви могою збільшив розмір своїх вимог і просив стягнути на йо го користь 510 125, 50 грн., з яких 224 438,00 грн. вартість частини майна т овариства, пропорційно частц і у статутному фонді у розмір і 12,5% та частина прибутку товар иства, 41 945,70 грн. 3% річних, 467 279,80 грн. інфляційних втрат та 900,00 грн. в итрат за оплату юридичної до помоги (а.с. 488, т. 2).
У жовтні 2004 року, позивач змі нив позовні вимоги та просив прийняти рішення про стягне ння на його користь коштів в р озмірі 397 302,00 грн., з яких 172 875,00 грн. в артість частини майна товари ства, пропорційно частці у ст атутному фонді у розмірі 12,5%, 46 56 3,00 грн. частина прибутку товар иства, 44 665,00 грн. 3% річних, 351 737,00 грн. інфляційних втрат та 900,00 грн. в итрат за оплату юридичної до помоги (а.с. 510-511, т. 2).
Рішенням Замостянського р айонного суду м. Вінниці від 30 .11.2004р. (а.с. 556-558, т. 2), залишени м без змін ухвалою Апеляційн ого суду Вінницької області від 02.03.2005р. у справі № 22-448 (а.с. 577-578, т. 2) , в позові відмовлено.
Постановою Вищого господа рського суду України від 27.03.2008р . у справі № 2-283/04 вищезазначені р ішення та ухвала скасовані, а справу передано до місцевог о суду на новий розгляд (а.с. 6-9, т . 3).
17.12.2008р. позивач заявою змінив свої позовні вимоги і просив стягнути на його користь 610 037,00 грн., з яких 172 875,00 грн. вартість ч астини майна товариства, про порційно частці у статутному фонді у розмірі 12,5%, 46 563 грн. част ина прибутку товариства, 65 546,00 г рн. 3% річних, 324 153,00 грн. інфляційн их втрат та 900,00 грн. витрат за оп лату юридичної допомоги (а.с. 5 4-55, т. 3).
22.01.2009р. позивач заявою змінив свої позовні вимоги і просив стягнути з відповідача на йо го користь 738 671,00 грн., з яких 172 875,00 г рн. вартість частини майна то вариства, пропорційно частці у статутному фонді у розмірі 12,5%, 46 563 грн. частина прибутку то вариства, 72 765,00 грн. 3% річних, 445 568,00 г рн. інфляційних втрат та 900,00 гр н. витрат за оплату юридичної допомоги адвоката (а.с.66-67, т. 3).
Рішенням господарського с уду Хмельницької області від 19.03.2009р. у справі № 6/114-08 в позові від мовлено. Обґрунтовуючи судов е рішення, суд з посиланням на ст. 33 ГПК України зазначив, що п озивач достовірних доказів в обґрунтування своїх позовни х вимог не надав (а.с. 79-83, т. 3).
Вважаючи, що рішення місцев ого господарського суду прий няте з порушенням норм матер іального та процесуального п рава позивач звернувся до су ду з апеляційною скаргою, в як ій просить скасувати вищевка зане рішення та прийняти нов ий судовий акт, яким позовні в имоги задовольнити (а.с. 86-89, т. 3).
Мотивуючи апеляційну скар гу, позивач зазначає, зокрема , що місцевий господарський с уд:
- не застосував ст. 54 Закону У країни "Про господарські тов ариства" та прийшов до помилк ового висновку, що позивач не має права на отримання варто сті частини майна товариства , пропорційної частці в стату тному капіталі. Крім того , неправильно розтлумачив п. 6. 6 статуту товариства в редакц ії від 01.06.2003р., в якому зазначено , що при виході з асоціації вст упні внески та інші матеріал ьні затрати її засновникам і учасникам не повертаються. Т акож посилаючись на протокол зборів засновників товарист ва від 20.12.1996р. не звернув увагу н а п. 2 даного протоколу, в якому зазначено, що розрахунки із з асновниками, які виявили баж ання про виключення з асоціа ції вже проведені;
- прийшов до неправильного висновку про те, що факт сплат и внесків у статутний фонд мо же бути підтверджений лише д окументом банківської устан ови, касовим ордером та свідо цтвом, посилаючись на ч. 2 ст. 34 Г ПК України та ст. 52 ЗУ "Про госпо дарські товариства", оскільк и ст. 52 ЗУ "Про господарські тов ариства" в редакції від 1991 року , яка діла на момент вступу в а соціацію "Геліо" ЛТД, мала іншу редакцію;
- всупереч п. 2.1 Роз' яснення Вищого господарського суду У країни № 02-5/289 від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосуван ня господарського процесуал ьного кодексу України" не взя в до уваги ксерокопію квитан ції до приходного ордеру щод о внесення коштів до статутн ого фонду в сумі 20 000,00 грн.
Відповідач у письмових від зивах № 3 від 05.03.2009р. (а.с. 93-94, т. 3), № 4 ві д 15.04.2009р. (а.с. 102-105, т. 3), № 5 від 22.04.2009р. (а.с. 160-163, т. 3) та від 15.05.2009р. (а.с. 207-211, т. 3) на ап еляційну скаргу заперечив пр оти доводів та вимог апеляці йної скарги, вважає рішення с уду першої інстанції законни м та обґрунтованим, просив за лишити його без змін, а апеляц ійну скаргу - без задоволення .
Зокрема у письмових відзив ах відповідач зазначив, зокр ема, що:
- документи на які посилаєть ся позивач не були прийняті с удом як належні докази щодо о плати позивачем частки в ста тутному фонді товариства. Да нні, наведені в установчому д оговорі товариства, список у часників, баланс,бухгалтерсь кі звіти є суперечливими і не дають повного, чіткого та іст инного стану доказів і не мож уть бути покладені в основу с удового рішення;
- позивач фальсифікувавши у становчі документи асоціаці ї не сплатив вступних внескі в в статутний фонд товариств а, тому виплата йому частки в п орядку ст. 54 ЗУ "Про господарсь кі товариства" була спірною. Крім того, в матеріалах спр ави є висновки № 653 судово-бухг алтерської експертизи від 16.01 .2002р. зазначено, що прямі та кон кретні докази оплати позивач ем своєї частки у статутному фонді відсутні.;
- безпідставним є нарахуван ня 3% річних, оскільки цивільни м законодавством ні в редакц ії 1963 року, ні в 2004 році, а також го сподарським законодавством не передбачено наявності гр ошових зобов'язань у сфері ко лективних або корпоративних відносинах. Тобто такі дії пе редбачені лише у зобов'язаль ному праві;
- вимога позивача щодо нарах ування інфляційних втрат є н еправомірною, оскільки ст. 3 ЗУ "Про індексацію грошових дох одів населення" та постаново ю Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078 "Про затвердження порядку проведення індексац ії грошових доходів громадян населення", із останніми змін ами, внесеними згідно з поста новою КМ України № 170 від 12.03.2008р. п ередбачено, що доходи, які маю ть одноразовий характер, тоб то у даниху спірних правовід носинах, взагалі не є об'єктом індексації;
09.06.2009р. на адресу Житомирсько го апеляційного господарськ ого суду від представника по зивача ОСОБА_4 надійшла за ява про забезпечення позову, в якій представник позивача просив заборонити ТОВ "Науко во-виробнича фірма "Геліо" від чужувати належну йому адмінб удівлю площею 811,7 кв.м та боксів площею 49,8 кв. м, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. К. М аркса, 40.
У задоволенні вищевказано ї заяви колегією суддів відм овлено про, що винесено відпо відну ухвалу.
12.06.2009р. на адресу суду апеляці йної інстанції від представн ика позивача ОСОБА_4 надій шла заява від 12.06.209р., в якій пред ставник позивача не заперечи в проти проведення судового засідання за його відсутніст ю.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечи в проти доводів та вимог апел яційної скарги, вважає рішен ня суду першої інстанції зак онним та обґрунтованим, прос ив залишити його без змін, а ап еляційну скаргу - без задовол ення.
Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду с прав в апеляційній інстанції , судова колегія вважає за мож ливе задовольнити клопотанн я відповідача про розгляд ап еляційної скарги за його від сутності та розглядати апеля ційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення пред ставників сторін, розглянувш и матеріали справи, обговори вши доводи апеляційної скарг и, перевіривши юридичну оцін ку обставин справи та повнот у їх встановлення, дослідивш и правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуаль ного права при прийнятті оск арженого рішення, судова кол егія вважає, що апеляційна ск арга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Колективними господ арствами "Дружба", ім. Кірова, "40 -річчя Жовтня", "Шляхом Леніна" , та фізичними особами ОСОБ А_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4 , ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОС ОБА_16, ОСОБА_17 створено ас оціацію ТОВ "Геліо" ЛТД.
Виконавчим комітетом Лені нської районної ради народни х депутатів на підставі ріше ння № 244 від 19.08.1992р. зареєстровани й статут асоціації "Геліо" ЛТД , затверджений установчими з борами засновників представ ників засновників, оформлени х протоколом від 24.07.1992р. ( а.с. 136-153, т . 1).
01.12.1992р. засновниками асоціаці ї "Геліо" ЛТД підписаний устан овчий договір (а.с.186, т.2).
Вінницькою районною держа вною адміністрацією розпоря дженням представника Презид ента України у Вінницькому р айоні № 189 від 01.06.1993 зареєстрован ий Статут Асоціації "Геліо" ЛТ Д, затверджений установчими зборами представників засно вників, оформлених протоколо м від 11.12.1992 р. (а.с. 199-214, т. 2).
Відповідно до п. 4.1 установчо го договору та п. 6.3 статуту ( в р едакції від 01.06.1993р.) визначено, щ о за рахунок вкладів засновн иків створюється статутний ф онд асоціації у розмірі 800 000,00 ка рбованців.
Відповідно до п. 4.2. установчо го договору та п. 6.4 статуту у ст воренні статутного фонду ас оціації беруть участь своїми вкладами: 4 засновники - юриди чні особи - по 30 000,00 крб. кожний, аб о 3,75% статутного фонду; 3 заснов ники - фізичні особи - по 110 000,00 крб . кожний, включаючи інтелекту альну власність, або 12,5% статут ного фонду; 7 засновників - фіз ичні особи - по 50 000,00 крб. кожний, а бо 6,25% статутного фонду.
Пунктом 4.3. установчого дого вору та п. 6.5 статуту визначено , що засновники асоціації ( фіз ичні особи) зобов' язані вне сти не менше як 30% свого, вказан ого в п 6.4. вкладу в місячний стр ок після державної реєстраці ї асоціації, що повинно бути п ідтверджено документами бан ківської установи (касовим о рдером).
Згідно з п. 6.3 установчого дог овору засновники мають право вийти у встановленому поряд ку з асоціації.
19.02.1996р. позивач звернувся із з аявою до загальних зборів за сновників асоціації "Геліо" п ро звільнення його з посади П резидента асоціації (а.с. 9, т.1).
20.12.1996 р. відбулись збори засно вників товариства "Геліо" ЛТД , до порядку денного яких були включені питання:
1. Про виключення із складу т овариства фізичних осіб;
2. Про виключення із складу т овариства юридичних осіб згі дно з поданими
заявами;
3. Про прийняття до складу за сновників громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6;
4. Про перереєстрацію "Геліо " ЛТД у зв' язку із внесенням з мін у назву
підприємства;
5. Про затвердження нового р озміру статутного фонду підп риємства і
перерозподіл частин між з асновниками;
6. Про затвердження змін і до повнень до статуту товариств а (нової редакції) та
укладання установчого до говору;
7. Про вибори керівних орган ів "Геліо" ЛТД - голови товарис тва, генерального
директора і ревізійної ко місії.
Рішенням вказаних зборів, о формлено протоколом зборів в ід 20.12.1996р. (а.с. 187-189 т. 1) було зокр ема вирішено:
По першому питанню - відпові дно до п. 6.6. статуту "Геліо" ЛТД в иключено зі складу засновник ів ОСОБА_7.
По четвертому питанню - обра но назву підприємства науков о - виробнича фірма "Геліо" ЛТД та проведено його перереєст рацію.
По п' ятому питанню - затвер джено статутний фонд у розмі рі 10 000,00 грн. та затверджено розм ір частин у статутному фонді товариства.
По шостому питанню - затверд жено статут товариства в нов ій редакції та укладено уста новчий договір.
Відповідно до п. 1.2 нової реда кції статуту ТОВ "Науково-вир обнича фірма "Геліо" ЛТД у форм і товариства з обмеженою від повідальністю створено у рез ультаті перереєстрації (змін и назви) Асоціації "Геліо" ЛТД, зареєстрованої Вінницької р айонною державною адміністр ацією (розпорядження № 189 від 01. 06.1993р.) і є її правонаступником (а .с. 35, т. 1)
Вінницькою районною держа вною адміністрацією 27.01.1997р. пер ереєстрована нова редакція с татуту Науково-виробничої фі рми "Геліо" ЛТД (реєстраційний номер 80 (а.с. 34-49 , т. 1).
Позивач являвся учасником товариства з часткою у стату тному фонді 12,5%. Рішенням зборі в товариства від 20.12.1996р. ОСОБА _4 виключено зі складу засно вників (учасників).
Оскільки, товариство відмо вилось сплатити позивачеві в артість частини майна товари ства, пропорційній його част ці у статутному фонді він зве рнувся з відповідним позовом до суду (а.с. 3-7, т. 1).
Згідно з п. п. 3.5, 3.6 статуту у нов ій редакції, у разі виходу зас новника з товариства, йому сп лачується вартість частини м айна товариства, пропорційна його частці у статутному фон ді та частина прибутку, одерж аного товариством в поточном у році до моменту його виходу . За вимогою засновника та за з годою зборів засновників тов ариства частка засновника, я кий виходить з товариства, по вертається йому повністю або частково в грошовій формі. у п опередній редакції статуту т овариства це питання не було врегульовано.
Враховуючи, що позивач був в иключений з товариства до на брання чинності Цивільного к одексу України, то у визначен ні розміру частини майна, нал ежної йому до сплати та части ни прибутку, колегія суддів к ерується положеннями статей 54, 64 Закону України "Про господ арські товариства".
Так, відповідно до ст. 54 Закон у України "Про господарські т овариства" при виході учасни ка з товариства з обмеженою в ідповідальністю йому виплач ується вартість частини майн а товариства, пропорційна йо го частці у статутному (склад еному) капіталі. Виплата пров адиться після затвердження з віту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 міс яців з дня виходу. На вимогу уч асника та за згодою товарист ва вклад може бути повернуто повністю або частково в нату ральній формі.
Статтею 64 Закону України "Пр о господарські товариства" п ередбачено, що учасника това риства з обмеженою відповіда льністю, який систематично н е виконує або неналежним чин ом виконує обов'язки, або пере шкоджає своїми діями досягне нню цілей товариства, може бу ти виключено з товариства на основі рішення, за яке прогол осували учасники, що володію ть у сукупності більш як 50 від сотками загальної кількості голосів учасників товариств а. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні у часті не бере. Виключення уча сника з товариства призводит ь до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.
Учаснику, який вибув, виплач ується належна йому частка п рибутку, одержаного товарист вом в даному році до моменту й ого виходу. Майно, передане уч асником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винаг ороди.
Згідно п. 1 ст. 10 Закону Україн и "Про підприємства в Україні ", майно підприємства - це осно вні фонди, оборотні кошти, а та кож інші цінності, що значать ся на самостійному балансі п ідприємства. Джерелами форму вання цього майна можуть бут и як власні кошти підприємст ва (внески учасників, доходи в ід господарської діяльності й ін.), так і позикові (кредити б анків й інших кредиторів) (п.4 с т. 10 цього Закону).
Відповідно до вищезазначе них норм, при виході засновни ка із товариства, в останньог о є невід' ємне право отрима ти вартість частини майна то вариства, пропорційно своїй частки у статутному фонді та обов' язок товариства сплат ити учаснику товариства нале жну йому вартість частини ма йна в строк до 12 місяців з дня виходу.
Таким чином, висновки суду п ершої інстанції про те, що вип лата вартості частини майна товариства не можлива є хибн ими і такими, що суперечать чи нному законодавству.
Вартість майна товариства , яка враховується у визначен ні частки, вартість якої нале жить до сплати учаснику, що ви був, визначається як сумарна вартість активів товариства за врахуванням його зобов'яз ань.
З урахуванням наведеного, к олегія суддів апеляційної ін станції погоджується з розра хунком позивача щодо розміру вартості частини майна, яка п ропорційна його частці у ста тутному фонді і яка становит ь 172 875,00 грн., виходячи із сумарно ї вартості активів товариств а станом на 01.01.1997р., що складає 1 383 004,00 грн. та частки позивача у ст атутному фонді( 1 383 004,00 грн. х 12,5% : 100% = 172 875,00 грн.).
Колегія суддів також погод жується з розрахунком позива ча щодо розміру належної поз ивачу частини прибутку, яка с тановить 46 563 грн. (535 500,00 грн. - 159 578,00 гр н. - 3418,00 грн. х 12,5% = 46563), з яких 53 550,00 грн. п рибуток товариства у 1996 році з гідно з балансом, 159 578,00 грн. пода ток на прибуток, 3418,00 грн. сума, я ка витрачена товариством на інші цілі.
Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд пе ршої інстанції дійшов до вис новку, що станом на момент вих оду позивача з товариства ви ключалась можливість будь-як их виплат учаснику товариств а (п. 6.6 статуту, зареєстрованог о розпорядженням представни ка Президента у Вінницькій о бласті № 189 від 01.06.1993р., а.с. 199-214, т. 2).
Такий висновок суду першої інстанції є помилковим.
По - перше, передбачена ст. 54 З У "Про господарські товарист ва" норма щодо обов'язку товар иства виплати вибувшому учас нику частки вартості майна т а прибутку є імперативною.
По - друге, у п. 6.6 статуту у ред акції чинній на момент виклю чення позивача з товариства зазначено, що при виході з ас оціації вступні внески та ін ші матеріальні затрати її за сновникам та учасникам на по вертаються.
Господарський суд першої і нстанції неправомірно отото жнив поняття "вступні внески та інші матеріальні затрати " та поняття "вартість частини майна товариства, пропорцій ної частці у статутному капі талі."
Місцевий господарський су д відмовляючи у задоволенні позову також послався на те, щ о позивач не подав переконли вих і належних доказів внесе ння ним вкладу до статутного капіталу Асоціації.
З таким висновком господар ського суду першої інстанції не можна погодитись.
Статтею 32 ГПК України перед бачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на під ставі яких господарський суд у визначеному законом поряд ку встановлює наявність чи в ідсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і запере чення сторін, а також інші обс тавини, які мають значення дл я правильного вирішення госп одарського спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 ЗУ "Про господарські товариства" та п. 4.5 установчого договору уча сник зобов'язаний повністю в нести свій вклад протягом ро ку після реєстрації товарист ва. У разі невиконання цього з обов'язання у визначений стр ок учасник сплачує за час про строчки 10 % з недонесеної суми .
Аналогічні положення міст яться у п. 4.5 установчого догов ору та п. 6.8 статуту товариства (а.с. 126,146, т. 1).
У матеріалах справи відсут ні будь-які докази того, що з ч асу створення товариства і д о виключення позивача із скл аду учасників йому пред'явля лися претензії щодо невнесен ня свого вкладу.
Між тим, в установчому догов орі про створення товариства з обмеженою відповідальніст ю Асоціації "Геліо" ЛТД від 11.12.199 2р. вказаний розмір вкладу О СОБА_4 до статутного фонду в сумі 110 000,00 крб. (а.с. 133, т. 1, а.с. 196, т. 2).
У списку учасників Асоціац ії "Геліо" ЛТД, присутніх на зб орах 07.02.1996р. також зазначено, що розмір вкладу ОСОБА_4 до с татутного фонду становить 110 0 00,00 крб. (а.с. 157, т. 1).
З ксерокопії квитанції до п риходного касового ордеру № 31 на ім'я ОСОБА_4, оригінал я кого оглянуто в судовому зас іданні, вбачається, що 19.07.1993р. ни м зроблений установчий внесо к в сумі 20 000,00 крб. (а.с. 10, т. 2).
З балансу Асоціації "Геліо" ЛТД вбачається, що на 01.01.1996р. опл ачений статутний фонд склада в 1714,00 грн., а на 01.01.1997р. - 1364,00 грн. і забо ргованість учасників по вкла дах до статутного фонду не зн ачилась (а.с. 68-69, т. 2).
У бухгалтерському звіті то вариства до органів статисти ки станом на 01.06.1993р. зазначено, щ о ОСОБА_4 внесено 98 325,00 крб. (а .с. 154, т. 1).
Згідно з висновком судово-б ухгалтерської експертизи № 0 5-03/19 від 21.08.2001р., проведеною аудито рської фірмою "Слауді і К", ная вні баланси товариства та ін ші окремі документи дають пі дставу вважати, що внески до с татутного фонду внесені всім а учасниками товариства, в то му числі і позивачем (а.с. 295, 306 т. 2 ).
Висновок № 653 додаткової суд ово-бухгалтерської експерти зи від 16.01.2002р., проведеною Вінни цьким відділенням КНДІСЕ, ко легією суддів до уваги не при ймається, оскільки судовий е ксперт фактично не досліджув ав бухгалтерські документи, посилаючись на їх відсутніст ь (а.с. 326-333, т. 2).
Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь пози вача річних та інфляційних, я кі відповідно до ст. 22 ГПК Укра їни неодноразово змінювалис ь позивачем, колегія суддів в важає зазначити таке.
Згідно зі ст. 214. ЦК УРСР 1963 року , який діяв на час виникнення с пору, боржник, який прострочи в виконання грошового зобов' язання, зобов'язаний сплатит и за час прострочки три проце нти річних з простроченої су ми, якщо законом або договоро м не встановлений інший розм ір процентів.
Законом України від 08.10.1999р. "Пр о внесення змін до ст. 214 ЦК УРСР ", внесені зміни до ст. 214 ЦК УРСР , згідно з якими боржник, який прострочив виконання грошов ого зобов'язання на вимогу кр едитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням інд ексу інфляції за весь час про строчення. Даний закон набра в чинності 03.11.1999р.
Як передбачено п. 2 ст. 625 УК Укр аїни боржник, який прострочи в виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов'язаний сплатити суму бо ргу з урахуванням встановлен ого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простро ченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений д оговором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК Україн и боржник вважається таким, щ о прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов'яза ння або не виконав його у стро к, встановлений договором аб о законом.
Враховуючи вищенаведені н орми законодавства, висновок суду про відсутність підста в для нарахування передбачен их ст. 214 ЦК УРСР ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат не відповідає матеріалам сп рави та нормам матеріального права.
Враховуючи викладене, коле гія суддів вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відп овідача 3% річних у сумі 72 765,00 грн . та 445 568,00 грн. інфляційних втра т є обґрунтованими, оскільки починаючи з 20.12.1997р. відповідач прострочив виконання грошов ого зобов'язання.
Щодо стягнення з відповіда ча на користь позивача судов их витрат на правову допомог у, судова колегія вважає за не обхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК Укр аїни витрати, що підлягають с платі за послуги адвоката, ви значаються в порядку, встано вленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного за кону поширюється тільки на о сіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 2 Закону Україн и "Про адвокатуру" адвокатом м оже бути особа, яка має вищу юр идичну освіту, підтверджену дипломом України або відпові дно до міжнародних договорів України дипломом іншої краї ни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє д ержавною мовою, склала квалі фікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською ді яльністю та прийняла Присягу адвоката України.
Статтею 44 ГПК України перед бачено, що до складу судових в итрат входить, зокрема оплат а послуг адвоката.
В контексті цієї норми судо ві витрати з оплати послуг ад воката підлягають сплаті лиш е в тому випадку, якщо вони спл ачені адвокату стороною, які й такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується в ідповідними фінансовими док ументами.
Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що ст.44 ГПК Укр аїни передбачає відшкодуван ня сум в якості судових витра т, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адв оката, а не будь-якого предста вника (аналогічною є позиція Верховного Суду України від 01.10.2002 р. № 30/63).
З матеріалів справи вбачає ться, що позивач просить стяг нути з відповідача на його ко ристь 900,00 грн. за надання юриди чної допомоги, однак позивач докази про надання юридично ї допомоги надав лише на суму 300,00 грн. (а.с. 33, т. 1).
Отже, судова колегія вважає стягнути з відповідача на ко ристь позивача 300,00 грн. за нада ння юридичної допомоги.
З огляду на викладене, судов а колегія дійшла до висновку , що рішення господарського с уду Вінницької області від 30.0 1.2009р. у справі 6/114-08 є необґрунтов аним та незаконним, тому воно підлягає скасуванню, а апеля ційна скарга ОСОБА_4 - задо воленню.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господ арського процесуального код ексу України, Житомирський а пеляційний господарський су д
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОС ОБА_4, м.Вінниця задовольнит и.
2. Рішення господарського с уду Вінницької області від 30 с ічня 2009 року у справі №6/114-08 скасу вати.
Прийняти нове рішення.
"Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю "На уково-виробнича фірма "Геліо " ЛТД (21034, м. Вінниця, вул. К. Маркса , 40, код 13319111) на користь ОСОБА_4 (21010, АДРЕСА_1, ід. номер НОМ ЕР_1):
- вартість частини майна тов ариства, пропорційна частці у статутному фонді у
розмірі 172875,00 грн.,
- частину прибутку в сумі 46563,00 грн.,
- 3% річних у сумі 72765,00 грн.,
- інфляційні у сумі 445568,00 грн.,
а всього 737771,00 грн.
Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю "Нау ково-виробнича фірма "Геліо" Л ТД (21034, м. Вінниця, вул. К. Маркса, 40, код 13319111) в доход Державного бю джету - 7377,00 грн. державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу.
Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю "Нау ково-виробнича фірма "Геліо" Л ТД (21034, м. Вінниця, вул. К. Маркса, 4 0, код 13319111) на користь ОСОБА_4 (21010, АДРЕСА_1, інд. номер НО МЕР_1) - 300,00грн. - витрат за надан ня юридичної допомоги адвока та.
3. Справу №6/114-08 повернути до г осподарського суду Вінницьк ої області
Головуючий - суддя: Майор Г.І.
судді:
Го ршкова Н.Ф.
Фі ліпова Т.Л.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи;
2,3 - сторонам;
4 - в наряд.
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2009 |
Оприлюднено | 03.06.2010 |
Номер документу | 5266751 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Майор Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні