Постанова

від 15.10.2015 по справі 802/1883/15-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1883/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

15 жовтня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Тарасенко А.М.,

Представників позивача: Супрун М.І., Томенко Р.В.

Представників відповідача: Мельник О.В., Черпітяк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області, Головного управління Державної Казначейської служби України у Вінницькій області про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області, головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про стягнення коштів.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2105 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі

В судовому засіданні представники позивача повністю підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити .

Представники відповідачів проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, звертаючись до суду та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що у зв'язку із протиправною бездіяльністю відповідачів з виконання судових рішень по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість на користь позивача, утворилась пеня в розмірі 1 377 375,35 грн.

Крім того було зазначено, що право ТОВ "Поділляагротранс" на бюджетне відшкодування податку на додану вартість встановлено на підставі рішень суду, які набрали законної сили та обов'язкові до виконання у справах № 2а/0270/708/11, № 2а/0270/1967/11, № 2а/0270/813/12 № 2а/0270/5044/11, а оскільки вказані рішення відповідачами своєчасно не виконані, позивачем самостійно розраховано пеню в розмірі 1 376 464,10 грн. за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ, а відтак позивач звернувся до суду про стягнення даної суми.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відшкодування бюджетних коштів з ПДВ здійснюється в порядку черговості надходження виконавчих документів за самостійним зверненням позивача до органів Казначейства відповідно до Порядку № 845. Норми статті 200 Податкового кодексу України, на які посилається позивач, не застосовуються, відтак відсутнє їх порушення.

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Так, як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 18.05.2005 року, за ідент. номером 33553300.

Судовими рішеннями, які набрали законної сили, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Поділляагротранс" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зокрема: постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.05.2011 року у адміністративній справі № 2а/0270/708/11, залишеною без змін ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 року та Вищого адміністративного суду України від 29.04.2014 року стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Поділляагротранс" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 290 650 грн., за червень 2010 року в розмірі 246 004 грн. Загальна сума складає 536 654 грн. (а.с. 10-33).

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2011 року у справі № 2а/0270/1967/11, яка залишена без змін ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 року та Вищого адміністративного суду України від 03.02.2014 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Поділляагротранс" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року в сумі 299 868 грн. (а.с. 34-48).

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.05.2012 року у справі № 2а/0270/813/12, яка залишена без змін ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2012 року та Вищого адміністративного суду України від 23.10.2012 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 7823 грн. за жовтень 2010 року в розмірі 325 183 грн., за листопад 2010 року в розмірі 460 461 грн., за грудень 2010 року в розмірі 190 703 грн. Загальна сума складає 2 028 904 грн. (а.с. 49-72).

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року у справі № 2а/0270/5044/11, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 року та Вищого адміністративного суду України від 03.12.2014 року стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року в розмірі 357 731 грн., за лютий 2011 року в розмірі 146 323 грн., за березень 2011 року в розмірі 225 821 грн., за квітень 2011 року в сумі 47 508 грн. Загальна сума складає 777 383 грн. (а.с. 73-94).

Щодо заборгованості бюджетного відшкодування ПДВ по справам № 2а/0270/708/11, № 2а/0270/1967/11 та № 2а/0270/813/12 суд першої інстанції зазначив, що Податковий кодекс України набрав чинності з 1 січня 2011 року, тоді як спірні правовідносини щодо бюджетного відшкодування на користь позивача сум ПДВ виникли та існували під час дії Закону України "Про податок на додану вартість", який у свою чергу не містив норми щодо нарахування пені на суму бюджетної заборгованості. Крім того, згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а відтак, адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає

Натомість судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з даним рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, дійсно, право позивача на бюджетне відшкодування з ПДВ виникло протягом 2010 року, зокрема: згідно постанови № 2а/0270/708/11 за травень 2010 року в розмірі 290 650 грн., за червень 2010 року в розмірі 246 004 грн.; згідно постанови 2а/0270/1967/11 за липень 2010 року в сумі 299 868 грн.; згідно постанови № 2а/0270/813/12 за жовтень 2010 року в розмірі 325 183 грн., за листопад 2010 року в розмірі 460 461 грн., за грудень 2010 року в розмірі 190 703 грн.

Власне, до 01.01.2011 порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, був врегульований пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Аналогічні за змістом положення містяться й у Податковому кодексу України (далі - ПК), який набрав чинності з 01.01.2011.

Так, згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За правилами пунктів 200.2, 200.3 статті 200 ПК при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи обставини справи та відшкодування сум податку на додану вартість така позиція суду щодо застосування статті 58 Конституції України можлива була при здійсненні відшкодування належних сум відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 200.23.статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, нормами Податкового кодексу України прямо закріплена відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. Зазначена норма є імперативною та не має будь-яких виключень.

Більше того, судовими органами визнано протиправну бездіяльність ДПІ у м. Вінниці (Вінницької ОДПІ) та підтверджено право ТОВ «Поділляагротранс» на суми бюджетного відшкодування, відповідно до вимог пункту 200.23. статті 200 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, ТОВ «Поділляагротранс» здійснило нарахування пені на суми заборгованості з 01.01.2011року по 26.02.2015 року (день відшкодування).

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що відмовляючи в стягненні пені за заборгованостю бюджету, яка була предметом спору у справі № 2а/0270/5044/11 суд першої інстанції посилаючись на пункт 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, який передбачає припинення процедури відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням, дійшов помилкового висновку з огляду на наступне.

Так, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Власне як встановлено судом апеляційної інстанції з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, на час вирішення даного спору рішення суду у справі № 2а-0870/2854/11 набрало законної сили.

Разом з тим, наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов'язковості (що передбачає обов'язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов'язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу правомочних осіб, а відтак, закінченням процедури судового оскарження у розумінні пункту 200.15 статті 200 ПК є набрання законної сили рішенням за наслідками вирішення справи по суті в суді апеляційної інстанції.

Однак, судом першої інстанції не взято до уваги, що зазначеним пунктом припиняється процедури відшкодування в частині оскаржуваної суми, однак не звільняється відповідач від нарахування пені за такою заборгованістю, натомість згідно з частинами третьою, п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Отже суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відновлення права позивача шляхом стягнення з Державного бюджету України пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, суд не надав правильної правової оцінки і прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав щодо стягнення пені за заборгованістю бюджету з податку на додану вартість

Згідно статті 202 КАС України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмженою відповідальністю "Поділляагротранс" до Головне управління Державної Казначейської служби України у Вінницькій області про стягнення коштів скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" до Головного управління Державної Казначейської служби України у Вінницькій області про стягнення коштів - задовольнити .

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс"(ЄДРПОУ 33553300) пеню в розмірі 1376464,10 грн.

Стягнути з Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області за рахунок її бюджетних асигнувань судовий збір на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" в розмірі 2436,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.