ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2015 року 12год.10хв м. Одеса Справа № 815/5998/15
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванова Е.А.
секретар Сакара М.М.
за участю представників: позивача ОСОБА_1.
відповідача ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колумбус Інтернейшнл» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дії та визнання недійсним рішення,-
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Колумбус Інтернейшнл» до Одеської митниці Державної фіскальної служби, в якій позивач просить суд визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови в прийнятті вантажної митної декларації від 15.09.2015 року №500060001/2015/017087, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України; щодо самостійного визначення митної вартості імпортованих товарів за шостим методом їх оцінки; визнати недійсним рішення Одеської митниці ДФС про визначення митної вартості товару від 16.09.2015 року №500060001/2015/610167/2; визнати недійсною картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів, чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060001/2015/00305.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ В«Колумбус ІнтернейшнлВ» (Україна, Покупець) та компанією В« The New NGC, Inc., d/b/a National Gypsum Co.В» (США, Продавець), було укладено зовнішньоекономічний контракт № 15/02 від 15 лютого 2013 року. 15.09.2015 року з метою декларування партії ввезеного товару позивач направив через програму В«Електрона митницяВ» до Одеської митниці ДФС митну декларацію № 500060001/2015/017087 у якій зазначена митна вартість товару за основним методом - за ціною договору, на рівні 0,3276 доллара США за 1 кг., а також були подані всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості. Відповідач після аналізу наданих документів направив позивачу ОСОБА_3 від 15.09.2015 року, яким запропанував надати додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. На вимогу митного органу позивачем листом № 16/15 від 16.09.2015 року надано висновок експерта від 16.09.2015 ркоу №20-38/09-2015. ОСОБА_3 від 16.09.2015 року відповідач зазначив, що оскільки використані декларантом відомості не підтвердженні документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням другорядних способів, а саме: резервним методом. За результатами проведеного контролю митної вартості товару митний орган направив позивачу ОСОБА_4 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00305 та виніс Рішення про коригування митної вартості товарів Позивача №500060001/2015/610167/2 від 16.09.2015 року, відповідно до якого митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки документи, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Позивач вважає картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, оскільки позивачем були надані всі необхідні документи та додаткові документи, які були витребувані від декларанта і що будь-яких зауважень щодо наданих документів з боку митного органу не було. Позивача вважає, що посадова особа митного органу прийняла рішення за відсутності обґрунтованих підстав, у відповідача відсутні були підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин неправильного визначення митної вартості товарів позивачем. Отже, митний орган під час здійснення митного контролю правильності визначення Позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, та надав до суду заперечення у письмовому вигляді які мотивовані тим, що Одеською митниці не було порушено право позивача, та рішення відповідача ґрунтувалися на вимогах чинного законодавства. У відповідності до п.3 ст.53 МКУ в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, митним органом було виявлено, що документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, відповідно до інвойсів від 06.06.2015 № ВСР- 27964 та від 06.08.2015 № ВСР-27963 поставка товарів здійснюється на умовах СІF Одеса, у зв'язку з чим позивачу було направлено запит для отримання додаткових документів: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. За результатом аналізу наявної у митного органу інформації щодо митної вартості на аналогічні товари було встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, ніж митна вартість заявлена декларантом. Так як митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість товару була визначена митним органом з використанням резервного методу.
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що 15.02.2013 року між ТОВ В«Колумбус ІнтернейшнлВ» (Україна, Покупець) та компанією В« The New NGC, Inc., d/b/a National Gypsum Co.В» (США, Продавець), було укладено зовнішньоекономічний контракт № 15/02, відповідно до якого Продавець виготовляє і продає, а Покупець приймає і оплачує будівельно-оздоблюванні матеріали або інші товари, надалі "Товар", в кількості, асортименті та за цінами, згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту, при кожній окремій поставці в ході виконання цього Контакту специфікація узгоджується сторонами. Сторони погодили наступні умови поставки "Товарів":а) доставка вантажу морським транспортом - умовою поставки вважати В« CIF-ОдесаВ» або В« CIF-ІллічівськВ» . б) декількома партіями на всю суму Контракту. 2.2 За взаємною згодою сторін при постачанні допускається уточнення й зміна асортименту, кількості і цін "Товарів", узгоджених в специфікаціях. 2.3 До узгодженого сторонами терміну "Товар" повинен бути виготовлений у відповідності з умовами Контракту, упакований, промаркований і переданий Покупцеві. 2.4 Датою поставки Товару вважається дата митної декларації країни Покупця 3.1 Загальна сума Контракту становить 200 000 доларів США.
Згідно інвойсів від 08.06.2015 року № ВСР-27964 та від 08.06.2015 № ВСР-27963 позивачем отримано готову шпаклівку PROFORM, відро 28 кг. артикль JTHT70 та готову шпаклівку PROFORM, відро 5,4 кг. артикль JT0570 кількістю 1440 відер по 28 кг по 9,15 доларів США за відро та 244 відер по 5,4 кг - по 1,895833 доларів США за відро, загальною вартістю 13722 доларів США.
15.09.2015 року з метою декларування партії ввезеного товару позивач направив через програму В«Електрона митницяВ» до Одеської митниці ДФС митну декларацію №500060001/2015/017087 у якій була зазначена митна вартість товару за основним методом - за ціною договору, на рівні 0,3276 доллара США за 1 кг.
Разом з декларацією були подані документи: морський транспортний документ (морська накладна) №MSCULF768802 від 12.08.2015 року, №MSCULF7768810 від 12.08.2015 року; міжнародні автомобільні накладні (CMR) №771 від 14.09.2015 року та №781 від 14.09.2015 року; каталог виробника товару від 16.03.2015 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 03.06.2015 року; рахунок - фактура (інвойс) №ВСР-27963 від 06.08.2015 року та №ВСР-27964 від 06.08.2015 року; пакувальні листи від 06.08.2015 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №13 від 30.07.2015 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.12.2013 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу №15/02 від 15.02.2013 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2761 від 12.08.2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару №2761 від 14.09.2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2761 від 12.08.2015 року; сертифікат про проходження товару загальної форми №19CFR181.11.181.22 від 01.01.2015року; акт про зважування № НОМЕР_1 від 14.09.2015 року; акт про зважування №233740 від 14.09.2015 року; акт про проведення фізичного огляду від 14.09.2015 року; лист виробника про склад товар від 07.09.2015 року; податкова накладна №14 від 25.03.2015 року; податкова накладна №2 від 14.01.2015 року; податкова накладна №3 від 10.03.2015 року; податкова накладна №4 від 03.02.2015 року; податкова накладна №8 від 16.01.2015 року; акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки або маркування від 14.09.2015року; копія митної декларації країни відправлення №Х20150606728958 від 09.09.2015 року та копія митної декларації країни відправлення № Х20150806728683 від 09.09.2015 року.
Електронним повідомленням інспектора митного органу від 15.09.2015 року позивачу запропоновано надати додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями згідно ст. 53 (п.3) Митного кодексу України.
Крім того, у вказаному повідомленні митниця вказує про наявність розбіжностей та зазначила, що подані декларантом документи не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: відповідно до інвойсів від 06.08.2015 року №ВСР-27964 та від 06.08.2015 № ВСР-27963 поставка товарів здійснюється на умовах СІF Одеса. В наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
16.09.2015 р. позивачем до Одеської митниці надано лист № 16/15, з витребуваними митним органом документами, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. ОСОБА_3 від 16.09.2015 року митний орган повідомив позивача, що оскільки використані декларантом відомості не підтвердженні документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням другорядних способів, а саме резервним методом.
Південною митницею за результатами опрацювання поданої декларації та доданих документів прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 16.09.2015р. №500060001/2015/610167/2, відповідно до яких митну вартість за одиницю товару визначено у розмірі 1,21 доларів США за кг нетто.
У вказаному рішенні зазначено, що у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості та тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: відповідно до інвойсів від 06.08.2015 № ВСР-27964 та від 06.08.2015 № ВСР-27963 поставка товарів здійснюється на умовах CIF Одеса. В наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; у наданому до митного оформлення прайс - листі від 03.06.2015 року відсутня інформація на який період дійсна цінова пропоиція. З огляду на вищезазначені розбіжності, позивачу запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) - додаткові документи згідно п.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Листом від 16.09.2015 № 16/15 декларант надіслав додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. Таким чином декларантом не надано висновок про якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, не надано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до п.2 статті 58 у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. У фіскального органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59,60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в фіскального органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом. З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, декларанту було повідомлено про обраний метод визначення митної вартості товарів - резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК В«Інспектор-2006В» та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим по товару №1 - за МД від 06.07.2015 № 100250005/2015/111775, тому митну вартість визнано на рівні - 1,21 доларів США за кг нетто.
Тобто, відповідачем при визначенні митної вартості товарів згідно рішення від 16.09.2015 року №500060001/2015/610167/2 (декларація 500060001/2015/017087) застосований шостий, резервний метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну.
Південною митницею 16.09.2015р. видана ТОВ «Колумбус Інтернейшнл» картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон №500060001/2015/00305.
Згідно вказаної ОСОБА_4 відмови позивачу відмовлено в митному оформленні товарів з посиланням на розділ ІІІ гл. 9 ст. 52-55 МКУ у зв'язку з тим, що митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у cт. 58, 59 МКУ.
Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості від 16.09.2015р. №500060001/2015/610167/2, відповідно до якого було обрано резервний метод.
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI за митною декларацією від 16.09.2015 № 500060001/2015/017201.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів за вказаною митною декларацією забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 274714,92 гри. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів.
Суд вважає протиправним спірне рішення Південної митниці про коригування митної вартості товарів від 16.07.2015р. №500060001/2015/610167/2 виходячи з наступного.
Згідно ст.6 Закону України В«Про зовнішньоекономічну діяльністьВ» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів.
Згідно ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності, заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини. У відповідності з ст.ст. 179, 189, 190 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни. При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі види продукції, за винятком тих, на які встановлено державні ціни.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 1-3 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, зокрема, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до частин 1-3, 5 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Однак прийняте відповідачем рішення не відповідає вказаним вимогам.
Південною митницею на надано достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст.57 МК України.
Частиною 1 вказаної статті встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому частинами 2, 3, 6 ст.57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Як вбачається з норми, викладеної у ч.8 ст.57 МК України лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару, відповідач витребував додаткові документи, не обгрунтувавши підстави їх витребування, Південною митницею не було ні в рішенні, ні у картці відмови обґрунтовано, в чому полягали об'єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості.
Відповідач зобов'язав декларанта надати додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями згідно ст. 53 (п.3) Митного кодексу України та зазначив про наявність розбіжностей вказавши, що подані декларантом документи не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: відповідно до інвойсів від 06.08.2015 року № ВСР-27963 та від 06.08.2015 № ВСР-27964 поставка товарів здійснюється на умовах СІF Одеса. В наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно правил Інкотермс 2010 за умовами СIF "Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення)" продавець зобов'язаний застрахувати товар, оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення (без вивантаження), а тому витрати по страхуванню входять в вартість товару зазначену в інвойсі, і не відокремлюються, а в разі невиконання продавцем умови договору щодо страхування товару ризик його втрати до передачи покупцю лежить на продавці або перевізнику.
Таким чином висування вимоги надати в цьому випадку підтвердження страхування та його вартості не впливає на кінцеву вартість товару для позивача.
Позивачем 16.09.2015 р до Одеської митниці були надані витребувані митним органом документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Водночас інформація АСАУР не містить в собі даних щодо якостних характеристик шпатлевок, а тому отримання цих даних від позивача не може вплинути на визначення ціни за резервним методом, так само як і за іншим.
Крім того позивач за зовнішньоекономічним контрактом № 15/02 від 15 лютого 2013 року вже неодаразово завозив на митну територію України аналогічний товар за цією ціною.
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.
Позивачем на вимогу митного органу були надані всі необхідні документи для митного оформлення товару, проте митницею вказана інформація не була прийнята до уваги та не зазначено, які підстави для визнання вказаних документів є недостатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.
Відповідач не довів наявність обставин, які виключають використання першого методу, та не встановив жодної із обставин, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за першим методом, а також неможливість застосування послідовно наступних методів при застосуванні останнього методу.
Судом встановлено, що в документах, які були подані декларантом разом з ВМД №500060001/2015/017087 для підтвердження митної вартості товару відсутні недостовірні відомості, розбіжності чи ознаки підробок.
Відповідач мав можливість визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товару, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Оскільки судом встановлено, позивач разом з МД № 500060001/2015/017087 подав усі необхідні документи для визначення ціни митної вартості товару за першим методом, та в них не було розбіжностей та містились відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості, то рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні, впуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України оформлене карткою відмови №500060001/2015/00305 є протиправним та підлягає скасуванню.
Та виходячи з того, що рішення про коригування митної вартості товарів від 16.09.2015 року №500060001/2015/610167/2 є похідним від рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні, впуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України оформлене карткою відмови №500060001/2015/00305, то воно також повинно бути скасовано та визнано протиправним.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, вищевикладене оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації підлягає визнанню протиправними та скасуванню, а дії Митниці, пов'язані з відмовою в прийнятті первісно поданої ВМД від 15.09.2015р. із самостійним визначенням митної вартості за шостим методом, мають бути визнані протиправними, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94 , 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Колумбус Інтернейшнл» до Одеської митниці Державної фіскальної служби задовольнити.
Визнати протиправними дії Одеської митниці Державної фіскальної служби щодо відмови в прийнятті митної декларації від 15.09.2015 року №500060001/2015/017087, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України; щодо самостійного визначення митної вартості імпортованих товарів за шостим методом їх оцінки.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 16.09.2015 року №500060001/2015/610167/2.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00305.
Стягнути з Одеської митниці ДФС на користь Товарисвта з обмеженою відповідальністю «Колумбус Інтернейшнл» код 38352574 витрати по сплаті судового збору у сумі 4120,73грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлений 21 жовтня 2015 року.
Суддя Е.А.Іванов
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2015 |
Оприлюднено | 29.10.2015 |
Номер документу | 52688772 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Іванов Е. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні