ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5998/15
Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді - доповідача Косцової І.П. суддів Турецької І.О. Стас Л.В. за участю: секретаряРазінкіної Л.В.
Представника апелянта - Бачерікової Д.О. (довіреність від 23.12.2014 р.)
представника позивача - Худенко К.А. (довіреність від 03.08.2015 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колумбус Інтернейшнл» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дії та визнання недійсним рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Колумбус Інтернейшнл» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови в прийнятті вантажної митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, та самостійного визначення митної вартості імпортованих товарів за шостим методом їх оцінки, визнати недійсним рішення Одеської митниці ДФС щодо визначення митної вартості товару та недійсною картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів, чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, оскільки товариством були надані всі необхідні документи у тому числі додаткові, які були витребувані від декларанта. Отже підстав для прийняття оскаржуваного рішення та коригування митної вартості товару у відповідача не було.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року позов задоволений в повному обсязі.
В апеляційній скарзі Одеська митниця ДФС, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 15.09.2015 року з метою декларування партії ввезеного товару позивач направив через програму «Електрона митниця» до Одеської митниці ДФС митну декларацію №500060001/2015/017087, у якій зазначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору.
Електронним повідомленням інспектора митного органу від 15.09.2015 року позивачу запропоновано надати додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями згідно ст. 53 (п.3) Митного кодексу України.
Такий висновок, підготовлений ТОВ «Одеський аукціонний центр», а саме експертом Севостьяновим А.В., був наданий позивачем 16.09.2015 року (а.с. 95,96).
Однак, за результатами опрацювання поданої декларації та доданих документів митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 16.09.2015р., відповідно до якого митну вартість за одиницю товару визначено із застосуванням шостого, резервного методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що митницею не надано достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість товарів не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, що стала підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.51, ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною ч.5 ст.54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.
З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2013 року між позивачем (Покупець) та компанією "The New NGC, Inc., d/b/a National Gypsum Co." (США, Продавець), було укладено зовнішньоекономічний контракт № 15/02, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити на адресу позивача будівельно-оздоблюванні матеріали або інші товари, в кількості, асортименті та за цінами, згідно специфікацій. Доставка вантажу здійснюється морським транспортом на умовах поставки "CIF-Одеса" або "CIF-Іллічівськ".
Згідно правил Інкотермс 2010 за умовами СIF "Вартість, страхування і фрахт (назва порту призначення)" продавець зобов'язаний застрахувати товар, оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення (без вивантаження), а тому витрати по страхуванню входять в вартість товару зазначену в інвойсі, і не відокремлюються, а в разі невиконання продавцем умови договору щодо страхування товару ризик його втрати до передачи покупцю лежить на продавці або перевізнику.
Згідно інвойсів від 08.06.2015 року № ВСР-27964 та від 08.06.2015 № ВСР-27963 позивачем отримано будівельні матеріали загальною вартістю 13722 доларів США.
Як з'ясовано судом першої інстанції, у повідомленні про витребування додаткових документів митниця вказала про наявність розбіжностей та зазначила, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: з урахуванням поставки на умовах CIF в наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування.
16.09.2015 року позивачем до Одеської митниці надано висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений ТОВ «Одеський аукціонний центр».
Однак в той же день митний орган повідомив позивача, що оскільки використані декларантом відомості не підтвердженні документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням другорядних способів, а саме за резервним методом.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на ту обставину, що позивачем окрім експертного висновку не надано жодних інших додаткових документів, оскільки згідно вимоги митниці необхідною умовою було надання саме висновків про якісні характеристики товарів, підготовлені експертними організаціями, а надання інших додаткових документів митний орган визначив як побажання позивача (а.с. 94).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару, відповідач витребував додаткові документи, не обґрунтувавши підстави їх витребування, Південною митницею не було ні в рішенні, ні у картці відмови обґрунтовано, в чому полягали об'єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості.
Апелянт не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані всі обставини справи їм надано правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбра Імпекс Інт» до Одеської митниці Державної фіскальної служби України , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення №500060006/2015/000016/1 від 23 червня 2015 року та картки відмови №500060006/2015/00035 від 23 червня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Суддя - доповідач: І.П. Косцова
Судді: І.О.Турецька
Л.В. Стас
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2015 |
Оприлюднено | 17.12.2015 |
Номер документу | 54300756 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Косцова І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні