Ухвала

від 26.05.2016 по справі 815/5998/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року м. Київ К/800/544/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Леонтович К.Г., Смоковича М.І., Сороки М.О.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі №815/5998/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Колумбус Інтернейшнл" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дії та визнання недійсним рішення, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю „Колумбус Інтернейшнл" звернулося в суд з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило: визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови в прийнятті вантажної митної декларації від 15.09.2015 року №500060001/2015/017087, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України; щодо самостійного визначення митної вартості імпортованих товарів за шостим методом їх оцінки; визнати недійсним рішення Одеської митниці ДФС про визначення митної вартості товару від 16.09.2015 року №500060001/2015/610167/2; визнати недійсною картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів, чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060001/2015/00305.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача були наявні всі документи, необхідні для визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому підстав для прийняття рішення, що оскаржується, у відповідача не було.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року, позовні вимоги задоволені. Визнані протиправними дії Одеської митниці Державної фіскальної служби щодо відмови в прийнятті митної декларації від 15.09.2015 року №500060001/2015/017087, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, щодо самостійного визначення митної вартості імпортованих товарів за шостим методом їх оцінки. Визнане протиправним та скасоване рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 16.09.2015 року №500060001/2015/610167/2. Визнане протиправним та скасоване рішення Одеської митниці ДФС про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00305.

Стягнуто з Одеської митниці ДФС на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Колумбус Інтернейшнл" код 38352574 витрати по сплаті судового збору у сумі 4120,73 грн.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Одеська митниця Державної фіскальної служби звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю „Колумбус Інтернейшнл" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.02.2013 року між ТОВ "Колумбус Інтернейшнл" (Україна, покупець) та компанією "The New NGC, Inc., d/b/a National Gypsum Co." (США, продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт №15/02, згідно якого продавець виготовляє і продає, а покупець приймає і оплачує будівельно-оздоблюванні матеріали або інші товари, надалі „Товар", в кількості, асортименті та за цінами, згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту, при кожній окремій поставці в ході виконання цього Контакту специфікація узгоджується сторонами. Сторони погодили наступні умови поставки „Товарів": а) доставка вантажу морським транспортом - умовою поставки вважати „CIF-Одеса" або „CIF-Іллічівськ". б) декількома партіями на всю суму Контракту. 2.2 За взаємною згодою сторін при постачанні допускається уточнення й зміна асортименту, кількості і цін „Товарів", узгоджених в специфікаціях. 2.3 До узгодженого сторонами терміну „Товар" повинен бути виготовлений у відповідності з умовами Контракту, упакований, промаркований і переданий Покупцеві. 2.4 Датою поставки Товару вважається дата митної декларації країни Покупця 3.1 Загальна сума Контракту становить 200 000 доларів США.

Згідно інвойсів від 08.06.2015 року № ВСР-27964 та від 08.06.2015 № ВСР-27963 позивачем отримана готова шпаклівка PROFORM, відро 28 кг. артикль JTHT70 та готова шпаклівка PROFORM, відро 5,4 кг. артикль JT0570 кількістю 1440 відер по 28 кг по 9,15 доларів США за відро та 244 відер по 5,4 кг - по 1,895833 доларів США за відро, загальною вартістю 13722 доларів США.

З метою декларування партії ввезеного товару позивач 15.09.2015 року направив через програму "Електрона митниця" до Одеської митниці ДФС митну декларацію №500060001/2015/017087 у якій зазначена митна вартість товару за основним методом - за ціною договору, на рівні 0,3276 долара США за 1 кг.

Разом з декларацією були подані документи: морський транспортний документ (морська накладна) №MSCULF768802 від 12.08.2015 року, №MSCULF7768810 від 12.08.2015 року; міжнародні автомобільні накладні (CMR) №771 від 14.09.2015 року та №781 від 14.09.2015 року; каталог виробника товару від 16.03.2015 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 03.06.2015 року; рахунок - фактура (інвойс) №ВСР-27963 від 06.08.2015 року та №ВСР-27964 від 06.08.2015 року; пакувальні листи від 06.08.2015 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №13 від 30.07.2015 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.12.2013 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу №15/02 від 15.02.2013 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2761 від 12.08.2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару №2761 від 14.09.2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2761 від 12.08.2015 року; сертифікат про проходження товару загальної форми №19CFR181.11.181.22 від 01.01.2015року; акт про зважування № 0000125385 від 14.09.2015 року; акт про зважування №233740 від 14.09.2015 року; акт про проведення фізичного огляду від 14.09.2015 року; лист виробника про склад товару від 07.09.2015 року; податкова накладна №14 від 25.03.2015 року; податкова накладна №2 від 14.01.2015 року; податкова накладна №3 від 10.03.2015 року; податкова накладна №4 від 03.02.2015 року; податкова накладна №8 від 16.01.2015 року; акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки або маркування від 14.09.2015 року; копія митної декларації країни відправлення №Х20150606728958 від 09.09.2015 року та копія митної декларації країни відправлення №Х20150806728683 від 09.09.2015 року.

Електронним повідомленням інспектора митного органу від 15.09.2015 року позивачу запропоновано надати додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями згідно ст. 53 (п.3) Митного кодексу України.

У вказаному повідомленні митниця вказує про наявність розбіжностей та зазначила, що подані декларантом документи не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: відповідно до інвойсів від 06.08.2015 року №ВСР-27964 та від 06.08.2015 № ВСР-27963 поставка товарів здійснюється на умовах СІF Одеса. В наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Позивачем 16.09.2015 р. до Одеської митниці наданий лист №16/15, з витребуваними митним органом документами, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Повідомленням від 16.09.2015 року митний орган повідомив позивача, що оскільки використані декларантом відомості не підтвердженні документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням другорядних способів, а саме резервним методом.

Південною митницею за результатами опрацювання поданої декларації та доданих документів прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 16.09.2015р. №500060001/2015/610167/2, відповідно до яких митну вартість за одиницю товару визначено у розмірі 1,21 доларів США за кг нетто.

Згідно зазначеного рішення, у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості та тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: відповідно до інвойсів від 06.08.2015 № ВСР-27964 та від 06.08.2015 № ВСР-27963 поставка товарів здійснюється на умовах CIF Одеса. В наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; у наданому до митного оформлення прайс-листі від 03.06.2015 року відсутня інформація на який період дійсна цінова пропозиція. З огляду на вищезазначені розбіжності, позивачу запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) - додаткові документи згідно п.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Листом від 16.09.2015 № 16/15 декларант надіслав додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. Таким чином декларантом не наданий висновок про якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, не надано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до п.2 статті 58 у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. У фіскального органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59,60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в фіскального органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом. З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, декларанту було повідомлено про обраний метод визначення митної вартості товарів - резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК „Інспектор-2006" та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим по товару №1 - за МД від 06.07.2015 № 100250005/2015/111775, тому митну вартість визнано на рівні - 1,21 доларів США за кг нетто.

Відповідачем при визначенні митної вартості товарів згідно рішення від 16.09.2015 року №500060001/2015/610167/2 (декларація 500060001/2015/017087) застосований шостий, резервний метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну.

Південною митницею 16.09.2015р. видана ТОВ „Колумбус Інтернейшнл" картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон №500060001/2015/00305.

Митним органом прийняте рішення про коригування митної вартості від 16.09.2015р. №500060001/2015/610167/2, відповідно до якого був обраний резервний метод.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI за митною декларацією від 16.09.2015 № 500060001/2015/017201.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів за вказаною митною декларацією забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 274714,92 гри. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що заявлена позивачем митна вартість товару була визначена за методом №1, належним чином підтверджена наданими декларантом до митного оформлення документами. Митним органом не обґрунтована наявність сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонам виник спір щодо законності прийняття відповідачем рішення про визначення митної вартості товару від 16.09.2015 року №500060001/2015/610167/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів, чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060001/2015/00305.

Відповідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судами встановлено, що позивачем для визначення митної вартості товару за ціною договору подані до митного органу документи відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Судами першої та апеляційної інстанції також встановлено, що підставами для витребування додаткових документів та в подальшому для прийняття оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товару були наявність в поданих документах розбіжностей, які не містять відомостей щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товару та відомостей, що була фактично сплачена та підлягає сплаті, а саме: відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; у наданому до митного оформлення прайс-листі від 03.06.2015 року відсутня інформація на який період дійсна цінова пропозиція, а також невідповідність рівня митної вартості задекларованого товару та рівня митної вартості подібних товарів, які були продані на експорт в Україну.

колегія суддів зазначає, що у відповідності до положень Інкотермс 2010 за умовами СIF „Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення) " продавець зобов'язаний застрахувати товар, оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення (без вивантаження).

Виходячи з наведеного колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що в даному випадку підтвердження страхування та його вартості не впливає на кінцеву вартість товару для позивача, оскільки витрати по страхуванню за умовами поставки СIF входять до вартості товару зазначеної в інвойсі, і не відокремлюються.

Судами було встановлено, що позивачем до Одеської митниці були надані витребувані митним органом документи, а саме: висновок експерта Севостьянова А.В. ТОВ „Одеський аукціонний центр" від 16.09.2015 р. №20-38/09-2015. Висновок містить відомості як про вартість товару, так і про якість. Крім того, позивач за зовнішньоекономічним контрактом №15/02 від 15 лютого 2013 року вже неодаразово завозив на митну територію України аналогічний товар за цією ціною.

Подання контролюючому органу для митного оформлення товару каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, відповідно Митного кодексу України, не є обов'язковим.

Митниця має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності визначення митної вартості товару, разом з тим такі повноваження мають бути реалізовані лише за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено обставин про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у відповідача щодо вартості імпортованого товару.

Водночас, як вірно зазначено судами, інформація АСАУР не містить в собі даних щодо якісних характеристик товару, а тому отримання цих даних від позивача не може вплинути на визначення ціни за резервним методом, так само як і за іншим.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

Отже, позивачем на вимогу митного органу були надані всі необхідні документи для митного оформлення товару, проте митницею вказана інформація не була прийнята до уваги та не зазначено, які підстави для визнання вказаних документів є недостатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач разом з МД №500060001/2015/017087 подав усі необхідні документи для визначення ціни митної вартості товару за першим методом, які не містять розбіжностей та містять відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товару, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності оскаржуваних дій та рішень Одеської митниці Державної фіскальної служби.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: