Вирок

від 26.10.2015 по справі 1-155/2010

НОВОСЕЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.10.2015

Справа № 1-155

2010 рік

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2010 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянина України, румунки, з неповною середньою освітою, неодруженої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючої, раніше не судимої,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2010 року біля 12 години ОСОБА_5 перебуваючи в коридорі житлового будинку ОСОБА_6 в с. Подвірне Новоселицького району Чернівецької області таємно викрала із кишені кофти 2000 гривень, чим спричинила потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Вона ж, 04 липня 2010 року біля 15 години перебуваючи в кімнаті житлового будинку ОСОБА_7 в с. Берестя Новоселицького району Чернівецької області таємно викрала із шухляди тумбочки 3600 гривень, чим спричинила потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Підсудна винною себе визнала і дала показання, що вона 04 липня 2010 року разом із знайомими збирали пожертвування на побудову храму та на службу в Гайворонському монастирі Кіровоградської області та перебуваючи в с. Подвірне Новоселицького району зайшла до ОСОБА_6 , яка добровільно дала їй 300 гривень а решту коштів поклала в кофту, яку повісила в коридорі. Коли вона виходила з кімнати, то взяла 2000 гривень із вказаної кофти. Потім вона перебувала з тією ж метою в с. Берестя Новоселицького району, де зайшла в помешкання ОСОБА_7 , який також дав їй 1200 гривень на службу та вона помітила, де він поклав решта грошей. Коли потерпілий вийшов принести води на двір вона непомітно викрала 3600 гривень із шухляди тумбочки. Збитки потерпілим відшкодувала повністю та в скоєному розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні дав покази, що дійсно підсудна влітку була в нього вдома та він дав їй на службу 1200 гривень та його дружина ще 100 гривень. Коли його попросили принести води, він вийшов надвір та повернувшись в кімнату виявив пропажу 3600 гривень із шухлядки тумбочки.

З показів потерпілої ОСОБА_6 , які вона дала на досудовому слідстві встановлено, що до неї додому прийшла підсудна із ще двома жінками, та вона дала їм 300 гривень на службу в монастирі. Коли вони пішли то вона виявила, що із кофти пропали 2000 гривень. До підсудної претензій немає, оскільки збитки їй відшкодовані.

Судом роз`яснено підсудній та потерпілому зміст ч.3 ст. 299 КПК України стосовно позбавлення їх в подальшому можливості оспорювати фактичні обставини справи у випадку визнання недоцільним дослідження доказів в їх підтвердження та у зв`язку з їх згодою вирішено провести спрощене судове слідство в ході якого допитати підсудну, потерпілого та оголосити покази потерпілої та матеріали справи, які характеризують особу підсудної.

Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину повністю доведена і її дії правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.2 КК України як таємне повторне викрадення чужого майна, оскільки вона 04.07.2010 року двічі здійснила таємне викрадення майна у потерпілих.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставинами що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття, визнання вини, сприяння в розкритті злочину, позитивну характеристику з місця проживання, добровільне відшкодування завданого збитку, те, що вона має на утриманні неповнолітню дитину.

Враховуючи дані про особу підсудної, тяжкість злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що їй має бути призначене покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним та буде достатнім для її виправлення та перевиховання.

Суд, приймаючи до уваги тяжкість злочину, те, що підсудна у вчиненому розкаялася, матеріальну шкоду відшкодувала добровільно, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується по місцю проживання, вважає можливим звільнити її від відбування призначеного покарання із випробуванням згідно ст.75 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винною ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі терміном на один рік і шість місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Після набранням вироком законної сили міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_5 у виді підписки про невиїзд скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області через районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення.

Суддя: