Ухвала

від 13.10.2015 по справі 910/24215/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.10.2015Справа № 910/24215/15

Суддя Маринченко Я.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр профілактичної дезінфекції» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» про визнання пункту договору недійсним, за участю представників:

позивача - Мазур Ю.А. (директор), Олексюк Ф.Ю. (представник за довіреністю);

відповідача - Куриляк Н.Г. (представник за довіреністю);

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 ТОВ «Центр профілактичної дезінфекції» звернулося до Господарського суду м. Києва з указаним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2015 порушено провадження по справі № 910/24215/15 та призначено справу до розгляду.

13.10.2015 через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення заборони на здійснення ТОВ «Український лізинговий фонд» дій, спрямованих на відчуження автомобіля «Hyundai Accent», д.р.н. АА3263КА, VIN Z94CU41CBCR178696, 2012 року випуску, належного позивачеві на праві платного володіння та користування за договором фінансового лізингу № 2473/01/14-В від 17.01.2014, та дій, які перешкоджають експлуатації зазначеного автомобіля позивачем.

У судовому засіданні 13.10.2015 представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечив.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Абзацами 2, 3 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Судом встановлено, що спір у справі виник у зв'язку з незаконністю, на думку позивача, пункту 8.4 договору фінансового лізингу № 2473/01/14-В від 17.01.2014, укладеного між сторонами, щодо визначення розміру лізингових платежів з урахуванням курсу валют, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про визнання зазначеного положення договору недійсним.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, внаслідок значного коливання курсу гривні до долару США з моменту укладення сторонами договору, за позивачем утворилася заборгованість в сумі 16452,25 грн.

Листом-вимогою (вих. № 1997-УПК) від 31.08.2015 відповідач висунув позивачеві вимогу про погашення зазначеної заборгованості протягом 20 днів. Крім того, відповідач повідомив позивача, що у випадку невиконання вимоги про сплату заборгованості предмет лізингу, а саме автомобіль «Hyundai Accent», буде вилучений у позивача.

Крім того, листом від 06.10.2015 (вих. № 2044-УПК), відповідач повідомив позивача про розірвання договору лізингу внаслідок невиконання останнім умов договору в частині погашення заборгованості, та висунув вимогу про повернення предмету лізингу протягом семи днів з моменту направлення зазначеного повідомлення.

На цей час судом не вирішене питання щодо законності спірного пункту договору, та, відповідно, наявності у позивача обов'язку виконувати умови зазначеного положення.

Вжиття відповідачем заходів, спрямованих на розірвання договору та застосування наслідків його розірвання, внаслідок невиконання позивачем спірних його положень, є передчасним та суперечить інтересам позивача.

За таких обставин, вимоги позивача щодо накладення заборони на здійснення ТОВ «Український лізинговий фонд» дій, спрямованих на відчуження автомобіля «Hyundai Accent», д.р.н. АА3263КА, VIN Z94CU41CBCR178696, 2012 року випуску, належного ТОВ «Центр профілактичної дезінфекції» на праві платного володіння та користування за договором фінансового лізингу № 2473/01/14-В від 17.01.2014, та дій, які перешкоджають експлуатації зазначеного автомобіля ТОВ «Центр профілактичної дезінфекції», підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» (04205, м. Київ, просп. Оболонський, 35-А, офіс 301; ідентифікаційний код 37859096) здійснювати дії, спрямовані на вилучення з користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр профілактичної дезінфекції» (21000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 92; ідентифікаційний код 38504000) автомобіля «Hyundai Accent», д.р.н. АА3263КА, VIN Z94CU41CBCR178696, 2012 року випуску, на підставі договору фінансового лізингу № 2473/01/14-В від 17.01.2014;

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» (04205, м. Київ, просп. Оболонський, 35-А, офіс 301; ідентифікаційний код 37859096) здійснювати дії, які перешкоджають експлуатації автомобіля «Hyundai Accent», д.р.н. АА3263КА, VIN Z94CU41CBCR178696, 2012 року випуску, Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр профілактичної дезінфекції» (21000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 92; ідентифікаційний код 38504000) за договором фінансового лізингу № 2473/01/14-В від 17.01.2014,.

Ухвала набирає законної сили в день винесення та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки, встановлені законом.

Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 13.10.2016.

Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр профілактичної дезінфекції» (21000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 92; ідентифікаційний код 38504000), а боржником є Товариству з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» (04205, м. Київ, просп. Оболонський, 35-А, офіс 301; ідентифікаційний код 37859096).

Суддя Я.В. Маринченко