Постанова

від 19.10.2015 по справі 910/5617/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р. Справа№ 910/5617/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

позивача: Коломийченко І.В. - довіреність № 73-Д від 26.12.2014;

відповідача: Поживилко В.К. директор;

третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агросинтез 1"

на рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2015

у справі № 910/5617/14 (головуючий суддя: Нечай О.В., судді: Бондарчук В.В., Князьков В.В.)

за позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до Приватного підприємства "Агросинтез 1"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго"

про стягнення 26 717,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.03.2015 у справі № 910/5617/14, позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства "Агросинтез 1" на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" заборгованість в розмірі 24 881 грн. 36 коп., інфляційні втрати в розмірі 421 грн. 58 коп., 3% річних в розмірі 1 414 грн. 91 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Приватне підприємство "Агросинтез 1" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права, оскільки відповідач не має договірних стосунків із позивачем, всі рахунки на опалення оплачені повністю і своєчасно по діючому метровому тарифу, відсутність заборгованості підтверджується рахунками виробника послуг - ПАТ "Київенерго", тому вимоги позивача безпідставні, двосторонні акти виконаних робіт відсутні.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агросинтез 1" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Ткаченка Б.О., Шевченка Е.О.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2015р., у зв'язку з перебуванням суддів Ткаченка Б.О. та Шевченка Е.О. у відпустці сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/5617/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 10.08.2015, зобов'язано скаржника до дня судового засідання надати суду докази сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги та докази направлення копії апеляційної скарги позивачу і третій особі.

29.07.2015 відповідач подав лист з доданими доказами направлення копії апеляційної скарги позивачу і третій особі та ксерокопією платіжного доручення від 23.04.2015 №56 про сплату 913,50 грн. судового збору.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015р., у зв'язку з перебуванням суддів Агрикової О.В. та Чорногуза М.Г. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/5617/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Зубець Л.П., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 розгляд справи відкладено на 21.09.2015.

15.09.2015 відповідач подав лист з доданим оригіналом платіжного доручення від 23.04.2015 №56 про сплату 913,50 грн. судового збору, та вказав, що договір із позивачем не укладався, а попередній договір втратив чинність.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року, у зв'язку з виходом судді Синиці О.Ф. з відпустки, а також формування постійного складу судових колегій Київського апеляційного господарського суду, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/5617/14 колегію суддів у складі: головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Шевченка Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у судовому засіданні оголошено перерву з 21.09.2015 по 19.10.2015.

30.09.2015 відповідач подав письмові пояснення, у яких вказав, що договір із позивачем не укладався, а посилання на договір із ЖЕКом нікчемні.

02.10.2015 позивач подав додаткові пояснення, у яких вказав, що позов подано належною особою, оскільки умовами п.5.1 Договору № 119 від 01.04.2007 визначено, що він вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду, а оскільки такі заяви відсутні - договір не припинив свою дію. Щодо позовної давності, то вона не пропущена, оскільки відповідач частково здійснював оплату за вказаним договором з 18.09.2010 по 31.01.2014, тому строк позовної давності переривався неодноразово. Розмір заборгованості підтверджується табуляграмами та діючими тарифам, нарахування здійснювалось відповідно до фактично спожитої теплової енергії, визначеної у гігакалоріях, і постачальником комунальних послуг виступав позивач.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Шевченка Е.О. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/5617/14 колегію суддів у складі: головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження.

19.10.2015 відповідач подав письмові пояснення, у яких вказав, що договір №119 від 01.04.2009 укладався не з позивачем, а з ЖЕКом та втратив чинність 02.04.2009, вимога 27313,95 грн. не має підтвердження одержувача послуг та виробника, а теплолічильник підключено не до приміщення відповідача, а до всього будинку - 5 поверхів, сім парадних.

19.10.2015 третя особа представника у судове засідання не направила, не повідомивши про причини, хоча була належним чином повідомлена про дату та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується розпискою представника від 21.09.2015.

Оскільки неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представника третьої особи.

19.10.2015 у судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, також вказав, що умовами договору від 01.04.2009 було передбачено лише одноразове його продовження на новий строк. Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні та залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

14.11.2003 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" в особі директора Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго", як постачальником, та КП УЖГ Шевченківського району (ЖЕК-1011), як споживачем, було укладено Договір № 34-0426 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповдно до якого постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договору. Додатком №6 до вказаного Договору є Довідка "Дані по будинках (спорудах) КП УЖГ Шевченківської районної в м.Києві ради, а саме: будинок по вул.Д.Запольського, 4, загальна опалювальна площа 7394,61 кв.м., площа мешканців 6967,30 кв.м., площа госпрозрахункових орендарів 427,31 кв.м., у т.ч. ПП "Агросинтез" - 53,30 кв.м.

30.03.2007 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, як довірителем, та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Лук'янівка" Шевченківської районної у м.Києві ради, як повіреним, було укладено Договір доручення №7, відповідно до якого довіритель доручив, а повірений приймав на себе зобов'язання вчинити за рахунок та на користь довірителя юридичні дії, у тому числі укласти з власниками, орендарями нежилих приміщень договори на транзитний збір платежів за надані комунальні послуги на користь виробників таких послуг, здійснювати облік, нарахування та збір платежів на користь виробників комунальних послуг.

На підставі вказаного Договору доручення Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради видало довіреність Комунальному підприємству "Житлово-експлуатаційна контора "Лук'янівка" в особі директора Макаренко Л.В.

02.04.2007 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради в особі директора Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Лук'янівка" Шевченківського районної у м. Києві ради, як Стороною 1, та відповідачем - Приватним підприємством "Агросинтез 1", як Стороною 2, було укладено Договір про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників № 119 (далі - Договір №119), відповідно до умов якого Сторона 1 здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті відповідачем комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення тощо) в наданих обсягах (п. 1.1 Договору №119).

Згідно з п. 1.2 Договору №119 Сторона 2 користується приміщенням загальною площею 53,3 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Д. Запольського, 4 на підставі договору купівлі-продажу.

У пункті 2.1 Договору № 119 встановлено, що Сторона 1 зобов'язується: на підставі рахунків виробників послуг по першій вимозі Сторони 2 інформувати його про кількість та вартість спожитих ним комунальних послуг (пп. 2.1.1.); в 3-х денний термін з моменту надходження від виробників послуг розрахунків, надавати Власнику або Орендарю платіжне доручення (квитанцію) про суму сплати спожитих ним комунальних послуг (пп.2.1.2); в випадку несплати коштів за спожиті комунальні послуги Сторона 1 має право стягнути з Сторони 2 на користь виробників комунальних послуг прострочену заборгованість у відповідності з чинним законодавством (пп.2.1.3).

Відповідно до п.3.1 Договору № 119 Сторона 2 зобов'язується: в 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це Сторону 1 в зазначений термін (пп.3.1.1); у разі відмови повністю або частково сплатити кошти за спожиті комунальні послуги повідомити про це сторону 1, додавши документальне обґрунтування відмови на протязі 3 (трьох) днів (пп.3.1.2).

Пунктом 5.1 Договору № 119 встановлено, що цей Договір діє з моменту укладення по 01 квітня 2008 р.

У пункті 5.4 Договору № 119 його сторони домовились, що у разі закінчення дії договору і відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну його Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Відповідно до Окремого доручення Першого заступника голови Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації Пахальчука Г.Д. від 13.09.2010 р. № 905, з метою підвищення контролю за рівнем платіжної дисципліни і недопущенням безоплатного використання теплової енергії та водопостачання, зокрема, було зобов'язано КП УЖГ заключити прямі договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району. КП ЖЕКи було зобов'язано передати КП УЖГ всю первинну документацію, провести звірку з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району, скласти акти звіряння станом на 01.10.2010 р.

Проте, матеріали справи не містять доказів виконання Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради вказаного Окремого доручення та укладення із відповідачем прямого договору.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.04.2012 № 610 було затверджено Статут Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (позивач у справі), відповідно до якого Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 119 від 02.04.2007 за період з 18.09.2010 по 31.01.2014 (включно) в сумі 24 881,36 грн. (за опалення), а також 3% річних в розмірі 1 414,91 грн. та інфляційні втрати в розмірі 421,58 грн. На підтвердження позовних вимог позивачем надані табуляграми за вказаний період, рахунки на оплату та банківські виписки на підтвердження здійснених відповідачем часткових оплат. При цьому у рахунках на оплату відсутнє відображення інформації про наявність заборгованості за попередні розрахункові періоди.

Відповідач у вказаний період здійснював часткову оплату виставлених позивачем рахунків та у кожному платіжному дорученні в графі "Призначення платежу" наводив власний розрахунок платежу, з врахуванням діючого тарифу та опалювальної площі приміщення.

17.02.2014 позивач направив відповідачу претензію, у якій вказав на наявність заборгованості в сумі 24881,36 грн. та просив невідкладно сплатити заборгованість. Вказана претензія була відхилена відповідачем, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, розрахунок заборгованості доведений та підтверджений належними доказами, а у зв'язку із здійсненням відповідачем платежів строк позовної давності неодноразово переривався і не є пропущеним.

Проте, колегія суддів не може погодитись із даними висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частина 1 статті 175 ГК України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Як зазначено вище, умовами Договору № 119 від 02.04.2007, на підставі якого заявлено даний позов, було встановлено, що у випадку несплати коштів за спожиті комунальні послуги Сторона 1, тобто Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради в особі Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Лук'янівка" Шевченківського районної у м. Києві ради, має право стягнути з Сторони 2, тобто приватного підприємства "Агросинтез 1" НА КОРИСТЬ ВИРОБНИКІВ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ прострочену заборгованість у відповідності з чинним законодавством (пп.2.1.3).

Проте, позивач у позовній заяві просить стягнути заборгованість з відповідача не на користь виробників комунальних послуг, а на свою користь, що не було передбачено умовами вказаного Договору №119.

Крім цього, відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 7 ст.181 ГК України встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Позивач вважає, що Договір № 119 є діючим, оскільки за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не було письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Однак, колегія суддів не погоджується із даним твердженням позивача, оскільки воно не відповідає фактичному змісту Договору, у пунктах 5.1, 5.4 якого визначено, що він діє з моменту укладення по 01 квітня 2008 року, а у разі закінчення дії договору і відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну його Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Отже, з лексичного аналізу вказаних умов вбачається, що договір пролонговується лише на один рік, тобто до 01.04.2009 року, а з 02.04.2009 договір є припиненим у зв'язку із закінченням строку його дії.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, визначаються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст.19 зазначеного Закону (в редакції, що діяла до 26.04.2014), відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

З 26.04.2014 до вказаної статті внесені зміни та встановлено, що виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані комунальні послуги, зокрема за опалення, проте матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували укладення між позивачем та відповідачем відповідного договору у сфері житлово-комунальних послуг. При цьому предметом Договору №119, на який посилається позивач, були відносини щодо нарахування та збір платежів за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників, а не надання самих житлово-комунальних послуг, і позивач не є виконавцем (надавачем) послуг.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 24 881,36 грн. заборгованості за комунальні послуги є недоведеними та необґрунтованими, а тому відмовляє у їх задоволенні.

Вимоги позивача про стягнення 421,58 грн. інфляційних втрат та 1414,91 грн. 3% річних є похідними від вимог про стягнення заборгованості і також не підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем позовної давності, то колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості, яка, за його доводами, виникла у період з 18.09.2010 по 31.01.2014 (включно), проте позовна заява подана до суду лише 31.03.2014 року. Отже, вимоги за період з 18.09.2010 по 31.03.2011 пред'явлені з пропуском позовної давності.

Судом відхиляються доводи позивача про переривання перебігу позовної давності у зв'язку із визнанням відповідачем свого боргу шляхом проведення часткової оплати виставлених рахунків, оскільки, як встановлено ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не визнавав наявність свого боргу, оскільки у платіжних дорученнях наводив власний розрахунок вартості опалення приміщень, а в частині заявленій позивачем заперечував, тому відсутні підстави вважати, що позовна давність переривалась.

Частиною 3 статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

В процесі розгляду справи у суді першої інстанції відповідач у відзиві на позовну заяву вказував на пропуск позивачем позовної давності.

За змістом частини 1 статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відповідно до п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Отже, оскільки Київським апеляційним господарським судом встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими, наслідки спливу позовної давності до вказаних вимог судом не застосовуються.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В зв'язку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2015 у справі № 910/5617/14 прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, що підтверджується фактичними обставинами та матеріалами справи, а тому відповідно до положень п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.49 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 913,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агросинтез 1" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2015 у справі № 910/5617/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Комунальному підприємству "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" відмовити повністю.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, будинок 10/8; ідентифікаційний код: 31731838) на користь Приватного підприємства "Агросинтез 1" (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, будинок 4, квартира 33; ідентифікаційний код: 31815818) - 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 910/5617/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді О.Ф. Синиця

Б.О. Ткаченко