Постанова

від 21.10.2015 по справі 2а-9116/10/0670

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

ПОСТАНОВА

іменем України

"21" жовтня 2015 р. Справа № 2а-9116/10/0670

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Іщенко І.П. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства райспоживспілки "Баранівський Коопзаготпром" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" жовтня 2011 р. у справі за позовом Підприємства райспоживспілки "Баранівський Коопзаготпром" до Новоград - Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 12 жовтня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі позивач, зокрема зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги довідку Хмельницької міської ради ф. № 3 - ДФ від 27.09.2009 за № 55 про те, що ОСОБА_3 веде особисте селянське господарство. Чинним законодавством не закріплено за суб"єктами господарювання обов"язок перевіряти законність здійснення діяльності контрагентами, в тому числі перевіряти кінцеву мету його діяльності по конкретних правочинах. Податок на додану вартість відповідач донарахував безпідставно та безпідставно нарахував на цю суму штрафну санкцію в розмірі 50 %. Також є незаконним нарахування штрафних санкцій в розмірі 200 % незаконно донарахованого ним ПДВ, за яке він вже нарахував 50 % фінансових санкцій, оскільки пункт 17.1 ст. 17 Закону № 2181 доповнено підпунктом 17.1.6-1 Законом № 1342 від 19.05.2009 р. і на час здійснення господарської операції вказана норма була відсутня. Також зазначає, що позивач податкову пільгу з ПДВ використав за призначенням, виплативши дотацію с/г товаровиробнику - особі, яка веде особисте селянське господарство ОСОБА_3 Факт понесення позивачем витрат на закупівлю свиней в живій вазі в сумі 162 600, 00 грн. повністю підтверджений платіжними документами, а тому у відповідача не було підстав вважати, що підприємство допустило завищення задекларованих витрат на закупівлю. На момент здійснення операції із закупівлі свиней в живій вазі в червні 2008 р. законодавство, що передбачало обов"язкову ідентифікацію тварин, не діяло.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга належить до задоволення, враховуючи таке.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Баранівському районі Житомирської області від 13.09.2010 р. № 0000302301/1, № 0000292301/1 . Свої вимоги обгрунтовує тим, що в акті документальної перевірки невірно зроблено висновок про те, що Підприємством райспоживспілки "Баранівський коопзаготпром" нібито завищено показник рядка 04.1 Декларації - витрати на придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 162600грн.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що Державною податковою інспекцією у Баранівському районі проведено планову документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03. 2010 р., про що складено акт перевірки від 30.06.2010 року №100/231/01783292 (а.с.12- 32).

За результатами перевірки підприємству донараховано податок на додану вартість в сумі 113820 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000302301/0 від 08 липня 2010 року (а.с.10) та податок на прибуток в сумі 60975 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000292301/0 від 08 липня 2010 року(а.с.10 а).

Як вбачається з акту перевірки, в порушення пункту 4.1 ст. 4 та пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), Підприємство райспоживспілки "Баранівський коопзаготпром" не віднесло до бази оподаткування податком на додану вартість реалізацію м'яса, чим занижено податок на додану вартість у сумі 32520 грн., в тому числі за червень 2008 року в сумі 32 520 грн.

Крім того, в порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 та підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями), підприємством завищено валові витрати відображені у рядку 4.1 Декларації про прибуток в результаті невірного обрахування витрат, сплачених (нарахованих) у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), а саме: для перевірки не надано приймальної квитанції на закупку худоби, птиці і кролів у колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств форми ПК-1, яка передбачена згідно пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805 та затверджена Постановою державного комітету СРСР по статистиці від 2 листопада 1989 року N 206, при закупівлі свиней живою вагою в червні 2008 року в сумі 162600 грн. у суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 (свідоцтво про державну реєстрацію № 041746 від 06.05.2008р., свідоцтво про сплату єдиного податку серія НОМЕР_1), внаслідок чого нарахований податок на прибуток в сумі 40650 грн. (162600 грн. х 25%)

Податковим повідомленням - рішенням державної податкової інспекції у Баранівському районі під 8 липня 2010 року № 0000292301/0 на нарахований податок на додану вартість в сумі 32520 грн. застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 16260 грн. відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та в сумі 65040 грн. відповідно до підпункту 17.1.61 пункту 17.1. статті 17 цього ж Закону.

Податковим повідомленням - рішенням державної податкової інспекції у Баранівському районі від 8 липня 2010 року № 0000302301/0 на нарахований податок на прибуток в сумі 40650 грн. застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 20325 грн. відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Слід зазначити, що підприємство позивача відноситься до переробних підприємств, веде окремий податковий та бухгалтерський облік м'ясопродукції, виготовленої з проданих сільськогосподарcькими товаровиробниками м'яса в живій вазі, та окремий облік іншої продукції відповідно до пункту 6 Порядку нарахування виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за передані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року за №805.

Щомісячно підприємство подає до державної податкової інспекції у Баранівському районі дві податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

- декларацію переробного підприємства (дотаційна) - декларацію з ПДВ, в якій відображаються податкові зобов'язання та податковий кредит по операціях, пов'язаних з переробкою та продажем продукції, виготовленої з проданого сільськогосподарськими товаровиробниками м'яса в живій вазі;

- загальну декларацію - декларацію з ПДВ, в якій відображаються податкові зобов'язання та податковий кредит по інших операціях.

Визначена до сплати за дотаційною декларацією сума податку на додану вартість відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) перераховується переробним підприємством на його окремий рахунок для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробному підприємству м'яса в живій вазі. Підприємство разом з окремою (дотаційною) податковою декларацією за кожний місяць подає як підтвердження сплати сум податку перелік платіжних доручень на фактично зараховані на окремий рахунок кошти і виписки банку з окремого рахунка.

Також підприємство райспоживспілки "Баранівський коопзаготпром" щомісячно складає розрахунок нарахування сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продаж м'яса в живій вазі за фактичними даними про обсяги закупленого м'яса в живій вазі і надходження на окремий рахунок сум податку на додану вартість. На підставі цього розрахунку переробним підприємством проводиться остаточне перерахування платіжними дорученнями сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за здане м'ясо в живій вазі за звітний період.

Відповідно до використання матеріально - технічних ресурсів у зазначених операціях здійснюється і розподіл сум податкового кредиту по загальній та по дотаційній декларації.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підприємством райспоживспілки "Баранівський коопзаготпром" під час проведення перевірки не було надано приймальної квитанції на закупку худоби, птиці і кролів у колгоспів радгоспів та інших державних підприємств форми ПК-1, яка передбачена пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805, щодо закупівлі у суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 в червні 2008 року свиней живою вагою на суму 162600 грн.; позивачем не додано до матеріалів справи документальні підтвердження щодо перерахування позивачем ПП ОСОБА_3 коштів у сумі 162600 грн. за отримані 86 голів свиней; у подорожньому листі, який надано позивачем як доказ поставки свиней (САЗ 3507 100-89 ВВ 11.06.2008р.) відсутні дані про час прибуття, час вибуття, а в графі наїзжено вказано всього 140 км., що не відповідає дійсності, оскільки відстань від м.Хмільник Вінницької області до м. Баранівка Житомирської області становить 149 км; приймальні квитанції форми ПК-2 не відповідають вимогам первинного документа, так як в них відсутні всі реквізити, необхідні для первинного документа; факт передачі працівником позивача - заготівельником ОСОБА_4 готівкових коштів в сумі 162660 грн. ОСОБА_3 за придбані свині згідно квитанцій нібито відбувся 10 та 11 червня 2008 року, а гроші в касі позивача для здійснення вищезазначеної купівлі свиней заготівельником були отримані майже через тиждень.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не мав права віднести вартість витрат, зазначених у вищевказаних квитанціях від 10 та 11 червня 2008 року за формою ПК-2, до складу валових витрат.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції.

Так, пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що під терміном" валові витрати виробництва та обігу"( далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 1 Порядку нарахування виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за передані ними переробним підприємствам молоко та м"ясо в живій вазі , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №805 від 12.05.1999 року (надалі Порядок), чинного на час виникнення спірних правовідносин червень 2008 року, передбачено, що цей Порядок встановлює механізм нарахування та виплат дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі - сільськогосподарські товаровиробники), за поставлені ними у період з 1 січня 2008 р. до року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Відповідно до п.4,5 Порядку переробні підприємства під час приймання поставлених молока та м'яса в живій вазі виписують приймальні квитанції сільськогосподарським підприємствам за формами ПК-1 і ПК-3, а особистим селянським господарствам - за формами ПК-2 і ПК-3а.

Перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його небюджетного рахунка, відкритого в територіальному органі Державного казначейства (далі - небюджетний рахунок), на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду.

Оплата особистим селянським господарствам вартості поставлених ними переробному підприємству молока та м'яса в живій вазі і виплата дотацій здійснюються готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення.

Додані до матеріалів справи квитанції №000849 від 11.06.2008 року та №00848 від10.06.2008 року (форми ПК-2) свідчать про те, що позивачем було закуплено в ОСОБА_3 86 голів свиней, живою вагою 11180 кг на загальну суму 162600 грн. разом із дотацією (а.с.33,34).

Довідкою Хмільницької міської ради №55 від 29.09.2006 року форми №3-ДФ, яка дійсна до 27.09.2009 року (а.с.11), підтверджується та обставина, що ОСОБА_3 поставив м"ясо свиней у живій вазі як фізична особа , яка веде особисте селянське господарство, а не як приватний підприємець.

Чинним законодавством не покладено на суб"єктів господарювання , в даному випадку на позивача, обов"язок перевіряти законність здійснення діяльності контрагентами та вимагати від фізичної особи при наявності довідки форми №3-ДФ доказів того, чи є фізична особа приватним підприємцем та чи здійснює така особа поставку м"яса свиней у живій вазі як приватний підприємець.

Будь-яких доказів того , що ОСОБА_3 здійснював поставку свиней як приватний підприємець та того, що він як приватний підприємець прозвітувався безпосередньо по даній поставці, відповідачем не надано, а та обставина , що ОСОБА_3 на час поставки свиней був зареєстрований як приватний підприємець не може слугувати підставою для висновку , що ОСОБА_3 здійснював поставку свиней як приватний підприємець.

З інформаційної довідки № 4802 від 17.11.2010 року ДПІ м. Хмільник (на яку посилається суд першої інстанції) суд не вбачає, що ПП ОСОБА_3 (код ЕДРПОУ 01783292, зареєстрований в якості підприємця 06.05.2008 року за № 2179000000000, в органах ДПС за № 4736 від 07.05.2008 р.) прозвітувався за другий квартал 2008 року саме за поставку свиней позивачу та отримав за це кошти в сумі 162 600 грн.( а.с.190-191, том 1). У вказаній довідці в графі "обсяг виручки від реалізації, ІІ квартал 2008 р". вказана інша сума, а саме: 136 040 грн.

Крім того, діючим законодавством не передбачено прямої заборони для фізичних осіб вести особисте селянське господарство та одночасно займатись підприємницькою діяльністю.

Колегія судів прийшла до висновку, що при наданні ОСОБА_3 довідки форми №3-ДФ позивач відповідно до вимог п.4 Порядку правомірно виписав 10 і 11.06.2008 року приймальну квитанцію за формою ПК-2 - за поставлені фізичною особою , яка веде особисте селянське господарство, свині у живій вазі та виплатив дотацію готівкою.

Відповідно до п.6 Порядку переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі.

За результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його небюджетний рахунок у строки, встановлені для сплати податку на додану вартість, з урахуванням коштів, перерахованих відповідно до пункту 5 цього Порядку. Переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку реєстр платіжних доручень на фактично зараховані на небюджетний рахунок кошти і виписку територіальних органів Державного казначейства з небюджетного рахунка. Суми податку на додану вартість, визначені переробним підприємством за окремою податковою декларацією, щодо яких переробне підприємство не подало органу державної податкової служби підтвердження їх перерахування на небюджетний рахунок, вважаються такими, що використовуються переробним підприємством не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Позивачем було подано відповідачу обидві податкові вимоги з ПДВ ( загальну і дотаційну) та перераховано суму дотацій на небюджетний рахунок в органах Державного казначейства, що підтверджується матеріалами справи. Витрати на заготівлю та переробку свиней в живій вазі позивач відобразив в бухгалтерських документах, що не заперечується сторонами, акт понесення витрат на закупівлю свиней в живій вазі в сумі 162600 грн. повністю підтверджується платіжними документами, а тому висновки податкового органу щодо неправомірності віднесення позивачем у червні 2008 року до складу валових витрат витрати по закупівлі у ОСОБА_3 свиней живою вагою на суму 162600 грн., так як він на час поставки свиней був зареєстрований як приватний підприємець, колегія суддів вважає безпідставними.

Крім того, судом апеляційної інстанції були допитані як свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що в червні 2008 року він як заготівельник по м"ясу приймав свині у ОСОБА_3, про що були видані приймальні квитанції від 10.06.2008 р. та від 11.06.2008 р. У вказаних квитанціях він розписався за те, що прийняв свині та сплатив ОСОБА_3 кошти, а ОСОБА_3 відповідно розписався за те, що здав свині та отримав кошти. Свідок також пояснив, що 10 червня 2008 року ОСОБА_3 привозив свині своїм автотранспортом, а 11 червня 2008 року використовувався як транспорт ОСОБА_3 так і транспорт підприємства позивача, про що був виписаний подорожній лист. За поставлені свині ОСОБА_4 розрахувався з ОСОБА_3 своїми коштами, які позичив в знайомих осіб, оскільки на той час у підприємства кошти були відсутні, а пізніше - 17.06.2008 р. отримав в касі підприємства по видатковому касовому ордеру 162 660 грн. в рахунок витрачених своїх коштів.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що в червні 2008 року він здійснював поставку позивачу свиней, які вирощував як фізична особа в своєму господарстві. 10 червня 2008 р. доставляв свині своїм транспортом, а 11 червня 2008 р. використовувався як його транспорт, так і транспорт позивача, яким управляв ОСОБА_4 Пояснив, що свині у нього приймав ОСОБА_4, який виплатив йому кошти в сумі 162 600 грн. За передані свині та отримані кошти ОСОБА_3 розписався в квитанціях, в яких також поставив свій підпис ОСОБА_4 Свідок також пояснив, що за отримані від позивача кошти він розписався в реєстрах видачі грошей з каси за червень 2008 р. Крім того, зазначив, що як приватний підприємець він не звітувався за вказану поставку в другому кварталі 2008 р., оскільки поставку свиней здійснював не як приватний підприємець, а як фізична особа, що веде особисте селянське господарство. Звітувався в ДПІ за інші операції, оскільки крім свиней вирощує велику рогату худобу.

Судом апеляційної інстанції до матеріалів справи долучена копія наказу № 24"а" від 01 липня 2006 р., яка свідчить про те, що ОСОБА_4 з 1 липня 2006 року прийнятий на роботу на підприємство позивача в порядку переводу заготівельником по м"ясу.

Про реальність господарської операції також свідчать наступні документи, які містяться в матеріалах справи, а саме:

подорожній лист від 11 червня 2008 року (а. с. 105, том 1);

договори з фізичними особами на забій свиней, наряди на забій свиней, відомості про виплату заробітної плати (а. с. 106 - 110, том 1);

акти про забій свиней, товарно - грошові звіти, накладні, прибутковий касовий ордер, фіскальні чеки, накази про договірну закупівельну ціну, квитанція про здачу виручки в банк, які підтверджують реалізацію отриманої від забою свиней продукції (а. с. 135 - 149, том 1).

Отримання коштів під звіт ОСОБА_4 та використання ним коштів підтверджують видатковий касовий ордер та звіт про використання коштів (а. с. 169, 170).

Отримання коштів ОСОБА_3 за поставлені ним свині підтверджують реєстри видачі грошей з каси заготконтори за здану їй продукцію за червень 2008 р., в яких міститься підпис ОСОБА_3, що він підтвердив в судовому засіданні (а. с. 176, 177, том 1).

Таким чином, реальність господарської операції з поставки позивачу свиней в червні 2008 року фізичною особою ОСОБА_3 не викликає сумніву в колегії суддів.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову, а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати їх та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства райспоживспілки "Баранівський Коопзаготпром" задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" жовтня 2011 р. скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Підприємства райспоживспілки "Баранівський Коопзаготпром" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення № 0000302301/1 та № 0000292301/1 від 13 вересня 2010 року, винесені Державною податковою інспекцією у Баранівському районі Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "23" жовтня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Підприємство райспоживспілки "Баранівський Коопзаготпром" вул.Першотравенська,17,м.Баранівка,Баранівський район, Житомирська область,12701

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у Баранівському районі вул. Першотравенська, 17,смт. Баранівка,Баранівський район, Житомирська область,12700

4-третій особі: - ,