Постанова

від 12.03.2019 по справі 2а-9116/10/0670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 березня 2019 року

справа №2а-9116/10/0670

адміністративне провадження №К/9901/27889/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року у складі суддів Зарудяної Л.О., Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.

у справі № 2а-9116/10/0670

за позовом Підприємства райспоживспілки Баранівський Коопзаготпром

до Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2010 року Підприємство райспоживспілки Баранівський Коопзаготпром (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 19 листопада 2010 року №0000302301/0, яким донараховано податок на додану вартість в розмірі 113820 грн та №0000292301/0, яким донараховано податок на прибуток в сумі 609750 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2010 року №0000292301/1 та № 0000302301/1.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 липня 2015 року скасовано постанову суду апеляційної інстанції, а справу направлено на новий розгляд до цього суду.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 13 вересня 2010 року № 0000302301/1 та № 0000292301/1, винесені Державною податковою інспекцією у Баранівському районі Житомирської області.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції висновувався з реальності господарської операції з поставки позивачу свиней в червні 2008 року фізичною особою, яка веде особисте селянське господарство.

У вересні 2016 року відповідачем подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

У касаційній скарзі податковий орган зазначає, що позивачем віднесено до складу валових витрат витрати щодо закупівлі у суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 свиней живою вагою в сумі 162600 грн не підтверджені відповідними розрахунковими документами.

У запереченні на касаційну скаргу платник податків посилаючись на її необґрунтованість просить залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу № 2а-9116/10/0670 з Житомирського окружного адміністративного суду.

23 вересня 2016 року справа № 2а-9116/10/0670 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

22 лютого 2018 року матеріали касаційного провадження №К/9901/27889/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведено планову документальну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року, про що складено акт перевірки від 30 червня 2010 року №100/231/01783292, згідно з яким в порушення пункту 4.1 статті 4 та пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), Підприємство не віднесло до бази оподаткування податком на додану вартість реалізацію м'яса, чим занижено податок на додану вартість у сумі 32520 грн, в тому числі за червень 2008 року в сумі 32520 грн. Крім того, в порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 та підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями), підприємством завищено валові витрати відображені у рядку 4.1 Декларації про прибуток в результаті невірного обрахування витрат, сплачених (нарахованих) у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), а саме: для перевірки не надано приймальної квитанції на закупку худоби, птиці і кролів у колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств форми ПК-1, яка передбачена згідно пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805 та затверджена Постановою державного комітету СРСР по статистиці від 2 листопада 1989 року № 206, при закупівлі свиней живою вагою в червні 2008 року в сумі 162600 грн у суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1 від 06 травня 2008 року, свідоцтво про сплату єдиного податку серія НОМЕР_2), внаслідок чого нарахований податок на прибуток в сумі 40650 грн (162600 грн х 25%).

За результатами перевірки Підприємству донараховано податок на додану вартість в сумі 113820 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08 липня 2010 року № 0000302301/0 та податок на прибуток в сумі 60975 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08 липня 2010 року № 0000292301/0.

Перевіривши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги Суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для його скасування, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1 Порядку нарахування виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за передані ними переробним підприємствам молоко та м"ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №805 від 12 травня 1999 року (далі - Порядок № 805), чинного на час виникнення спірних правовідносин червень 2008 року, передбачено, що цей Порядок встановлює механізм нарахування та виплат дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі - сільськогосподарські товаровиробники), за поставлені ними у період з 1 січня 2008 року до року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку переробні підприємства під час приймання поставлених молока та м'яса в живій вазі виписують приймальні квитанції сільськогосподарським підприємствам за формами ПК-1 і ПК-3, а особистим селянським господарствам - за формами ПК-2 і ПК-3а.

Перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його небюджетного рахунка, відкритого в територіальному органі Державного казначейства (далі - небюджетний рахунок), на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду.

Оплата особистим селянським господарствам вартості поставлених ними переробному підприємству молока та м'яса в живій вазі і виплата дотацій здійснюються готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем закуплено в ОСОБА_1 86 голів свиней живою вагою 11180 кг на загальну суму 162600 грн разом із дотацією, що підтверджується квитанціями від 11 червня 2008 року №000849 та від 10 червня 2008 року №00848 (форми ПК-2).

Довідкою Хмільницької міської ради від 29 вересня 2006 року №55 форми №3-ДФ, яка дійсна до 27 вересня 2009 року підтверджується та обставина, що ОСОБА_1 поставив м'ясо свиней у живій вазі як фізична особа, яка веде особисте селянське господарство, а не як приватний підприємець.

Чинним законодавством не покладено на суб'єктів господарювання, в даному випадку на позивача, обов'язок перевіряти законність здійснення діяльності контрагентами та вимагати від фізичної особи при наявності довідки форми №3-ДФ доказів того, чи є фізична особа приватним підприємцем та чи здійснює така особа поставку м'яса свиней у живій вазі як приватний підприємець.

Разом з тим, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що діючим законодавством не передбачено прямої заборони для фізичних осіб вести особисте селянське господарство та одночасно займатись підприємницькою діяльністю.

Крім того, позивачем подано відповідачу обидві податкові вимоги з податку на додану вартість (загальну і дотаційну) та перераховано суму дотацій на небюджетний рахунок в органах Державного казначейства, що підтверджується матеріалами справи. Витрати на заготівлю та переробку свиней в живій вазі позивач відобразив в бухгалтерських документах, що не заперечується сторонами, акт понесення витрат на закупівлю свиней в живій вазі в сумі 162600 грн повністю підтверджується платіжними документами.

Також судом апеляційної інстанції допитані свідки ОСОБА_2, який з 01 липня 2006 року є заготівельником по м'ясу Підприємства, та ОСОБА_1, які підтвердили факт купівлі ОСОБА_2 у ОСОБА_1 свиней, про що видані приймальні квитанції від 10 червня 2008 року та від 11 червня 2008 року з підписами обох. Свідки також пояснили, що для перевезення свиней використовували власний транспорт і транспорт позивача, про що виписаний подорожній лист. За поставлені свині ОСОБА_2 розрахувався з ОСОБА_1 своїми коштами, які позичив в знайомих осіб, оскільки на той час у підприємства кошти були відсутні, а пізніше - 17 червня 2008 року отримав в касі підприємства по видатковому касовому ордеру 162660 грн в рахунок витрачених своїх коштів.

Про реальність господарської операції також свідчать наступні документи, які містяться в матеріалах справи, а саме подорожній лист від 11 червня 2008 року, договори з фізичними особами на забій свиней, наряди на забій свиней, відомості про виплату заробітної плати; акти про забій свиней, товарно - грошові звіти, накладні, прибутковий касовий ордер, фіскальні чеки, накази про договірну закупівельну ціну, квитанція про здачу виручки в банк, які підтверджують реалізацію отриманої від забою свиней продукції.

Отримання коштів під звіт ОСОБА_2 та використання ним коштів підтверджують видатковий касовий ордер та звіт про використання коштів.

Отримання коштів ОСОБА_1 за поставлені ним свині підтверджують реєстри видачі грошей з каси заготконтори за здану їй продукцію за червень 2008 року, в яких міститься його підпис, про що ним підтверджено в судовому засіданні.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про реальність господарської операції з поставки позивачу свиней в червні 2008 року фізичною особою ОСОБА_1, а тому висновки податкового органу щодо неправомірності віднесення позивачем у червні 2008 року до складу валових витрат витрати по закупівлі у ОСОБА_1 свиней живою вагою на суму 162600 грн, так як він на час поставки свиней був зареєстрований як приватний підприємець, є безпідставними.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року у справі № 2а-9116/10/0670 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер