Рішення

від 22.11.2010 по справі 2-979/2010

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2010 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Галича Ю.М.,

при секретарі: Яременко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської райдержадміністрації, третя особа Управління Держкомзему в Ставищенському районі про визнання державного акту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом посилаючись на те, що її чоловік ОСОБА_2 мав право на земельну частку (пай) в землях КСП „ПрогресВ» села Іванівка Ставищенського району Київської області, яке належало йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КВ № 01228160.

19 серпня 2004 року Ставищенською районною державною адміністрацією прийняте розпорядження №546 згідно з яким вирішено виділити земельні ділянки в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), в тому числі ОСОБА_2.

Восени 2004 року ОСОБА_2 у Ставищенському РВ №23 КРФ ДП «Центр ДЗК» отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку на бланку серії ЯА №256853, який був зареєстрований в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2312. При отриманні вказаного Державного акта у ОСОБА_2 був вилучений сертифікат, який був правовстановлюючим документом при реалізації права на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до Закону України В«Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)В» .

28 грудня 2008 року помер ОСОБА_2.

Ставищенська районна державна нотаріальна контора роз'яснила їй, що вказаний правовстановлювальний документ не відповідає вимогам законодавства, оскільки його державна реєстрація здійснена 30 липня 2004 року, тоді як розпорядження Ставищенської РДА, яке було підставою видачі державного акта прийняте 19 серпня 2004 року, окрім того згідно п. 8.1 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель (затвердженого Наказом Держкомзему №174 від 02.07.2003 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України 25 липня 2003 року за №641/7962, з наступними змінами) реєстраційний номер, присвоєний державному акту, має складатися із дванадцятирозрядного числа тоді як реєстраційний номер вказаного документу є чотирирозрядним.

Із заявою про внесення виправлень у Книгу записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі вона зверталася до Ставищенського районного відділу Київської обласної філії ДП «Центр державного земельного кадастру».

Проте Ставищенський районний відділ Київської обласної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» відмовив їй у вказаних виправленнях.

Підставою для визнання державного акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та порушення у зв'язку з видачею вказаного акта прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_2 та моїх, як його спадкоємиці.

Існування державного акта на земельну ділянку виданого з порушеннями законодавства позбавляє її, його спадкоємиці, можливості оформити свої права на земельну ділянку.

Позивачка просить визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на бланку серія ЯА №256853 на ім'я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Ставищенської райдержадміністрації Київської області від 19 серпня 2004 року №546 на земельну ділянку кадастровий номер 3224283200:06:001:0056, площею 3,260 га, розташовану на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований 30 липня 2004 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2312 і скасувати його державну реєстрацію.

Зобов'язати Ставищенську районну державну адміністрацію повернути ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) на бланку КВ №0122816 виданий на ім'я ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3. позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_4 РДА та третьої особи Управління Держкомзему в Ставищенському районі в судовому засіданні позов визнав.

Представник відповідача ДП "Центр ДЗК" в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачки, усну заяву представника відповідача та третьої особи про визнання позову та перевіривши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Чоловік позивачки - ОСОБА_2 мав право на земельну частку (пай) в землях КСП „ПрогресВ» села Іванівка Ставищенського району Київської області, яке належало йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КВ № 0122816, що підтверджується копією сертифікату (а.с. 14).

19 серпня 2004 року Ставищенською районною державною адміністрацією прийняте розпорядження №546 згідно з яким вирішено виділити земельні ділянки в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), в тому числі ОСОБА_2, що видно з архівного витягу № 396 від 25.10.2010 року виданого архівним відділом Ставищенської РДА (а.с. 13).

Восени 2004 року ОСОБА_2 у Ставищенському РВ №23 КРФ ДП «Центр ДЗК» отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку на бланку серії ЯА №256853, який був зареєстрований в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2312. При отриманні вказаного Державного акта у ОСОБА_2 був вилучений сертифікат, який був правовстановлюючим документом при реалізації права на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до Закону України В«Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)В» , що підтверджується копією державного акту (а.с 9).

28 грудня 2008 року помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 7).

Ставищенська районна державна нотаріальна контора роз'яснила позивачці, що вказаний правовстановлювальний документ не відповідає вимогам законодавства, оскільки його державна реєстрація здійснена 30 липня 2004 року, тоді як розпорядження Ставищенської РДА, яке було підставою видачі державного акта прийняте 19 серпня 2004 року, окрім того згідно п. 8.1 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель (затвердженого Наказом Держкомзему №174 від 02.07.2003 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України 25 липня 2003 року за №641/7962, з наступними змінами) реєстраційний номер, присвоєний державному акту, має складатися із дванадцятирозрядного числа тоді як реєстраційний номер вказаного документу є чотирирозрядним. Враховуючи вказане Державний акт на право власності на земельну ділянку на бланку серії ЯА №256853 не може бути прийнятий для вчинення нотаріальних дій (а.с. 12).

Ставищенський районний відділ Київської обласної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» відмовив мені у вказаних виправленнях. Як вбачається з повідомлення бланк державного акта отриманий Ставищенським РВ №23 КРФ ДП ЦДЗК за актом приймання - передачі 12 листопада 2004 року. При реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку реєстратором допущена помилка в даті реєстрації. Бланк виданого державного акта є зіпсованим. Виправлення в державному акті не допускаються. Внесення виправлень в Книгу записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі можливе за умови заміни зіпсованого державного акта. Видача та реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку на померлу особу суперечить чинному законодавству (а.с. 13).

Згідно частини 1 статті 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" №19-52-ІV (набрав чинності 03.08.2004 року) регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості. Згідно статті 3 вказаного Закону права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.п.2.9, 3.1, 3.2 В«Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі В» , затвердженої Наказом Держкомзему України №43 від 04.05.1999 року та зареєстрованою в Мінюсті України 4 червня 1999 р. за N 354/3647, заповнення, видача та державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України та його структурні підрозділи. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.

У відповідності до п.п. 8.1, 8.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Держкомзему №174 від 02.07.2003 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України 25 липня 2003 року за №641/7962, з наступними змінами, реєстраційний номер присвоюється державному акту на право власності на земельну ділянку в момент здійснення його державної реєстрації. Реєстраційний номер складається: з дворозрядного числа, яке відповідає номеру розділу книги реєстрації; двохрозрядного числа, що відповідає двом останнім цифрам року; трирозрядного числа, яке є кодом оператора (реєстратора), що здійснює державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі; п'ятирозрядного числа, що починається з одиниці з початку нового року та збільшується на одиницю при внесенні відомостей про новий державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що вищевказаний державний акт на право власності на землю не відповідає вимогам вищевказаного законодавства, оскільки його державна реєстрація здійснена 30 липня 2004 року, тоді як розпорядження Ставищенської РДА, яке було підставою видачі державного акта прийняте 19 серпня 2004 року, - суд приходить до висновку, що цей державний акт на право власності на землю, слід визнати недійсним.

Стосовно вимоги позивачки про скасування державної реєстрації цього державного акта на право власності на землю, слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Позивач не надав суду доказів того, що Державним підприємством „Центр державного земельного кадаструВ» йому було відмовлено в скасуванні державної реєстрації вищезазначеного державного акту.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити в частині вимоги щодо визнання недійсним вищезазначеного державного акта на право власності на земельну ділянку в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Позовну вимоги в частині зобов'язати Ставищенську районну державну адміністрацію повернути позивачці сертифікат на право на земельну частку (пай) слід залишити без розгляду, оскільки дана вимога не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 1218 ЦК України, ст. 155 ЗК України, пункту 17 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 3,5 Закону України „Про порядок виділення в натурі земельних ділянок ...В» , ст.ст. 10, 11,60, 88, п. 1 ч. 1 ст. 205, 213-215, 225, п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовільнити частково.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на бланку серія ЯА №256853 на ім'я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Ставищенської райдержадміністрації Київської області від 19 серпня 2004 року №546 на земельну ділянку кадастровий номер 3224283200:06:001:0056, площею 3,260 га, розташовану на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований 30 липня 2004 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2312.

В задоволенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації державного Акта - відмовити.

Позовну вимогу в частині зобов"язання Ставищенської районної адміністрації повернути ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) на бланку КВ №0122816 виданий на ім'я ОСОБА_2 - залишити без розгляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Ю. М. Галич