Рішення

від 29.11.2007 по справі 2-159/2007

ПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа № 2-15972007р.

РІШЕННЯ

іменемУкраїни

м. Донецьк29 листопада 2007р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий- суддя Мирошниченко В.В. при секретарі Дівів'євій Я.О., за участю позивача-відповідача ОСОБА_1, відповідачів-позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідачів-позивачів ОСОБА_4, розглянувши цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про подовження строку для прийняття спадщини, визнання заповіту частково недійсним, визнання права власності на 1\2 частку спадкового домоволодіння; за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про подовження строку для прийняття спадщини, визнання заповіту частково недійсним, визнання права власності на 1 \2 частку спадкового домоволодіння.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько- ОСОБА_8, не склавши на момент смерті заповіту. Після його смерті залишилась спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1. Спадкоємцями після його смерті являлася його дружина- ОСОБА_7 на 1\2 частину спадщини, а на другу половину він- рідний син померлого. З заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори своєчасно не звернувся, оскільки з жовтня 2001р. по грудень 2003р. знаходився на заробітках у Португалії. Дружина померлого також не зверталась до нотаріальної контори з заявою щодо прийняття спадщини. Оскільки на момент смерті батька не мав можливості звернутися до нотаріальної контори. Коли прибув на Україну, то дружина померлого- ОСОБА_7 завірила його, що спадщина залишиться йому, як рідному сину, оскільки в неї родичів немає. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7, і після її смерті звернувся до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини, але нотаріус йому повідомив, що померла ОСОБА_7 залишила заповіт на все своє майно на ім'я відповідачів. Крім того, також стало відомо, що ОСОБА_7 звернулась до суду з заявою про визнання за нею права власності на все домоволодіння, навмисно приховавши факт, що крім неї є спадкоємець за законом, а саме позивач. Рішення суду від 5 квітня 2004р. оскаржив в апеляційному порядку і воно було скасоване саме з цих підстав. Оскільки строк для прийняття спадщини пропустив з поважних причин та за юридичною неграмотністю, то просить суд поновити такий строк, визнати заповіт ОСОБА_7 частково недійсним, визнати за ним право власності на 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом та стягнути з відповідачів на його користь понесені судові витрати.

2

В судовом ' засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, зустрічний позов не визнав, надав суду пояснення щодо їх обгрунтування, наполягає на задоволенні позову у повному обсязі.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 з зустрічною позовною заявою, про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їхня тітка- ОСОБА_7, після смерті якої залишився жилий будинок АДРЕСА_1 в м. Донецьку. Згідно заповіту, складеного нею 11 жовтня 2005р. тітка заповідала все своє майно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках. Вони своєчасно прийняли спадщину, оскільки звернулись до нотаріальної контори з відповідними заявами. їхня тітка знаходилась у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 з 1981р., і після смерті останнього, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1, майна, яке б належало йому на праві власності не було. Лише 14 січня 2004р. рішенням виконкому Петровської районної Ради м. Донецька був затверджений акт державної комісії про прийняття до експлуатації жилого будинку АДРЕСА_1, а тому право власності вона визнала за собою рішенням суду від 5 квітня 2004р. Оскільки ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 по листопад 2006р. не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, не вчинив дій, передбачених ст. 549 ЦК /1963р./, то він вважається таким, що не прийняв спадщину і не може на неї претендувати. Крім того, ОСОБА_1 пропустив трьохрічний строк позовної давнини також без поважних причин. Вважають, що їхня тітка була єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті її чоловіка- ОСОБА_8 і тому законно заповідала своє майно, а вони- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своєчасно прийняли спадщину після її смерті. З цих підстав просять суд визнати за ними право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 в м. Донецьку в порядку спадкування за заповітом, а в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, зустрічний позов підтримали, надали суду пояснення щодо обґрунтування своїх позовних вимог та заперечення проти позову ОСОБА_1

Представник ОСОБА_2 і ОСОБА_3- ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, зустрічний позов своїх довірителів підтримала, надавши суду пояснення щодо обгрунтування зустрічного позову та заперечення проти позову ОСОБА_1

Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1, про подовження строку для прийняття спадщини, визнання заповіту частково недійсним, визнання права власності на 1\2 частку спадкового домоволодіння підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні відповідними документами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача- ОСОБА_8, не склавши на момент смерті заповіту.

Після його смерті залишилась спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1.

3

Згідно даних 2-ї Донецької державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_8 з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто з спадкоємців не звертався.

Відповідно до вимог ст. 529 ЦК \1963р.\ при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Статтею 548 ЦК \1963р.\ передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК \1963р.\ визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 550 ЦК \1963р.\ строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.

ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори своєчасно не звернувся, оскільки з 21 жовтня 2001р. по 28 грудня 2003р. знаходився на заробітках у Португалії, що підтверджено копією закордонного паспорту та карткою генеральної податкової інспекції. Після прибуття на Україну дружина померлого- ОСОБА_7 завірила його, що спадщина залишиться йому, як рідному сину, оскільки в неї родичів немає.

Аналізуючи наведене, суд приходить до переконання, що на момент смерті батька його рідний син- ОСОБА_1 не мав можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори з вище наведених підстав, а також враховуючи його юридичну неграмотність, та виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідне продовжити йому строк для прийняття спадщини, яка залишилась після смерті його батька- ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Вирішуючи питання щодо визнання частково недійсним заповіту від 11 жовтня 2005р., складеного ОСОБА_7, суд виходить з наступного.

Згідно даних Красногорівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 11 жовтня 2005р. був посвідчений заповіт за реєстром 3006. Згідно заповіту все належне майно заповідано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках кожному.

З повідомлення 2-ї Донецької державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_7 з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК \2004р.\ зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення

4

правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, відповідно частиною першою статті 203 Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 217 ЦК \2004р.\ передбачено, що правові наслідки недійсності окремих частин правочину, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Як вказано вище, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача- ОСОБА_8, не склавши на момент смерті заповіту.

Спадкоємцями після його смерті являлася його дружина- ОСОБА_7 на 1\2 частину спадщини, а на другу половину рідний син померлого від першого шлюбу- ОСОБА_1, оскільки домоволодіння АДРЕСА_1 належало на праві власності померлому ОСОБА_8 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки від 2 вересня 1958р., тобто до укладення між ними шлюбу- 14 серпня 1981р.

Реєструючи в БТІ на своє ім'я жилий будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення суду від 5 квітня 2004р., ОСОБА_7 приховала у суді той факт, що спадкоємцем 1-ї черги законом є позивач- ОСОБА_1- рідний син померлого.

Тому, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ухвалою апеляційного суду Донецької області від 19 грудня 2006р. було скасоване рішення Петровського районного суду м. Донецька від 5 квітня 2004р., оскільки суд не з'ясував коло спадкоємців, не залучив до участі у справі спадкоємця 1-ї черги і вирішив питання про його права та обов'язки.

Аналізуючи вищенаведені докази, суд приходить до переконання в тому, що ОСОБА_7 могла розпорядитися лише 1\2 частиною належного їй майна, а саме 1\2 жилого будинку АДРЕСА_1, що є підставою для визнання частково недійсним заповіту, складеного нею 11 жовтня 2005р.

При цьому суд не може прийняти до уваги доводи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представника щодо безпідставності позовних вимог ОСОБА_1, внаслідок пропуску строку для прийняття спадщини без поважних причин, оскільки такі ствердження необгрунтовані, спростовуються вищенаведеними та оціненими судом доказами.

Суд також критично оцінює і не приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, оскільки вказані свідки доводяться сторонам близькими родичами, тому на переконання суду вони є зацікавленими особами у вирішенні спору по суті, а свідок ОСОБА_14 не надала суду заслуговуючих уваги пояснень, щодо предмету виниклого спору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 203, 215, 217, 549-550 ЦК України \1963р.\, 1223, 1261 ЦК України \2003р.\ ст. 213-215 ЦПК, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

5

Продовжити ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини, яка залишилась після смерті його батька- ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1.

Визнати частково недійсним заповіт від 11 жовтня 2005р., складений ОСОБА_7 і посвідчений державним нотаріусом Красногорівської державної нотаріальної контори Донецької області, реєстровий номер 3006, яким вона заповідала все належне їй майно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках кожному.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1 \2 частину домоволодіння АДРЕСА_1, яке залишилось після смерті його батька- ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом на 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1, яке залишилось після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2

В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, про визнання права власності по 1\2 частині домоволодіння АДРЕСА_1 за кожним в порядку спадкування за заповітом відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 51грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи 30грн.

Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.