Рішення

від 14.09.2007 по справі 2-159/2007

КАЛІНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

№ 2-159/2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2007 року Калінінськ ий районний суд міста Донець ка Донецької області в

складі головуючої судді - Арабей Т.Г.

при секретарях - Опря Ю.Л., М оргасюк Т.О.

сторони які брали участь у с праві

представника позивачки О СОБА_1 діючої за довіреніст ю від 02.11.2006 року представників в ідповідача: ОСОБА_2, діючо ї за довіреністю від 29.01.2007 року та адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Д онецьку цивільну справу за п озовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору дару вання квартири недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_4 звер нулася до суду з позовною зая вою до свого сина ОСОБА_5 п ро визнання договору даруван ня квартири АДРЕСА_1 в Кал інінському районі м.Донецька , який був укладений і посвідч ений нотаріально 29.07.1997 року нот аріусом Восьмої Донецької де ржавної нотаріальної контор и, за реєстровим номером 1-1054, мі ж ОСОБА_4 та ОСОБА_5, - нед ійсним в наслідку вчинення й ого під впливом помилки .

В позовній заяві позивачка зазначила, що їй на праві влас ності належала квартира АД РЕСА_1. У 1997 році її син ОСОБА _5, запропонував заключите д оговір, згідно якого він забо в»язався її довічно утримува ти та надавати їй матеріальн у допомогу, сплачувати плате жі за користування квартирою та комунальними послугами з абезпечити її догляд та купу вати ліки, а квартира, після її смерті залишилась би ОСОБА _5. Позивачка зазначила, що у зв'язку з тим, що вона похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_1, за стан ом здоров»я потребує догляду , а тому вона дала згоду на укл адення договору, вважаючи, що в договорі всі домовленості з сином передбачені. Після пі дписання договору син деякий час надавав допомогу, а потім не став матеріально забезпе чувати ні продуктами харчува ння, ні ліками. Комунальні пос луги вона всі роки сплачувал а сама. У 2006 році їй стало відом о, що між нею та відповідачем б ув укладений договір даруван ня, а не довічного утримання, я кий має інші наслідки . Копії д оговору дарування у неї не бу ло, а тому вона не мала можливо сті з ним ознайомитись . Зміст договору , за умовами якими во на позбавлена права власност і на квартиру їй стало відомо в 2006 році, а тому просила понов ити строк позовної давності для звернення до суду за захи стом порушеного права.

У судовому засіданні предс тавник позивачки ОСОБА_1 п ідтримала повністю позовні в имоги позивачки та пояснила , що позивачка ОСОБА_4 є осо бою похилого віку, постійно х воріє та потребує сторонньої допомоги. На момент укладенн я договору дарування позивач ка помилково вважала, що з від повідачем ОСОБА_5 , який є ї ї сином, був укладений догові р , згідно якого вона буде утри мувати від нього постійну ма теріальну допомогу , догляд т а харчування, а після її смерт і квартира буде власністю си на. Погодившись на угоду, в над ії на одержання матеріальної допомоги, позивачка помилил ась, так як не зрозуміла наслі дків угоди, та прав і зобов'яза нь сторін. Вона не розуміла, що після оформлення договору д арування вона відчужує свою власність і не може претенду вати на отримання допомоги в ід обдарованого.

Останній рік відповідач рі дко був у матері, допомоги ні м атеріальної, ні іншої не нада вав. Заявниця тривалий час хв оріла, була на лікуванні в лік арні , допомоги з боку відпові дача ніякої не отримувала. В 20 06 році позивачці стало відомо про те, що вона не може розпор яджатися квартирою у зв»язку з тим, що був укладений догові р дарування квартири, а відпо відач не зареєстрував право власності у державному орган і та фактично ніяких дій до пр ийняття в дар даної квартири не приймав, ніколи в квартирі не проживав, квартиру не утри мував. Всі документи в житлов ому органі оформлені на пози вачку ОСОБА_4, а тому вона н е знала про те, що вона не є вла сницею квартири та не може не ю розпоряджатися. Позивачка звернувшись до суду, просить захистити її права, визнавши договір дарування недійсним , так як вона в наслідок її вік у та стану здоров»я своєчасн о не зрозуміла обставини, нас лідки угоди, а тому помилилас ь відносно обставин, які мают ь істотне значення для неї. По зивачка просить суд задоволь нити її позовні вимоги, понов ивши позовний строк зверненн я до суду за захистом порушен ого права.

Позивачка ОСОБА_4 у судо вому засіданні підтримала св ої вимоги, підтвердивши що св ої повноваження на ведення с прави в суді повністю надала своєму представнику ОСОБА _1

Відповідач ОСОБА_5 у суд овому засіданні позовні вимо ги не визнав, пояснивши, що він є сином позивачки, яка просил а його подарувати квартиру, я ка залишилась після смерті б абусі та дідуся, його сестрі. В ін дав згоду , а позивачка запр опонувала подарувати йому св ою квартиру АДРЕСА_1 в Кал інінському районі м.Донецька на тих умовах, що володіти ква ртирою він буде тільки після її смерті . В 1997 році вони у нота ріуса уклали договір даруван ня квартири. Однак до даного ч асу він квартиру на своє ім»я в державному органі не зареє стрував, в квартирі ніколи не жив, щоб не травмувати матір, яка має складний характер та категорично не хотіла щоб ві н проживав в квартирі. Ніяких умов на своє утримання або ма теріальної допомоги, при скл аданні договору дарування, м атір не висловлювала. Після у кладення договору він частко во допомагав матері, відвіду вав її не дуже часто. Комуналь ні послуги за квартиру нікол и не платив та квартиру не утр имував. Сам він не працює, є ін валідом та отримує невелику пенсію , а тому повністю утрим увати матір не домовлявся . Ма ти ОСОБА_4 жила разом з чол овіком, а біля року живе одна. Вона завжди говорила, що квар тира дістанеться йому тільки після її смерті и це були її у мови. Він весь час проживає з д ружиною та дитиною за різним и адресами.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_6 підтр имали відповідача та позовні вимоги не визнали, пояснивши , що позивачка своїм волевияв ленням уклала договір дарува ння квартири з відповідачем, добровільно передавши права власності на квартиру, а тому її позовні вимоги задоволен ню не підлягають.

Представник третьої особи Восьмої донецької державної нотаріальної контори у судо ве засідання не з'явився, нада в заяву про розгляд справи у в ідсутність їх представника.

Суд, заслухавши пояснення с торін , їх представників та св ідків, дослідивши матеріали цивільної справи та письмові докази вважає, що позов підля гає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі п.4 Прикі нцевих та перехідних положен ь , Цивільний кодекс України в редакції 2004 року застосовуєт ься до цивільних відносин, що виникли після набрання ним ч инності, тобто після 1 січня 2004 року. Щодо цивільних відноси н, які виникли до набрання чин ності цього кодексу, положен ня його застосовуються до ти х прав та обов»язків , що виник ли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Суд вважає, що правовідносин и між сторонами виникли в 1997 ро ці, на час дії Цивільного коде ксу України в редакції 1963 року , а тому вважає можливим корис туватися

вимогами цього законодав ства, що не суперечить вимога м ЦК України в редакції 2004 рок у.

Як встановлено у судовому засіданні квартира АДРЕСА _1 в Калінінському районі м.Д онецька була приватизована п озивачкою ОСОБА_4 та належ ала їй на правах приватної вл асності, що підтверджено сві доцтвом про право власності на квартиру №10719 від 19.09.1994 р. видан ого Агентством по приватизац ії державного житлового фонд у Донецького виробничого об» єднання «Донецьквугілля» (а. с. 10), яке зареєстровано у Комму нальному підприємстві Бюро т ехнічної інвентаризації м.До нецька 05.06.1995 року за № 1/ 4-479 ( а.с.11).

Згідно договору дарування від 29.07.1997 року, ОСОБА_4 подар увала квартиру АДРЕСА_1 в м.Донецьку відповідачу ОСО БА_5. Вказаний договір дарув ання посвідчено державним но таріусом Восьмої Донецької д ержавної нотаріальної конто ри ОСОБА_7, в реєстрі за № 1-105 4.

Згідно з п. 1 та 5 Договору дар ування, відповідач ОСОБА_5 прийняв в дар цю квартиру та забов»язався здійснювати за свій рахунок експлуатацію т а ремонт квартири, а також бра ти участь у покритті витрат, п ов»язанних з технічним обслу говуванням території при буд инку.

У відповідності зі ст.. 243, 244 ЦК України в редакції 1963 року вст ановлено визначення договор у дарування, а саме за договор ом дарування одна сторона пе редає безоплатно другій стор оні майно у власність. Догові р, що встановлює обов'язок обд арованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію ма йнового або немайнового хара ктеру, не є договором даруван ня.

Договор дарування вважаєт ься укладеним з моменту пере дачі майна обдарованому. До д оговорів дарування нерухомо го майна застосовуються прав ила статті 227 ЦК України, тобто договір дарування підлягає державної реєстрації в бюро технічної інвентарізації м. Донецька, про що свідчить за пис у самому договорі дарува ння.

Ці вимоги передбачені і ст.. 334 ч.4 ЦК України в редакції 2004 ро ку, згідно з яким з 1 січня 2004 рок у договір про відчуження май на також підлягає державній реєстрації та право власност і у набувача виникає з момент у такої реєстрації.

Однак, як встановлено у судо вому засіданні відповідач ОСОБА_5 фактично , за умовами договору, квартиру в дар не пр ийняв, в неї ніколи не прожива в та зареєстрований не був, уч асті в покритті витрат на утр имання квартири , пов»язаних з технічним обслуговуванням території при будинку не при ймав, комунальні послуги не с плачував, а також не зареєстр ував даний договір в бюро тех нічної інвентаризації м.Доне цька, про що у судовому засіда нні не заперечував і сам відп овідач ОСОБА_5 Таким чином , відповідач ОСОБА_5 не при йняв ніяких дій для отриманн я в дар квартири та на даний ча с спірна квартира зареєстров ана за позивачкою ОСОБА_4, яка фактично проживає та зар еєстрована в цій квартирі з 198 3 року та весь час сама утримує її, що підтверджується квита нціями про сплату комунальни х послуг та телефонних розмо в.

Як встановлено в суді , пози вачка ОСОБА_8 була присутн я при складанні та особисто п ідписала договір дарування, однак у зазначенному договор і відсутні дані, що їй були роз »яснені наслідки договору да рування, а саме, що з моменту у кладення договору обдарован ий набуває право власності н а квартиру, а дарувальник поз бавляється права власності н а квартиру, що дарувальник пе редає обдарованому безоплат но майно у власність та позба вляється права розпорядженн я цим майном..

Таким чином, судом з'ясовано , що позивачці ОСОБА_4 не бу ли роз'яснені наслідки догов ору дарування та вона помиля лась в умовах його складання , про це свідчать і показання самого відповідача ОСОБА_5 , який підтвердив, що мати

категорично заперечувал и проти того, щоб він за її жит тя розпоряджався її квартиро ю як її власник, а тому він нія ких дій до набрання прав влас ності на квартиру не виконув ав.

Так, суду не надані докази підтверджуючи ті обставини, що ОСОБА_4 були відомі нас лідки договору дарування, бе зоплатна відчуження квартир и, добровільне позбавлення с ебе права власності на майно без будь-яких вигод матеріал ьного чи морального характер у, набуття обдарованим права власністі на квартиру при ві дсутності будь-яких обов'язк ів відносно неї.

Судом встановлено, що позив ачка ОСОБА_4, з дня реєстра ції з 12 квітня 1983 року, проживає в спірній квартирі АДРЕСА_ 1 в м. Донецьку, проводить опл ату комунальних послуг, по да ний час значиться зареєстров аною за вказаною адресою. Вка зані обставини підтверджені довідкою з ЖЕД № 9 ЖЕО Калінін ського району м. Донецька, пас портом, та показаннями свідк ів ОСОБА_9, ОСОБА_10, які п ідтвердили у судовому засіда нні, що відповідач ніякої доп омоги матері не надавав, а вон и за проханням позивачки вик онували її доручення на прид бання продуктів харчування, оплату комунальних послуг, а також прибирали у квартирі. П озивачка говорила їм, що її си н забов»язався її доглядати до смерті, а вона йому передал а квартиру, однак син до неї зо всім не ходив та її не утримув ав в той час, коли вона за стан ом здоров»я потребувала догл яду та допомоги.

Свідок ОСОБА_11 та ОСОБ А_12 у судовому засіданні так ож підтвердили, що позивачка ОСОБА_4 розповідала, що по дарувала квартиру сину, який буде жити в ній тільки після ї ї смерті. Відповідач ОСОБА_ 5 в квартирі матері не жив, а проживав весь час з дружиною ОСОБА_2, яка привозила поз ивачці продукти харчування. Відповідач також іноді відві дував мати. Вони знають, що дон ька позивачки в осені 2006 року в ідвезла мати до лікарні та бі льш позивачку не бачили.

У відповідності з довідкам и позивачка ОСОБА_4, 80 років , в період з 17.10.2006 року по 28.10.2006 року знаходилась на лікуванні в Д онецькому обласному клінічн е територіально медичному об »єднанні , а також лікувалась в Центральній міській лікар ні № 16 м.Донецька в період груд ень 2006 року- квітень 2007 року з пр иводу: ІБС, атеросклеротично го кардіосклерозу з гіпертен зією, пневмонії правої леген і та інших захворювань, потре бувала стороннього догляду , який надавала їй донька ОС ОБА_13

Статтею 56 ЦК України в редак ції 1963 року , ст. 229 ЦК України в ре дакції 2004 року, встановлено, що угода, укладена внаслідок по милки, що має істотне значенн я, може бути визнана судом нед ійсною за позовом сторони, як а діяла під впливом помилки. І стотне значення має помилка щодо природи провочину, прав та обов'язків сторін, таких вл астивостей і якостей речі, як і значно знижують її цінніст ь або можливість використанн я за цільовим призначенням.

Як було встановлено судом, к вартира АДРЕСА_1 в м.Донец ьку, була позивачкою безопла тно відчужена, при цьому вона мала мету щодо отримання від відповідача - свого сина ОС ОБА_5 матеріальної допомоги , так як вона є жінкою похилого віку та потребує постійної с торонньої допомоги.

У суду не виникає сумнівів у тому, що при складанні догово ру дарування позивачка ОСО БА_4 помилялася в умовах та н аслідках його складання, які для неї мають істотне значен ня, а тому суд приходить до вис новку про відсутність у пози вачки волевиявлення на безоп латне відчуження квартири , в наслідок чого договір дарува ння був укладений під впливо м помилки.

Таким чином, суд вважає необ хідним визнати договір дарув ання від 29 липня 1997 року кварти ри тринадцять, яка складає з д вох кімнат загальною площею 47, 6 кв.метрів , розташованої в б удинку АДРЕСА_1, між дару вателем ОСОБА_4 і обдарова ним

ОСОБА_5, посвідчений Дер жавним нотаріусом Восьмої До нецької державної нотаріаль ної контори у реєстрі за № 1-1054- н едійсним.

У відповідності до вимог ст .76 ЦК України в редакції 1963 року , СТ.СТ.261 ч.1, 267 ч.5 ЦК України в реда кції 2004 року, перебіг строку по зовної давності виникає з дн я, коли особа дізналася або мо гла дізнатися про порушення свого права. Якщо суд визнає п оважним причини пропущення п озовної давності, порушене п раво підлягає захисту.

Суд вважає можливим понови ти позивачці ОСОБА_4 строк позовної давності для зверн ення до суду з позовом про пор ушене право, тому, що в суді зн айшли підтвердження доводи п озивачки про те, що про наслід ки укладеного договору їй ст ало відомо тільки в 2006 році, кол и син остаточно відмовився н адавати їй допомоги та її не в ідвідував. Крім того, як убача ється з п.9 договору дарування від 29.07.1997 року, договір був скла дений у трьох примірниках, з я ких один залишився на зберіг анні у справах Восьмої Донец ької державної нотаріальної контори, а інші - видані обдар ованому, тобто відповідачу ОСОБА_5, а тому суд приймає з а достовірні доводи позивачк и про те, що вона з моменту скл адання угоди не мала копії до говору дарування та не мала м ожливості самостійного озна йомлення з його текстом та пр авовими наслідками.

Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунт овані і підлягають задоволе нню.

Статтею 56 ЦК України передб ачено, що у разі недійсності у годи кожна із сторін зобов»я зана повернути другій сторон і все одержане за угодою.

Відповідно до вказаної нор ми закону, у разі визнання дог овору дарування недійсним, п раво власності на квартиру п овертається до позивачки О СОБА_4

Посилання відповідача ОС ОБА_5, щодо добровільного во евиявлення позивачки при дар уванні квартири , тобто безоп латне відчудження її на його користь - не найшло свого підт вердження в процессі судовог о розгляду справи.

На підставі ст.ст. 56, 244, 227, 76 ЦК Ук раїни в редакції 1963 року, ст..ст .229, 334 ч.4, 261 ч.1, 267 п.5 ЦК України в реда кції 2004 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_4 строк позовної давності для зверн ення до суду з позовом про пор ушене право.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА _5 про визнання договору дар ування квартири недійсним - з адовольнити.

Визнати договір дарування від 29 липня 1997 року квартири тр инадцять, яка складає з двох к імнат загальною площею 47, 6 кв.м етрів , розташованої в будинк у АДРЕСА_1, між дарувателе м ОСОБА_4 і обдарованим О СОБА_5, посвідчений Державн им нотаріусом Восьмої Донець кої державної нотаріальної к онтори у реєстрі за №1-1054-НЕДІЙС НИМ.

Рішення суду може бути оска ржено до Апеляційного суду Д онецької області через Калін інський районний суд м. Донец ька. Заяву про апеляційне оск арження рішення суду може бу ти подано протягом десяти дн ів з дня проголошення рішенн я. Апеляційна скарга на рішен ня суду подається протягом д вадцяти днів після подання з аяви про апеляційне оскаржен ня.

Рішення суду набирає закон ної сили після закінчення ст року подання заяви про апеля ційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження н е було подано. Якщо було подан о заяву про апеляційне оскар ження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встано влений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законн ої сили після закінчення цьо го строку.