Рішення

від 15.10.2015 по справі 758/4440/14-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/4440/14-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Богінкевич С. М. ,

при секретарі - Потапьонок К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коткової Ольги Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК ДЕВЕЛОП», треті особи: ОСОБА_2, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у м. Києві, про визнання свідоцтва недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач в особі представника звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи тим, що 22.01.2014 року відповідачкою - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва Котковою О.А. на підставі акта про продаж квартири з прилюдних торгів у виконавчому провадженні, де боржником є ОСОБА_2, а стягувачем - AT «Брокбізнесбанк», було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а саме - тквартири АДРЕСА_1.

Вказує, що відповідно до вищезазначеного свідоцтва власником квартири АДРЕСА_1 зазначено відповідача - ТОВ «СТК ДЕВЕЛОП».

Звертає увагу суду на ту обставину, що вищезазначене свідоцтво про придбання нерухомого майна підлягає визнанню недійсним, виходячи з наступного.

Між ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» (правонаступник АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК», згідно п.1.1 Статуту ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» від 17.06.2009 року) та ТОВ «Центр оптових продажів «Тюмень Медіко Україна» 05.03.2008 року було укладено кредитний договір № 13-08-840-К; 13.03.2008 року - кредитний договір №14-08-840-KL.

Крім того, у забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеними кредитними договорами, між AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» та третьою особою - ОСОБА_2, що виступила майновим поручителем за зобов'язаннями ТОВ «Центр оптових продажів «Тюмень Медіко Україна», було укладено договір іпотеки, згідно з яким остання передала в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 235,80 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підстави для її припинення відсутні, оскільки заборгованість по кредитам не погашена.

Крім того, відповідно до виконавчого листа №2-565/11, виданого 07.12.2011 року Подільським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь AT «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 076 296,73 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів позивачу було повернуто у зв'язку з тим, що предмет іпотеки не було реалізовано на прилюдних торгах, відповідно до постанови державного виконавця ВПВРУ ДВС ГУЮ у м.Києві від 21.12.2013 року.

У зв'язку з вищевикладеним, зазначає, що оскільки вищезазначене свідоцтво від 22.01.2014 року було безпідставно видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва Котковою О.А. на підставі підробленого акта про продаж квартири з прилюдних торгів у виконавчому провадженні, де боржником є ОСОБА_2, а стягувачем - AT «Брокбізнесбанк», змушений був звернутись до суду з даним позовом та просить визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1, видане 22.01.2014 року ТОВ «СТК ДЕВЕЛОП» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Котковою О.А.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили його задоволити повністю з підстав, викладених у ньому.

Відповідачка - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коткова О.А. у судове засідання не з'явилась, як вбачається з матеріалів справи, про час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, однак подала до суду свої заперечення, у яких не визнала та просила у його задоволенні відмовити повністю мотивуючи тим, що він необґрунтований та безпідставно заявлений, оскільки особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину, а нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса, тому суд приходить до висновку про можливість слухати справу у її відсутність на підставі всіх наявних доказів, долучених до матеріалів справи.

Представник відповідача - ТОВ «СТК ДЕВЕЛОП» у судове засідання не з'явився, як вбачається з матеріалів справи, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд приходить до висновку про можливість слухати справу у його відсутність на підставі всіх наявних доказів, долучених до матеріалів справи.

Представник третьої особи ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала та просила його задоволити повністю з підстав, викладених у ньому.

Представник третьої особи ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві у судове засідання не з'явився, як вбачається з матеріалів справи, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, однак подав до суду заяву, у якій просив справу розглядати без його участі, тому суд приходить до висновку про можливість слухати справу у його відсутність на підставі всіх наявних доказів, долучених до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України та ч. 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст.57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» (правонаступник АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК», згідно п.1.1 Статуту ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» від 17.06.2009 року) та ТОВ «Центр оптових продажів «Тюмень Медіко Україна» 05.03.2008 року був укладений кредитний договір № 13-08-840-К (а.с.8-12, 13, 14, том 1); 13.03.2008 року - кредитний договір №14-08-840-KL (а.с.15-19, том 1).

Крім того, у забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеними кредитними договорами, між AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» та третьою особою - ОСОБА_2, що виступила майновим поручителем за зобов'язаннями ТОВ «Центр оптових продажів «Тюмень Медіко Україна», було укладено договір іпотеки, згідно з яким остання передала в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 235,80 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22-27, том 1). Іпотеку було зареєстровано у Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом НОМЕР_1 від 20.11.2008 року (а.с.62-63, том 1), Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується витягом НОМЕР_2 від 20.11.2008 року (а.с.64, том 1).

Відповідно до акту про реалізацію предмета іпотеки від 12.12.2013 року ВП31729374 (а.с.15, том 2) старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1078/11 виданого 15.02.2012 року Подільським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» боргу в сумі 4 824 289,40 грн. встановлено, що відповідно до ст.62 Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку», складено вказаний акт у тому, що 05.12.2013 року за адресою: м.Київ, Броварський проспект, 5-И ТОВ «Укрспецторг групп» було проведено прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення від 03.10.2007 року серія НОМЕР_3 на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 24.09.2007 pоку № 1721-С/КІ (зареєстровано в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» за реєстровим номером 7569 від 10.10.2007 року та записано в реєстрову книгу №д.1598-78).

З вищезазначеного акту вбачається, що спірне майно було описане державним виконавцем згідно ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі вищезазначеного виконавчого листа 2-1078/11 від 15.02.2012 року виданого Подільським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 .боргу в розмірі 4 824 289,40 грн. на користь ПАТ «Брокбізнесбанк».

Також, відповідно до протоколу № 11-0867/13 проведення прилюдних торгів 05.12.2013 року переможцем торгів по реалізації квартири АДРЕСА_1 - лот № 1 визнано ТОВ «СТК ДЕВЕЛОП» в особі директора ОСОБА_3 та зазначено, що прилюдні торги відбулись з дотриманням Закону України «Про іпотеку» та даний акт є підставою для подальшого оформлення переможцем торгів права власності на придбане майно.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про нотаріат» нотаріальними діями є посвідчення права, а також фактів, що мають юридичне значення, та інші дії, передбачені цим законом, метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.47 Закону України «Про іпотеку», на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Відповідно до ст.72 Закону Україну «Про нотаріат», придбання жилого будинку (квартири) з прилюдних торгів оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням будинку (квартири) шляхом видачі набувачу свідоцтва про придбання жилого будинку (квартири).

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про іпотеку» протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець складає акт про галізацію предмета іпотеки. Акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу та пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, яка проводить прилюдні торги. Протягом п'яти робочих днів з дня надходження від державного виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки організатор проведення прилюдних торгів видає цей акт покупцеві, нотаріально посвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю. На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, нотаріус ї. дає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Згідно глави 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом від 22.02.2012 року за № 296/5 Міністерства юстиції України, придбання нерухомого війна, яке було предметом застави (іпотеки), оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням цього нерухомого майна шляхом видачі набувачу свідоцтва про придбання нерухомого майна. Свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів видається нотаріусом на підставі складеного державним виконавцем акта про проведені публічні торги, затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2014 року приватним нотаріусом КМНО Котковою О.А. на підставі Акту про реалізацію предмета іпотеки від 12.12.2013 року ВП31729374 (а.с.15, том 2), було оформлено Свідоцтво (а.с.63, том 2), яким посвідчувалося, що ТОВ «СТК ДЕВЕЛОП» належить право власності на майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1, яка придбана ТОВ «СТК ДЕВЕЛОП» за 1 848 672 грн., що раніше належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головного управління житлового забезпечення від 03.10.2007 року серія САВ №6844944 на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 24.09.2007 року №1721-С/КІ (зареєстровано в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» за реєстровим №7569 від 10.10.2007 року, запис у реєстровій книзі №д.1598-78). Даний Акт на момент посвідчення відповідачкою Котковою О.А. права власності ТОВ «СТК ДЕВЕЛОП» на спірне майно був чинним.

Судом встановлено, що в обґрунтування права на звернення до суду позивач зазначає, що відповідно до постанови старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у м.Києві від 31.12.2013 року ВП 31898619 (а.с.67-68, том 1) виконавчий лист №2-565/11, виданий 07.12.2011 року Подільським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь AT «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 076 296,73 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів було повернуто стягувачу - ПAT «Брокбізнесбанк», оскільки повторні прилюдні торги з реалізації спірного майна не відбулись з причин відсутності зареєстрованих покупців, припинено чинність арешту та зазначено, що державним виконавцем 02.10.2013 року останньому було надіслано пропозицію прийняття нереалізованого майна, яку було отримано 07.10.2013 року, однак вона була залишена без уваги.

Крім того, слід зазначити, що позивач у підтвердження своїх позовних вимог посилається на ту обставину, що на виконання виконавчого листа №2-565/11, виданого 07.12.2011 року Подільським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь AT «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 076 296,73 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів (а.с.29-30, том 2), було відкрито виконавче провадження, що підтверджується постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у м.Києві від 17.02.2014 року ВП 42043916 (а.с.39-40, том 2) та накладено арешт, що підтверджується постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у м.Києві від 17.02.2014 року ВП 42043916 (а.с.42, том 2).

У зв'язку з вищевикладеним, позивач посилався на ту обставину, що Свідоцтво про придбання нерухомого майна що було предметом іпотеки видане відповідачкою - приватним нотаріусом Котковою О.А. порушує його право на першочергове задоволення його вимог за рахунок майна, що є предметом іпотеки, однак останнім не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.57-60 ЦПК України на підтвердження обставин, на які посилається в обґрунтування свого позову, внаслідок чого у виникло б право на звернення до суду з цим позовом у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст.16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Підстави, умови, правові наслідки недійсності правочинів визначаються нормами гл.16 ЦК «Правочини» (ст.ст.215-236).

Загальні вимоги щодо недійсності правочину сформульовані в ст.215 ЦК України, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК України тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.57-60 ЦПК України на підтвердження факту державної реєстрації Свідоцтво про придбання нерухомого майна що було предметом іпотеки видане відповідачкою - приватним нотаріусом Котковою О.А. позивачем не надано.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса.

Також, як вбачається з матеріалів справи, законність проведення процедури вищезазначених торгів і дотримання прав позивача не оскаржувалась, а тому на час вчинення приватним нотаріусом Котковою О.А. нотаріальної дії щодо посвідчення права власності відповідача ТОВ «СТД ДЕВЕЛОП» на спірне майно вони були дійсними.

Також суд приходить до висновку про безпідставність посилання позивача про порушення нотаріусом порядку видачі свідоцтва через наявність арешту на майно. Приватний нотаріус вчиняє нотаріальні дії, передбачені ст..34 Закону України «Про нотаріат» за винятком дій зазначених у статті 36 цього Закону. Так статтею 34 Закону передбачено, зокрема, такі нотаріальні дії: посвідчуються угоди (договори, заповіти, доручення, шлюбні контракти та ін.; видаються свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів.

За таких обставин, видача нотаріусом свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів не є посвідченням угоди про відчуження майна та не потребує перевірки відсутності заборони відчуження або арешту майна, передбаченої статтею 55 Закону України «Про нотаріат».

При цьому відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат» заінтересована особа, яка вважає неправильною вчинену нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, вправі подати про це скаргу до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів чи робочого місця приватного нотаріуса.

Як вбачається з матеріалів справи, належні та допустимі докази у розумінні ст.ст.57-60 ЦПК України на підтвердження оскарження нотаріальних дії у визначений законом спосіб, не були надані представником позивача.

У зв'язку з вищевикладеним, суд, з урахуванням повно та всебічно з'ясованих обставин справи, дослідженими в судовому засіданні доказів, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Брокбізнесбанк» не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, є надуманими та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного Законодавства України.

На підставі викладеного, ст..ст.16, 203, 205-210, 215, 640 Цивільного Кодексу України, ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», ст.17, 47 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.1, 50, 72 Закону Україну «Про нотаріат», Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом від 22.02.2012 року за № 296/5 Міністерства юстиції України, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 169, 208, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коткової Ольги Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК ДЕВЕЛОП», треті особи: ОСОБА_2, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у м. Києві, про визнання свідоцтва недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. М. Богінкевич