Рішення

від 05.12.2007 по справі 2-157/07

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№2-157/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2007р. Вільногірський мі ський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого - судді Литвинової Р.А.,

при секретарі Довбань С. М. , з участю позивачки ОСОБА_1 ., її представника ОСОБА_2 ., відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, їх предс тавника-адвоката ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у в м. Вільногірську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОС ОБА_4, ОСОБА_5 (третя особ а - державний нотаріус Вільно гірської нотаріальної конто ри) про встановлення факту пр оживання однією сім'єю та виз нання права власності на час тину грошового вкладу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1. звер нулась до суду з позовом до ві дповідачів ОСОБА_3, ОСО БА_4, ОСОБА_5 про встановл ення факту проживання однією сім'єю та визнання права влас ності на частину грошового в кладу, в якому зазначає насту пне.

З 06.01.1989р. по 12.01.2005р. вона перебува ла в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 Однак, після розір вання шлюбу вони продовжувал и проживати однією сім'єю як ч оловік та жінка, вели спільне господарство. На своє прожив ання вони витрачали їх пенсі ї та заробітну плату ОСОБА_ 6, яку він отримував і до вер есня 2003р. за їх спільною згодою переводив на розрахунковий рахунок в банку. В 2003р. він вийш ов на пенсію і припинив перер аховувати гроші в банк.

ІНФОРМАЦІЯ_6р. ОСОБА_6 п омер і після його смерті відк рилась спадщина у вигляді гр ошового вкладу в відділенні «Приватбанк» в м. Вільногірс ьку.

Оскільки на момент смерті с падкодавця ОСОБА_6 юридич но їх шлюб було розірвано, ал е фактично вони являлись чол овіком та жінкою, так як прод овжували проживати однією сі м'єю, їй в даний час необхідно встановити факт її проживан ня однією сім'єю без реєстрац ії шлюбу з ОСОБА_6 в період з 12.01.2005р. по 02.08.2006р. для того, щоб во на мала можливість на підста ві ч.2 ст. 61 та ст. 74 Сімейного Ко дексу України визнати за соб ою право власності на грошов ий вклад в банківській устан ові на ім'я ОСОБА_6

Відповідачі по справі є сп адкоємцями другої черги по з акону.

Позивачка просить встанов ити факт її проживання з ОС ОБА_6 однією сім'єю як чолові ка та жінки без реєстрації шл юбу з 12.01.2005р. по 02.08.2006р. і визнати за нею право приватної власнос ті на 1/2 частину грошових вкла дів, відкритих в Вільногірсь кому відділенні «Приватбанк » та в центральному Вільногі рському відділенні Жовтовод ської філії акціонерного пош тово-пенсійного банку «Аваль ».

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. позов н е визнали.

Нотаріус Вільногірської д ержавної нотаріальної конто ри повідомила в телефонному режимі про згоду на розгляд с прави без її участі.

Позивачка в судовому засід анні підтримала свій позов в повному обсязі і пояснила су ду, що вона вийшла заміж за ОСОБА_6, проживали вони в от риманій нею квартирі, вона та м прописала і його. Потім він п очав сильно випивати, згодом закодувався, а три останні р оки дуже сильно пив, кругом в алявся, його часто приводили додому, бо він не взмозі був с амостійно дійти. Вона його по передила, що подасть на розво д, а він сказав, що

все одно пив і буде пити. Во ни розірвали шлюб, але і післ я цього продовжували прожива ти разом в її 1-кімнатній кварт ирі, коли він помер, вона його поховала.

Позивачка просить задовол ьнити її позов, визнати за не ю право власності на Уг його г рошових вкладів в банківськи х установах.

Представник позивачки доп овнив її пояснення тим, що по зивачка та покійний ОСОБА_6 16 років проживали в зареєст рованому шлюбі і півтора рок и - без реєстрації шлюбу. За це й час у них утворилась певна с ума грошових коштів на банкі вських рахунках. Згідно з зак онодавством 1/2 частина цих гро шей належить позивачці, так я к гроші було вкладено на раху нок в банку за час спільного п роживання в зареєстрованому шлюбі.

Представник позивачки вва жає, що судом доведено факт п роживання однією сім'єю ОСО БА_1 та ОСОБА_6. Одним з док азів цього є той факт, що ОС ОБА_1 організовувала похова ння ОСОБА_6 та поминальні дні і її, як члену сім'ї в ощадн ому банку видали частину гро шового вкладу в розмірі 500.00 грн ., що належить до видачі в зв'яз ку зі смертю.

Він зазначив, що позов ОС ОБА_1 має бути задоволеним н а підставі ст. 70 ч.1 СК України т а ст. 372 ч.2 ЦК України, що визнач ають рівність часток при под ілі майна дружини та чоловік а, що є об'єктом права спільно ї сумісної власності подружж я.

Відповідачка ОСОБА_3 су ду пояснила, що все те, що гов орила позивачка, є неправдою . Коли ОСОБА_6 хворів, то з л ікарні його забрала її дочка (тобто дочка свідка). Потім во на дала йому посуд і сказала, щоб він сам собі готував їжу і не чекав, поки це зробить О СОБА_1. Він все купив в кварти ру позивачки, давав їй гроші, холодильник завжди був запо внений продуктами. А вона йог о кривдила, ображала, а після його смерті приватизувала к вартиру. Якби він був алкогол іком, як говорить позивачка, то в нього не було б грошових вкладів в банках, на які прет ендує позивачка.

Відповідач ОСОБА_4 суду пояснив, що він є рідним брат ом померлого ОСОБА_6 Він д о нього дуже часто приїздив і скаржився на позивачку. Пози вачка говорила неправду. Він часто приїздив до брата в м. В ільногірськ, особисто готув ав йому їжу, купував йому про дукти за його гроші, водив в п ерукарню, позивачка виділил а йому миску та чашку. Коли бра т бував у нього, то він не хоті в їхати додому в м. Вільногірс ьк, було, що він втікав в м. Віл ьногірська і жив у нього та у с таршої сестри ОСОБА_5. Він був на пенсії по інвалідност і і продовжував працювати. Ді йсно він вживав спиртні напо ї, але коли захворів, то пити перестав. Брат мав бажання вс і свої гроші віддати йому, ал е не доробив заповіт.

Відповідачка ОСОБА_5. су ду пояснила, що вона дізналас я про смерть брата за 2 години до похоронів. Вирішили похов ати його в Вільногірську, оск ільки він там довгий час жив т а працював, його тут знають л юди, ГМК згідно з колдоговоро м надав допомогу на похованн я, від їх допомоги позивачка відмовилась.

Про одну сім'ю його з позива чкою не може бути мови. Після ї х розлучення він приїхав до н их з паспортом, сказав, що поз ивачка поставила новий замок і він не може потрапити до ква ртири, спав в гаражі або в буд иночку на огороді, вона пості йно виставляла його речі біл я дверей. Ще він говорив, що ві н все купив у квартиру позива чки і пропонував, щоб вона йо му сплатила половину, тоді ві н сам зніметься з реєстрації . Спільного господарства вон и з позивачкою не вели. Про гро шові вклади брата позивачка не знала, вона їй сама про це п овідомила і пропонувала поді лити на чотирьох, але позивач ка подала цей позов.

Свідок ОСОБА_7 суду пока зала, що вона є сусідкою ОСО БА_1 та ОСОБА_6. їй відомо, що він дуже пив, часто його п'я ного заносили додому. Вона пр ацює в лікарні, бачила, як О СОБА_1 приходила до ОСОБА_ 6 в лікарню, купувала йому л іки. Після розірвання шлюбу в они продовжували проживати о днією сім'єю. Вона часто в них бувала вдома, бачила, як вони разом обідали за столом. ОС ОБА_1 його поховала. Вона чул а, як ОСОБА_6 говорив, що од ружився один раз і нікуди зві дси не піде.

Свідок ОСОБА_8 суду пока зала, що ОСОБА_1 та ОСОБА _6 проживали як чоловік та жі нка, зі слів ОСОБА_1 вона д ізналась, що вони розведені. Коли він хворів, вона ходила до нього в лікарню, коли поме р, то вона його поховала, сама робила поминки.

Свідок ОСОБА_9 суду пока зала, що з 1989р. вони є сусідами з ОСОБА_1 та ОСОБА_6. На о городі вона завжди сама роби ла, він їй не допомагав, у них були спори, він

добре випивав, від нього п окою не було, часто до них при ходив, було, що п'яний валявся на сходинках. ОСОБА_1 терп іла, потім розвелася, його ро дичів вона бачила рідко. Післ я розірвання шлюбу вони до ос таннього дня жили як чоловік та жінка. При ній він їй говор ив, що не хоче вмирати холост яком, пропонував розписатис я, а вона промовчала.

Свідок ОСОБА_10 суду пок азала, що вона є сестрою пози вачки. їй відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 весь час жили ра зом. Він пив, вона все терпіла , часто плакала. Сестра думал а, що після розводу щось змін иться на краще, але нічого не змінилося. ОСОБА_6 казав, що до брата не піде, нікуди не піде, буде тут жити. Після роз воду вони продовжували прожи вати разом як чоловік та жінк а, ОСОБА_1 готувала їжу, пр ала, все для нього робила. При ній він говорив, що нехай сес тра сама платить за квартиру , бо це її квартира, він давав ОСОБА_1 гроші і вона купув ала йому ліки.

Свідок ОСОБА_11 суду пока зала, що тривалий час працюва ла разом з ОСОБА_1, давно з нею дружать. ОСОБА_1 та О СОБА_6 жили разом, як одна сі м'я, всю домашню роботу викон увала вона, також працювала н а огороді, а він «з дивана не з лазив». Вони розірвали шлюб, бо він сильно пив, потім став трохи менше пити. При ній він не говорив, що бажає знову за реєструвати шлюб з ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_12 суду пока зала, що ОСОБА_1 та ОСОБА _6 не жили однією сім'єю, а жил и як кіт та собака. Після їх ро злучення, з січня 2005р. вона до н их приходила, але не дуже час то. У них були постійні сканда ли, гроші у них у кожного окре мо, у кожного свої. За цей час в ін двічі лежав у лікарні, вон а його провідувала, приносил а ліки, ходила до ОСОБА_1, щ об взяти йому світер. бо було х олодно. Позивачку біля ОСОБ А_6 вона не зустрічала. Одног о разу після її приходу він бу в сильно засмучений, причину їй не розповідав. В той період , коли ОСОБА_6 один місяць жив у селі в брата, ОСОБА_1 з ним розвелася. Після лікарн і позивачка виділила йому по суд і сказала, щоб сам готува в собі їжу. До неї він приходив купатися. Коли ОСОБА_6 сил ьно пив, ОСОБА_1 йому ключі в від квартири не давала. Вона їй скаржилась, що він їй не да вав грошей. Похорони його О СОБА_1 організувала сама, ві д їх допомоги відмовилась.

Свідок ОСОБА_13 (керівник ощадної каси) суду показала, що згідно з законодавством, особам, які взяли на себе орг анізацію похорон вкладника, виплачується 500.00 грн. за наявн ості свідоцтва про смерть. Та ка сума виплачена ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_14 суду пока зав, що йому відомо, у позивач ки та ОСОБА_6 були не дуже х ороші стосунки, були сварки, він спав де прийдеться, част о плакався йому, відчував себ е ображеним. Позивачка йому г оворила, що якщо ОСОБА_6 не перестане пити, то вона його випише з квартири. Про розірв ання їх шлюбу він не знав.

Матеріалами справи встано влено наступне.

Як видно з копії свідоцтва про укладення шлюбу, між ОС ОБА_6 та ОСОБА_1 у 1989р. було укладено шлюб (а.с. 7).

12.01.2005р. шлюб між ними було розі рвано, що підтверджується ко пією свідоцтва про розірванн я шлюбу (а.с. 8).

Згідно з копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року (а.с. 9).

З наданих державним нотар іусом копій документів спадк ової справи видно, що після с мерті ОСОБА_6 з заявами пр о прийняття спадщини звернул ись ОСОБА_5., ОСОБА_4, ОСОБА_3(а.с. 27-30).

Листом акціонерного пошто во-пенсійного банку «Аваль» (Дніпропетровська обласна ди рекція) державному нотаріусу повідомлено, що в Центрально му Вільногірському відділен ні ДОД «Райффайзен Банк Авал ь» на ім'я ОСОБА_6 оформлен о рахунок "Пенсійний», залишо к коштів складає 4 642.67 грн. (а.с. 34), на який провадилось зарахув ання пенсії, також банком над ано рух грошових коштів по ра хунку (а.с. 71-73), в подальшому ста ном на дату запиту суду дана у точнена сума вкладу, яка скла дає - 4694.34грн.(а.с. 70).

ЗАТ КБ «Приватбанк», Вільн огірське відділення надало н отаріусу інформацію про те, щ о на ім'я ОСОБА_6 17.07.2006р. відкр ито вклад, сума на рахунку 124.92 г рн., заповіт не оформлено і вк лад від 27.01.2006р., сума на якому ск ладає 3717.53грн. Заповіт оформлен о на брата ОСОБА_4 (а.с. 35). Піз ніше на запит суду дана сума у точнена, яка складає 4009.92грн., в листі банку зазначено, що ці кошти є власними заощад-

женнями клієнта (а.с. 81).

Як видно з повідомлення Жо втоводсько-П'ятихатского ВОБ №7787 ВАТ «Державний ощадний ба нк України», в цій установі є два рахунки, на яких розташо вані грошові кошти ОСОБА_6 , з одного з них ОСОБА_1. вид ано 500.00 грн. на поховання вклад ника (а.с. 43).

З адресної довідки відомо, що ОСОБА_6 до дня смерті бу в зареєстрований за адресою - АДРЕСА_6 (а.с. 57).

Як свідчать надані позивач кою документи, вона здійснюв ала поховання ОСОБА_6 (а.с. 7 5-77).

11.11.2004р. позивачка ОСОБА_1. з верталась до Вільногірськог о міського суду з позовною за явою про розірвання шлюбу з ОСОБА_6, в якій зазначено, щ о з 2001р. сімейні стосунки між ни ми припинено, спільне господ арство не ведеться, примирен ня з ним неможливо, спору про поділ спільно нажитого майн а немає (а.с. 79).

Відповідачкою ОСОБА_5 н адані квитанції на придбання пального для приїзду в судов і засідання, загальна сума ск ладає 734.14 грн. (а.с. 107).

Заслухавши пояснення стор ін, їх представників, оцінив ши належність, допустимість , достовірність кожного дока зу окремо, а також достатніст ь і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебі чно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і запер ечень, підтверджених тими до казами, які були досліджені в судовому засіданні, суд прих одить до висновку про відмов у в задоволенні позову з наст упних підстав.

Загальновідомим є те, що бу вають випадки, коли чоловік т а жінка проживають однією сі м'єю без реєстрації шлюбу.

Дійсно, статтею 74 Сімейного кодексу України закріплено право на майно таких осіб. В ні й зазначено, що якщо жінка та чоловік проживають однією с ім'єю, але не перебувають у шл юбі між собою, майно, набуте н ими за час спільного прожива ння, належить їм на праві спі льної сумісної власності.

Позивачка наголошує, що во на звернулась до суду з заяво ю про встановлення факту, що має для неї юридичне значенн я, тобто встановити, що після офіційного розірвання шлюбу з ОСОБА_6 вони продовжува ли проживати однією сім'єю. Це їй потрібно для визнання за с обою права власності на грош ові кошти, які зберігаються н а банківським рахунках, відк ритих на ім'я ОСОБА_6 за йог о життя.

З позовних вимог позивачки не зрозуміло на які грошові к ошти вона претендує : на ті, як і були ними спільно нажиті пр и перебуванні в шлюбі (на цьом у наголошував її представник ), чи на ті, які вони нажили піс ля розірвання шлюбу, продовж уючи проживати однією сім'єю .

Відповідно до законодавст ва, питання про поділ майна (в тому числі грошових коштів), придбаних за час перебуванн я у зареєстрованому шлюбі, по зивачка повинна була вирішув ати при розірванні шлюбу або в межах строку позовної давн ості за життя ОСОБА_6 Але в позовній заяві про розірван ня шлюбу вона зазначала, що с пору про поділ майна, що є їх с пільною власністю, немає. Адж е виходить, що спільно нажите майно (а саме грошові вклади в банківських установах) в них з'явилось за півтора роки про живання без реєстрації шлюбу .

Посилаючись на ст. 74 СК Укра їни і ставлячи вимоги про виз нання за нею права власності на грошові кошти, які ніби-то нажиті ними з ОСОБА_6 за ча с проживання однією сім'єю пі сля розірвання шлюбу, позива чка повинна була довести, що вони з ОСОБА_6 після розір вання шлюбу продовжували про живати однією сім'єю і що грош ові кошти, що знаходяться на банківських рахунках на ім'я ОСОБА_6, дійсно є їх спіль но нажитим майном.

Відповідно до ст. 3 ч.2 СК Укра їни сім'ю складають особи, як і спільно проживають, пов'яза ні спільним побутом, мають вз аємні права та обов'язки.

З цих названих складових по няття «сім'я» стосовно позив ачки ОСОБА_1. та покійного ОСОБА_6 судом встановлена лише одна ознака - спільне про живання. Так, з пояснень свід ків та матеріалів справи від омо, що вони після розірвання шлюбу дійсно продовжували п роживати на одній житловій п лощі в 1-кімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_1. Але, на д умку суду, це було вимушеною обставиною, пов'язаною з тим, що крім зазначеної квартири будь-яке інше житло у кожного з них відсутнє.

Що стосується інших ознак, як наприклад спільний побут , спільне господарство, то їх . наявність судом не встановл ено. Більш того, це видно з коп ії позовної заяви ОСОБА_1. про розірвання шлюбу (а.с. 79), де вона зазначала, що сімейні с тосунки між ними припинено в 2001р., спільне господарство не ведеться, примирення є немож ливим.

В судовому засіданні позив ачка пояснювала, що ОСОБА_6 останні три роки життя дуже сильно пив. Тому суд приходит ь до висновку, що за таких обс тавин примирення між ними бу ло і неможливим, і недоцільни м. Вона навіть не відповіла ОСОБА_6 згодою розписатися , коли він говорив їй, що не хо тів би помирати холостим (це в ідомо з пояснень свідка ОСО БА_9).

Також в судовому засіданні вона пояснювала, що грошей в ін їй не давав, вона багато чо го купувала за свої кошти, го тувала їжу для двох, прала йо го одяг. Однак, зазначені дії вона здійснювала за власною волею, з власної ініціативи. Проживання їх з ОСОБА_6 на одній жилій площі не породжу вало для кожного з них жодних прав та обов'язків. Він, в свою чергу, не виконував навіть о бов'язку щодо оплати за житло та комунальні послуги, не пр иймав участі в роботі на огор оді, - так поясняли ОСОБА_1 . та свідок ОСОБА_11 в судово му засіданні.

Свідок ОСОБА_10 пояснила , що після розводу вони не ста ли краще жити, коли ОСОБА_6 хворів, то давав ОСОБА_1 с вої гроші, щоб вона купувала йому ліки.

Свідок ОСОБА_12 поясняла , що після розірвання у кожно го з них окремо були свої грош і, жили «як кіт та собака».

В ст. 21.4.2 Сімейного кодексу У країни зазначено, що прожива ння однією сім'єю жінки та чол овіка без шлюбу не є підставо ю для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

У відповідності до ст. 117 СК У країни жінка та чоловік, шлюб між якими розірвано, мають п раво подати до суду заяву про поновлення їхнього шлюбу, ал е ОСОБА_1. та ОСОБА_6 цьо го не зробили.

Позовні вимоги позивачки є нечіткими та неконкретними .

Як видно з позову та доповн ення до нього, позивачка прет ендує на грошові кошти, що зн аходяться на рахунках в двох банках м. Вільногірська (Віль ногірське відділення КБ «При ватбанк»-а.с. 4 та в Центрально му Вільногірському відділен ні Жовтоводської філії Акціо нерного поштово-пенсійного б анку «Аваль», рахунок ДВ-НО МЕР_6-а.с. 37).

Як видно з матеріалів справ и, в «Приватбанку» на ім'я О СОБА_6 відкрито два рахунки по грошовим вкладам. На який саме претендує позивачка, во на не зазначає. Більш того, на один з них існує заповіт, яки й не скасовано і не визнано не дійсним, він є наслідком воле виявлення спадкодавця ОСО БА_6

Назва другої банківської у станови та номер рахунку, на якому розташований грошовий вклад, які зазначає в доповн енні до позову позивачка, не співпадають з наданою банком інформацією. Суму вкладу, на яку претендує позивачка, вон а також не зазначає.

Але крім цього, грошові кош ти ОСОБА_6 також розміщені і в Жовтоводсько-П'ятихатско му ВОБ №7787 ВАТ «Державний ощад ний банк України» (а.с. 43), про як і позивачка питання не підні має.

Суд не поділяє тверджень по зивачки та її представника с тосовно того, що видача ощадн им банком позивачці 500.00грн. з г рошового вкладу ОСОБА_6 ні би-то як члену його сім'ї та ор ганізація нею поховання ОС ОБА_6 є доказом проживання ї х однією сім'єю. Як пояснила в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 (керівник ощадного б анку), згідно діючого законод авства зазначена виплата вид ається будь-якій особі, яка н адала свідоцтво про смерть і здійснювала поховання вклад ника. Таким чином, приведена позивачкою обставина не є до казом проживання однією сім' єю.

З урахуванням наданого суд ом аналізу встановлених обст авин та матеріалів справи, су д прийшов до висновку про від мову позивачці в задоволенні позову.

Щодо вимоги відповідачки ОСОБА_5 стосовно стягнення з позивачки ОСОБА_1. на її к ористь витрат на придбання н ею пального для приїзду в суд ові засідання для розгляду с прави, суд приходить до висно вку про відмову в її задоволе нні, оскільки відпо-

відповідачкою не надано к онкретний, детальний розрах унок цих витрат.

Керуючись ст. ст. 212-215, 256 ч.1 п.5 Ц ПК України, ст. ст. 3 ч.2, 21 ч.2, 74 Сі мейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в позові до ОСОБ А_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 пр о встановлення факту прожива ння однією сім'єю та визнання права приватної власності н а 54 частину грошових вкладів в ідкритих в Вільногірському в ідділенні КБ «Приватбанк» та в Центральному Вільногірськ ому відділенні Жовтоводсько ї філії Акціонерного поштово -пенсійного банку «Аваль» на ім'я ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, відмовит и.

Рішення може бути оскаржен о в апеляційному порядку шля хом подачі заяви про апеляці йне оскарження протягом 10-ти д нів з дня його проголошення. А пеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти д нів після подання заяви про а пеляційне оскарження. Апеляц ійна скарга може бути подана без попереднього подання за яви про апеляційне оскарженн я, якщо скарга подається у ст рок, встановлений для поданн я заяви про апеляційне оскар ження.

Заява про апеляційне оскар ження та апеляційна скарга п одаються апеляційному суду ч ерез Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної с или після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про а пеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяв у про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не бул а подана у встановлений стро к, рішення суду набирає закон ної сили після закінчення ць ого строку. У разі подання апе ляційної скарги рішення, якщ о його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Після набрання рішенням за конної сили заходи забезпече ння позову, визначені ухвала ми суду від 05.12.2006 року (а.с. 20, 23), ска сувати.