Ухвала

від 05.10.2015 по справі 802/1890/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/54482/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого -Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2013 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 року

у справі № 802/1890/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Тростянець АТП 10538»

до Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство «Тростянець АТП 10538» звернулось до суду з адміністративним позовом до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ від 11.04.2013 року № 97 «Про проведення документальної позапланової перевірки ВАТ «Тростянець АТП 10538».

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 03.12.2013 року замінено Тростянецьку об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області Державної податкової служби правонаступником Бершадською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.03.2013 року головою Державної податкової служби у Вінницькій області на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України прийнято наказ № 52 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ «Тростянець АТП 10538» за період з 01.01.2000 року по 28.02.2013 року, терміном 5 робочих днів, з 05.03.2013 року по 12.03.2013 року.

За результатами реалізації повноважень на підставі вказаного наказу проведена перевірка, складено акт перевірки та прийнято податкові повідомлення-рішення.

11.04.2013 року виконуючим обов'язки начальника Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України прийнято оскаржуваний наказ № 97 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ «Тростянець АТП 10538» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2007 року по 10.04.2013 року.

Вказаний наказ прийнято на виконання листів Державної податкової служби України від 01.04.2013 року № 7804/7/22-1217 та Державної податкової служби у Вінницькій області від 09.04.2013 року № 5138/7/22-02-11 на виконання постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, старшого радника юстиції Свірєпова В.В. від 19.03.2013 року, якою останній постановив призначити проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань додержання ВАТ «Тростянець АТП 10538» у період з 2007 по 2013 роки вимог податкового законодавства. Зазначена постанова слідчого прийнята в межах кримінального провадження №22013000000000016 за фактом умисного ухилення невстановленими особами від сплати податків в особливо великих розмірах, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Позивач не допустив посадових осіб відповідача до проведення вказаної перевірки на підставі спірного наказу та звернувся до суду про визнання його протиправним та скасування.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили із того, що відповідачем згідно оскаржуваного наказу призначено повторно перевірку ВАТ «Тростянець АТП 10538» без наявності для цього правових підстав, визначених чинним законодавством.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій, враховуючи таке.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Документальна позапланова перевірка відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України здійснюється якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно із п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

З аналізу наведених норм слідує, що наказ про проведення документальної позапланової перевірки приймається контролюючими органами у разі отримання від органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, постанови при призначення перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями Податкового кодексу України передбачено проведення повторної перевірки платника податку з тих же самих питань за той же самий період лише у випадку, коли органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

Втім суди попередніх інстанцій, зазначаючи про те, що за той самий період та з тих же підстав та питань, що зазначені в оскаржуваному наказі, контролюючими органами вже було здійснено перевірку на підставі наказу від 04.03.2013 року № 52, зробили передчасні висновки.

Як свідчать встановлені судами попередніх інстанцій обставини, фактичною підставою для прийняття головою ДПС у Вінницькій області наказу від 04.03.2013 року № 52 про проведення повірки позивача слугувала постанова Служби безпеки України від 09.01.2013 року у межах кримінального провадження № 22013000000000016.

З матеріалів справи вбачається та на що не звернули суди попередніх інстанцій уваги, фактичною підставою прийняття оскаржуваного наказу від 11.04.2013 року № 97 була постанова старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, старшого радника юстиції Свірєпова В.В. від 19.03.2013 року, прийнята в межах кримінального провадження № 22013000000000016, якою постановлено призначити проведення документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ «Тростянець АТП 10538».

Так, згідно з вказаною постановою слідчий орган постановив під час проведення перевірки: - встановити наявність ознак фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, зборів, у тому числі без документального оформлення; - визначити допущені порушення законодавства, розмір матеріальної шкоди (збитку) заподіяного державі, фізичним чи юридичним особам, розмір суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, що фактично не надійшли до бюджетів чи державних цільових фондів, причин та спосіб утворення податкової заборгованості осіб, з вини яких були допущені порушення законодавства України.

Суд звертає увагу на те, що призначення контролюючими органами перевірок на підставі постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора в межах однієї кримінальної справи не свідчить про те, що такі перевірки мають здійснювались з тих же підстав та питань. Окреслене коло питань, що мають дослідитись та проконтролюватись в ході перевірки, висвітлюється, зокрема органом, що постановив питання про призначення перевірки на підставі відповідної постанови.

Натомість в матеріалах справи відсутні докази, які б могли підтвердити, що під час попередніх перевірок позивача контролюючими органами досліджувались факти, про перевірку яких постановлено старшим слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України в постанові від 19.03.2013 року.

Відтак суди першої та апеляційної інстанцій не виконали свого обов'язку щодо встановлення дійсних обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін, що випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України і не встановили на підставі належних та допустимих доказів обставин проведення попередніх перевірок позивача контролюючими органами з тих же питань та обставин, що викладені в постанові старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 19.03.2013 року.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій вищеназвані обставини враховано не було, і це призвело до необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, з метою правильного вирішення спору судам з урахуванням принципу офіційного з'ясування обставин на підставі належних допустимих доказів, зокрема і постанови Служби безпеки України від 09.01.2013 року, прийнятої у межах кримінального провадження №22013000000000016, слід перевірити наявність/відсутність обставини проведення попередніх перевірок позивача контролюючими органами з тих питань та обставин, що викладені в постанові старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 19.03.2013 року, прийнятого в межах цього ж кримінального провадження.

При новому розгляді справи суду слід урахувати, що згідно з частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Крім того, відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 року у справі № 802/1890/13-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук