Постанова

від 29.10.2015 по справі 1/293

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.10.2015 р. справа №1/293

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від держвиконавця:ОСОБА_5 - довір. не прибув ОСОБА_6 - довір. розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ на ухвалу господарського судуЗапорізької області від 25 серпня 2015 р. по справі№ 1/293 (суддя Гандюкова Л.П.) за позовом Публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» в особі Філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк" в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрострома", м.Донецьк про стягнення 13882142,11 грн. за скаргоюПублічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» , м.Київ на діїВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.08.2015р. по справі №1/293:

- частково задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо виконання рішення господарського суду Донецької області у справі № 1/293;

- визнано дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови (ВП 45193815) від 01.04.2015 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними;

- скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (ВП 45193815) від 01.04.2015 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві;

- в іншій частині скарги відмовлено.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.08.2015р. по справі №1/293, залишити скаргу ПАТ «Промінвестбанк» без задоволення.

Скаржник вважає, що ухвала місцевого господарського суду від 25.08.2015р. по справі №1/293 прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що діяв в межах і у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_7 протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.10.2015р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Кододова О.В., судді Малашкевич С.А., Ушенко Л.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2015р. у зв'язку із перебуванням головуючого судді Кододової О.В. у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Склярук О.І., Агапов О.Л

Позивач у судовому засіданні 27.10.2015р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що підлягає залишенню без змін.

Відповідач у судове засідання 27.10.2015р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Держвиконавець у судовому засіданні 27.10.2015р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

ОСОБА_7 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Донецької області 05.01.2010р. прийнято рішення у справі № 1/293, яким на користь Публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» в особі Філії В«Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій областіВ» стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«АгростромаВ» заборгованість за кредитом у суму 11956364,00 грн., проценти у сумі 1925078,11 грн., комісійну винагороду у сумі 700,00 грн., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. про що було видано відповідний наказ від 24.03.2010 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.05.2014 р. задоволено заяву ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» в особі Обласного відділення ПАТ В«ПромінвестбанкВ» про видачу дубліката наказу господарського суду Донецької області від 24.03.2010р. по справі № 1/293; видано ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» в особі Обласного відділення ПАТ В«ПромінвестбанкВ» дублікат наказу господарського суду Донецької області по справі № 1/293 від 24.03.2010 р.

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_8 винесено постанову ВП № 45193815 від 24.10.2014 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу (дублікат) № 1/293, виданого 24.03.2010 р.

24.10.2014 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_8 було винесено постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику (ТОВ В«АгростромаВ» ), у межах суми звернення стягнення: 13907878,11 грн.; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику (ТОВ В«АгростромаВ» ), лише в межах суми боргу.

27.10.2014 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_8 винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що акумулюються та надходять на зазначені в постанові рахунки ТОВ В«АгростромаВ» та належать боржнику у межах суми 13907878,11 грн.

В подальшому, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_8 винесено постанову від 01.04.2015р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1390787,81 грн.

Також, 01.04.2015 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_8 винесено постанову ВП № 45193815 про повернення виконавчого документа: наказу (дублікат) № 1/293, виданого 24.03.2010 р. господарським судом Донецької області, стягувачу. Вказана постанова винесена на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» .

ОСОБА_7 ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

За приписами ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Відповідно до приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України В«Про міжнародні договори УкраїниВ» і ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною ОСОБА_8 України Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 В«Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людиниВ» ).

ОСОБА_7 з вимогами ст. 17 Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997р. (п.40) по справі «Горнсбі поти Греції» зазначено: «…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 я такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Як вже зазначалось вище, державним виконавцем було винесено спірну постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 01.04.2015 р.

Вищезазначена постанова була прийнята на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» . В мотивувальній частині постанови зазначено, що у ході здійснення державним виконавцем заходів щодо розшуку майна встановлено, що майно боржника знаходиться на території м. Донецьк. Відповідно до ст. 1 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» , територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України В«Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» від 14.04.2014 р. № 405/2014, є територією проведення антитерористичної операції. ОСОБА_7 проведення АТО станом на 01.04.2015 р. м. Донецьк перебуває на території проведення антитерористичної операції. Таким чином, здійснити заходи щодо опису й арешту майна боржника на даний час неможливо. Здійснити заходи щодо виявлення та опису й арешту майна боржника за адресою, вказаною у виконавчому документі (вул. Малова, 35-Г, м. Донецьк), на даний час неможливо. Інше майно чи кошти, на які можна звернути стягнення, у боржника відсутні. Таким чином, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

З наданих державним виконавцем матеріалів виконавчого провадження, що останнім не складався відповідний акт, який би свідчив про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Крім того, у матеріалах виконавчого провадження містяться запити державного виконавця Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту ДАІ МВС України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державної авіаційної служби України, Державної служби інтелектуальної власності України, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державної інспекції сільського господарства щодо наявності зареєстрованих цінних паперів, катерів, яхт, повітряних суден, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, іншого рухомого майна, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, належних на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю В«АгростромаВ» .

У відповіді Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України від 06.11.2014 р. № 45/6106 на запит державного виконавця зазначено, що згідно з відомостями наявних бази даних ЦБРтаАС при МВС України станом на 05.11.2014 р. інформація про зареєстровані за ТОВ В«АгростромаВ» у підрозділах ДАІ МВС України ТЗ наведена у додатку. ОСОБА_7 з даним додатком за боржником зареєстровані транспортні засоби у кількості 10 засобів.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовного того, що державним виконавцем було виявлено майно боржника, на яке може бути звернене стягнення, зокрема на рухоме майно (транспортні засоби), яке, незважаючи на особливі умови, що склались на Сході України, не позбавлені можливості переміщатись по всій території України, у зв'язку із чим державним виконавцем було безпідставно винесено постанову від 01.04.2015р. ВП № 45193815 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» .

Також, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні скарги в частині зобов'язання державного виконавця відновити виконавче провадження, оскільки таке відновлення здійснюється в силу закону на підставі ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Запорізької області від 25.08.2015р. по справі №1/293 є законною, обґрунтованою, прийнятою із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.08.2015р. по справі №1/293 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.08.2015р. по справі №1/293 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: О.І. Склярук

ОСОБА_3