Постанова

від 25.11.2015 по справі 1/293

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.11.2015 р. справа №1/293

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від держвиконавця:ОСОБА_5 - довір. не прибув ОСОБА_6 - довір. розглянувши апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського судуДонецької області від 08 вересня 2015 р. по справі№ 1/293 (суддя Уханьова О.О.) за позовом Публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» в особі Філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк" в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрострома", м.Донецьк про стягнення 13882142,11 грн. за скаргоюПублічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» , м.Київ на діїВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.09.2015р. по справі №1/293:

- визнано неправомірними дії державного виконавця Попіва Р.І. щодо не зняття арештів з майна боржника під час винесення постанови про повернення виконавчого провадження стягувачеві від 01.04.2015р. (ВП №45193815);

- відмовлено в задоволенні решти вимог.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 08.09.2015р. по справі №1/293 та відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

Скаржник вважає, що ухвала місцевого господарського суду від 08.09.2015р. по справі №1/293 прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначив, що ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження не передбачено зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документу стягувачу.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2015р. по справі №1/293 було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 29.10.2015р. об 11 год. 20 хв.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. було продовжено процесуальний строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів до 24.11.2015р., а розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.11.2015р. об 12 год. 40 хв.

Крім того, вищезазначеною ухвалою від 29.10.2015р. було зобов'язано державного виконавця надати належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження щодо виконання рішення по даній справі.

Позивач у судовому засіданні 23.11.2015р. обґрунтованих пояснень по суті скарги не надав.

Відповідач у судове засідання 23.11.2015р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Держвиконавець у судовому засіданні 23.11.2015р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги. В порушення вимог ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. не надав витребувані судом матеріали виконавчого провадження щодо виконання рішення по даній справі.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку із закінченням процесуального строку розгляду апеляційної скарги (24.11.2015р. - останній день) та ненаданням державним виконавцем витребуваних судом документів виконавчого провадження, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо перегляду скарги на дії ДВС за наявними у справі матеріалами, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Донецької області 05.01.2010 р. прийнято рішення у справі № 1/293, яким на користь Публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» в особі Філії В«Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій областіВ» стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«АгростромаВ» заборгованість за кредитом у суму 11956364,00 грн., проценти у сумі 1925078,11 грн., комісійну винагороду у сумі 700,00 грн., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. про що було видано відповідний наказ від 24.03.2010 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.05.2014 р. задоволено заяву ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» в особі Обласного відділення ПАТ В«ПромінвестбанкВ» про видачу дубліката наказу господарського суду Донецької області від 24.03.2010 р. по справі № 1/293; видано ПАТ В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» в особі Обласного відділення ПАТ В«ПромінвестбанкВ» дублікат наказу господарського суду Донецької області по справі № 1/293 від 24.03.2010 р.

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_7 винесено постанову ВП № 45193815 від 24.10.2014 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу (дублікат) № 1/293, виданого 24.03.2010 р.

24.10.2014 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_7 було винесено постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику (ТОВ В«АгростромаВ» ), у межах суми звернення стягнення: 13907878,11 грн.; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику (ТОВ В«АгростромаВ» ), лише в межах суми боргу.

27.10.2014 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_7 винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що акумулюються та надходять на зазначені в постанові рахунки ТОВ В«АгростромаВ» та належать боржнику у межах суми 13907878,11 грн.

В подальшому, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_7 винесено постанову від 01.04.2015р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1390787,81 грн.

Також, 01.04.2015 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_7 винесено постанову ВП № 45193815 про повернення виконавчого документа: наказу (дублікат) № 1/293, виданого 24.03.2010 р. господарським судом Донецької області, стягувачу. Вказана постанова винесена на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» .

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.08.2015р. по справі №1/293, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2015р., визнано дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови (ВП 45193815) від 01.04.2015 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними та скасовано вищезазначену постанову від 01.04.2015 р.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

За приписами ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Відповідно до положень ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до п. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5 від 02.04.2012р., у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав (ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Враховуючи наведені приписи законодавства, державний виконавець під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.04.2015 р. повинен був зняти арешт з майна боржника, про що було вірно зазначено судом першої інстанції.

Доводи державного виконавця, що були висловлені під час розгляду скарги на дії державного виконавця в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі стосовно необов'язковості зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документу стягувачу, не приймаються колегією суддів апеляційного суду, з огляду на те, що це суперечить вищезазначеним приписам діючого законодавства.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що диспозиція вищезгаданої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає зняття арешту з майна боржника в разі повернення виконавчого документу будь-якому суб'єкту (іншому органу), а не тільки органу, який його видав.

Крім того, скаржник під час звернення до суду першої інстанції зі скаргою на дії державного виконавця, просив зобов'язати державного виконавця негайно зняти арешт з майна боржника та стягнути з Державної виконавчої служби України на його користь витрати по сплаті судового збору.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що суд надає оцінку діям державного виконавця на момент їх вчинення, в той же час, з огляду на те, що постанова державного виконавця від 01.04.2015р. про повернення виконавчого документа стягувачеві була скасована ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.08.2015р. по справі №1/293, яка є чиною, на теперішній час відсутні підстави для зняття арешту з майна.

Що стосується вимоги про стягнення з державного виконавця судового збору за подання скарги на дії (бездіяльність) органу Державної виконавчої служби, суд першої інстанції вірно зазначив, що Законом України В«Про судовий збірВ» не передбачено обов'язку сплати судового збору під час такого звернення.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Донецької області від 08.09.2015р. по справі №1/293 є законною, обґрунтованою, прийнятою із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 08.09.2015р. по справі №1/293 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 08.09.2015р. по справі №1/293 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: О.І. Склярук

ОСОБА_3