Постанова

від 19.08.2014 по справі 14/68-47/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2014 р. Справа№ 14/68-47/10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Остапенка О.М.

Доманської М.Л.

за участі представників:

від апелянта (державної установи "70 Управління начальника робіт"):

Веденєєв С.С. - представник за дов. б/н від 26.02.2014р.;

розглянувши апеляційну скаргу державної установи "70 Управління

начальника робіт"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.06.2014р.

у справі №14/68-47/10 (суддя - Пригунова А.Б.)

за заявою державної установи "70 Управління начальника робіт",

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

за позовом госпрозрахункової філії №1 державного підприємства

"Спеціалізована будівельна компанія"

до державної установи " 70 Управління начальника робіт"

про стягнення 52394,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2008р. у справі №14/68-47/10 частково задоволено заявлені позовні вимоги, стягнуто з державної установи (далі - ДО) "70 Управління начальника робіт" на користь госпрозрахункової філії №1 державного підприємства (далі - ДП) "Спеціалізована будівельна компанія" пені - 35947,81 грн., штрафу - 16446,77 грн., а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 523,99 грн. та 117,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2008р. у справі №14/68-47/10 рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2008р. залишено без змін. На виконання рішення господарським судом міста Києва видано наказ від 03.09.2008р.

10.06.2014р. ДО "70 Управління начальника робіт" звернулась до господарського суду міста Києва з заявою про визнання наказу господарського суду міста Києва від 03.09.2008р. у справі №14/68-47/10 таким, що не підлягає виконанню. Обґрунтовуючи заяву, посилалось на порушення провадження у справі про банкрутство ДО "70 Управління начальника робіт", затвердження реєстру вимог кредиторів та визнання погашеними вимог, які не були заявлені в установлений строк, зокрема, вимог ДП "Спеціалізована будівельна компанія".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2014р. відмовлено у задоволенні заяви ДО "70 Управління начальника робіт" про визнання наказу господарського суду міста Києва від 03.09.2008р. у справі №14/58-47/10 таким, що не підлягає виконанню.

Не погодившись, ДО "70 Управління начальника робіт" звернулась до Київського апеляційного господарського суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.06.2014р. у справі №14/68-47/10 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву та визнати наказ господарського суду міста Києва від 03.09.2008р. у справі №14/58-47/10 таким, що не підлягає виконанню.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, ДО "70 Управління начальника робіт" посилалось на порушення місцевим судом норм матеріального права (ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діє до 19.01.2013р.), ст. 598 Цивільного кодексу України), а також норм процесуального права (ст. 4-1, 43, 117 Господарського процесуального кодексу України), вважаючи висновок суду таким, що не відповідає обставинам справи та вимогам Закону, який регулює відповідні правовідносини.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (в складі колегії суддів: головуючий суддя - Верховець А.А., судді - Сотніков С.В., Остапенко О.М.) від 05.08.2014р. апеляційну скаргу ДО "70 Управління начальника робіт" на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.06.2014р. у справі №14/68-47/10 прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 19.08.2014р. Враховуючи перебування судді Сотнікова С.В. у відпустці, розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2014р. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Остапенка О.М., Доманської М.Л.

В судовому засіданні представник ДО "70 Управління начальника робіт" підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, з мотивів, викладених у ній, просив суд скаргу задовольнити. Представники інших сторін у справі в судове засідання не з'явились, про причини відсутності суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, іншими процесуальними правами не скористались. Зважаючи на обмеженість процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, наявні матеріали справ, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав задоволення апеляційного скарги, скасування ухвали господарського суду міста Києва від 23.06.2014р. у справі №14/68-47/10 та прийняття нового рішення про визнання наказу господарського суду міста Києва від 03.09.2008р. у справі №14/58-47/10 таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII цього Кодексу. Згідно ст. 101 цього ж Кодексу, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Як встановлено п. 1-1 розділу Х Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла до 19.01.2013р.) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла до 19.01.2013р.) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги госпрозрахункової філії №1 ДП "Спеціалізована будівельна компанія" до ДО "70 Управління начальника робіт" ґрунтувалися на порушенні зобов'язань за договором підряду №12/2 від 02.12.2005р., порушення зобов'язань з яким було підставою застосування господарських санкцій, що, зокрема, встановлено рішеннями господарського суду міста Києва від 27.03.2008р. у справі №14/68-47/10, від 05.12.2006р. у справі №14/526.

Таким чином, в розумінні вище наведених приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла до 19.01.2013р.) вимоги госпрозрахункової філії №1 ДП "Спеціалізована будівельна компанія" до ДО "70 Управління начальника робіт" є конкурсними

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2010р. порушено провадження у справі №50/25-б про банкрутство ДО "70 Управління начальника робіт". 19.03.2011р. у №50 газети "Урядовий кур'єр" опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство державної установи "70 Управління начальника робіт". Розглянувши заявлені вимоги, ухвалою попереднього засідання від 03.08.2011р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого, зокрема, не були включені грошові вимоги позивача, які ґрунтувалися на порушенні зобов'язань за договором підряду №12/2 від 02.12.2005р. Разом з тим, судом зазначено про погашення грошових вимог кредиторів, які не звернулися у встановлений строк у справі про банкрутство.

Колегія суддів відзначає, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі конкурсні кредитори зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника в порядку ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла до 19.01.2013р.). При цьому, прийняття судом рішення про стягнення заборгованості з боржника в позовному провадженні не звільняє кредитора від обов'язку подання заяви з грошовими вимогами у справі про банкрутство. В той же час, матеріали справи не містять, а позивачем належних та допустимих доказів звернення з відповідною заявою в межах справи №50/25-б про банкрутство ДО "70 Управління начальника робіт" суду не надано.

Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у визначений строк встановлені ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла до 19.01.2013р.), згідно з якою вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За таких обставин грошові зобов'язання ДО "70 Управління начальника робіт" перед ДП "Спеціалізована будівельна компанія" є припиненими в силу закону, а саме ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство.

Частиною 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, також і з інших причин, до яких слід відносити погашення грошових вимог відповідно до Закону про банкрутство.

За ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла до 19.01.2013р.) погашеними визнаються задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Отже, у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу; обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення; новації (укладання мирової угоди у справі про банкрутство), а також застосування присічного строку для подання заяви з вимогами до боржника, встановленого ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 04.12.2013р. у справі №14/392 та Верховного Суду України від 02.10.2007р. у справі №6/73.

З огляду на викладене вбачається, що обов'язок відповідача по сплаті на користь позивача пені - 35947,81 грн., штрафу - 16446,77 грн., а також витрат по сплаті державного мита у розмірі 523,99 грн. та 117,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі №14/68-47/10 є припиненим, а тому згідно ст. 117 Господарського процесуального кодексу України існують правові підстави для визнання наказу господарського суду міста Києва від 03.09.2008р. у справі №14/68-47/10 таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 103 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення. Згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Всебічно, повно і об'єктивно розглянувши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, за наслідками розгляду апеляційної скарги та перевіряння законності та обґрунтованості ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі, повторно розглянувши справу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вбачає наявність підстав задоволення апеляційної скарги, скасування рішення і прийняття нового, вбачаючи порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державної установи "70 Управління начальника робіт" задовольнити

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 23.06.2014р. у справі №14/68-47/10 скасувати, визнати наказ господарського суду міста Києва від 03.09.2008р. у справі №14/68-47/10 таким, що не підлягає виконанню.

3. Матеріали справи №14/68-47/10 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді О.М. Остапенко

М.Л. Доманська