Ухвала

від 26.10.2015 по справі 2а-19343/09/0370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2015 р. Справа № 876/9457/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Меблі-Вікторія» про стягнення за рахунок активів податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

23.07.2015 року Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулася до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, а саме шляхом здійснення виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2009 року без розстрочки.

Заява мотивована тим, що підприємство протягом 2015 року не виконує умови розстрочення та не сплачує належних платежів.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року у задоволенні заяви відмовлено.

Відповідач ухвалу оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою задовольнити заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

В апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року, якою задоволено заяву ТзДВ «Меблі Вікторія» про розстрочення виконання судового рішення і яка набрала законної сили не виконується відповідачем і тим самим розстрочення судового рішення не лише ускладнює, але фактично унеможливлює виконання даного рішення суду, оскільки є перешкодою на шляху примусового стягнення із Товариства з додатковою відповідальністю «Меблі-Вікторія» Луцькою ОДПІ заборгованості в повному обсязі.

У ході апеляційного розгляду представник відповідача ОСОБА_1 надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що ухвала суду про розстрочення виконання судового рішення є чинною, не скасованою, набрала законної сили та в силу ст.124 Конституції України є обов'язковою для виконання на всій території України.

Крім того згідно наданих письмових доказів слідує, що ухвала суду про розстрочення виконання судового рішення виконувалася протягом 2014 року, а тому стверджувати, що боржник повністю не виконує умови розстрочення лише із-за прострочення декількох платежів у 2015 році в суду не має підстав.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст.195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 24.11.2009 року Луцька об'єднана державна податкова інспекція звернулась з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Меблі-Вікторія» про стягнення за рахунок активів податкового боргу в розмірі 75 572,64 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2009 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто за рахунок активів з Закритого акціонерного товариства «Меблі-Вікторія» в дохід державного бюджету України податковий борг в розмірі 75 572,64 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року апеляційну скаргу ТзДВ «Меблі Вікторія» залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року в справі №2а-19343/09/0370 - без змін.

18.11.2013 року відповідач подав до суду заяву про розстрочення виконання судового рішення, шляхом розстрочення виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2009 року на 36 місяців зі сплатою рівними частинами по 2099, 24 грн. щомісячно.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року розстрочено виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2009 року терміном на 36 місяців шляхом здійснення щомісячних платежів до 25-го числа кожного місяця починаючи з грудня 2013 року по липень 2016 року включно в сумі 2099,24 грн.

Керуючись вищенаведеним колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні заяви Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ухвала суду про розстрочення виконання судового рішення є чинною, не скасованою та набрала законної сили, а строк погашення заборгованості ще не вийшов.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 199 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року у справі №2а-19343/09/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

ОСОБА_2