ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНС ЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "09" липня 2009 р. по справі № 8/71-38
За позовом Дочірнь ого підприємства “Камінь - Каширська автоколона”від критого акціонерного товари ства “АТП 10706”, м. Камінь - Каши рський
до відповідача Підприємц я ОСОБА_3, с. Брониця Камі нь - Каширського району
про стягнення 12 754 грн. 02 коп.
та зустрічним позовом Пі дприємця ОСОБА_3, с. Брон иця Камінь - Каширського рай ону
до відповідача Дочірньог о підприємства “Камінь - Каширська автоколона”відкр итого акціонерного товарист ва “АТП 10706”, м. Камінь - Каширс ький
про визнання договору неді йсним
Суддя Кравчук А.М.
Представники за первісним позовом:
Від позивача: Кубах А.М., довіреність №15 від 17.02.2009 року
Від відповідача: підприєме ць ОСОБА_3, ОСОБА_5, угод а від 24.06.2009 року
Відповідно до ст. 20 Господар ського процесуального кодек су України роз' яснено прав о відводу судді. Відводу судд і не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз' яснено пр оцесуальні права та обов' яз ки сторін.
В судовому засіданні 08.07.2009 ро ку оголошувалась перерва для подання доказів по справі.
Суть спору: позивач - дочірн є підприємство “Камінь - Каш ирська автоколона” відкрито го акціонерного товариства “ АТП 10706” просить стягнути з ві дповідача - підприємця ОСО БА_3 заборгованість в сумі
12 754 грн. 02 коп. згідно договору від 21.01.2007 року №б/н та судові вит рати по справі: 127 грн. 54 коп. в по вернення витрат по сплаті де ржавного мита та 312 грн. 50 коп. в повернення витрат за інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу.
Відповідач позов не ви знає, оскільки план виторгу п о маршрутах з ним не узгоджув ався, у розрахунок внесено 38 м аршрутів Луцьк - Камінь - К аширський ч/з Любешів, якого в загалі не було передбачено р озкладом руху автобусів по а втоколоні.
У зустрічному позові п ідприємець ОСОБА_3 просит ь визнати недійсним договір від 21.01.2007 року №б/н про надання п ослуг по керуванню транспорт ними засобами, у первісному п озові відмовити за безпідста вністю.
Вимоги щодо визнання д оговору від 21.01.2007 року недійсни м обгрунтовані посиланням на ч. 4 ст. 179 ГК України, згідно якої сторони можуть визначати зм іст договору на основі вільн ого волевиявлення. Спірний ж е договір, як стверджує підпр иємець ОСОБА_3, був підпис аний ним внаслідок психічног о насильства, а не волевиявле ння, оскільки позивач за перв існим позовом погрожував зві льненням.
Представник позивача в судовому засіданні первіс ний позов підтримала, поясни ла, що плани виторгу та маршру ти погоджувались з відповіда чем, про що свідчать його підп иси на дорожніх листах, копії яких представила суду. Зустр ічний позов заперечувала, ос кільки підписувати спірний д оговір відповідача ніхто не змушував, сторони співпрацюв али згідно умов договору пон ад два роки, та своїми підписа ми на договорі, шляхових лист ах, актах звірки тощо відпові дач погоджувався із його умо вами.
Заслухавши пояснення представників сторін та дос лідивши матеріали справи, го сподарський суд, -
в с т а н о в и в:
21 січня 2007 року між позив ачем - дочірнім підприємство м “Камінь - Каширська автоко лона” відкритого акціонерно го товариства “АТП 10706” та від повідачем - підприємцем О СОБА_3 був укладений догові р про надання послуг по керув анню транспортними засобами (далі - договір Т.1 а. с. 15-16).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних пр ав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК Укр аїни).
Згідно ч.2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, по винна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ч.4 ст. 179 ГК України при укладенні господ арських договорів сторони мо жуть визначати зміст договор у на основі вільного волевия влення, коли сторони мають пр аво погоджувати на свій розс уд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству .
Договір підписаний зі с торони відповідача підприєм цем ОСОБА_3, про що в судово му засіданні він не заперечу вав. Підпис відповідача свід чить про його волевиявлення при укладенні спірного догов ору, а чинення позивачем псих ічного насильства на відпові дача жодними доказами не дов едено. Законодавства, якому с уперечить договір і на підст аві якого його слід визнати н едійсним не наводить.
Відповідно до ст. 215 Цив ільного кодексу України підс тавою недійсності правочину є недотримання в момент вчин ення правочину стороною (сто ронами) вимог, які встановлен і частинами першою - третьою, п 'ятою та шостою статті 203 Цивіл ьного кодексу України. Статт ею 203 Цивільного кодексу Украї ни, зокрема, передбачено, що зм іст правочину не може супере чити актам цивільного законо давства, а також моральним за садам суспільства; правочин має бути спрямований на реал ьне настання правових наслід ків, що обумовлені ним.
Беручи до уваги наведен і обставини, а також те, що згі дно умов оспорюваного догов ору відповідач понад два рок и співпрацював з позивачем, з дійснював перевезення пасаж ирів транспортним засобом ос таннього та проводив із ним р озрахунки, про що не заперечу вав в судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутн ість підстав для визнання до говору від 21.01.2007 року недійсним .
Відповідно до ст. 174 ГК Україн и господарські зобов' язанн я можуть виникати, зокрема, з д оговору. Між сторонами зобов ' язання виникли з договору від 21.01.2007 року.
За договором підряду одна с торона (підрядник) зобов' яз ується на свій ризик виконат и певну роботу за завданням д ругої сторони (замовника), а за мовник зобов' язується прий няти та оплатити виконану ро боту (ст. 837 ЦК України).
Згідно п. п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 д оговору відповідач зобов' я зався при виконанні визначе них позивачем регулярних і н ерегулярних перевезень керу вати транспортним засобом по зивача (автобус марки БАЗ А079.23 №АС1528АІ), реалізовувати квитк и, приймати від пасажирів кош ти за надані послуги в повном у обсязі; протягом 5 робочих дн ів після закінчення звітного періоду (місяць) проводити по вний розрахунок з позивачем згідно плану виторгу, що вста новлюється останнім, та прот ягом 10 робочих днів після закі нчення звітного періоду (міс яць) проводити остаточний ро зрахунок по виконанню плану виторгу за результатами пере везень при умові перевиконан ня плану виторгу, про що між ст оронами складається акт вико наних робіт та акт звірки вза ємних розрахунків.
У відповідності до ст. 526 ЦК У країни зобов' язання має вик онуватись належним чином від повідно до умов договору та з акону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно д о звичаїв ділового обороту т а інших вимог, що звичайно ста вляться.
За період з 01.11.2008 року по 29.04.2009 ро ку згідно умов договору та на підставі дорожніх, квитково - касових листів за результ атами перевезень відповідач зобов' язаний сплатити пози вачу 12 754 грн. 02 коп.
Сторонами на виконання п. 2.4 д оговору підписаний акт звірк и взаєморозрахунків (Т.1 а. с. 9), з гідно якого станом на 20.05.2009 року заборгованість відповідача складає 12 754 грн. 02 коп.
Відповідач в порушення умов договору розрахунку з п озивачем у строк не провів.
Заборгованість відпов ідача становить 12 754 грн. 02 коп., п ідтверджена матеріалами спр ави, підставна і підлягає до с тягнення, оскільки згідно ст . ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК Украї ни зобов' язання повинні вик онуватися належним чином від повідно до закону, інших прав ових актів, договору, а одност ороння відмова від виконання зобов' язань не допускаєтьс я.
Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України (далі ГПК України) к ожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватись іншими засо бами доказування.
Відповідно до ст. 43ГПК Украї ни господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мают ь для господарського суду за здалегідь встановленої сили .
Підписання договору ві д 21.01.2007 року відповідачем внасл ідок психічного насильства н алежними доказами не доведен о, що є підставою для відмови у зустрічному позові про виз нання договору недійсним.
Заперечення відповіда ча щодо неузгодження з ним пл анів виторгу та внесення у ро зрахунок маршруту Луцьк - К амінь - Каширський ч/з Любеш ів, якого взагалі не було пере дбачено розкладом руху автоб усів по автоколоні, не прийня ті судом до уваги та спростов ані підписами відповідача на шляхових листах, долучених д о матеріалів справи згідно к лопотання позивача (вх.№01-28/10613 в ід 09.07.2009 року, Т.1 а. с. 43). Крім того, з гідно п. 2.1 договору план витор гу встановлюється позивачем та визнається і забезпечуєт ься відповідачем шляхом прий няття замовлення (виїзд в рей с). Про те, що відповідач виїзд жав у рейси, по яких підписува в шляхові листи, в судовому за сіданні не заперечував.
Які умови договору викл адені всупереч його волі від повідач не зазначає.
План виторгу встановлю вався безпосередньо перед ви їздом на кожен маршрут при от риманні водієм дорожнього ли ста, а не при укладенні догово ру, і погоджувався відповіда чем шляхом підпису в дорожнь ому листі. Погоджена сума вит оргу здавалася відповідачем в касу після повернення з мар шруту разом з дорожнім листо м. Претензій щодо умов догово ру, планів виторгу відповіда ч до звернення позивача з поз овною заявою не пред' являв. Належних доказів на підтвер дження позовних вимог і запе речень не подав.
Щодо зазначеного у розр ахунку маршруту Луцьк - Кам інь - Каширський ч/з Любешів в судовому засіданні на підс таві дорожніх листів та пояс нень представника позивача в становлено, що фактично рейс здійснювався за маршрутом Л уцьк - Камінь - Каширський через Седлище в обидва напря мки. Оскільки зміни в комп' ю терну програму після уточнен ня маршруту не внесені, то в ро зрахунку зазначений поперед ній код і населений пункт - Л юбешів, та графи з маршрутом Л уцьк - Камінь - Каширський через Седлище та через Любеш ів не об' єднані. Відповідач уточнений маршрут не запере чував.
Оскільки спір до розгля ду суду доведено з вини відпо відача, то судові витрати по с платі державного мита в сумі 127 грн. 54 коп. та 312 грн. 50 коп. витра т за інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни віднести на нього.
Господарський суд, керуючи сь ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -
в и р і ш и в:
1. Первісний позов задоволит и.
2. Стягнути з підприємця ОСОБА_3, с. Брониця Камінь - Каширського району, код НОМ ЕР_1 на користь дочірнього п ідприємства “Камінь - Кашир ська автоколона”відкритого акціонерного товариства “АТ П 10706”, м. Камінь - Каширський, в ул. 1-го Травня, 57, р/р 260093011507 в „Ощад банку” м. Камінь - Каширський, МФО 303398, код 30912032
- 12 754 грн. 02 коп. основного боргу, 127 грн. 54 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 312 грн. 50 коп. в повернення витрат за інформаційно-техн ічне забезпечення судового п роцесу, а всього: 13 194 грн. 06 коп. (т ринадцять тисяч сто дев' яно сто чотири грн. 06 коп.).
3. У задоволенні зустрі чного позову відмовити.
4. Наказ видати після набран ня рішенням законної сили.
Суддя А.М. Крав чук
Повний текст рішення
підписаний 10.07.2009 року
Суддя Крав чук Антоніною Михайлівною
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2009 |
Оприлюднено | 27.07.2010 |
Номер документу | 5295022 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Кравчук А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні