Ухвала

від 24.06.2010 по справі 2-1014/08

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2010 р. Справа № 73645/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Старунського Д.М.

Суддів Багрія В.М. , Богаченка С.І.

при секретарі судового засідання Гром В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Львівської митниці, Державної митної служби України на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці, Державної митної служби України про визнання незаконними наказів про звільнення з роботи, зобов'язання укласти трудовий договір (поновлення на роботі), стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 26.05.2008 року звернулася в суд з адміністративним позовом до Львівської митниці, Державної митної служби України в якому, доповнивши позовні вимоги, просить визнати протиправним наказ голови Державної митної служби України №693-к від 25 квітня 2008 року - в частині звільнення її з посади старшого інспектора митного оформлення №4 відділу митного оформлення митного поста «Краковець» у зв'язку з ліквідацією Західної регіональної митниці і скасувати його у зазначеній частині; визнати незаконним та скасувати п.2 наказу голови Державної митної служби України №301-к від 18.03.2008 року «По особовому складу митних органів» в часині визнання недоцільним подальшого перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах; зобов'язати голову Державної митної служби України та начальника Львівської митниці запропонувати посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Краковець» Львівської митниці та укласти трудову угоду, призначивши ОСОБА_1 на зазначену посаду; стягнути з Державної митної служби України середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 квітня 2008 року і по день поновлення на роботі.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано наказ голови Державної митної служби України №693-к від 25 квітня 2008року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Краковець» у зв'язку з ліквідацією Західної регіональної митниці протиправним і скасовано вказаний наказ у зазначеній частині.

Визнано незаконним і скасовано п.2 наказу Голови Державної митної служби України №301-к від 18.03.2008 року «По особовому складу митних органів» в частині визнання недоцільним подальшого перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах.

Зобов'язано голову Державної митної служби України та начальника Львівської митниці запропонувати ОСОБА_1 посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Краковець» Львівської митниці та укласти з ОСОБА_1 трудову угоду, призначивши ОСОБА_1 на зазначену посаду.

Стягнуто з Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 квітня 2008 року і по день поновлення на роботу.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Львівська митниця, Державна митна служба України оскаржили його в апеляційному порядку. В апеляційних скаргах просять постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2008 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю. 05.05.2010 року Львівська митниця подала зміни до апеляційної скарги, в яких просить скасувати рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд, покликаючись на те, що справу розглянуто неповноважним складом суду з порушенням територіальності і у відсутності представників відповідачів.

Апеляційні скарги мотивують тим, що спірна постанова прийнята з порушеннями норм процесуального права у відсутності відповідача та неповноважним складом суду, а також судом першої інстанції неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи і висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

При розгляді справи судом першої інстанції не враховано, що 9-ти значний код митниці, який використовується у митних процедурах, не можна ототожнювати з 8-ми значним кодом ЄДРПОУ. Поданими документами підтверджувалось, що Західній регіональній митниці присвоєно ідентифікаційний код 34668612. Львівська митниця створена відповідно до наказу Держмитслужби України від 29.01.08 № 64 і зареєстрована як окрема юридична особа, про що свідчить наявність свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи, відповідно до якого Львівській митниці надано ідентифікаційний код - 35775617.

Пунктом 6 Положення про Єдиний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 №118, встановлено, що ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. Код зберігається у разі перетворення юридичної особи лише за правонаступн иком.

У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом.

В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб'єктам забороняється.

Пунктом 1 наказу Держмитслужби від 29.01.2008 року № 61 з 01.05.08 вирішено ліквідувати Західну регіональну митницю, раніше встановлений код 209000000 вважати недійсним. Відповідно до п.3 наказу Держмитслужби від 29.01.2008 року № 61 створено Львівську митницю та встановлено її код 209000000. Нормативно-правовими актами з питань митної справи не заборонено присвоювати код митниці, який раніше використовувала інша митниця.

Таким чином, Львівській митниці правомірно присвоєно код 209000000.

Судом при прийнятті рішення не враховано вимоги ст.15 Митного кодексу України, якою передбачено, що створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи (Держмитслужбою України).

Відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.07 № 940, Держмитслужба України відповідно до покладених на неї завдань створює, реорганізує та ліквідує регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації.

Рішення про ліквідацію, прийняте уповноваженим органом в межах повноважень, наданих законодавством, є правомірним, а тому твердження позивача та суду першої інстанції про те, що мала місце реорганізація, а не ліквідація Західної регіональної митниці не відповідає дійсності (наказ Держмитслужби України від 29.01.08 № 61).

Крім цього , судом першої інстанції не враховано також приписи п.1 ст.1 ЦК України, ст.ст.22,34,36,37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»

Висновок суду першої інстанції, що Голова Держмитслужба та начальник Львівської митниці зобов'язані запропонувати ОСОБА_1 посаду старшого інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Краковець» Львівської митниці та укласти з нею трудову угоду, призначивши його зазначену посаду є невірними, так як відбулася ліквідація Західної регіональної митниці, а те, що більшість працівників Західної регіональної митниці було прийнято на роботу до Львівської митниці в порядку переведення, не відповідає положенням КЗпП України, оскільки жоден з працівників не був переведений відповідно до статті 32 КЗпП України.

Звертає увагу, що на виконання наказу Держмитслужби України від 29.01.2008 року № 61 «Про ліквідацію митних органів» ліквідовано не тільки Західну регіональну митницю, а і Кримську, Південну, Східну, Центральну регіональні та Магістральну і Приморську митниці.

Зазначає, що до ліквідації Західна регіональна митниця здійснювала контрольно-координуючі функції з питань митного контролю й митного оформлення щодо Вадул-Сіретської, Виноградівської, Волинської, Івано-Франківської, Кельменецької, Рівненської, Тернопільської, Ужгородської, Чопської, Хмельницької та Ягодинської митниці,

Оскільки повноваження Львівської митниці зменшились (не поширюються на регіон), то і зменшена штатна чисельність митниці.

Вважає, що приписи ч. 4 ст. 40 КЗпП України, не поширюються на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Крім того, судом не було також враховано, що на підставі результатів службового розслідування, проведеного на виконання наказу Держмитслужби від 19.09.2007 року №771 «Про призначення службового розслідування» (акт службового розслідування від 15.02.2008 року №2/2008), Держмитслужбою видано наказ від 18.03.2008 року № 301-к, яким визначено, що допущені порушення та неналежне виконання посадовими особами митного поста «Краковець», зазначеними в наказі, в тому числі і позивача, своїх службових обов'язків є несумісними з вимогами Закону України «Про державну службу» щодо основних обов'язків державних службовців і пунктом 2 цього наказу визначено вважати недоцільним подальше перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, старшого інспектора сектору митного оформлення №4 відділу митного оформлення №1 митного поста «Краковець» Західної регіональної митниці.

Правопорушення позивача виявилось у порушенні ним службових обов'язків, якими на нього покладено здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, в порушення вимог статті 96 Митного кодексу України та своїх посадових обов'язків, визначених посадовою інструкцією, внаслідок чого ним не здійснено належним чином митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщувалися через митний кордон України.

Враховуючи, що з часу допущення порушень службових обов'язків до закінчення службового розслідування сплинув граничний строк (6 місяців), визначений ст.148 КЗпП України для застосування дисциплінарного стягнення, таке стягнення до позивача не застосовувалось.

Щодо стягнення заробітної плати за вимушений прогул, апелянти вказують на те, що позивач не працювала у Державній митній службі України і заробітну плату отримувала від Західної регіональної митниці, яка ліквідована.

05.05.2010 року Львівська митниця подала зміни до апеляційної скарги, в яких просить скасувати рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд, покликаючись на те, що справу розглянуто неповноважним складом суду (одноособово) з порушенням територіальності і у відсутності представників відповідачів.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду вимоги апеляційних скарг не визнав з підстав, зазначених в запереченні, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Представники апелянтів в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апелянтів у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подані апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що з огляду на приписи ст.ст. 22, 23, 28 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 06.09.2005 року, оспорюваний наказ ДМС України від 18.03.2008 року №301-к в частині визнання недоцільним подальшого перебування ОСОБА_2 на державній службі в митних органах у зв'язку із порушенням присяги державного службовця є необгрунтованим та безпідставним, прийнятий всупереч встановленому порядку притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді звільнення з митних органів.

Одночасно судом було зроблено висновок про те, що при проведенні ліквідації Західної регіональної митниці відповідно до наказу ДМСг/України № 61 від 29.01.2008 року та створенні Львівської митниці відповідно до наказу ДМС України № 429 від 25.04.2008 року не відбулася повна ліквідація Західної регіональної митниці відповідно до приписів ст.ст. 104-111 ЦК України, а мало місце перетворення (реорганізація) митниці у розумінні вимог ст.107 ЦК України.

При цьому звільнення 30.04.2008 року позивача ОСОБА_1 з посади старшого інспектора сектора митного оформлення № 4 відділу митного оформлення митного поста «Краковець» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України наказом ДМС України № 693-к від 25.04.2008 року було проведено у період її тимчасової непрацездатності з 30.04.2008 року. Дана обставина свідчить про порушення при звільненні позивача ОСОБА_1 приписів ч.4 ст.40 КЗпП України.

Окрім того, судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що оскільки у Львівській митниці у ході реорганізації Західної регіональної митниці проводився набір працівників аналогічної спеціальності і на аналогічні посади, то відповідачами не було дотримано приписів ст.ст. 42, 42-1 КЗпП України, а тому судом було зобов»язано Голову Державної митної служби України та начальника Львівської митниці запропонувати позивачу посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Краковець» Львівської митниці та укласти з ним трудову угоду, призначивши на зазначену посаду.

Разом із тим суд першої інстанції вирішив стягнути на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 квітня 2008 року по день поновлення на роботі.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії судців, частково відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Як безспірно встановлено у ході судового розгляду, позивач ОСОБА_1 з 26.05.1990 року по 30.04.2009 року працювала в державній митній службі, а з 01.03.2007 року - на посаді старшого інспектора сектора митного оформлення №4 відділу митного оформлення №1 митного поста «Краковець».

З наявної у матеріалах справи копії наказу Державної митної служби України № 301-к від 18.03.2008 року «По особовому складу митних органів» вбачається, що у ході службового розслідування, проведеного відповідно до наказу Державної митної служби України від 19.09.2007 року №771 «Про призначення службового розслідування», було виявлено неналежне виконання службових обов'язків посадовими особами митного поста «Краковець».

При цьому з огляду на виявлені у ході такого службового розслідування обставини у п.2 оспорюваного наказу Державної митної служби України № 301-к від 18.03.2008 року було вирішено вважати недоцільним подальше перебування на державній митній службі в митних органах ряду посадових осіб митного поста «Краковець», в тому числі і позивачки ОСОБА_1

Разом із тим, відповідно до положень преамбули Дисциплінарного статуту митної служби України (далі - Статут), затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-ІУ, цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання (далі - посадові особи митної служби), у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (далі - митних органів), щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

Відповідно до п.21 Статуту порушенням службової дисципліни є протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Приписами п. 23 Статуту визначено вичерпний перелік дисциплінарних стягнень за вчинення посадовими особами митної служби дисциплінарних правопорушень, а саме: зауваження; догана; затримання на період до одного року присвоєння чергового спеціального звання; пониження у спеціальному званні на один ступінь; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з митного органу.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що вказаним Статутом не передбачено такого способу реагування на вчинення посадовими особами митної служби дисциплінарних правопорушень, як «визнання недоцільним подальшого перебування на державній митній службі в митних органах».

Покликання апелянтів у обґрунтування правомірності оспорюваного наказу Державної митної служби України № 301-к від 18.03.2008 року на неможливість накладення на позивачку ОСОБА_3

одного з передбачених Статутом дисциплінарних стягнень з огляду на закінчення встановленого приписами ст. 148 КЗпП України граничного строку для застосування дисциплінарного стягнення колегією суддів до уваги не береться, з огляду на те, що такі обставини врегульовано пп. 2 п. 25 Статуту як такі, що виключають можливість застосування дисциплінарних стягнень, що не створює правових підстав для реагування на виявлені у ході службового розслідування обставини у спосіб, зазначений у п. 2 наказу Державної митної служби України № 301-квід 18.03.2008 року.

При цьому відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом із тим, відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про підставність позовних вимог ОСОБА_3 щодо визнання протиправним і скасування п. 2 наказу Державної митної служби України від 18.03.2008 року №301-к «По особовому складу митних органів» у частині визнання недоцільним його подальшого перебування на державній службі в митних органах, а отже про правомірність їх задоволення судом першої інстанції.

Висновок суду першої інстанції про неправомірність і скасування вищевказаного п. 2 наказу Державної митної служби України від 18.03.2008 року № 301-к «По особовому складу митних органів» підтверджений самою Держмитслужбою, оскільки він скасований наказом Державної митної служби України № 1884-к від 15.10.2009 року .

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та вимогам апелянтів у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 щодо перевірки правомірності її звільнення з посади старшого інспектора сектора митного оформлення № 3 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Краковець" у зв'язку з ліквідацією Західної регіональної митниці та поновлення на роботі, колегія суддів виходить із таких міркувань.

Відповідно до приписів ст.81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. При цьому цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права, а порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Преамбулою Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що він визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України.

Главою 2 МК України визначена структура та організація діяльності митної служби в Україні.

Відповідно до ст.12 МК України митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.

Приписами ст.13 МК України передбачено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи утворюється, реорганізовується та ліквідовується Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів.

Спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи підпорядковані регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації.

Положеннями ч.4 ст.15 МК України передбачено, що митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.

Указом Президента України «Про Державну митну службу України» від 29 листопада 1996 року № 1145/96 відповідно до пункту 15 статті 106 Конституції України було утворено на базі Державного митного комітету України, що ліквідується, Державну митну службу України як центральний орган виконавчої влади.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 940 було затверджене Положення про Державну митну службу України. Відповідно до положень п. 9 вказаного положення Голова ДМС України приймає рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій, затверджує їх структуру, чисельність та штатні розписи (пп. 1 п. 9), а також самостійно призначає на посаду та звільняє з посади працівників ДМС України, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій і за погодженням з Міністром фінансів призначає на посаду та звільняє з посади керівників регіональних митниць (пп. 13. п.9)

З огляду на викладене колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянтів на приписи ст.ст. 104, 107, 108, 110, 111 ЦК України, ст.ст. 36, 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у обґрунтування свого твердження про повну ліквідацію Західної регіональної митниці, яка є юридичною особою публічного права.

Разом із тим, згідно із копією наказу Державної митної служби України № 61 від 29.01.2008 року «Про ліквідацію митних органів» з метою оптимізації діяльності й структури митних органів вирішено ліквідувати Західну регіональну митницю з 01.05.2008 року та вважати недійсним код 20900 00 00.

Одночасно відповідно до копії наказу Державної митної служби України № 64 від 29.01.2008 року «Про створення нових митниць і зміну зон діяльності деяких митниць» з метою оптимізації діяльності й структури митних органів було створено Львівську митницю, підпорядкувавши її Державній митній службі, визначивши зоною її діяльності Львівську область та установивши той самий код - 20900 00 00.

При цьому п. 12 цього ж наказу Львівську митницю визначено правонаступником Західної регіональної митниці в частині видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій державним службовцям, пенсія яким призначена на умовах і відповідно до норм Закону України «Про державну службу».

Окрім того, наказом Державної митної служби України №393 від 17.04.2008 року Львівську митницю уповноважено прийняти від Західної регіональної митниці кримінальні справи про контрабанду, справи про порушення митних правил, дізнання по яких триває, та покладено на Львівську митницю обов'язки і наділено правами з усіх питань, що стосуються дізнання у кримінальних справах про контрабанду, провадження у справах про порушення митних правил, прийнятих від Західної регіональної митниці, у тому числі з питань представництва у судових органах у разі оскарження постанов митних органів у справах про порушення митних правил.

Згідно із копією наказу Державної митної служби України №429 від 25.04.2008 року «Про передання податкових зобов'язань та податкових боргів платників податків» Львівську митницю було уповноважено прийняти від Західної регіональної митниці податкові борги платників податків, а також податкові зобов'язання, апеляційне узгодження яких триває, та наділено правами з усіх питань, що стосуються узгодження та погашення податкових зобов'язань та податкових боргів, прийнятих від Західної регіональної митниці, у тому числі з питань представництва у судових органах у разі оскарження таких податкових зобов'язань та податкових боргів.

Порівняльний аналіз змісту наявних у матеріалах справи Положення про Західну регіональну митницю та Положення про Львівську митницю свідчить, що зоною діяльності обидвох митниць щодо безпосереднього здійснення митного контролю та митного оформлення є Львівська область, однак Львівська митниця не наділена контрольно-координуючими функціями з питань митного контролю та митного оформлення на територіях Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей.

Порівняльний аналіз наявних у матеріалах справи копій штатного розпису на 2008 рік Західної регіональної митниці та штатного розпису на 2008 рік Львівської митниці, а також Положення про митний пост «Краковець» Західної регіональної митниці та Положення про митний пост «Краковець» Львівської митниці свідчить про те, що після проведеної оптимізації діяльності й структури митних органів митний пост "Краковець" ліквідований не був і у штаті митного поста "Краковець" передбачені посади старшого інспектора відділу митного оформлення.

Порівняльний аналіз наявних у матеріалах справи копій посадової інструкції старшого інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Західної регіональної митниці, з якою була ознайомлена позивачка ОСОБА_1 при проходження служби, та посадової інструкції старшого інспектора сектора митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці свідчить про фактичну ідентичність прав та службових обов'язків на обидвох посадах.

Окрім того, з наявних у матеріалах справи копій свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи Західної регіональної митниці та 'Львівської митниці вбачається, що юридична адреса обох митних органів є однаковою - м. Львів, вул. Костюшка, 1.

З огляду на наведені правові норми та встановлені судом обставини колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що виходячи з особливостей створення, реорганізації та ліквідації юридичних осіб публічного права, до яких належить Державна митна служба України та підпорядковані їй митні органи, наказом Державної митної служби України № 61 від 29.01.2008 року з метою оптимізації діяльності й структури митних органів фактично було проведено реорганізацію підпорядкованих митних органів, у тому числі реорганізацію Західної регіональної митниці у Львівську митницю.

Таку ж правову позицію висловила колегія суддів Вищого адміністративного суду в ухвалі від 24.02.2010 року у аналогічній справі за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України , Львівської митниці про визнання протиправними наказів про звільнення та їх скасування і зобов'язання укласти трудовий договір.

Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки, порядок і умови проходження служби в митних органах України визначені, зокрема, Митним Кодексом України, Законом України «Про державну службу», Положенням про порядок та умови проходження служби в митних органах України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.1993 року № 97.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється, передусім, із загальних підстав, передбачених КЗпП України.

З наявної у матеріалах справи копії наказу Державної митної служби України № 693-к від 25.04.2008 року «Про звільнення» вбачається, що відповідно до наказу Державної митної служби України від 29.01.2008 року № 61 «Про ліквідацію митних органів» позивачку 30.04.2008 року було звільнено з посади старшого інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення митного поста «Краковець» Західної регіональної митниці відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією Західної регіональної митниці.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП України).

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації (ч. З ст. 40 КЗпП України).

Відповідно до ч. З ст. 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Згідно із приписами ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації (п. З ч. 2 ст. 42 КЗпП України);

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 у митних органах працювала з 26.05.1990 року, має повну вищу освіту, стягнень не має, нагороджена нагрудним знаком «За сумлінну службу в митних органах України» , грамотою з нагоди Дня ветерана митної служби України в 2006 році та їй оголошено подяку за результатами роботи у 2005 році.

Окрім того, положеннями ст. 42-1і КЗпП України передбачено, що працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган провадить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статті 42 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених колективним договором.

Відповідачами не надано суду доказів того, що Держмитслужба України не мала можливості перевести позивачку ОСОБА_1 з її посади на іншу роботу в митних органах України і остання не виявила бажання скористатися переважним правом на залишення на роботі та переважним правом на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу (ст.ст. 42, 42-1 КЗпП України).

З огляду на викладене колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при звільненні ОСОБА_1 Державна митна служба України не діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що призвело до порушення права позивачки на працю.

Разом із тим, задовольняючи позовні вимоги у частині поновлення її на роботі та зобов'язуючи Голову Державної митної служби України і начальника Львівської митниці запропонувати позивачці посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Краковець» Львівської митниці та укласти з нею трудову угоду, призначивши на зазначену посаду, суд першої інстанції не врахував того, що відповідно до пп. 13 п. 9 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 940, Голова Державної митної служби самостійно призначає на посаду та звільняє з посади працівників Служби, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій, а відтак начальник Львівської митниці не уповноважений здійснювати будь-яких дій щодо поновлення позивача на службі у ДМС України і відповідні позовні вимоги до нього є безпідставними.

Виходячи з наведеного та враховуючи надану у розпорядження суду посадову інструкцію старшого інспектора сектора митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці, яка за своїм змістом ідентична посадовій інструкції старшого інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Західної регіональної митниці, колегія суддів приходить до переконання, що належним способом відновлення порушеного права позивачки буде зобов'язання Голови Державної митної служби України поновити її на посаді старшого інспектора сектора митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що стягуючи на користь ОСОБА_1 з Держмитслужби України середній заробіток за час вимушеного прогулу судом першої інстанції не було визначено конкретну суму, яка підлягає виплаті, та не наведеного відповідного розрахунку.

Виходячи з довідки № 23/13-151 від 23.04.2010 року, колегія суддів вважає, що в користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за період з 01.05.2008 року по 27.11.2008 року, тобто по час прийняття постанови у справі судом першої інстанції, що становить: 145 робочих днів х 154,92 грн. середньоденного заробітку = 22463,40 грн.

Твердження апелянта-Львівської митниці- про прийняття рішення суддею одноособово,тобто неповноважним складом суду, спростовується самою постановою суду першої інстанції, з якої видно, що справа розглядалась і приймалось рішення колегією в складі трьох суддів.

Покликання апелянтів про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо належного повідомлення їх про час та місце судового розгляду справи, а також про порушення судом правил територіальної підсудності, на переконання колегії суддів, не можуть служити підставою для задоволення апеляційних вимог з огляду на те, що вказані обставини самі по собі не призвели до неправильного вирішення спору і не дають правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 чи направлення справи на новий судовий розгляд, а процесуальні права відповідачів, передбачені ст. 49, 51, 185 КАС України, були поновлені апеляційним судом у ході апеляційного розгляду даної справи.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої при вирішенні позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_2 на роботі допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та порушення норм процесуального та матеріального права, а тому оскаржуване судове рішення у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 202 п. 3, 4, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги Львівської митниці, Державної митної служби України задовольнити частково.

Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2008 року у справі №2а-1014/08 в частині позовних вимог щодо поновлення на роботі скасувати та прийняти у цій частині нову постанову, якою такі позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати підпункт 1.18 пункту 1 наказу Голови Державної митної служби України від 25 квітня 2008 року №693-к «Про звільнення» щодо звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора сектору митного оформлення №4 відділу митного оформлення митного поста «Краковець» Західної регіональної митниці.

Зобов'язати Голову Державної митної служби України поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення №4 відділу митного оформлення митного поста «Краковець» Львівської митниці з 1 травня 2008 року.

Стягнути з Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 1 травня 2008 року по 27 листопада 2008 року 22 463,40 гривень.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Старунський Д.М.

Судді Багрій В.М. , Богаченко С.І.

Постанова у повному обсязі складена 29.06.2010 року.