Вирок

від 22.12.2010 по справі 1-203/2010

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №1/2523/4415/11

Єдиний унікальний № 1-203/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючої - судді - Хоменко Л.В.

при секретарі - Халимон Т.Ю.,

з участю - прокурорів Тищенка Я.І., Бабуніної О.

захисників підсудного ОСОБА_1, ОСОБА_2

малолітніх потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

законного представника малолітніх потерпілих ОСОБА_5

представників Відділу освіти Чернігівської райдержадміністрації - психолога ОСОБА_6, педагога ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про обвинувачення

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, має малолітню доньку Вікторію, ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово не працюючого, військовозобов'язаного, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5 та області АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст.152 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Підсудний ОСОБА_8 03 липня 2010 року близько 23 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в одній із кімнат квартири АДРЕСА_2 та області, з метою задоволення статевої пристрасті, використовуючи безпорадний стан потерпілої в силу її малолітнього віку, намагався зґвалтувати малолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, але не довів свій злочинний намір до кінця, оскільки цьому своїми діями перешкодив малолітній ОСОБА_9

Він же, у той же вечір, в тій же квартирі, за тих же обставин, перейшовши до іншої кімнати, з метою задоволення статевої пристрасті, застосовуючи фізичне насильство та використовуючи безпорадний стан потерпілої в силу її малолітнього віку, намагався зґвалтувати малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, але не довів свій злочинний намір до кінця, оскільки цьому своїми діями перешкодив малолітній ОСОБА_9

Допитаний у судовому засіданні підсудний вину в інкримінованому йому злочині не визнав та суду показав, що 03 липня 2010 року випив пляшку коньяка та приблизно один літр пива, від цього перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, тому не пам'ятає події того вечора. До квартири ОСОБА_5 він прийшов з метою випити з нею, зайшов через незамкнені вхідні двері. Спочатку в квартирі побачив хлопчика, якого питав де мама, потім пішов до спальні, щоб спитати де ОСОБА_5. У одній з кімнат під ковдрою спала дівчинка, у якої він спитав, де її мати. Підсудний не пам'ятає, що вона йому відповіла, тому вийшов в іншу кімнату, де працював телевізор, там хлопчик намагався укласти дитину спати, підсудний намагався йому в цьому допомогти, потім сів на підлогу і заснув. Прийшов до тями від того, що його тягли по сходах. Стверджував, що коли писав явку з повинною та давав перші покази по справі був ще під впливом алкоголю і до кінця не розумів свої дії, писав те, що йому говорили, при цьому його весь час квапили. Вважав, що таким чином на нього чинять психологічний тиск. У судовому засіданні щиро розкаявся у вчиненому, просив вибачення у законного представника неповнолітніх потерпілих. Стверджував, що до ОСОБА_5 він ішов поспілкуватись, наміру вступити з нею у статевий зв'язок не було, тим більше з огляду на стан його сп'яніння він не міг цього зробити фізіологічно.

Малолітня потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що того вечора уже спала в своєму ліжку, прокинулась від того, що відчула щось важке на собі, то був чужий дядя, він був п'яний і на ній спав. Їй було важко, але вона не кричала, бо боялась. Спати вона лягала в трусиках і маєчці, вкривалась ковдрою. Дядя з неї зірвав ковдру і сам нею вкрився. В ліжко дядя лягав одягнений у шорти і футболку. Коли вона прокинулась підсудний її гладив, поцілував у щічку і руку. Підсудний тримав її руками, вдарив її по нозі, однак вона перелізла через нього та побігла до кімнати, де стоїть телевізор. По квартирі дядя пересувався одягнутий. Пізніше підсудний знову пішов та ліг на її ліжко, вона ж залишалась у кімнаті, де стоїть телевізор разом з іншими дітьми. Пізніше уточнила, що вона була в рожевій кофтинці, дядя намагався її зняти і порвав. Зазначила, що ОСОБА_10, коли зайшла до її кімнати була гола, з її слів її роздягнув підсудний та робив їй щось погане.

Малолітня потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що того вечора вона спала в кімнаті, де працював телевізор. Підсудний ліг до неї в ліжко, спершу він заснув, а потім прокинувся і почав приставати. Підсудний спочатку ліг поряд, потім ліг на неї обличчям до неї, почав знімати трусики, цілував її в губи, в щічки, та називав Свєтою, гладив її по руках і ногах, між ногами, мацав сідниці. Вона нічого йому не казала, бо злякалась, закрила очі і не відривала їх, поки все не закінчилось, бо боялась. Підсудний тримав її обома руками за руки та ноги, її ноги були між його ногами. Він був без трусів, це вона відчула, коли він притискав її до себе. Підсудний розводив її ноги та лягав між ніг, але вона їх зводила назад, також ударив її своїм коліном по нозі нижче коліна, від чого вона перелякалась. Зазначила, що підсудний встав з неї оскільки брат ОСОБА_9 увімкнув світло у ванній кімнаті, а підсудний, мабуть, як і вона, подумав, що прийшла мама. З кімнати вона побігла до ванної, а потім до ОСОБА_3 в кімнату. У кімнаті ОСОБА_3 підсудний знову чіплявся до неї. Зі слів хлопців вона знає, що підсудний, коли лягав у ліжко, знімав труси.

Представник малолітніх потерпілих ОСОБА_5 зазначила, що до магазину вона пішла після 23 год., а додому повернулась приблизно о 23 год. 40 хв. Коли повернулась, то в її квартирі був підсудний, він був настільки п'яним, що не розумів, що відбувається. Оля була гола і загорнута в дитячу ковдру. Діти були перелякані, оскільки підсудний намагався зґвалтувати її малолітніх доньок. Коли вона зайшла у квартиру, то підсудний був одягнений у шорти. Через деякий час вона повідомила про те, що сталось в міліцію. Зазначила, що невідомий їй погрожував по мобільному телефону, щоб вона забрала заяву з міліції. Мама підсудного відшкодувала їй 3000 грн., на її думку ці дії свідчать про визнання підсудним своєї вини. У судовому засіданні просила підсудного суворо не карати та не позбавляти волі, оскільки вона його вибачила та серйозних наслідків для її дівчат не настало.

Малолітній свідок ОСОБА_9 показав суду, що підсудний зайшов до квартири сам, у двері він не стукав, розбувся і спитав де мама, зайшов у кімнату і поліз до ОСОБА_10. Дядя приставав до ОСОБА_10 під ковдрою, тому свідок нічого не бачив, бачив лише як він знімав шорти, коли лягав у ліжко, а коли підвівся з ліжка - то одягнув їх. Він просив підсудного, щоб той не чіпав ОСОБА_10, потім узяв швабру і стукнув нею у ванній кімнаті та включив світло. Оля вирвалась і побігла до кімнати ОСОБА_3, а підсудний деякий час ще залишався у ліжку. До кімнати ОСОБА_10 бігла гола, підсудний пішов за нею. Що було у кімнаті ОСОБА_3 він не бачив, бо двері були закриті. Він стукав ногою у двері кімнати, від чого двері відкрились і повибігали ОСОБА_10 та ОСОБА_3. Підсудний походив по квартирі, спілкувався з ними, а потім пішов у кімнату до ОСОБА_3 і ліг спати. Коли до квартири прийшли дорослі діти всі були в кімнаті біля телевізора. Свідок пояснив, що вмикав світло, стукав шваброю у ванній кімнаті та у двері, для того, щоб підсудний залишив дівчат.

Малолітній свідок ОСОБА_11 показав суду, що підсудний зайшов і одразу спитав у ОСОБА_9 про маму, він був п'яний і приніс з собою ще пляшку пива. Підсудний зняв труси і поліз до ОСОБА_10 в ліжко, вона спала і була вкрита ковдрою. Свідок бачив, як підсудний стояв на її ліжку на колінах над ОСОБА_10, піднімав і притискав її до себе.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що у ліжку ОСОБА_8 лежав на ОСОБА_3 і до колін був оголений, шорти були спущені. Події відбувались після 23 год.

Свідок ОСОБА_13 показала, що до магазину ходила з ОСОБА_5 о 23 год. Коли вона прийшла до квартири у спальні був підсудний, він лежав у ліжку на ОСОБА_3 і у нього були приспущені шорти. ОСОБА_10 була у трусиках, а ОСОБА_10 була загорнута в ковдру.

Свідок ОСОБА_14 показав суду, що не був присутній при допиті ОСОБА_3, оскільки дівчинка його соромилась, однак протокол допиту читав та підписував. Стверджував, що покази відносно того, що дядя приставав, діти вигадати не могли, у такому віці фантазія на стільки не розвинена. Стосовно допиту ОСОБА_10 пояснив, що вона все показувала на ляльках, після цього слідча занесла покази до протоколу.

Свідок ОСОБА_15 зазначила, що ОСОБА_3 спочатку нічого сказати не могла, дитина плуталась у показах, не могла викласти свої думки і сказати правильно. Оля ж все розповіла, трохи путалась у тому, у що саме вона була вдягнена, а в іншому їй не було потреби у допоміжних засобах. Зазначила, що у неї склалось враження, що ОСОБА_15 заздалегідь підготувалась до допиту.

Свідок ОСОБА_16 показала, що під час допиту підсудного, ні психологічний, ні

фізичний тиск на нього не здійснювався. Від захисника він відмовився добровільно. При допиті малолітніх потерпілих використовувався допоміжний матеріал, але він не зберігся. Стверджувала, що в протоколі допиту покази зазначено в тому вигляді, як їх давали діти.

Свідок ОСОБА_17 зазначила, що на своєму віковому рівні діти правильно сприймали обставини справи. На момент дослідження емоційних порушень у дівчат не було виявлено.

Не зважаючи на невизнання вини підсудним, його вина у вчиненні злочинів підтверджується, показами малолітніх потерпілих, законного представника малолітніх потерпілих, свідків, дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи:

- протоколом огляду місця події, в якому зафіксовано загальне розташування кімнат та обстановки в квартири ( а.с. 8-10)

- копіями свідоцтв про народження дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 ( а.с. 45).

-речовими доказами по справі:

-дитячою кофтою, вилученою у ОСОБА_5, яка спереду має пошкодження у

вигляді поперечного розриву на висоті 18 см від низу кофти( а.с. 120).

За висновком судово- медичної експертизи від 19.07.2010 року) у ОСОБА_3 мається тілесне ушкодження у вигляді синця на лівому стегні, котре виникло від дії тупого предмета, могло творитись 03.07.2010 року і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Не виключена можливість, що тілесне ушкодження, виявлене у ОСОБА_3 могло утворитись за обставин, на які вона вказує в описовій частині даної постанови( а.с. 60-62).

За висновком амбулаторної судово- психіатричної експертизи № 335 від 29.07.2010 року ( а.с. 66- 70 ) та додаткової комплексної амбулаторної судової психолого - психіатричної експертизи № 392 від 27.08.2010 року ( а.с. 74- 76) загальний розвиток ОСОБА_3 відповідає рівню інтелектуальної норми, дошкільного вікового періоду. Клінічних ознак психічного захворювання не виявлено. ОСОБА_3 з урахуванням її емоційного стану, індивідуально- психологічних особливостей і рівня розумового розвитку на достатньому віковому рівні здатна правильно сприймати обставини, що мали місце 03.07.2010 року між 21 та 22 год. і які мають значення для справи та здатна давати про них правильні свідчення.

За висновком судово- медичної експертизи № 1181 від 19.07.2010 року) у ОСОБА_4 при зовнішньому огляді видимих тілесних ушкоджень не виявлено ( а.с. 92-93) .

За висновком амбулаторної судово- психіатричної експертизи № 336 від 29.07.2010 року ( а.с. 97- 101 ) та додаткової комплексної амбулаторної судової психолого - психіатричної експертизи № 391 від 27.08.2010 року ( а.с. 105- 107) загальний розвиток ОСОБА_4 відповідає рівню інтелектуальної норми молодшого вікового періоду. Клінічних ознак психічного захворювання не виявлено. ОСОБА_4 з урахуванням її емоційного стану, індивідуально- психологічних особливостей і рівня розумового розвитку на достатньому віковому рівні здатна правильно сприймати обставини, що мали місце 03.07.2010 року між 21 та 22 год. і які мають значення для справи та здатна давати про них правильні свідчення.

За висновком амбулаторної судово- психіатричної експертизи № 341 від 22.07.2010 року у ОСОБА_8 психічних розладів на період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння та на час проведення судово- психіатричного експертного дослідження не виявлено. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, за своїм психічним станом, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру за психічним станом йому не показано. За своїм психічним станом ОСОБА_8 може вірно сприймати обставини, які мають значення для справи та давати про них правильні покази.( а.с. 156-158)

За висновком від 26.11.2010 року Ст.. ДІМ ЧРВ УМВС України в Чернігівській області майора міліції ОСОБА_18, затвердженому начальником Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області по заяві ОСОБА_5 стосовно погроз невідомої особи на мобільний телефон перевірка припинена.

До показів малолітньої потерпілої ОСОБА_3 на досудовому слідстві (а.с.48), суд відноситься критично, оскільки за свідченнями психологів ОСОБА_14 та ОСОБА_15, що були присутні при відібранні у неї пояснень, вона соромилась і не могла дати врозумілих свідчень, путалась в показах, не могла викласти свої думки, однак у протоколі допиту ці свідчення викладені досить послідовно та в стилі, що не відповідає віку малолітньої.

До показів свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в тій частині, що коли вони прийшли до квартири, то підсудний лежав на ОСОБА_3 з приспущеними шортами, суд також відноситься критично, оскільки вони не узгоджуються з показами дітей - малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_12, про те, що всі діти були у кімнаті біля телевізора, а підсудний, на той час, коли прийшли дорослі, заснув у ОСОБА_3 на ліжку в іншій кімнаті, тому їх покази у цій частині суд не приймає до уваги.

Судом з достовірністю встановлено, що злочини підсудним було вчинено близько 23 год. 30 хв., про що зазначили у судовому засіданні представник малолітніх потерпілих ОСОБА_5, свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13, а також сам підсудний, тому суд вважає за необхідне уточнити у вироку час вчинення злочинів.

Не зважаючи на твердження підсудного про те, що він не пам'ятає обставини вчинення злочину через сильне алкогольне сп'яніння, явку з повинною ( а.с. 15), перші пояснення та протокол допиту в якості підозрюваного, в яких визнавав вину ( а.с. 16,17, 24-25 ) він писав також у стані сильного алкогольного сп'яніння, його вина повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Розглянувши справу в межах пред'явленого обвинувачення, проаналізувавши в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, покази підсудного, малолітніх потерпілих, свідків, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_8, який по відношенню до малолітніх потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинив дії, безпосередньо спрямовані на здійснення статевого акту, але не довів ці дії до початку статевого акту за обставин, що не залежали від його волі, оскільки цьому своїми діями перешкоджав брат малолітніх потерпілих ОСОБА_9, який включав світло у ванній кімнаті, грюкав шваброю у двері, ногою відкривав двері спальні, чим створював враження, що прийшли дорослі, повністю доведена у судовому засіданні і його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 152 КК України, як незакінчений замах на згвалтування малолітніх потерпілих, а відносно малолітньої ОСОБА_3 із застосуванням фізичної сили та повторно.

При призначенні покарання підсудному суд враховує дані про особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. До обставин, що пом'якшують покарання підсудного суд відносить щире каяття, вчинення злочину вперше, добровільне відшкодування потерпілим моральної шкоди. До обставин, що обтяжують покарання підсудного суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. За місцем проживання, навчання та роботи ( а.с. 168- 172) підсудний характеризується виключно позитивно, має неповнолітню доньку, злочин вчинив уперше, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував спричинену моральну шкоду потерпілим, представник малолітніх потерпілих ОСОБА_5 висловила побажання щодо призначення покарання підсудному не пов'язаного з позбавленням волі.

Визначаючись з мірою покарання підсудному суд враховує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, тому суд вважає, що підсудний, перебуваючи під вартою близько півроку, усвідомив суть скоєного та зробив для себе відповідні висновки, при цьому суд також враховує обставини, за яких було вчинено злочин, а саме легковажну та віктимну поведінку представника малолітніх потерпілих, яка залишила дітей самих у пізній час з незамкненими дверима.

За таких обставин, враховуючи, що підсудний характеризується виключно позитивно, ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності не притягувався, у скоєному щиро розкаявся, має неповнолітню доньку, добровільно відшкодував потерпілій моральну шкоду, потерпіла висловила побажання суворо його не карати та не позбавляти волі, обстановку, в якій було скоєно злочин, тому хоча підсудний і вчинив особливо тяжкий злочин, суд вважає, що покарання йому слід призначити із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті за інкриміновані йому злочини та приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, тому покарання йому слід призначити з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судових витрат по справі не має.

Речовий доказ по справі: дитяча кофта, вилучена у ОСОБА_5, передана до камери зберігання речових доказів Чернігівському РВ УМВС підлягає знищенню( а.с. 120)

Керуючись ст.ст. 323, 324 К П К України, с у д -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_8 визнати винним та призначити йому покарання:

за ч.3 ст.15, ч.4 ст. 152 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки, передбачені ст. 76 КК України: повідомляти орган кримінально- виконавчої системи про зміну місця свого проживання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Речовий доказ по справі: дитячу кофту, що знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Чернігівського РВ УМВС - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 днів з моменту його проголошення.

Головуюча Хоменко Л.В.