Ухвала

від 22.10.2015 по справі 2-1938/07

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/5569/2015

Справа № 2-1938/07 Головуючий 1 інстанції Набіулліна С.В.

Категорія: право власності Доповідач: Коровін С.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого: - ОСОБА_1

Суддів : - ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

При секретарі: - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Гаражного кооперативу «Бастіон», третя особа - Харківска міська рада про визнання права власності на будівлю, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2006 році ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом Гаражного кооперативу «Бастіон», третя особа - Харківска міська рада та просив визнати право власності на будівлю адміністративного блоку за адресою: м. Харків, пров. Білобровський,12, яка розташована на території земельної ділянки ГК „БастіонВ» .

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є членом гаражного кооперативу «Бастіон», вніс пайовий внесок у повному обсязі за відокремлену будівлю адміністративного блоку по вищевказаній адресі, КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризаціїВ» зробило технічний паспорт на будівлю, але одержати свідоцтво про право власності не може, бо відсутній акт прийняття в експлуатацію будівлі у зв'язку в тим, що правління кооперативу не може внести оплату за введення будівель гаражного кооперативу за відсутністю фінансових можливостей.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 липня 2006 року позовні вимоги задоволені. Визнано за ОСОБА_6 право власності на відокремлену нежитлову будівлю загальною площею 181 кв. м. за адресою: м. Харків, пров. Білобровський,12, літера В-2, на котру зроблений КП «ХМБТІ» технічний паспорт по інвентаризаційній справі №84189, що був виданий станом на 23 травня 2001 рік.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 липня 2006 року виправлена описка у резолютивній частині рішення визначено розмір нежитлового приміщення, його адреса.

18 грудня 2006 року ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова рішення цього ж суду від 04 липня 2006 року скасовано за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 травня 2007 року скасовано ухвалу суду від 18 грудня 2006 року про перегляд рішення суду від 04 липня 2006 року та залишено без змін рішення суду від 04 липня 2006 року.

Більше рішення суду від 04 липня 2006 року сторони не оскаржували.

04 травня 2013 року помер позивач по справі ОСОБА_6

23 червня 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 липня 2006 року, просить його скасувати та відмовити в позові в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що під час здійснення будівництва її чоловік, позивач по справі, використав частину земельної ділянки, що перебувала у користуванні Кооперативу проте погодження будівництва саме у визначеному місці не було, а отже позивач може здійснити будівництво окремих будівель на всій території та вимагати визнати право власності на споруди та право користування значною земельною ділянкою на якій ці споруди розташовані спірна будівля створена без погоджень з відповідними органами.

Заслухавши доповідача, апелянта, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.2 ст.303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 був членом гаражного кооперативу «Бастіон».Будучи членом кооперативу вніс пайові внески на створення відокремленої будівлі.

Згідно наданої суду виписки з рішення зборів від 30.12.1995 року та рішення правління від 08.12.1995 року спірні будівлі виділені позивачу. Суд першої інстанції погодився з цими доказами і визнав право власності на будівлю за позивачем. Рішення набрало чинності і як пояснив представник апелянта право власності у встановленому порядку зареєстровано було за ОСОБА_6

Його дружина, на той час, апелянт у справі проти такого рішення не заперечувала погоджувалася з ним. Протягом шести років зацікавлені особи - відповідач ГК «Бастіон» та третя особа Харківська міська рада з рішенням суду погоджувалися і про його скасування питання не ставили.

У судовому засідання представник апелянта пояснив, що після смерті ОСОБА_8 між спадкоємцями - дружиною та їх спільною з спадкодавцем дочкою виник спір про спадщину і апелянт вважає, що дочка права на спадщину не має, оскільки основні кошти на створення будівлі витратила саме вона - ОСОБА_5

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт не довела обставини, на які посилалися як на підставу своєї апеляційної скарги, твердження апелянтів в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

З апеляційної скарги та пояснень представника вбачається, що між спадкоємцями фактично виник спір про розподіл спадкового майна, а не спір між сторонами у справі (правонаступниками) щодо доведеності позовних вимог. При таких обставинах колегія не вбачає підстав до скасування рішення за доводами апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Колегія погоджується з рішенням суду і відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -