Постанова

від 28.10.2015 по справі 922/722/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 922/722/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В. розглянувши касаційну скаргу Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації на рішення та постановугосподарського суду Харківської області від 20.04.2015 Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі№ 922/722/15 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг-Постач" доДепартаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби у Харківській області простягнення 380 044, 21 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Устименко О.В. - за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг-Постач" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації про стягнення з відповідача 380 044, 21 грн, з яких: 296 565, 60 грн заборгованості, 9 725, 72 грн 3 % річних та 73 752, 89 грн інфляційних втрат, відповідно до договору № 29-13 від 30.12.2013.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.03.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби у Харківській області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі №922/722/15 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 та рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2015 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг-Постач".

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.12.2013 між Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг-Постач" (виконавець) укладено договір № 29-13 по об'єкту: "Реконструкція водопроводу від вул. Говорова до камери № 3 м. Лозова Харківської області (коригування) (додаткові роботи)", відповідно до умов якого, підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений цим договором строк закінчені роботи, а замовник зобов'язався підряднику передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку кошторисну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи по об'єкту та оплатити їх.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна Договору визначена на підставі зведеного кошторису будови згідно з нормативами ДБН Д.1.1.-1-2000 (із змінами та доповненнями), затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 № 174 та становить 448 485, 60 грн, у тому числі ПДВ - 74 747, 60 грн.

Відповідно до п. 4.5. Договору, розрахунки проводяться розпорядником коштів - замовником на підставі підписаних актів прийому виконаних робіт і довідок про вартість будівництва (форми - КБ2в) і (форми - КБ3), при наданні підрядником всіх необхідних документів.

09.09.2014 ТОВ "Спецінжиніринг-Постач" звернулося до Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації з претензією про сплату заборгованості в сумі 296 565, 60 грн, на яку відповідач 12.09.2014 надав відповідь, де зазначив про те, що Джерелом фінансування робіт є кошти субвенції державного бюджету та спів-фінансування з обласного бюджету, згідно х рішенням XXIII сесії Харківської обласної ради VI скликання 799-VI від 29.08.2013 "Про внесення змін до рішення обласної ради від 20.12.2012 № 589-VI "Про обласний бюджет на 2013 рік" та додатків до нього, оскільки фінансування зазначених робіт у 2013 році здійснювалося за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, погашення кредиторської заборгованості за виконані роботи у 2013 році, яка виникла станом на 01.01.2014 буде здійснено також на рахунок зазначених коштів, на день отримання претензії від позивача, бюджетні призначення на погашення кредиторської заборгованості за виконані позивачем роботи у 2013 році по вищезазначеному об'єкту не затверджено.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач належним чином виконав зобов'язання за укладеним між сторонами договором, що підтверджується актом виконаних робіт за грудень 2013 року на загальну суму 296 565, 60 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 на цю ж суму, проте, відповідач в порушення взятих на себе за договором зобов'язань, виконані роботи не оплатив, в зв'язку з чим суди визнали позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, вважає його правомірним та обґрунтованим виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.ст.837, 857 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, встановивши факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором, в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку про те, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 296 565, 60 грн.

Крім того, враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, колегія суддів погоджується з висновком судів про правомірність вимог позивача, заявлених на підставі ст. 625 ЦК України, в частині стягнення 3 % річних в сумі 9 725, 72 грн. та 73 752, 89 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі рішень.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 року та рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2015 року, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 року та рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2015 року у справі № 922/722/15 залишити без змін .

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

І.В. Вовк