Рішення

від 03.11.2015 по справі 903/869/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 листопада 2015 р. Справа № 903/869/15

за позовом: Ратнівського міжрайонного управління водного господарства, смт. Ратне

до відповідачів:

1) Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації, м.Луцьк

2) Залухівської сільської ради Ратнівського району, Ратнівський р-н, с. Залухів

3) Любохинівської сільської ради Старовижівського району, Старовижівський р-н, с. Любохини

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області, м.Луцьк

про стягнення 187 019,89 грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №29 від 29.07.2015р., ОСОБА_2 - довіреність №31 від 26.01.2015р., ОСОБА_3 - начальник (НОМЕР_1 від 14.08.2001р.)

від відповідача - 1: ОСОБА_4 - довіреність №1533/17/2-15 від 27.07.2015р.

від відповідача - 2: не прибув

від відповідача - 3: не прибув

від третьої особи: ОСОБА_5 - довіреність №15-04/8-43 від 05.01.2015р.

Суть спору: позивач - Ратнівське міжрайонне управління водного господарства звернувся з позовом до відповідачів - Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації, Залухівської сільської ради Ратнівського району, Любохинівської сільської ради Старовижівського району, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області та просить стягнути 187 019,89грн. заборгованості, з них: 103 791,71 грн. - основного боргу, 78 570,80грн. - інфляційних втрат, 4657,38 грн. - 3% річних за договорами підряду за №09/13/13 від 09.09.2013р. та додаткової угоди №1 до нього від 14.10.2013р., та за №10/13/11 від 18.09.2013р. та додаткової угоди №1 до нього від 25.12.2013р.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір № 09/13/13 від 09.09.2013 року; додаткову угоду № 1 від 14.10.2013 року до договору № 09/13/13; договір № 10/13/11 від 18.09. 2013 року; додаткову угоди № 1 від 25.12.2013 року до договору № 10/13/11; довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 09.09.2013 року Ф №КБ-3 на території Залухівської с/р. за вересень 2013 року; довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 14.10.2013 року Ф № КБ-3 на території Залухівської с/р. за вересень-жовтень 2013 року; акт № 13, приймання виконаних робіт Ф № КБ-2в від 09.09.2013 року (на території Залухівської с/р.); акт № 13/1 приймання виконаних робіт Ф № КБ-2в від 14.10.2013 року.( на території Залухівської с/р.); довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 14.10.2013 року Ф № КБ-3 на території Любохинівської с/р.; довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 25.12.2013 року Ф № КБ-3 на території Любохинівської с/р.; акт приймання виконаних робіт на території Любохинівської с/р. № 11 від 14.10.2013року.; акт приймання виконаних робіт на території Любохинівської с/р. № 11/1 від 25.12.2013року.; платіжні документи від 11.09.2013 року, від 15.10.2013 року, від 05.11.2013 року; меморіальний ордер № 6 за період 01.12.2013 року по 1.01.2014 року; претензію від 06.01.2015 року; відповідь на претензію від 13.01.2015р., акт звірки взаєморозрахунків.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання за вх. №01-54/10838/15 від 03.11.2015р. про залучення до матеріалів справи додаткових правових обґрунтувань щодо визначення у договорах підряду строку виконання грошового зобов'язання зі сторони замовника, в яких зазначив, що відповідач повинен був оплатити роботи одразу ж після підписання актів приймання виконаних робіт.

Присутні в судовому засіданні представники позивача пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримали, просять суд задовольнити їх повністю поклавши при цьому на Департамент агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації обов'язок відшкодування Ратнівському міжрайонному управлінню водного господарства понесених ним у зв'язку з поданням позову до суду судових витрат.

Представник відповідача на вимогу ухвали суду від 22.09.2015р. через канцелярію подав письмові пояснення по суті позовних вимог за вх. №01-54/10074/15 від 07.10.2015р., в яких вважає, що позовні вимоги Ратнівського МУВГ є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути задоволені судом з наступних підстав:

- статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

- статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми.

- відповідачем не було порушено порядок розрахунків з позивачем, оскільки в жодному пункті договорів не вказано строк (термін) до якого повинен провести розрахунок відповідач за виконані роботи, а тому виконання грошового зобов'язання відповідачем по оплаті виконаних робіт не є простроченим.

- посилання позивача на ч.2 ст. 530 ЦК України, де зазначено «якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства» є некоректним і судом до уваги братись не повинно. Так відповідно до п.2 ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

- саме в договорах укладеними між сторонами було обумовлено та погоджено що розпорядник коштів здійснює фінансування даних заходів за певних умов:

ь за рахунок коштів державного бюджету;

ь в межах відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету.

Тобто, за доводами відповідача мала настати певна подія - надходження з державного бюджету відповідних коштів на рахунки відповідача. Однак, дані кошти на рахунки відповідача не надходили, а тому подія ще не настала, що підтверджується долученими до справи звітами за 2013-2015 роки та поясненнями представника Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області.

- таким чином, відповідач вважає, що наведені обставини свідчать про те, що в розрізі вимог п.2 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України та умов договору № 10/13/28 строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт не настав через відсутність надходження відповідних бюджетних коштів на його рахунок;

- власні розрахунки інфляційних втрат та трьох відсотків річних не проводились, оскільки відсутні підстави для їх проведення.

В судовому засіданні представник Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації в задоволенні позову Ратнівського міжрайонного управління водного господарства про стягнення 187 019,89 грн. просить відмовити.

Представник Залухівської сільської ради Ратнівського району в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 22.09.2015р. про відкладення розгляду справи, яка була направлена рекомендованим листом на адресу (44120, Волинська обл., Ратнівський р-н, с. Залухів) не повернута.

Представник Любохинівської сільської ради Старовижівського району в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 22.09.2015р. про відкладення розгляду справи, яка була направлена рекомендованим листом на адресу (44422, Волинська обл., Старовижівський р-н, с. Любохини, вул. Жовтнева, буд. 65) не повернута.

Представник Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області в судовому засіданні та в письмових поясненнях за вх. №01-54/10837/15 від 03.11.2015р. повідомила, що відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 за №594/6882, Державне казначейство України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих у Головних управліннях Державного казначейства України, і проводяться через систему електронних платежів, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у системі електронних платежів та підкріплень субрахунків єдиного казначейського рахунку з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державним казначейством України.

Наповнення єдиного казначейського рахунка здійснюється органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, які повинні забезпечувати своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства.

Виплата коштів можлива лише за наявності підкріплення на єдиному казначейському рахунку на платіжні документи щодо перерахування коштів у межах відповідних бюджетних призначень та надання бюджетних асигнувань.

При проведенні видатків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в IV кварталі 2013 року Головне управління Казначейства в стислі терміни забезпечувало виконання насамперед захищених статей видатків бюджету, перелік яких визначений ч. 2 ст. 55 Бюджетного кодексу України. Незахищені видатки Головним управлінням Казначейства проводились в порядку черговості надходження платіжних доручень.

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника Залухівської сільської ради Ратнівського району та Любохинівської сільської ради Старовижівського району в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представників Залухівської сільської ради Ратнівського району та Любохинівської сільської ради Старовижівського району.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та клопотання представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2013 року між Департаментом агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації (Замовник), Залухівською сільською радою (Замовник - Власник меліоративної мережі) та Ратнівським міжрайонним управлінням водного господарства (Виконавець) було укладено договір №09/13/13 на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Залухівської сільської ради Ратнівського району Волинської області у відповідності до умов котрого Виконавцем було взято на себе зобов'язання, відповідно до проектної документації, забезпечити заходи щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Залухівської сільської ради, зокрема, виконати роботи по капітальному ремонту внутрішньогосподарської меліоративної мережі сільської ради, а Замовником, в свою чергу, зобов'язання відносно прийняття цих робіт та здійснення їх оплати у визначеному угодою порядку(а.с.11-13)

На виконання умов вказаного договору позивачем в 09.09.2013р. та 14.10.2013р. було виконано, а відповідачем у встановленому порядку, прийнято, визначених угодою робіт на загальну суму 128 015,20 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №13 на суму 49 237,20грн., №13/1 на суму 78 778,00грн. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (а.с.28-30;41-43).

Відповідач оплатив частину боргу в сумі 49 237,20грн. та 355,20грн., що підтвердив банківськими виписками від 10.09.2013р. та від 05.11.2013р. (а.с.31,33)

18 вересня 2013 року між Департаментом агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації (Замовник), Любохинівською сільською радою (Замовник - Власник меліоративної мережі) та Ратнівським міжрайонним управлінням водного господарства (Виконавець) було укладено договір №10/13/11 на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Любохинівської сільської ради Ратнівського району Волинської області у відповідності до умов котрого Виконавцем було взято на себе зобов'язання, відповідно до проектної документації, забезпечити заходи щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Любохинівської сільської ради, зокрема, виконати роботи по капітальному ремонту внутрішньогосподарської меліоративної мережі сільської ради, а Замовником, в свою чергу, зобов'язання відносно прийняття цих робіт та здійснення їх оплати у визначеному угодою порядку (а.с.15-17).

На виконання умов вказаного договору позивачем в 14.10.2013р. та 25.12.2013р. було виконано, а відповідачем у встановленому порядку, прийнято, визначених угодою робіт на загальну суму 104 147,91грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №11 на суму 78 779,00грн., №11/1 на суму 25 368,91грн. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (а.с.17-24).

Відповідач частково оплатив борг в сумі 79 779,00грн., що підтверджується банківською випискою від 15.10.2013р.(а.с. 32).

Згідно пунктів 26-29 договору №10/13/11 від 09.09.2013р. та договору №09/13/13 від 18.09.2013р. розрахунки за виконані роботи здійснюються із врахуванням Загальних умов на підставі типових форм №КБ-2, №КБ-3 проміжними платежами в міру виконання робіт за місяць. Виконавець визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовникам за 3 дні до завершення звітного періоду. Замовники зобов'язані підписати подані Виконавцем документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови їх підписання впродовж 3-х днів з дня одержання. Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в порядку, визначеному Державними будівельними нормами із врахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат. Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається по усіх складових вартості робіт.

06.01.2015р. Ратнівське міжрайонне управління водного господарства направило претензію на адресу відповідача за №4 про оплату заборгованості в сумі 403 741,71 грн.(а.с.37)

13.01.2015р. відповідач у відповіді на претензію за №60/17/2-15 вказав, що кредиторська заборгованість департаменту за 2013р. за виконані роботи буде сплачена після виділення кошторисних призначень та асигнувань, а також вказав, що Департамент агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації звертався до Міністерства фінансів України з даним питанням. (а.с.38)

Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА взяті на себе згідно договорів від 09.09.2013р. та від 18.09.2013р. зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті виконаних робіт виконав частково.

На день розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи відповідно до умов договорів № 09/13/13 від 09.09.2013р., № 10/13/11 від 18.09. 2013р. становить 103 791,71грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст.846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно ст.854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно п.5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. №01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду» відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і його підписує друга сторона.

Згідно п.96 постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005р. «Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Абзацом 1 п.98 Постанови, передбачено, що договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання.

Згідно п.99 Постанови, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

В аспекті пояснень відповідача на пред'явлений позов судом засвідчується, що згідно із ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України і ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статті 617 ЦК України та 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності до ст. 1 ЦК України однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.

На підставі ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446, висвітлюється у Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. №01-06/374/2013, знайшла своє відображення у численних судових рішеннях Вищого господарського суду України, зокрема, у його постановах від 24.09.2013р. у справі №910/1274/13, від 13.11.2013р. у справі №914/1760/13 та ін.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладені між ними договори на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь від 09.09.2013р. №10/13/11 та від 18.09.2013р. №09/13/13 предметом судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавався, сторонами розірвані не були.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

При цьому судом встановлено, що у Департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації заборгованість по оплаті виконаних позивачем робіт по договору №10/13/11 від 09.09.2013р. виникла з 26.12.2013р. та до договору №09/13/13 від 18.09.2013р. виникла з 15.10.2013р., тобто із наступного дня після здачі виконаних робіт Виконавцем та їх прийняття Замовником, оформлених шляхом підписання між сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) адже, з огляду на положення ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з долученими до справи розрахунками, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 78 570,80 грн. збитків, завданих інфляційними процесами (за період з 01.01.2014р. по 30.06.2015р.), а також 4 657,38 грн. трьох процентів річних (за період з 01.01.2014р. по 30.06.2015р.)

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних та процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначених позивачем розмірах.

З огляду на вище викладене, доводи представника Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації про відсутність бюджетного фінансування не виправдовують його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Крім того, судом встановлено, що строк для здійснення розрахунків відповідно до п.26 договорів пов'язаний із подією, яка має неминуче настати. З тексту договорів випливає, що ця подія - це виконання робіт за місяць.

Судом із матеріалів справи досліджено факт належного виконання позивачем робіт за договорами. Дана обставина була підтверджена представниками сторін і в судовому засіданні.

Отже, за таких обставин, зобов'язання із проведенням розрахунків за виконані роботи у відповідача настали з першого числа наступного місяця за яким роботи були виконані.

З врахуванням викладеного, доводи відповідача про те, що подія яка має настати для початку перебігу строку щодо виконання зобов'язання, а саме - здійснення оплати робіт, це подія: надходження коштів з Державного бюджету є помилковими.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані сторонами докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договорами на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь № 09/13/13 від 09.09.2013р. та № 10/13/11 від 18.09.2013р. підлягають задоволенню в сумі 187 019,89грн. заборгованості, з них: 103 791,71 грн. - основного боргу, 78 570,80грн. - інфляційних втрат, 4657,38 грн. - 3% .

Оскільки розгляд справи в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по справі, на підставі ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525-527, 599, 617, 625, 837, 853, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації (43000, м. Луцьк, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00730282) на користь Ратнівського міжрайонного управління водного господарства (44100, смт. Ратне, вул. Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 05430343) 187 019,89грн. заборгованості, з них: 103 791,71 грн. - основного боргу, 78 570,80грн. - інфляційних втрат, 4657,38 грн. - 3% та 3 740,41 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

2. В задоволенні позову до Залухівської сільської ради Ратнівського району відмовити.

3. В задоволенні позову до Любохинівської сільської ради Старовижівського району відмовити.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

04.11.2015р.

Суддя В. М. Дем`як