Ухвала

від 29.11.2016 по справі 903/869/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"29" листопада 2016 р. Справа № 903/869/15 Суддя господарського суду Волинської області Дем'як Валентина Миколаївна, розглянувши заяву Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації

про відстрочення виконання рішення господарського суду від 03.11.2015р.

у справі за позовом: Ратнівського міжрайонного управління водного господарства, смт. Ратне

до відповідачів: 1) Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації, м.Луцьк

2) Залухівської сільської ради Ратнівського району, Ратнівський р-н, с. Залухів

3) Любохинівської сільської ради Старовижівського району, Старовижівський р-н, с. Любохини

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області, м.Луцьк

про стягнення 187019,89 грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: не прибув

від заявника: ОСОБА_1 - довіреність №203/15/216 від 26.01.2016р.

від відповідача - 2: не прибув

від відповідача - 3: не прибув

від третьої особи: не прибув

Встановила: 24.11.2016р. Департамент агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації звернувся із заявою до суду про відстрочення виконання рішення суду від 03.11.2015р. відповідно до ст. 121 ГПК України.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав в повному об'ємі та просить відстрочити виконання рішення суду від 03.11.2015р. до 01.01.2017р.

Представник стягувача, відповідача-1), відповідача-2), третьої особи в призначене судове засідання не прибув. Ухвали суду від 25.11.2016р., які були направлені рекомендованим листом не повернуті.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вищий господарський суд України у п. 25 інформаційного листа від 11.04.2005р. №01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» роз'яснив, що господарський суд не може продовжити встановлений ч. 1 ст. 121 ГПК України строк розгляду заяви про відстрочку виконання рішення.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду заяви по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представників.

Заслухавши пояснення боржника, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Волинської області від 03.11.2016 року у вказаній справі постановлено стягнути з Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації (43000, м. Луцьк, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00730282) на користь Ратнівського міжрайонного управління водного господарства (44100, смт. Ратне, вул. Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 05430343) 187 019,89грн. заборгованості, з них: 103 791,71 грн. - основного боргу, 78 570,80грн. - інфляційних втрат, 4657,38 грн. - 3% та 3 740,41 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору. В задоволенні позову до Залухівської сільської ради Ратнівського району та Любохинівської сільської ради Старовижівського району відмовити.

На виконання даного рішення судом було видано наказ № 903/869/15-1 від 07.12.2015р. про його примусове виконання.

У відповідності до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право відстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Згідно з положеннями постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Пунктом 7.2 зазначеної постанови визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Пленум Верховного Суду України у п.10 Постанови від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зауважив, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання рішення суду.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець та вищі судові інстанції у будь-якому випадку пов'язують можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, наведені Департаментом агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації обставини є такими, що істотним чином ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів на користь позивача.

Разом з тим, згідно ст. 124 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Між тим, із матеріалів заяви та доводів представника боржника слідує, що виконати рішення суду про стягнення 187019,89грн. на користь Ратнівського міжрайонного управління водного господарства в добровільному порядку не має можливості.

Як уже судом зазначено вище, важкий фінансовий стан боржника не може бути підставою для надання судом відстрочки виконання рішення суду.

Водночас, судом враховано, що заявник - Департамент агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації являється лише розпорядником коштів другого рівня, та як зазначено в умовах договору, який погоджений та підписаний сторонами по справі, Замовник-Розпорядник коштів зобов'язався забезпечити фінансування даних заходів за рахунок коштів Державного бюджету.

З матеріалів заяви вбачається, що протягом 2014-2015р. та в поточному році Департаментом агропромислового розвитку та Волинською ОДА направлено ряд клопотань до Прем'єр-Міністра України (вих. № 6468/23/2-14 від 02.12.2014року; вих. № 919/23/2-15 від 17.02.2015 року; вих. № 1836/23/2-15 від 27.03.2015 року) та ОСОБА_2 фінансів України (вих. № 2249/17/2-14 від 28.10.2014 року; вих. № 7332/26/2-15 від 10.11.2015 року) щодо виділення коштів на погашення кредиторської заборгованості за виконані роботи щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь Волинської області минулих років.

Також, відповідач регулярно направляв листи до Мінагрополітики України, як головного розпорядника коштів, про найбільш резонансні події в аграрному секторі економіки (до яких додаються відповідні інформаційні довідки), у яких наголошується на необхідності вирішення питання виділення коштів з державного бюджету аграріям області для погашення кредиторської заборгованості, що зареєстрована в органах Державного казначейства.

Крім того, листом від 29.09.2016 року №1659/14/2-16 "Пропозиції щодо асигнувань на 2017 рік" Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА звернувся до Волинської ОДА з проханням про виділення коштів з державного бюджету у 2017 році на погашення існуючої підтвердженої кредиторської заборгованості минулих років за програмою підтримки АПК код 7731810 "Здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських і лісогосподарських угідь на територіях області" на суму 3 010349,85 грн.

Як вбачається із заяви про відстрочку виконання рішення суду та зі слів представника заявника ОСОБА_2 аграрної політики та продовольства України узгоджено, що у разі виникнення залишку відкритих асигнувань по коштах державного бюджету за програмами підтримки АПК, кошти будуть спрямовані на погашення кредиторської заборгованості, в тому числі і по Ратнівському міжрайонному управлінню водного господарства.

Всі вищеперераховані факти свідчать про те, що заявником вжито всіх можливих заходів щодо виконання договірних зобов'язань та виконання рішень суду.

Згідно приписів ст. 83, 121-1 ГПК України відстрочення виконання рішення є правом суду першої інстанції яке він реалізовує виключно на підставі дослідження всіх матеріалів та обставин справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що наведені боржником обставини підтверджують винятковість випадку та виступають обставинами, необхідними для відстрочення виконання рішення суду від 03.11.2015р., що забезпечить його виконання в цілому та не порушить при цьому права інших осіб.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе заяву Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації задовольнити та відстрочити виконання рішення суду від 03.11.2015р. у справі №903/869/15 терміном до 01 січня 2017р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 03.11.2015. у справі №903/869/15 задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 03.11.2016р. по справі №903/869/15 до 01 січня 2017 року.

Суддя В. М. Дем`як