Постанова

від 22.10.2015 по справі 904/7085/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2015 року Справа № 904/7085/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Мудрак О.М.

представники сторін:

від позивача: Скринник Н.М., довіреність №05/02 від 05.02.15, представник;

від відповідача: Рак Т.С., довіреність №41 від 26.08.15, представник;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдшуз" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2015 року у справі № 904/7085/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Сім'я"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдшуз", м. Київ

про стягнення 2 578 770, 26 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдшуз", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Сім'я", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 791 259,00 грн. та визнання договору розірваним,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2015 року у справі № 904/7085/15 (суддя Васильєв О.Ю.) первісний позов задоволено частково.

Усунунено перешкоди в користуванні позивачем нежитловим приміщенням, розташованим в будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ , вул. Робоча, 164, загальною площею 370,00 кв.м.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдшуз" на протязі 10 днів з часу набрання цим рішенням законної сили повернути вищезазначене приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Сім'я" за відповідним актом приймання-передачі.

Припининено провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Сім'я" про розірвання договору оренди № 118ТЦ від 01.04.14 року.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдшуз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Сім'я" 2 535 437,67 грн. ( в т.ч.: 1 789 768,32 грн. - збитків, завданих орендованому приміщенню пожежею; 745 669,35 грн. - недотриманої орендної плати за період з 16.08.2014 року по 31.07.2015 рік ); 43 332,59 грн. ( в т.ч.: 28 322,98 грн. - заборгованості з орендної плати ; 3 386,87 грн. - пені ; 11 622,74 грн. - 40 % річних ) та 52 793,41 грн. - судового збору.

Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Трейдшуз"до ТОВ "Торгівельний центр "Сім'я"про визнання договору оренди № 118ТЦ від 01.04.2014 року розірваним з 15.08.2014 року та про стягнення з ТОВ "Торгівельний центр "Сім'я" збитків від пожежі, завданих майну ТОВ "Трейдшуз" в розмірі 1 791 259,00 грн.

Судові витрати по зустрічному позову покладено на ТОВ "Трейдшуз" .

Рішення мотивовано порушенням відповідачем за первісним позовом умов договору оренди №118ТЦ від 01.04.2014 року в частині сплати у погоджений сторонами строк та розмірі орендних платежів; наявністю заборгованості, розмір якої вважав доведеним; порушенням відповідачем вимог п.6.7 договору щодо дотримання протипожежної безпеки, що призвело до пожежі в орендованому приміщенні та спричиненні збитків його власнику; доведеністю його вини; правом позивача за первісним позовом відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України відмовитись від договору та вимагати поверненя приміщення.

Суд вважав, що з огляду на відмову позивача від договору найму, направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Сім'я" претензії про відмову від договору, договір є припиненим з дати направлення відповідачу претензії - 31.07.2015 року.

В зв'язку з чим провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ "ТЦ "Сім'я" про розірвання цього договору оренди підлягає припиненню за відсутністю спору.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2015року у справі № 904/7085/15, відповідач за первісним позовом оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає, що:

- судом порушено при прийнятті первісного позову вимоги щодо підсудності та об'єднання заявлених позовних вимог;

- безпідставно відхилено судом клопотання відповідача за первісним позовом щодо витребування доказів, призначення повторних експертиз;

- не надано неналежну оцінку доказів у справі, зокрема відсутність доказів вини відповідача у виникненні пожежі в орендованому приміщенні та спричинені Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Сім'я" збитків.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення, відмовити в задоволенні первісного позову, зустрічний позов задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом спростовує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Під час розгляду апеляційної скарги представником апелянта подано клопотання:

- про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу;

- про відкладення розгляду справи для витребування від позивача за первісним позовом документів, що підтверджують реальні витрати, понесені при здійсненні ним відновлювального ремонту у нежитлових приміщеннях, що розташовані за адресою:м.Дніпропетровськ, вул.Робоча,164;

- про витребування від ТОВ "Торгівельний центр "Сім'я" копії договору з спеціалізованою підрядною організацією на монтаж та обслуговування кондиціонерів, що розташовані у нежитлових приміщеннях, що розташовані за адресою:м.Дніпропетровськ, вул.Робоча,164;

- про призначення по справі повторної пожежно-технічної експертизи.

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вказаних клопотань, окрім клопотання про фіксування судового процесу звукотехнічними засобами.

Відповідно до протоколу судового засідання від 20.10.2015 року у даній справі проводився звукозапис судового процесу.

З технічної причини фіксування судового процесу 22.10.2015 року об 11год.45 хв. було неможливе, про що складено відповідний акт 22.10.2015 року.

Розгляд справи відкладено до 15 год.00 хв.22.10.2015 року.

Відповідно до акту від 22.10.2015 року у призначений час для ведення судового засідання проводити технічну фіксацію судового процесу також було неможливо.

Технічна фіксація судового процесу поновлена о 15 год.26 хв. 22.10.2015 року.

Представником апелянта у судовому засіданні 22.10.2015 року було подано заяву про відвід колегії суддів.

Ухвалою суду від 22.10.2015 року у даній справі заява про відвід залишена без задоволення.

Щодо клопотання про витребування договору, колегія суддів вважає, що наявність чи відсутність вказаного договору не впливає на розгляд даного спору, оскільки позивач за первісним позовом посилався у позовній заяві на неналежне виконання відповідачем за первісним позовом умов договору оренди приміщення в частині забезпечення орендарем належної протипожежної безпеки.

Щодо клопотання про для витребування від позивача за первісним позовом документів, що підтверджують реальні витрати, колегія суддів виходить з приписів ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України та обґрунтування первісного позову щодо відшкодування не фактично понесених, а необхідних для відновлення переданого в оренду приміщення витрат

Суд не знаходить також достатніх правових підстав для задоволення клопотання апелянта про призначення по справі повторної пожежно-технічної експертизи.

Відповідно ж до приписів ст.42 Господарського процесуального кодексу України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Статтею 43 цього Кодексу встановлено , що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином при прийняття рішення суд повинен оцінити усі докази в їх сукупності , а не лише ( в даному випадку ) висновок експертизи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Торгівельний центр "Сім'я" звернулось з позовом до ТОВ "Трейдшуз" про усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням шляхом зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди за актом прийому-передачі приміщення ; розірвання договору оренди № 118ТЦ від 01.04.2014 року з 31.07.2015 року ; стягнення 2 535 437,67 грн. ( в т.ч. : 1 789 768,32 грн. - збитків , завданих орендованому приміщенню пожежею ; 745 669,35 грн. - недотриманої орендної плати ) ; 43 332,59 грн. ( в т.ч. : 28 322,98 грн. - заборгованості з орендної плати ; 3 386,87 грн. - пені ; 11 622,74 грн. - 40 % річних ) та судового збору по справі в розмірі 52 793,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що 15.08.2014 року, під час користування відповідачем на правах оренди нежитловим приміщенням, розташованим за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 164, 15.08.2014 року з вини орендаря сталася пожежа, внаслідок якої завдано шкоди орендованому приміщенню. Розмір шкоди згідно з висновками судової будівельно - технічної експертизи складає 1 789 768,32 грн.

Також позивач посилався на порушення відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати, вчинені перешкод в користування приміщенням та невиконані вимог позивача повернути орендоване приміщення.

Відповідно до ч.3 ст.16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна. Оскільки позивачем такі вимоги заявлені, будь-яких порушень щодо підсудності даного спору колегія суддів не вбачає.

Доводи апелянта про штучне заявлення таких вимог з метою розгляду зміни підсудності є необґрунтованими, оскільки при розгляді справи у суді першої інстанції встановлено відсутність доказів повернення орендодавцю орендованого відповідачем майна згідно акта приймання-передачі, який передбачено п.8.2 ст.8 договору оренди №118ТЦ від 01.04.2014 року.

Відповідно до приписів ст.58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Заявлені позивачем за первісним позовом вимоги є зв'язаними між собою підставою виникнення та поданими доказами.

Враховуючи наведене, доводи апелянта в цій частині апеляційної скарги є безпідставними.

Матеріали справи свідчать, що 01.04.2014 року між ТОВ "Торгівельний центр "Сім'я" (орендодавець) та ТОВ "Трейдшуз" (орендар) укладено договір оренди № 118ТЦ, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 370,00 кв.м. розташоване в будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 164 для здійснення господарської діяльності (том 1 а.с.18-30).

Відповідно до ст.1 договору орендар зобов'язався прийняти зазначене приміщення у строкове платне користування, сплачувати орендодавцю орендну плату та виконувати передбачені умовами договору зобов'язання.

Статтею 2 договору оренди визначено місцерозташування приміщення, площу. Основні характеристики приміщення визначені в акті прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору ( п.2.4 ст.2 договору)

Відповідно до п.2.5 ст.2 договору ризики випадкового знищення або пошкодження приміщення несе орендар.

Строк дії договору становить 35 місяців з моменту прийняття орендарем приміщення за актом прийому-передачі ( п.3.1 ст.3 договору).

По закінченню строку оренди орендар зобов'язується повернути приміщення орендодавцю ( п.3.4 ст.3 договору).

Приміщення передається орендодавцем і приймається орендарем шляхом оформлення ( підписання ) акту приймання-передачі, який є невідємною частиною договору (п.4.1 статті 4 договору).

У статті 6 цього договору сторони узгодили загальні положення користування приміщенням: орендар використовує його для розміщення торгівельної площі ( магазину ) і з цією метою може встановлювати необхідне устаткування ( п.6.1.1) На орендаря покладено обов'язок утримувати приміщення в порядку , передбаченому санітарними нормами і протипожежними правилами, встановленими нормативними актами України; за дотримання яких він несе відповідальність ( п.6.1.3) Відповідно до п.6.2.2 договору орендар несе відповідальність за дотримання будівельних, санітарних протипожежних і інших обов'язкових нормативів і вимог при проведенні поточного ремонту.

У розділі 6.7 статті 6 договору сторони погодили умови дотримання пожежної безпеки , електробезпеки , охорони праці і безпечної експлуатації будівлі.

Так, відповідно до п.6.7.1 обов'язок дотримання всіх вимог відносно пожежної безпеки приміщення, безпечній експлуатації будівлі, електробезпеки, що пред'являються нормами чинного законодавства України, або іншими актами нормативного характеру, покладаються на орендаря.

Згідно з п.6.7.2 договору електробезпека забезпечується орендарем на підставі відповідних Правил та Положень.

Судом встановлено, що 01.04.2014 року позивач за первісним позовом (орендодавець) передав, а відповідач за первісним позовом (орендар) прийняв за відповідним актом приймання-передачі приміщення, розташоване за адресою : м. Дніпропетровськ , вул. Робоча, 164 (том 1 а.с.32).

Відповідно до акту передане приміщення обладнане системою вентиляції, яка складається із 9 кондиціонерів; наявні система пожежної безпеки та електропостачання; система охоронної сигналізації. Все обладнання і системи знаходяться у робочому та справному стані. Претензії та /або вимоги орендаря до орендодавця або стану приміщення відсутні.

15.08.2014 року в орендованому відповідачем за первісним позовом приміщенні приблизно о 19 годині 44 хвилини сталася пожежа.

Відповідно до акту про пожежу від 15.08.2014 року встановлено місце виникнення пожежі - кондиціонер в приміщенні магазину. Пожежею знищено торгівельне обладнання та товар на площі 370 кв. м. Ймовірна причина пожежі - коротке замикання електричної мережі кондиціонера ( том 2 а.с.190).

За даним фактом Красногвардійським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області відкрите кримінальне провадження за № 12014040680002226 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.270 КК Україн (том 2 а.с.100).

Постановою від 26.05.2015 року кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.270 КК України (том3 а.с.23-26).

Матеріали справи свідчать, що під час досудового розслідування слідчим було призначено судову пожежно-технічну експертизу, проведення якої було доручено фахівцям Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України у Дніпропетровській області та призначено судову пожежно-технічну експертизу, проведення якої було доручено фахівцям Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Надаючи оцінку вказаним висновкам, колегія суддів звертає увагу на наступне:

Висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України у Дніпропетровській області від 30.10.2014 року № 70/30-69 (том 2 а.с. 192 - 198) ґрунтується на аналізі наданих слідчим документів, зокрема акту про пожежу від 15.08.2014 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_3 ( інспектора ДНС5- ДРПЧ) від 28.09.2014 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_4 (продавця магазину відповідача) від 26.09.2014 року та дослідженні спецпакета з мідною електричною проводкою.

В той же час відповідно до висновків № 2722-14 від 17.02.2015 року судової пожежно технічної експертизи дослідження по кримінальному провадженню № 12014040680002226, наданих Дніпропетровським НДІСЕ, вбачається, що експертом досліджувалась значно більша кількість матеріалів, в тому числі технічна документація щодо розміщення та експлуатації внутрішнього електрообладнання орендованого приміщення, плану розміщення кондиціонерів, їх технічних хакартеристик, специфікація кондиціонерів та інші документи, зазначені у вступній частині експертного висновку (том 1 а.с. 38-40), що дає підставу суду прийняти вказаний висновок за основу при вирішенні даного спору як такий, що є більш обґрунтованим.

Згідно висновку № 2722-14 від 17.02.2015 року судової пожежно технічної експертизи встановлено, що:

- у приміщеннях магазину до пожежі були встановлені 13 штук кондиціонерів, місця їх розміщення надані на рис.27, а їх технічні дані представлені в табл.1. ( в той час, як згідно зазначеного вище акту приймання-передачі приміщення від 01.04.2014 року позивач за первісним позовом (орендодавець) передав, а відповідач за первісним позовом (орендар) прийняв 9 кондиціонерів (том 1 а.с.32)).

- мікрокліматичні умови в приміщеннях №№125 та 127 магазину "ЦентрОбувь" забезпечувалися за допомогою 12 спліт-систем ( кондиціонерів ) - 11- по споживанню по 2,7 КВт. Комутація та захист по струму та напрузі здійснювалися з допомогою шафи керування електрообладнанням … Згідно з електричною принциповою схемою керування та електричний захист кондиціонерів здійснювався тепловими автоматами №№ 45…56 ( всього 12 ) … На момент проведення експертної оцінки 02.09.2014 року система керування та захисту системи кондиціонерів у приміщеннях №№1 та 2 магазину "ЦентрОбувь" у шафі керування електрообладнанням за невідомими причинами вирізана - була ( відсутня ) частина захисного електрообладнання, відсутні теплові автомати №№ 45…56 ( всього 12 ) ( том 1 а.с.62,63,64 );

- у всіх приміщеннях магазину на стелі було встановлено пожежні оповісники (рис.34, 35), які не спрацювали, та не оповістили про виникнення пожежі ( том 1 а.с.66);

- ТОВ "Трейдшуз" виконувало свою діяльність в порушення вимог Постанови КМУ від 05.06.2013 року №440 "Про забезпечення порядку подання і реєстрації декларації технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки" на початок роботи підприємства без визнання ступеню ризику підприємства, декларування та реєстрації на право діяльності , та визначення необхідних засобів пожежної безпеки ( том 1 а.с.74 );

- аналіз пожежі в приміщеннях магазину "Центр Обувь" вказує на те, що причиною виникнення пожежі є виникнення аварійного режиму в роботі кондиціонеру №2 в торговому залі №2, що призвело до теплового прояву, короткого замикання електромережі кондиціонера та її згорання ( том 1 а.с.78);

- відсутність в шафі керування з невідомих причин вирізаних теплових автоматів №45-56 (всього 12) не дозволило установити причину - чому не спрацювали теплові автомати при виникненні аварійного режиму в роботі кондиціонера.

Експертизою встановлено ряд порушень відповідачем за первісним позовом вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки і цивільного захисту в магазині, що стало підставою для висновку про невідповідність стану магазину "Центр Обувь" "Правилам пожежної безпеки" ( том 1 а.с.82-83).

Згідно проведених досліджень матеріалів кримінального провадження слідчого експерименту було встановлено, що при виявлені первинного осередку пожежі, та його розповсюдження , а потім пожежі персонал магазину проявив недієздатність при ліквідації пожежі. Первинні заходи пожежегасіння відсутні, вогнегасники були не заправлені в порушення вимог пожежної безпеки.

При розгляді апеляційної скарги апелянт не спростував висновок експерта про те, що допущені порушення пожежної безпеки при збереженні, експлуатації матеріально - технічної бази та експлуатації технологічного устаткування, недієздатність персоналу магазину та відсутність засобів пожежегасіння зумовили виникнення та розповсюдження пожежі та її наслідки. Доводи апелянта про відсутність його вини є безпідставними.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною першою статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з позовної заяви, позивач до збитків у розмірі 1 789 768,32 грн. відносить витрати на відновлення (ремонт) майна, пошкодженого внаслідок пожежі, яка сталася 15.08.2014 року, які підтверджені експертним висновком та які необхідно понести позивачу за первісним позовом.

Відповідно до п.6.3.1 договору у випадку, якщо орендар зі своєї вини (умисно або з необережності), допустить погіршення/знищення приміщення, він зобов'язаний відшкодувати орендодавцю збитки, які рівні вартості погіршення/знищення приміщення, відшкодувати витрати на приведення приміщення в первинний стан, а також упущену вигоду, яку орендодавець мав би, використовуючи ці приміщення, на умовах даного договору, за весь період приведення приміщення в первинний стан.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 ГК України орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі його знищення чи псування з вини орендаря.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відшкодування збитків можливо лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, наявність вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про пожежну безпеку" обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені у договорі оренди.

Як встановлено господарським судом, пунктами 6.7.1 та 6.7.2 договору передбачено обов'язок орендаря дотримуватись всіх вимог відносно пожежної безпеки приміщення, безпечної експлуатації будівлі, електробезпеки, що пред'являються нормами чинного законодавства України, або іншими актами нормативного характеру.

Оскільки належними та допустимими доказами вина орендаря у вчиненні ним дій та бездіяльності, що призвели до виникнення та розповсюдження пожежі, підтверджена, є доведеним і порушення ним умов договору оренди, зокрема п.6.7.1, п.6.7.2 договору оренди №118ТЦ від 01.04.2014 року.

Згідно з Висновком № 2723-14 судової будівельно-технічної експертизи по кримінальному провадженню № 12014040680002226 від 20.02.2015 року вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення наслідків ушкоджень внаслідок пожежі приміщення по вул.Робоча,164 в м.Дніпропетровську становить 1 789 768,32 грн. ( том 1 а.с.88-153).

Враховуючи доведеність вимог про стягнення вищезгаданої суми, рішення суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованим.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

З положень статті 762 цього Кодексу слідує, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до статті 7 договору оренди сторони визначили розмір орендної плати і порядок розрахунків.

Нарахування орендної плати за користування приміщенням проводиться з розрахунку 175,00 грн. за 1 кв.м., починається з моменту підписання акту приймання-передачі в оренду і триває до моменту повного звільненя приміщення орендарем.

Судом встановлено, що в порушення умов договору, орендар з серпня 2014 року по липень 2015 року не сплачував орендну плату, передбачену договором. Заборгованість за цей період часу складає згідно розрахунку позивача 745 669,35 грн.

Також судом встановлено та не спростовано апелянтом, що за липень 2015 року орендна плата сплачена відповідачем за первісним позовом частково, наявна заборгованість в розмірі 19 145,40 грн. та заборгованість за комунальні послуги за період з 01.08.2015 року по 15.08.2015 року в розмірі 9 177,58 грн.

Відповідно до п.7.2.1 статті 7 договору оренди орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендодавцю витрати, пов'язані з забезпеченням Приміщення електричною енергією, теплопостачанням, водопостачанням та водовідведенням, згідно виставлених орендарю до сплати рахунків. Нарахування таких витрат триває до повного звільнення Приміщення орендарем.

У разі прострочення орендарем виконання зобов'язань по сплаті орендної плати та інших платежів, орендар зобов'язаний у кожному випадку сплатити орендодавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення ( п.9.2 статті 9 договору).

У разі прострочення орендарем виконання зобов'язань по сплаті орендної плати та інших платежів на строк, що перевищує 15 календарних днів з дати настання строку платежу, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю окрім суми основного боргу також 40 % річних за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання ( п.9.3 статті 9 договору).

Оскільки докази оплати зазначених позивачем за первісним позовом сум заборгованості відсутні; саме з вини ТОВ "Трейдшуз" орендоване приміщення не могло бути використане позивачем за первісним позовом за призначенням, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості з орендної плати за період дії договору оренди в загальному розмірі 773 992,33 грн. ( 745 669,35 грн. +19 145,40 грн. + 9 177,58 грн. =773 992,33 грн.) та про стягнення відповідно до умов договору 3 386,87 грн. - пені та 11 622,74 грн. 40 % річних.

Посилання апелянта на необґрунтований розподіл судом сум заборгованості, порушення процесуальних норм щодо застосування підстав позову ( апелянт зазначає, що суму 745 669,35 грн. позивач за первісним позовом визначив як збитки) спростовується змістом заявлених ТОВ "Торгівельний центр "Сім'я" вимог (том 1 а.с.14).

З огляду на те, що вимоги зустрічної позовної заяви є взаємовиключними по відношенню до первісного позову, який підлягає задоволенню, відмова суду в зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдшуз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Сім'я" про стягнення 1 791 259,00 грн. та визнання договору розірваним правомірна.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи обставини справи, оскаржуване рішення слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2015 року у справі № 904/7085/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Повний текст постанови

виготовлено 04.11.2015 року.