Ухвала

від 26.10.2015 по справі 2а-9850/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2015 р. м. Київ К/9991/47021/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника відповідача Вершиніна К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012

у справі № 2а-9850/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофест-Україна»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.03.2012 відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено повністю.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

ДПІ у Шевченківському районі м.Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сібаріт ЛТД» за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 08.06.2011 № 1402/23-12/36470951. На підставі акта перевірки складено оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2011 № 0004242312 грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 1310648,00 грн., в т.ч. 1048518,00 грн. за основним платежем та в сумі 262130,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, слугували висновки перевірки про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2011 № 0004232312 грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1638310 грн., в т.ч. 1310648 грн. за основним платежем та в сумі 327662 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, слугували висновки перевірки про порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Податковий орган вважає, що позивач не мав права на віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат та податку на додану вартість за операціями з придбання позивачем товару (зерна) у ТОВ «Сібіріат ЛТД» за договором від 06.08.2010 № 06/08/-022АФУ та додатків до нього. При цьому податковий орган виходить з таких обставин.

У провадженні СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м.Києва перебуває кримінальна справа 56-2659, порушена за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Горнер» та підробки реєстраційних документів за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України, яка об'єднана в одне провадження з кримінальною справою № 56-2659.

За фактом підроблення невстановленими особами документів ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Е-Восток Україна» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України, 15.11.2010 порушена кримінальна справа.

За фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Е-Восток Україна» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, 06.12.2010 порушена кримінальна справа.

Допитаний в якості свідка директор ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Е-Восток Україна» ОСОБА_3 показав, що став директором підприємства за грошову винагороду і до діяльності відношення не мав.

Відповідно до висновків судово-почеркознавчої експертизи від 07.10.2010 № 259, від 13.11.2010 № 288 підписи в реєстраційних документах, довіреностях та договорах про визнання податкової звітності ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Е-Восток Україна» від імені ОСОБА_3 виконані не ним, а іншими особами.

ДПІ у Печерському районі м. Києва 05.05.2010 анульовані свідоцтва платників ПДВ ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Е-Восток Україна» у зв'язку з неподанням ними податкової звітності.

Встановлено, що невстановлені особи, використовуючи реквізити та печатки ТОВ «Е-Восток Україна» та ТОВ «Елфра Дисплей», створили видимість проведення фінансово-господарських операцій, за результатами яких незаконно сприяв формуванню податкового кредиту рядом СПД в 14 регіонах України в загальній сумі близько 400 мільйонів гривень (ПДВ), в тому числі ТОВ «Сібаріт ЛТД».

Податковий орган висновки про неправомірне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту також обґрунтовує тим, що підприємством - ТОВ «Сібаріт ЛТД» в ході перевірки не подано документального підтвердження здійснення поточних операцій у сфері оптової торгівлі зерном та іншими товарами. Відповідно до баз даних ДПС встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Суд першої інстанції в основу постанови про відмову в задоволенні позову поклав наведені вище в акті перевірки обставини. При цьому встановив, що позивачем за операціями з ТОВ «Сібіріат ЛТД» отримані податкові та видаткові накладні, податкові накладні включені до реєстру отриманих податкових накладних, позивачем здійснена оплата за поставлене зерно на рахунок ТОВ «Сібаріт ЛТД». При цьому суд першої інстанції оцінку таким первинним документам не надав, походження товару та фактичний рух товару не дослідив.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем на підтвердження факту здійснення операцій надано копії договору, додатків до нього, видаткових та податкових накладних, супроводжувальних документів на транспортування товару, складських квитанцій, сертифікатів якості, а також докази подальшої поставки отриманого зерна своєму контрагентові - ПАТ Дніпровський завод мінеральних добрив». При цьому суд першої інстанції оцінку таким первинним документам не надав, походження товару та фактичний рух товару не дослідив.

Суд касаційної інстанції не може визнати обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для підтвердження правомірності формування платником податків валових витрат та податкового кредиту, окрім встановлення дотримання таким платником вимог законів, необхідно належним чином дослідити реальність здійсненої господарської операції з придбання товару, тобто така операція має бути не тільки документально оформленою, а й повинна об'єктивно призвести до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю. В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

Водночас висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів мають підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Суд касаційної інстанції зазначає, що всі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Тому, суди повинні надавати належну оцінку усім таким доказам окремо та в їх сукупності.

З метою дослідження фактичного придбання товарів (послуг) у межах господарської діяльності необхідно було аналізувати договірні умови їх поставки, належним чином досліджувати первинні бухгалтерські документи, складені під час здійснення господарських операцій, порядок поставки, обсяги товарів, мету придбання.

Враховуючи наведене, суди мали належним чином дослідити спірні господарській операції, реальність їх здійснення, чи придбавався позивачем товар з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Висновки суди зробили без належного дослідження реальності здійснення господарських операцій, без належної оцінки первинних документів, встановлення підстав, порядку, обсягів господарських операцій, порядку передачі покупцеві товару.

Окрім того, з акту перевірки від 08.06.2011 № 1402/23-12/36470951 вбачається, що правовою підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 визначено п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, фактичною - отримання постанови слідчого відділу ПМ ДПА у м.Києві від 04.01.2011.

Суди попередніх інстанцій не з'ясували цієї обставини, хоча така обставина має значення для правильного вирішення справи.

Статтею 78 ПК України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з п. 86.9 ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

У разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами (абз.абз. 1, 2 п. 58.4 ст. 58 ПК України).

Таким чином, якщо перевірка платника податку призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то за відсутності факту набрання законної сили відповідним судовим рішенням у кримінальній справі правові підстави для прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень за висновками такої перевірки відсутні.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, належним чином їх оцінити, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. Судам слід з'ясувати результат розгляду кримінальних справи, на які посилається відповідач.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.03.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

Ю.І. Цвіркун