Постанова

від 21.05.2019 по справі 2а-9850/11/2670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 травня 2019 року

справа №2а-9850/11/2670

адміністративне провадження №К/9901/26352/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року у складі судді Кузьменка В.А.,

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у складі суддів Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

по справі № 2а-9850/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофест Україна"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

08 липня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофест Україна" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 30 червня 2011 року №0004242312, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем на 1310648 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями на 327662 грн, та № 0004232312, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 1048518 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 262130 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Розгляд справи здійснювався судами неодноразово, судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду прийняті на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 жовтня 2015 року.

14 квітня 2016 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року, повністю задоволений позов Товариства, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 30 червня 2011 року №0004232312 та №0004242312.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Сібірат ЛТД спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформовані платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень та відсутність підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 30 червня 2011 року з мотивів не прийняття судового рішення у кримінальній справі, в якій за постановою слідчого проведена перевірка.

05 серпня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, без наведення підстав на неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

03 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 05 серпня 2016 року та справа №2а-9850/11/2670 витребувана з Окружного адміністративного суду м. Києва.

15 листопада 2016 року Товариством надане заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

17 листопада 2016 року справа №2а-9850/11/2670 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

20 лютого 2018 року справа №2а-9850/11/2670 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/26352/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 36470951, перебуває на податковому обліку з 08 травня 2009 року, є платником податку на додану вартість з 09 червня 2009 року.

Податковим органом у травні-червні 2011 року згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі постанови СВ ПМ ДПА у м. Києві від 04 січня 2011 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофест - Україна за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, результати якої викладені в акті перевірки від 08 червня 2011 року №1402/23-12/36470951 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 30 червня 2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки.

Податковим повідомленням-рішенням №0004242312 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 1 310 648 грн за порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР Про оподаткування прибутку підприємств та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 327662 грн на підставі абзацу другого пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням №0004232312 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1048518 грн за порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР Про податок на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 262130 грн на підставі абзацу другого пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Сібіріат ЛТД укладено та виконано договір від 06 серпня 2010 року №06/08-022АФУ на поставку товару (зерна), встановлено придбання та подальше використання цього товару шляхом його продажу ПАТ Дніпропетровський завод мінеральних добрив , що доводить правомірність формування Товариством валових витрат за три квартали 2010 року та правомірність формування податкового кредиту за серпень 2010 року та вересень 2010 року, і як наслідок цього відсутність підстав для збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентом позивача товару та його подальшого використання Товариством в господарській діяльності в оподаткованих операціях.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаного позивачем товару.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій правомірно визнали неприйнятним можливість використання податковим органом акта перевірки, проведеної відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України для безпосереднього визначення сум податкових зобов`язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.

Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що зазначено Розділом першим Вступна частина акта перевірки, з посиланням на наказ керівника податкового органу та постанову слідчого від 04 січня 2011 року.

Нормами пункту 86.9 статті 86 (редакції діючої на час спірних відносин, а саме на час призначення перевірки та прийняття спірних рішень) Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Суд вважає, що існуюча на момент прийняття спірного податкового повідомлення пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства, доводить неможливість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Аналіз підстав та способу реалізації владних управлінських функцій податковим органом, вказує на те, що загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення-рішення.

Надаючи оцінку спірним відносинам у цій частині, суди попередніх інстанцій виконуючи вказівки Вищого адміністративного суду України, врахували висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 23.12.2014 (справа №21-576а14) та від 27.01.2015 (справа №21-494а14), відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року по справі № 2а-9850/11/2670 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер