Постанова

від 21.07.2010 по справі 2а-417/10

РОГАТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2а-417/10

Провадження № -

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 липня 2010 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Могили Р.Г.

з участю секретаря Москви О.І.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рогатині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м.Тернополя ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом про скасування постанови серії ВО № 130838 від 23 червня 2010 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 260,00 гривень.

У судовому засіданні позивач заявлену вимогу підтримав повністю та пояснив, що постановою серія ВО № 130838 від 23 червня 2010 року винесеною інспектором ДПС ВДАІ м.Тернополя ОСОБА_2 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260,00 гривень.

Постанову про накладення на нього адміністративного стягнення вважає незаконною та такою, що підлягає до скасування. Так, 23 червня 2010 року приблизно о 20 год. 20 хв. керуючи автомобілем марки ДЕО державний реєстраційний номер АТ 1043АН в м.Тернополі на перехресті вул.Руська - Гоголя його зупинив інспектор ДПС, та повідомив, що він порушив правила дорожнього руху, а саме при напрямку руху праворуч з крайньої правої смуги поїхав прямо, чим порушив вимоги дорожнього знаку 5.16 Напрямки руху по смугах. На що він пояснив, що вчинив такі дії вимушено без створення перешкоди в русі іншим транспортним засобам. Дорожнє покриття по його смузі руху було в дуже поганому стані і він вимушений був об'їхати вибоїну, яка була на його смузі руху. Просить позов задовольнити, постанову скасувати.

Відповідач в судове засідання не прибув та про причину своєї неявки суду не повідомив. У відповідності до ч.4 ст.128 КАС України - у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенню ч.1 ст.71 КАС України у відповідності до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Заслухавши пояснення позивача, показання свідка, дослідивши та перевіривши докази, які надані позивачем в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВО №159082 від 23.06.2010 року вбачається, що 23 червня 2010 року о 20 год. 20 хв. в м.Тернополі на перехресті вул.. Руська - Гоголя ОСОБА_1 керуючи автомобілем при напрямку руху праворуч, з крайньої правої смуги руху поїхав прямо. В протоколі позивач зазначив, що він не згідний з протоколом та пояснив, що при таких його діях ніякої аварійної ситуації не було створено.

Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення , поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

А згідно ст.252 КпАП України, орган ( посадова особа) оцінює докази за своїми внутрішніми переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному і об'єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проте, цього ж дня інспектором ДПС в м.Тернопіль ОСОБА_2 було винесено постанову серії ВО №130838 про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, а саме в тому, що він 23 червня 2010 року о 20 год. 20 хв. в м.Тернополі на перехресті вулиць Руська - Гоголя , керуючи автомобілем ДЕО, реєстраційний номер НОМЕР_1 при напрямку руху праворуч з крайньої правої смуги руху поїхав прямо, чим порушив п.5.16(додатку 1) Правил дорожнього руху та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 260,00 грн.

Суд вважає, що дана постанова є не правочинною, оскільки при її винесенні інспектором ДПС не було дано оцінку кожного доказу окремо так і всіх їх в сукупності.

Так, із пояснень водія ОСОБА_1, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення вбачається, що під час руху ним ніякої аварійної ситуації не було створено.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 також пояснив, що дорожнє покриття по його смузі руху було в дуже поганому стані і він вимушений був об'їхати вибоїну, яка була на його смузі руху.

Дана обставина підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3, яка знаходилась в салоні автомобіля позивача.

У відповідності до ст. 22 КпАП України при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Норма даної статті діє безпосередньо: для застосування усного зауваження й звільнення від відповідальності не потрібно спеціального зазначення про таку можливість в акті про відповідальність за конкретний вчинок.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що формально в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, які суд вважає малозначними і на підставі ст.22 даного Кодексу його необхідно звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а постанову про накладення адміністративного стягнення скасувати.

Керуючись ст.ст.71,158-163 КАС України, ст.ст.22,287,293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Постанову серії ВО №130838 від 23 червня 2010 року, яка складена інспектором ДПС ВДАІ м.Тернополя ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260,00 гривень скасувати.

Застосувати до ОСОБА_1 статтю 22 КпАП України та від адміністративної відповідальності його звільнити, обмежившись усним зауваженням, а провадження в справі закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рогатинський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови суду заяви про оскарження постанови і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Головуючий: Могила Р.Г.