Ухвала

від 02.11.2015 по справі 2-5426/10

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-5426/10

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючого - судді Придачук О.А.

при секретарі - Бомбушкар В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (боржник ОСОБА_1В.), -

ВСТАНОВИВ:

Заявник подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме - виконавчого листа у справі № 2п-5426/10, виданого 07.03.2011 року Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 3789,85 грн., судових витрат у розмірі 222,00 грн.

Заява мотивована тим, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк»», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2. Під час проведення інвентаризації кредитних справ був знайдений оригінал виконавчого листа виданого 07.03.2011 року Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 3789,85 грн., судових витрат у розмірі 222,00 грн., строк пред»явлення до виконання якого пропущено. При перевірці кредитної справи ОСОБА_1 було встановлено, що заборгованість останньої перед ПАТ «ВіЕйБі Банк» не погашена, а отже виконавчий документ підлягає подальшому примусовому виконанню, а тому заявник просить заяву задовольнити.

Представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений, надіслав до суду заяву про розгляд заяви без участі представника заявника.

ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена.

Відповідно до ч. 2 ст. 371 ЦПК України, неявка сторін які беруть участь у справі не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2011 року Ужгородським міськрайонним судом видано виконавчий лист у справі № 2п-5426/10 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 3789,85 грн., судових витрат у розмірі 222,00 грн.

Згідно заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання, оригінал зазначеного виконавчого листа у справі № 2п-5426/10 був знайдений під час проведення інвентаризації кредитних справ.

Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи щодо виконання судових рішень можуть бути пред"явлені на виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Підставою для поновлення строку пред"явлення до виконання виконавчого докумета є наявність поважних причин такого пропуску, встановлення яких віднесено на розсуд суду, який у кожному конкретному випадку має в залежності від обставин справи встановити їх наявність та та об"єктивну вагу для сторін та для справи. Зокрема, поважною причиною пропуску строку для пред"явлення виконавчого документа до виконання є тривала хвороба стягувача, що перешкоджала вчиненню подібних дій, тривале відрядження тощо. Як поважні причини не слід розглядати перебування стягувача в омані, якщо у введенні в цей стан не винен боржник, щодо способу та порядку виконання судового рішення, або відсутність коштів у боржника для виконання зобов"язання тощо.

Стягувач, який пропустив строк пред"явлення виконавчого документа до виконання має право звернутися із заявою про поновлення строку пред"явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк,якщо інше не передбачено законом, та у разі визнання причин пропуску поважними може поновити його (ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 371 ЦПК України).

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 371 ЦПК України питання про поновлення строку для пред"явлення до виконання документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з"ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред"явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, у ч.4 ст. 60 ЦПК України визначено, що доказування (а, отже, і рішення суду) не може грунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд вважає, що заявником не доведено поважності причин пропуску строку на пред"явлення виконавчого документа до виконання, та не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, а тому відсутні правові підстави для поновлення строку.

При цьому суд вважає, що поновлення строку для пред"явлення виконавчого документа до примусового виконання за відсутності поважних причин, після спливу більше п"яти років з моменту набрання рішенням законної сили, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Обмеження строком можливості пред"явлення виконавчого документа до виконання застосовується з метою дотримання принципу юридичної визначеності, що є однією зі складових верховенства права.

А тому на підставі вищенаведеного, суд приходить до переконання, що заява до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. 371, 293, 294 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме - виконавчого листа у справі № 2п-5426/10, виданого 07.03.2011 року Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 3789,85 грн., судових витрат у розмірі 222,00 грн. - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О.А. Придачук