Рішення

від 29.10.2015 по справі 910/23957/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2015Справа №910/23957/15

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/23957/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альба»;

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Практікер Україна»;

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна»

Про стягнення 302 445,68 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Попельчук С.О., довіреність б/н від 16.10.2015р.;

від відповідачів: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Альба» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Практікер Україна» (надалі - відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна» (надалі - відповідач-2) про стягнення 302 445,68 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач-1 в порушення умов укладеної між сторонами угоди № 0715/2010 від 08.12.2010р. у визначений строк не розрахувався за одержаний товар. Оскільки відповідач-1 в повному обсязі не оплатив наявну заборгованість за отриманий товар, а також враховуючи те, що за його зобов'язаннями відповідачем-2 виступає поручителем за умовами угоди № 0715/2010 від 08.12.2010р., позивач звернувся з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості в сумі 258 135,38 грн., за прострочення якої позивачем нараховані 3% річних - 1697,32 грн. та 42 612,98 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2015р. порушено провадження у справі № 910/23957/15 та призначено її розгляд на 29.10.2015р.

Присутній у судовому засіданні 29.10.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 08.09.2015р. не виконали, письмовий відзив на позов не подали.

Відповідачі належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 08.09.2015р. було надіслано відповідачам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, та отримана останніми.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідачів суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідачів, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2010р. між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем-2 (за договором - покупець) було укладено угоду № 071511, у відповідності з п. 1.1. якої визначено, що даним договором визначено загальні умови поставки та надання послуг, які регулюють спеціальні умови поставок товарів відповідачу-2 позивачем та надання послуг позивачу зі сторони відповідача-2.

За умовами п.3.1 угоди, поставка здійснюється на умовах оплати позивачем вартості доставки та покриття всіх інших витрат, включаючи витрати на упаковку, придатну для транспортування.

Відповідно до п. 4.1. угоди, після виконання кожної поставки позивач надсилає на адресу головного офісу відповідача-2 видаткову накладну та податкову накладну разом.

Згідно з п.5.1 угоди, строк оплати становить 30 днів з дня передачі товарів за даним договором або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару головним офісом відповідача-2.

Як встановлено судом, на виконання умов угоди за період з 21 серпня 2014 року по 08 грудня 2014 року позивач за видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали було оглянуто в судовому засіданні, поставив відповідачу товар на загальну суму 258 135,38 грн.

11.01.2013р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено додаток № 1 до угоди, умовами якого внесено зміни в п.5.1 угоди, зокрема, встановлено, що строк оплати становить 35 днів з дня передачі товарів за даною угодою.

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач-2 за отриманий товар не розрахувався, повну вартість отриманого товару на суму 258 135,38 грн. позивачу не оплатив.

Станом на 31.12.2015р. актом звірки взаєморозрахунків сторонами визначено заборгованість відповідача-2 перед позивачем за поставлений товар у сумі 258 135,38 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача-2 перед позивачем за отриманий товар становить 258 135,38 грн.

Крім того, 24.03.2015р. між позивачем, в якості постачальника, відповідачем-1, в якості поручителя, та відповідачем-2, в якості покупця, було укладено додаткову угоду № 1 до угоди № 071511 від 08.12.2010р., відповідно до п.1 якої сторони вирішили внести зміни в умови угоди № 071511 від 08.12.2010р. в частині введення поручителя за зобов'язаннями покупця перед постачальником.

За умовами п.3 додаткової угоди № 1 до угоди № 071511 від 08.12.2010р. встановлено, що відповідач-1 поручається за виконання відповідачем-2 зобов'язань, визначених умовами угоди, та у разі невиконання визначених зобов'язань, відповідач-1 та відповідач-2 несуть солідарну відповідальність за їх виконання.

Оскільки отриманий товар відповідач-2 не оплатив у повному обсязі, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення солідарно заборгованості з відповідачів.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем-2 не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів оплати переданого товару, а відтак, позовна вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 258 135,38 грн. є обґрунтованою та документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (стаття 554 Цивільного кодексу України).

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання (стаття 556 Цивільного кодексу України).

Таким чином, позовна вимога щодо солідарного стягнення з відповідачів суми основного боргу в розмірі 258 135,38 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-2 своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 1697,32 грн. - 3% річних та 42 612,98 грн. інфляційних втрат, які розраховані за період з квітня по червень 2015 року.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних у сумі 1697,32 грн. та інфляційних втрат у сумі 42 612,98 грн. підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача, який є арифметично вірним.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «торговий дім «Практікер Україна» (юридична адреса: 02660, м. Київ, пр. Визволителів, 5, оф. 7; поштова адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під'їзд, 3 поверх; код ЄДРПОУ 39320208) та товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна» (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 8-б, 2 поверх; код ЄДРПОУ 33938302) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альба» (81160, Львівська обл., Пустомитівський район, смт Щирець, вул. Острівська, 197; код ЄДРПОУ 25239699) основний борг у сумі 258 135 грн. 38 коп., 1697 грн. 32 коп. - 3% річних, 42 612 грн. 98 коп. - інфляційні втрати та витрати по сплаті судового збору в сумі 4536 грн. 69 коп. Видати наказ.

3. Повернути на підставі рішення товариству з обмеженою відповідальністю «Альба» (81160, Львівська обл., Пустомитівський район, смт Щирець, вул. Острівська, 197; код ЄДРПОУ 25239699) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 1512 грн. 24 коп., перерахований згідно з платіжним дорученням № 926 від 26.06.2015р. (оригінал залишається в матеріалах справи).

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 03.11.2015р.

Суддя А.І. Привалов