Постанова

від 09.09.2015 по справі 910/2307/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2015 р. Справа№ 910/2307/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Зубець Л.П.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Цурка М.О. - за довіреністю

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2015 (дата підписання 20.04.2015)

у справі № 910/2307/15-г (суддя Морозов С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбізнес»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3

про стягнення 5 418 179,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбізнес» заборгованості за кредитним договором № 398/06/2013/0070 від 02.07.2013 та договором поруки №398/06/2013/0070 від 02.07.2013 на загальну суму 5 418 179,15 грн., з яких: строкова заборгованість за кредитом 4 443 529,87 грн., прострочена заборгованість за кредитом в сумі 327 144,00 грн., поточна сума процентів - 55 351,07 грн., сума прострочених процентів - 592 154,21 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.04.2015 по справі №910/2307/15-г в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі №910/2307/15-г скасувати повністю, прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Скаржник зазначає, що банк листом від 24.12.2014 № 501013/3315 за місцем знаходження ТОВ «Нафтогазбізнес» направив претензію про повернення заборгованості за кредитним договором. Однак, поручитель претензію не виконав, оскільки її не було отримано. Висновок суду першої інстанції про те, що у зв'язку з неотриманням вимоги поручителем не настав строк оплати, скаржник вважає хибним, оскільки обов'язок поручителя нести солідарну відповідальність та погасити заборгованість за боржника не ставиться від фактичного отримання ним вимоги кредитора. Апелянт також наголошує, що згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Згідно інформації з ЄДРПОУ адреса відповідача - м. Київ, вул. Кіквідзе, 13. Дана адреса також вказана в договорі поруки, позовній заяві та інших процесуальних документах. Тому, всі дії (листування) АБ «Укргазбанк» вчиняв за адресою, наданою боржником та яка має статус достовірної.

Разом із апеляційною скаргою позивач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 у справі №910/2307/15-г у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л.,Станік С.Р. поновлено Публічному акціонерному товариству «Акціонерний банк «Укргазбанк» строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2015 по справі №910/2307/15-г, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.06.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 у зв'язку з перебуванням суддів Власова Ю.Л. та Станіка С.Р. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Зубець Л.П., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді: Зубець Л.П., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 розгляд справи відкладено на 05.08.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 у зв'язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Зубець Л.П., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді: Зубець Л.П., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 розгляд справи відкладено на 09.09.2015.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до абз. першого п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідач та третя особа належним чином повідомлялись про час і місце розгляду справи, явка відповідача та третьої особи в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні 09.09.2015 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 02.07.2013 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_3 як позичальником укладено Кредитний договір № 398/06/2013/0070, відповідно до п. 1.1 якого Банк надає Позичальнику кредит у сумі 4 879 721,87 грн.

Згідно з п. 1.3 кредитного договору строк кредитування встановлено з 02 липня 2013 року по 30 червня 2028 року. Позичальник в будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 30.06.2028 та у порядку, передбаченому цим договором, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений за домовленістю сторін на підставі додаткової угоди до цього договору або достроково, відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.4 кредитного договору встановлено, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом: за користування кредитними коштами у межах строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 12,9% річних; за користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 17,9 % річних.

Пунктом п. 3.1 кредитного договору встановлено, що позичальник здійснює повернення суми кредиту щомісячно з першого по десяте число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/179 суми отриманого кредиту, що становить 27 262,00 грн., а останній платіж сплачується у сумі 27085,87 грн. не пізніше 30 червня 2028 року.

Згідно із п. 3.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитними коштами, виходячи із процентної ставки, зазначеної в п. 1.4 цього договору, щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом та у день закінчення строку, на який надано кредит.

Додатком №1 до Кредитного договору встановлений Графік платежів та визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, яким визначено відповідні терміни сплати позичальником кожного платежу з погашення суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши позичальнику кредит у сумі 4 879 721,87 грн., що підтверджується меморіальним ордером № TR.652738.1818.3545 від 03.07.2013.

Однак, позичальник неналежним чином виконував зобов'язання з погашення визначених у кредитному договорі та Графіку сум кредиту та не повністю виплачував проценти за користування кредитом. Так, згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_3 та з наявних в матеріалах справи виписок по особовому рахунку позичальника вбачається, що ОСОБА_3 повністю не сплачує визначені графіком частини кредиту починаючи з жовтня 2013 року, а прострочення ним зі сплати процентів за користування кредитом розпочалося з вересня 2013 року. За весь період дії кредитного договору позичальником сплачувалися проценти за користування кредитом 06.08.2013 в сумі 50 013,81 грн., 10.09.2013 в сумі 53 213,42 грн., 06.12.2013 в сумі 125 476,77 грн., та 12.06.2014 в сумі 10000,00 грн., всього сплачено процентів на суму 238 704,00 грн.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами п. 4.2.4 кредитного договору позивач має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором включаючи повернення всієї суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій у випадках невиконання позичальником будь-яких своїх зобов'язань по цьому Договору, у тому числі, несвоєчасного виконання грошових зобов'язань (з простроченням їх виконання більше, ніж на один банківський день), що випливають з цього договору. Вимога про дострокове виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому договору направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від Банку.

Відповідно до п. 4.3.5 кредитного договору позичальник зобов'язався на вимогу Банку достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами та можливі штрафні санкції у випадках, передбачених цим Договором, договором іпотеки та чинним законодавством України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що враховуючи викладені положення чинного законодавства та кредитного договору, у зв'язку з порушенням Позичальником зобов'язання щодо своєчасної сплати частин кредиту та процентів за користування кредитними коштами згідно Графіку, в результаті чого починаючи з жовтня 2013 року утворилася заборгованість по сплаті сум кредиту та процентів, позивач мав право вимагати від Позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася та сплати процентів, що кореспондується з обов'язком Позичальника, визначеним пунктом 4.3.5 Кредитного договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості позичальника за кредитним договором заборгованість позичальника перед позивачем становить 5 418 179,15 грн., з яких: строкова заборгованість за кредитом 4 443 529,87 грн., прострочена заборгованість за кредитом в сумі 327 144,00 грн., поточна сума процентів - 55 351,07 грн., сума прострочених процентів - 592 154,21 грн.

02.07.2013 в забезпечення зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбізнес» як поручителем було укладено договір поруки № 398/06/2013/0070, відповідно до якого поручитель (відповідач) поручився перед кредитором (позивачем) за виконання позичальником (третьою особою) зобов'язань за кредитним договором № 398/06/2013/0070 від 02.07.2013.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору.

Згідно п. 1.4 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, неустойки, можливих штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором.

У п. 1.5 договору поруки встановлено, що порукою за цим договором також забезпечується виконання позичальником зобов'язань по кредиту у разі вимоги кредитора про дострокове виконання зобов'язань по кредитному договору, на умовах та з підстав, передбачених у кредитному договорі.

Пунктом 2.1 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов'язань по кредитному договору до позичальника та/або поручителя.

За умовами п. 2.2 договору поруки поручитель зобов'язаний не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання письмової вимоги кредитора перерахувати суму заборгованості позичальника за кредитним договором на рахунки, на яких враховується заборгованість позичальника в АБ «Укргазбанк».

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором позивач звернувся до позичальника (третьої особи) та поручителя (відповідача) з претензією № 501013/3315 від 24.12.2014, в якій просив сплатити всю суму кредиту та процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором протягом десяти днів від дати отримання даної претензії.

Вказана претензія отримана позичальником 21.01.2015р., що підтверджується відміткою про отримання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

Враховуючи те, що позичальник не повернув позивачу кредит та не сплатив нараховані проценти за користування кредитом, не виконані вимоги банку також поручителем, банк вимагає дострокового погашення заборгованості за кредитом та процентами та просить стягнути з відповідача (поручителя) заборгованість на загальну суму 5 418 179,15 грн., з яких: строкова заборгованість за кредитом 4 443 529,87 грн., прострочена заборгованість за кредитом в сумі 327 144,00 грн., поточна сума процентів - 55 351,07 грн., сума прострочених процентів - 592 154,21 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено той факт, що у відповідності до вимог пункту 2.2 Договору поруки відповідач отримав вимогу позивача про сплату заборгованості та у нього згідно умов цього Договору поруки виникло зобов'язання зі сплати заборгованості Позичальника. Позивачем також не надано будь-яких інших додаткових і належних доказів того, що відповідач взагалі був обізнаний з фактом порушення Позичальником зобов'язань за Кредитним договором. Зважаючи на той факт, що позовні вимоги заявлені тільки до поручителя, а умовами Договору поруки не передбачено можливості виконання зобов'язань поручителем до моменту отримання відповідної вимоги кредитора, такі вимоги не підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши позичальнику кредит у сумі 4 879 721,87 грн., тоді як позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав.

Позичальником (третя особа) не заперечується факт отримання кредиту, а також не спростовано обставин щодо заборгованості за даним кредитним договором.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Як зазначалось вище, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором позивач звернувся до позичальника з претензією № 501013/3315 від 24.12.2014, в якій просив сплатити всю суму кредиту та процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором протягом десяти днів від дати отримання даної претензії. Вказана претензія отримана позичальником 21.01.2015р., проте не була задоволена.

Також вказана претензія 25.12.2014 була направлена позивачем поручителю - ТОВ «Нафтогазбізнес» за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 13. Однак, поштове відправлення було повернуто позивачу 24.01.2015 із зазначенням причини повернення - «за закінченням встановленого строку зберігання», що підтверджується довідкою підприємства зв'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, в т.ч. щодо місцезнаходження юридичної особи.

Згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно інформації з ЄДРПОУ, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом, адреса відповідача - м. Київ, вул. Кіквідзе, 13. Дана адреса також зазначена в договорі поруки.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що листування АБ «Укргазбанк» вчиняв за належною адресою та яка має статус достовірної.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, направивши відповідачу претензію за адресою його місцезнаходження, за відсутності інформації щодо іншого місцезнаходження відповідача, належним чином виконав умови договору поруки щодо повідомлення відповідача про порушення позичальником кредитного договору та настанні обов'язку поручителя погасити заборгованість за кредитним договором.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 5.2. договору поруки порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 17.09.2014 у справі № 6-53цс14, пред'явленням вимоги до поручителя є пред'явлення до нього позову протягом передбаченого частиною ч.4 ст. 559 ЦК України строку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2015 порушено провадження у справі № 910/2307/15-г.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оскільки порука Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбізнес» за договором поруки не припинена, строк виконання зобов'язання за кредитним договором настав, розмір зобов'язання за кредитним договором, виконання якого забезпечене порукою, підтверджується матеріалами справи, судова колегія дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 5 418 179,15 грн., з яких: 4 443 529,87 грн. - строкова заборгованість за кредитом, 327 144,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 55 351,07 грн.- поточна сума процентів, 592 154,21 грн. - сума прострочених процентів, є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене, рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 910/2307/15-г підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 49 ГПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 910/2307/15-г задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 910/2307/15-г скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбізнес» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; код ЄДРПОУ 33344459) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280) строкову заборгованість за кредитом у розмірі 4 443 529,87 грн. (чотири мільйони чотириста сорок три тисячі п'ятсот двадцять дев'ять гривень 87 коп.), прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 327 144,00 грн. (триста двадцять сім тисяч сто сорок чотири гривні 00 коп.), поточну суму процентів у розмірі 55 351,07 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят одну гривню 07 коп.), суму прострочених процентів у розмірі 592 154,21 грн. (п'ятсот дев'яносто дві тисячі сто п'ятдесят чотири гривні 21 коп.), а також 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви та 36 540,00 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок гривень 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

5.Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

6.Матеріали справи № 910/2307/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Л.П. Зубець

О.О. Хрипун