Рішення

від 01.03.2012 по справі 2-63/12

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-63/12

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Коцюрби М.П.

за участю секретаря: Кучер В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування ,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01.03.2010 року встановлено факт, що Позивач за первісним позовом та ОСОБА_4, який помер 14.03.2009 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з серпня 1997 року по 17 жовтня 2008 року.

17 жовтня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія І-БК № 091982 від 17.10.2008 року, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції в м. Києві.

В 2003 році на ім'я ОСОБА_4 посвідчений договір дарування на будинок та земельну ділянку площею 0,2887 га по вул. Чкалова, 13 в с. Горбовичі Києво-Святошинського району Київської області.

Позивач зазначає, що з того часу вони з померлим розпочали будівництво будинку на місці купленого будинку, зазначене будівництво закінчили у 2007 році.

Позивач зазначає, що оскільки вони із спадкодавцем проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, то майно придбане ними належить їм на праві сумісної власності. Тому Позивачу належить ? частина спірного будинку.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді ? частини будинковолодіння та земельної ділянки розміром 1 000 кв. м., в с. Горбовичі по вул. Чкалова, 13 Києво-святошинського району Київської області. Частина земельної ділянки площею 0,1887 га була продана.

Спадкоємцями першої черги являються сторони по справі.

Сторони звернулися з заявами про прийняття спадщини в Першу Київську обласну державну нотаріальну контору, де була заведена спадкова справа № 279 за 2009 рік до майна померлого 14.03.2009 року ОСОБА_4

Згідно рішення реєстратора КП «Бюро технічною інвентаризацією Києво-Святошинської районної ради Київської області» від 18.06.2009 року за № 129 первинна реєстрація права власності на житловий будинок, що знаходиться в с. Горбовичі Києво-Святошинського району Київської області по вул. Чкалова, 13 не була проведена.

В зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадковий будинок Державний нотаріус Першої Київської обласної державної нотаріальної контори постановою від 23 жовтня 2011 року відмовив Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться в с. Горбовичі Києво-Святошинського району Київської області по вул. Чкалова, 13.

Належність будинку померлому підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 590352 на ім'я ОСОБА_4, копією договору дарування житлового будинку від 27.10.2003 року, копією інвентаризаційної справи № 164, листом керівника відділу містобудування і архітектури № 36 від 21.04.2010 року, листом Києво-Святошинської районної санітарно-епідеміологічної станції № 3149 від 09.08.2010 року, листом відділу пожежного нагляду Києво-Святошинського районі № 772 від 07.07.2010 року, протоколом № 189 по справі про адміністративне порушення від 12. 05.2010 року, постановою № 1753 по справі адміністративне порушення від 12.05.2010 року.

Позивач зазначає, що Відповідач хоч і являється спадкоємцем ОСОБА_4, однак вона має бути усунена від права на спадкування за законом, тому що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу, інвалідність був у безпорадному стані.

Протягом 13 років Відповідач не з'являлась до хворого батька, ніякої моральної та матеріальної допомоги йому не надавала, не звертала уваги на прохання про допомогу хворому батькові. Весь тягар по догляду за хворим ОСОБА_4 ліг на Позивача.

Організація та проведення похорону ОСОБА_4 були здійснені виключно за власний рахунок ОСОБА_1

Тому ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на будинковолодіння та земельну ділянку площею 0,1000 га, які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горбовичі, вул. Чкалова, 13 та усунути ОСОБА_2 від права на спадкування після померлого ОСОБА_4

В судовому засіданні ОСОБА_2 подала зустрічний позовом ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 28.10.2003 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горбовичі, вул. Чкалова, 13 який посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, реєстровий номер № 1511.

Крім того, 28.10.2003 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір дарування земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, реєстровий номер 1515.

З п.1 договору дарування земельної ділянки від 28.10.2003 року вбачається, що ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_4 прийняв у дар - земельну ділянку площею 0,2887 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горбовичі, вул. Чкалова, 13, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд - 0,2500 га та ведення особистого селянського господарства - 0,0387 га. Вказана земельна ділянка складається з: сільськогосподарських угідь - 0,2613 га (ріллі - 0,1908 га, багаторічних насаджень - 0,0705 га, кормових угідь - 0,0000 га), під будівлями, лісами та іншими угіддями - 0,0274 га.

Відповідно до ч.1 ст. 24 КпШС України 1969 року, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Таким чином, житловий будинок та земельна ділянка площею 0,25 00 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільська рада, с. Горбовичі, вул. Чкалова, 13, кадастровий номер 3222488202:02:001:0053 були особистою приватною власністю ОСОБА_4

ОСОБА_4 в період з весни 2004 року по 2008 рік здійснювалось будівництво нового будинку, замість старого, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горбовичі, вул. Чкалова, 13.

Проте, будівництво житлового будинку здійснювалось за особисті кошти ОСОБА_4, які були одержані ним від продажу майна, яке було його особистою приватною власністю, що підтверджується наступним: ОСОБА_4 було продано у 2002 році квартиру АДРЕСА_1 та одержано від її продажу грошові кошти в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) дол. США 00 центів; ОСОБА_4 було продано у 2003 році житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться в смт. Тьоткіно Курської області Російської федерації, які були набуті ним у власність, в результаті спадкування від його батька - ОСОБА_6; 22.07.2005 року ОСОБА_4 було відчужено (продано) 0,15 га земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільська рада, с. Горбовичі, вул. Чкалова, 13 в результаті чого ним були одержані кошти в розмірі 112 500 (сто дванадцять тисяч п'ятсот) дол. США 00 центів.

ОСОБА_2 та її рідний брат - ОСОБА_3 у жовтні 2009 року звернулись до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

Таким чином право на спадщину після смерті спадкодавця мають ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частках, кожний по 1/3 частині.

Проте в подальшому ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, що підтверджується відповідною заявою в матеріалах справи.

Тому Позивач за зустрічним позовом просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,10 00 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та 1/3 частину житлового будинку, які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горбовичі, вул. Чкалова, 13 та визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини земельної ділянки, площею 0,10 00 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та 2/3 частини житлового будинку, які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горбовичі, вул. Чкалова, 13.

В судовому засіданні Позивач за первісним позовом та її представник просили суд задовольнити первісні позовні вимоги та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

ОСОБА_2 просила суд відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі, задовольнити зустрічні позовні вимоги.

ОСОБА_3 просив суд відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі, задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення частково первісного та зустрічного позову з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01.03.2010 року встановлено факт, що Позивач за первісним позовом та ОСОБА_4, який помер 14.03.2009 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з серпня 1997 року по 17 жовтня 2008 року.

Відповідно до ч.3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

17 жовтня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія І-БК № 091982 від 17.10.2008 року, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції в м. Києві.

28.10.2003 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горбовичі, вул. Чкалова, 13 який посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, реєстровий номер № 1511.

Крім того, 28.10.2003 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір дарування земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, реєстровий номер 1515.

З п.1 договору дарування земельної ділянки від 28.10.2003 року вбачається, що ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_4 прийняв у дар - земельну ділянку площею 0,2887 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горбовичі, вул. Чкалова, 13, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд - 0,2500 га та ведення особистого селянського господарства - 0,0387 га. Вказана земельна ділянка складається з: сільськогосподарських угідь - 0,2613 га (ріллі - 0,1908 га, багаторічних насаджень - 0,0705 га, кормових угідь - 0,0000 га), під будівлями, лісами та іншими угіддями - 0,0274 га.

Слід зазначити, що ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Сімейний кодекс України набрав чинності 01 січня 2004 року, тобто норми СК України слід застосовувати з 01 січня 2004 року, тому суд приходить до висновку про застосування положень Кодексу про шлюб та сім'ю 1969 року , який регулював сімейні відносини до 01.01.2004 року, тобто до укладення спадкодавцем договору дарування.

Відповідно до ч.1 ст. 24 КпШС України 1969 року, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Таким чином, житловий будинок та земельна ділянка площею 0,25 00 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Шпитьківська сільська рада, с. Горбовичі, вул. Чкалова, 13, кадастровий номер 3222488202:02:001:0053 були особистою приватною власністю ОСОБА_4

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних засадах, зі збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Частина 1 ст. 1222 ЦК України встановлює, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

У відповідності до ч.1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Таким чином право на спадщину після смерті спадкодавця мають ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частках.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкодавець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частина 2 ст. 1274 ЦК України зазначає, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, що підтверджується відповідною заявою в матеріалах справи.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,10 00 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, якя розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горбовичі, вул. Чкалова, 13 та визнання за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини земельної ділянки, площею 0,10 00 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горбовичі, вул. Чкалова, 13.

Стосовно первісної позовної вимоги ОСОБА_1 про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування після померлого ОСОБА_4, то відповідно до ст. 57 ЦПК України передбачено, що будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, є доказами. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 66 ЦПК України передбачено, що доказом в цивільній справі є висновок експерта - докладний опис проведеного експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Відповідно до 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодний доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Висновок експертизи не повинен бути єдиною підставою для задоволення позову.

Так висновок комісійної судово-медичної експертизи за № 34/К суд не приймає до уваги, оскільки даний висновок комісії вказує лише на те, що з 22.10.2007 року по 13.11.2007 року та з 28.02.2009 року до настання смерті ОСОБА_4 потребував постійного стороннього догляд, а не на те що ОСОБА_2 не надавала моральної та матеріальної допомоги спадкодавцю.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Позивач за первісним позовом на довела факту ненадання ОСОБА_2 матеріальної та моральної допомоги спадкодавцю, а тому у суду відсутні підстави для усунення Відповідача від права на спадкування.

Стосовно вимог щодо визнання права власності на будинок, то судом встановлено, що ОСОБА_4 в період з весни 2004 року по 2008 рік здійснювалось будівництво нового будинку, замість старого, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горбовичі, вул. Чкалова, 13.

Відповідно до технічного паспорту спірний будинок самовільно збудований не введений в експлуатацію.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст. 331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна визначений Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 року № 6/5 .

Беручи до уваги наведене та враховуючи, що спірний будинок не введений в експлуатацію, суд приходить до висновку, що до прийняття будинку в експлуатацію можна визнати лише право власності на матеріали, які були використані в процесі будівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки Позивачами не були заявлені вимоги щодо визнання права власності на матеріали, то суд керуючись ст. 11 ЦПК України, приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог щодо визнання права власності на спірний будинок.

На підставі ст. ст. 5, 331, 1225, 1222, 1268, 1274 ЦК України, ст. 24 КпШС України 1969 року та керуючись ст. ст. 11,60, 66,212, 209, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини земельної ділянки, площею 0,10 00 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горбовичі, вул. Чкалова, 13 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частини земельної ділянки, площею 0,10 00 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горбовичі, вул. Чкалова, 13 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з його проголошення чи протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М.П. Коцюрба