Постанова

від 30.10.2015 по справі 820/8258/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 жовтня 2015 р. №820/8258/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Нафта" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування рішень, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду:

- скасувати рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Держаної фіскальної служби у Житомирській області оформлених у формі наказів №2719 від 03.12.2014р., №1978 від 29.08.2014р., №2227 від 02.10.2014р. про проведення документальних позапланових перевірок ТОВ "Еліт Нафта" (код ЄДРПОУ 37151670);

- визнати протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Держаної фіскальної служби у Житомирській області з проведення документальних позапланових перевірок ТОВ "Еліт Нафта" (код ЄДРПОУ 37151670), за результатами яких складено акти №8823/06-25-22-01/37151670 від 23.12.2014р., №5733/06-25-22-02/37151670/0100 від 18.09.2014р., №6669/06-25-2202/37151670/0100 від 22.10.2014р.;

- визнати протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Держаної фіскальної служби у Житомирській області зі складання актів №8823/06-25-22-01/37151670 від 23.12.2014р., №5733/06-25-2202/37151670/0100 від 18.09.2014р., №6669/06-25-22-02/37151670/0100 від 22.10.2014р.;

- визнати протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Держаної фіскальної служби у Житомирській області зі встановлення висновків в актах перевірки №8823/06-25-22-01/37151670 від 23.12.2014р., №5733/06-25-22-02/37151670/0100 від 18.09.2014р., №6669/06-25-2202/37151670/0100 від 22.10.2014р., складених за результатами проведення перевірок ТОВ "Еліт Нафта" (код ЄДРПОУ 37151670);

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000572202 від 09.10.2014р., №0000612202 від 07.11.2014р., №0000042201 від 15.01.2015 року;

- визнати протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Держаної фіскальної служби у Житомирській області та Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Держаної фіскальної служби у Харківській області щодо внесення змін до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно- перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до інтегрованої картки ТОВ "Еліт Нафта" (код ЄДРПОУ 37151670), внесених на підставі висновків актів перевірок №8823/06-25-22-01/37151670 від 23.12.2014р., №5733/06-25-22-02/37151670/0100 від 18.09.2014р., №6669/06-25-2202/37151670/0100 від 22.10.2014р. та №5571/06-25-22-01/37151670 від 12.09.2014р.;

- зобов'язати Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Держаної фіскальної служби у Житомирській області та Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Головного управління Держаної фіскальної служби у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Еліт Нафта" (код ЄДРПОУ 37151670) в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах №8823/06-25-22-01/37151670 від 23.12.2014р., №5733/06-25-22-02/37151670/0100 від 18.09.2014р., №6669/06-25-2202/37151670/0100 від 22.10.2014р. та №5571/06-25-22-01/37151670 від 12.09.2014р.

В обґрунтування позову зазначив, що господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Нафта" (далі за тестом - ТОВ "Еліт Нафта") здійснюється відповідно до норм законодавства, з реальним настанням правових наслідків. У позивача наявна вся первинна документація по усім господарським операціям між ТОВ "Еліт Нафта" та його контрагентами, яка відповідає вимогам чинного законодавства, не містить дефектів форми, змісту чи походження, та в повній мірі підтверджує реальність здійснення господарських операцій.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В своїх запереченнях зазначив, що документи надані позивачем мають дефекти. Наявність у покупця податкових накладних, видаткових накладних та сплати коштів не є безумовним підтвердженням того, що поставка товару мала місце. На порушення вимог чинного законодавства ТОВ "Еліт Нафта" не надано підтверджуючих документів щодо виникнення права на витрати та податковий кредит.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ "Еліт Нафта" перебуває на обліку як платник податку з 13.07.2010 року в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (т.2 а.с.12).

На підставі направлень від 29.08.2014 р. №1473,1474, наказу № 1978 від 29.08.2014 року, згідно із пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 78.1 ст.78, ст. 82 Податкового кодексу України, контролюючим органом з 29.08.2014 року по 11.09.2014 року було проведено документальну позапланову перевірку позивача.

За результати перевірки контролюючим органом було складено акт №5733/06-25-22-02/37151670/0100 від 18.09.2014 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Еліт Нафта" (код за ЄДРПОУ 37151670) з питань взаємовідносин з ТОВ "Праус" (код за ЄДРПОУ 37276126) та ТОВ "ОСОБА_3 Петролеум" (код за ЄДРПОУ 38544588) за квітень 2014 року, а також ТОВ "Барилит Плюс" (код за ЄДРПОУ 38361609) та ТОВ "ОСОБА_3 Петролеум" (код за ЄДРПОУ 38544588) за травень 2014 року" (т.1 а.с. 123-147, т.2 а.с. 24-73).

Відповідно до висновків, викладених в акті №5733/06-25-22-02/37151670/0100 від 18.09.2014 року, перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ "Еліт Нафта":

- відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість, який підпадає під визначення ст.22, ст.185, ст.187, ст.198 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів у ТОВ "Праус", ТОВ "ОСОБА_3 Петролеум", ТОВ "Бариліт Плюс" на суму ПДВ 7458781,00 грн. за квітень 2014р. - 1062483,00 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ "Праус" (на суму 279665,00 грн.), ТОВ "ОСОБА_3 Петролеум" (на суму 782818,00 грн.); за травень 2014р. - 6396298,00 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ "Барилит Плюс" (на суму 5651457,00 грн.) та ТОВ "ОСОБА_3 Петролеум" (на суму 744841,00 грн.) та по операціях з продажу цих товарів ТОВ ВТФ "Авіас" (м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 32560942) та ТОВ "Прайм Бізнес ЛТД" (м. Київ, код 38920192) за квітень-травень 2014 року на суму ПДВ 4466713,00 грн., в тому числі по періодах: квітень 2014р. - 534848,00 грн. травень 2014р, - 3931865,00 грн.;

- .44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 200.3,200.4 ст.200, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 2992068,00 грн., в тому числі за квітень 2014р. - 527635,00 грн. за травень 2014р. - 2464466,00 грн. (т.1 а.с.147, т.2 а.с.73).

На підставі висновків викладених в акті перевірки №5733/06-25-22-02/37151670/0100 від 18.09.2014 року, контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення №0000572202 від 09.10.2014 р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4488152,00 грн., з них за основним платежем - 2992101,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1496051,00 грн. (т.1 а.с.149, т.2 а.с.74).

На підставі направлень від 02.10.2014 р. №1717, 1718, наказу від 02.10.2014 року №2227, згідно із пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 78.1 ст.78, ст. 82 Податкового кодексу України, контролюючим органом з 02.10.2014 року по 15.10.2014 року було проведено документальну позапланову перевірку позивача.

За результати перевірки контролюючим органом було складено акт №6669/06-25-22-02/37151670/0100 від 22.10.2014 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Еліт Нафта" (код за ЄДРПОУ 37151670) з питань взаємовідносин з ТОВ "Талис Плюс" (код за ЄДРПОУ 38361594) та ТОВ "ОСОБА_3 Петролеум" (код за ЄДРПОУ 38544588) за червень 2014 р., а також ТОВ "Антарес" (код ЄДРПОУ 31037491) за липень 2014 року" (т.1 а.с.163-177, т.2 а.с. 125-153).

Відповідно до висновків, викладених в акті №6669/06-25-22-02/37151670/0100 від 22.10.2014 року, перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ "Еліт Нафта":

- відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість, який підпадає під визначення ст.22, ст.185, ст.187, ст.198 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів ТОВ "Талис плюс", ТОВ "ОСОБА_3 Петролеум", ТОВ "Антарес" на суму ПДВ 7289848,00 грн., в тому числі: за червень 2014р. - 5689945,00 грн. в частині взаємовідносин з: ТОВ "Талис плюс" ( на суму 4913964,00 грн.), ТОВ "ОСОБА_3 Петролеум" ( на суму 775981,00 грн.); за липень 2014р. - 1599903,00 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ "Антарес" (на суму 1599903,00 грн.); та по операціях з продажу цих товарів ТОВ ВТФ "Авіас" на загальну суму 10509740,59 грн., в т.ч. ПДВ 2101948,12 грн., ТОВ "Делюкс Компані" на загальну суму 6085541,95 грн., в т.ч. ПДВ 1014256,99 грн. ТОВ "Голд Сервіс Плюс" на загальну суму 979529,00 грн, в т.ч. ПДВ 195905,81 грн.;

- п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 200.3, 200.4 ст.200, п.201.1., п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 3977737,00 грн., в тому числі: за червень 2014р. - 3896619,00 грн. за липень 2014р. - 81118,00 грн. (т.1 а.с. 177, т.2 а.с. 152-153).

На підставі висновків викладених в акті перевірки №6669/06-25-22-02/37151670/0100 від 22.10.2014 року, контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення №0000612202 від 07.11.2014 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5966606,00грн., з них за основним платежем - 3977737,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1988869,00 грн. (т.1 а.с. 180, т.2 а.с. 154).

На підставі направлень від 03.12.2014 р. №2026, №2027, наказу від 03.12.2014 року №2719, згідно із пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 78.1 ст.78, ст. 82 Податкового кодексу України, контролюючим органом з 03.12.2014 року по 16.12.2014 року було проведено документальну позапланову перевірку позивача.

За результати перевірки контролюючим органом було складено акт №8823/06-25-22-01/37151670 від 23.12.2014 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Еліт Нафта" (код за ЄДРПОУ 37151670) з питань правомірності визначення податкового кредиту при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "Праус" (код за ЄДРПОУ 37276126) за період з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року" (т.1 а.с. 200-213, т.2 а.с. 85-112).

Відповідно до висновків, викладених в акті №8823/06-25-22-01/37151670 від 23.12.2014 року, перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ "Еліт Нафта":

- п.44.1 ст.44, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу, підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 2493789,00 грн., в тому числі за травень 2014 року - 129291,00 грн., за червень 2014 року - 679744,00 грн., за липень 2014 року - 1684754,00 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ "Праус" (код ЄДРПОУ 37276123) (т.1 а.с. 213, т.2 а.с. 112).

На підставі висновків викладених в акті перевірки №8823/06-25-22-01/37151670 від 23.12.2014 року, контролюючим органом було складено податкове повідомлення рішення №0000042201 від 15.01.2015 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3740684,00 грн., з них за основним платежем - 2493789,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1246895,00 грн. (т.1 а. с. 218, т.2 а.с. 113).

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Так, суд зазначає, що між ТОВ "Еліт Нафта" (покупець) та ТОВ "Праус" (постачальник) були укладені наступні договори поставки нафтопродуктів:

- договір поставки нафтопродуктів №01/10 від 01.04.2014 року;

- договір поставки нафтопродуктів №01/54 від 01.04.2014 року;

- договір поставки нафтопродуктів №01/13 від 10.04.2014 року;

- договір поставки нафтопродуктів №22/39 від 22.04.2014 року;

- договір поставки нафтопродуктів №04/2 від 04.04.2014 року;

- договір поставки нафтопродуктів №15/2 від 15.04.2014 року;

- договір поставки нафтопродуктів №15/8 від 15.04.2014 року.

Враховуючи той факт, що зазначені вище договори є типовими, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 зазначених договорів, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Номенклатура, якість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договорів, які є невід'ємною частиною договорів.

У п.2 зазначених вище договорів, прописані обов'язки сторін, а саме: передати покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цих договорів за умови оформлення відповідних актів приймання-передачі або інших документів, які є невід'ємною частиною договорів. Під час передачі нафтопродуктів постачальник за вимогою покупця надає копії сертифікатів відповідності на нафтопродукти.

Якість товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу-виробника товару.

П. 4 визначені умови поставки, за якими поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договорів. Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договорів, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

Умови цих договорів викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року). Загальна кількість відвантажуваного товару може відрізнятись від кількості, передбаченої додатковою угодою, але не більше +10 %. Сторони укладають акти прийому-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару. Сторони можуть укладати акти прийому-передачі товару, що переданий протягом визначеного в такому акті періоду часу.

Покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому - передачі або інших документів.

На виконання умов договору №01/10 від 01.04.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №140430000000035 від 01.04.2014р., в якій зазначено що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.04.2015 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №140430000000035 від 30.04.2014р. відповідно до якого кількість ТМЦ становить 63.450 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 1176363,00 грн.

Також зазначене підтверджується податковою накладною №35 від 30.04.2014 року.

На виконання умов договору №01/54 від 01.04.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №140430000000146 від 01.04.2014р., в якій зазначено що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.04.2015 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №140430000000146 від 30.04.2014р. відповідно до якого кількість ТМЦ становить 20.022 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 328360,88 грн.

Також зазначене підтверджується податковою накладною №144 від 30.04.2014 року.

На виконання умов договору №10/13 від 10.04.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №140430000000207 від 10.04.2014р., в якій зазначено що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.04.2015 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №140430000000207 від 30.04.2014р. відповідно до якого кількість ТМЦ становить 4.598 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 85522,80 грн.

Також зазначене підтверджується податковою накладною №207 від 30.04.2014 року.

На виконання умов договору №22/39 від 22.04.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №140430000000120 від 22.04.2014р., в якій зазначено що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.04.2015 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №140430000000120 від 30.04.2014р. відповідно до якого кількість ТМЦ становить 4.618 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 87741,98 грн.

Також зазначене підтверджується податковою накладною №119 від 30.04.2014 року.

На виконання умов договору №04/2 від 04.04.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №140430000000241 від 04.04.2014р., в якій зазначено що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.04.2015 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №140430000000241 від 30.04.2014р. відповідно до якого кількість ТМЦ становить 45.055 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 755748,14 грн.

Також зазначене підтверджується податковою накладною №242 від 30.04.2014 року.

На виконання умов договору №15/2 від 15.04.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №140430000000038 від 15.04.2014р., в якій зазначено що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.04.2015 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №140430000000038 від 15.04.2014р. відповідно до якого кількість ТМЦ становить 217.518 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 4078462,50 грн.

На виконання умов договору №15/8 від 15.04.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №140430000000164 від 30.04.2014р., в якій зазначено що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.04.2015 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №140430000000164 від 15.04.2014р. відповідно до якого кількість ТМЦ становить 533.392 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 10108524,76 грн.

На виконання п.3 зазначених вище договорів позивач надає сертифікати відповідності.

Розрахунок між позивачем та контрагентом за зазначеними договорами здійснювався відповідно до платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи.

На виконання умов договору листами ТОВ "Праус" повідомило ТОВ "Еліт Нафта", що нафтопродукти, придбані ТОВ "Еліт Нафта" знаходяться на позабалансовому зберіганні в ПАТ "Дніпронафтпродукт", у якого можуть бути отримані в будь який час (т.3 а.с. 39-143).

Щодо господарських відносин між ТОВ "Еліт Нафта" (покупець) та ТОВ "ОСОБА_3 Петролеум" (постачальник), суд зазначає наступне.

Так між сторонами за квітень 2014 року були укладені наступні договори поставки, а саме:

- договір поставки №22/14-П від 27.03.2014 року;

- договір поставки №92/14-П від 19.04.2014 року;

-договір поставки №78/14-П від 15.04.2014 року;

- договір поставки №49/14-П від 11.04.2014 року.

Враховуючи той факт, що зазначені вище договори є типовими, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 зазначених договорів, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити газ вуглеводневий скраплений марки СПБТ, надалі по договору - товар. Одиниця виміру товару - метрична тонна.

Асортимент, кількість, ціна, вартість товару визначається сторонами в додаткових угодах до договорів.

У п.3 зазначених вище договорів, прописані способи виконання зазначених вище договорів. Умови поставки - склад покупця (АЗС). Допускається постачання товару кількома партіями. Місця поставки для кожної партії товару узгоджується за домовленістю сторін. Строк поставки для кожної партії товару визначається сторонами у відповідній додатковій угоді до договору. Виконання зобов'язань за даними договорами підтверджується належним чином оформленими та підписаними сторонами видатковими накладними або іншими документами, які є невід'ємною частиною договорів.

Щодо розрахунків, то в п.4 зазначених договорів вказано, що покупець зобов'язаний провести оплату за фактично поставлений товар (в сумі, що визначена згідно видаткових накладних або інших документів, які є невід'ємною частиною договорів) протягом 10 банківських днів, з дати отримання вимоги постачальника про оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, або іншим способом погодженим між сторонами, що не суперечать чинному законодавству.

Якісь товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 4047-2001 і повинна бути підтверджена паспортом якості виробника.

Приймання-передача товару здійснюється відповідно до інструкції, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 року № 332 (далі - Інструкція), а також відповідно до умов цих договорів, додаткових угод до них та специфікацій.

На виконання умов договору поставки №92/14-П від 19.04.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду № 140430000000036 від 19.04.2014 року та № 140430000000036/1 від 19.04.2014 року, відповідно до якої продавець зобов'язується поставити на умовах (АЗС покупця), а покупець прийняти визначені у додатковій угоді до договору поставки нафтопродукти.

Перехід товару від постачальника до покупця підтверджується актом № 140430000000036 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 168.820 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 2025840,00 грн.

Реальність здійснення господарської операції підтверджується також податковою накладною №71 від 30.04.2015 року та реєстрами ТТН на постачання скрапленого газу.

На виконання умов договору поставки №78/14-П від 15.04.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду № 140430000000034 від 15.04.2014 року та № 140430000000034/1 від 15.04.2014 року, відповідно до якої продавець зобов'язується поставити на умовах (АЗС покупця), а покупець прийняти визначені у додатковій угоді до договору поставки нафтопродукти.

Перехід товару від постачальника до покупця підтверджується актом № 140430000000034 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 72.690 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 865011,29 грн.

Реальність здійснення господарської операції підтверджується також податковою накладною №69 від 30.04.2015 року та реєстрами ТТН на постачання скрапленого газу.

На виконання умов договору поставки №49/14-П від 11.04.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду № 140430000000033 від 11.04.2014 року та № 140430000000033/1 від 11.04.2014 року, відповідно до якої продавець зобов'язується поставити на умовах (АЗС покупця), а покупець прийняти визначені у додатковій угоді до договору поставки нафтопродукти.

Перехід товару від постачальника до покупця підтверджується актом № 140430000000033 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 39.000 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 448499,84 грн.

Реальність здійснення господарської операції підтверджується також податковою накладною №67 від 30.04.2015 року та реєстрами ТТН на постачання скрапленого газу.

На виконання умов договору поставки №10/14-П від 27.03.2014 року, сторонами було укладено додаткові угоди. відповідно до якої продавець зобов'язується поставити на умовах (АЗС покупця), а покупець прийняти визначені у додатковій угоді до договору поставки нафтопродукти.

Перехід товару від постачальника до покупця підтверджується актом № 140430000000032 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.04.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 127.100 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 1357554,59 грн.

Реальність здійснення господарської операції підтверджується також податковими накладними від 30.04.2015 року, видатковими накладними та реєстрами ТТН на постачання скрапленого газу.

Якість товару підтверджують сертифікати відповідності.

Розрахунки між сторонами здійснювалися відповідно до платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи (т.3 а.с.144-250, т. 4 а.с.1-72).

Щодо господарських відносин між ТОВ "Еліт Нафта" (покупець) та ТОВ "Барилит Плюс" (постачальник), суд зазначає наступне.

Так між сторонами за травень 2014 року були укладені наступні договори поставки, а саме:

- договір поставки нафтопродуктів №01/12-НП від 01.05.2014 року;

- договір поставки нафтопродуктів №01/66-НП від 01.05.2014 року;

- договір поставки нафтопродуктів №21/31-НП від 21.05.2014 року;

- договір поставки нафтопродуктів №21/9-НП від 21.05.2014 року;

- договір поставки нафтопродуктів №01/12-НП від 01.05.2014 року.

Враховуючи той факт, що зазначені вище договори є типовими, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 зазначених договорів, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Номенклатура, якість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договорів, які є невід'ємною частиною договорів.

У п.2 зазначених вище договорів, прописані обов'язки сторін, а саме: передати покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цих договорів за умови оформлення відповідних актів приймання-передачі або інших документів, які є невід'ємною частиною договорів. Під час передачі нафтопродуктів постачальник за вимогою покупця надає копії сертифікатів відповідності на нафтопродукти.

Якість товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу-виробника товару.

П. 4 визначені умови поставки, за якими поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договорів. Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договорів, на умовах: EXW - резервуари нафто баз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

Умови цих договорів викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року). Загальна кількість відвантажуваного товару може відрізнятись від кількості, передбаченої додатковою угодою, але не більше +10 %. Сторони укладають акти прийому-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару. Сторони можуть укладати акти прийому-передачі товару, що переданий протягом визначеного в такому акті періоду часу.

Покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому - передачі або інших документів.

На виконання умов договору №01/12-НП від 01.05.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №140531000000026 від 01.05.2014 року, в якій зазначено що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.05.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №140531000000026 від 31.05.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 727.439 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 13629798,92 грн.

На виконання умов договору №01/66-НП від 01.05.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №140531000000139 від 01.05.2014 року, в якій зазначено що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.05.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №140531000000139 від 31.05.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 724.743 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 12320633,90 грн.

На виконання умов договору №21/31-НП від 21.05.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №140531000000178 від 21.05.2014 року, в якій зазначено що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.05.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №140531000000178 від 31.05.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 21.286 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 376762,20 грн.

На виконання умов договору №21/9-НП від 21.05.2014 року, сторонами було укладено додаткову угоду №140531000000028 від 21.05.2014 року, в якій зазначено що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.05.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №140531000000028 від 31.05.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 399.814 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 7581549,19 грн.

Реальність здійснення господарських операцій підтверджується податковими накладними.

На виконання п.3 зазначених вище договорів позивач надає сертифікати та паспорта якості.

Розрахунки між сторонами за нафтопродукти проводились, що в свою чергу підтверджується наступними платіжними дорученнями.

На виконання умов договору листами ТОВ "Барилит Плюс" повідомило ТОВ "Еліт Нафта", що нафтопродукти, придбані ТОВ "Еліт Нафта" знаходяться на позабалансовому зберіганні в ПАТ "Дніпронафтпродукт", у якого можуть бути отримані в будь який час (т.4 а.с.74-102).

01.06.2014 р. між Позивачем, ТОВ "Еліт Нафта" (в якості покупця) та ТОВ "Талис Плюс" (в якості постачапьника) був укладений письмовий правочин у формі договору поставки №01/06-120, предметом якого є поставка нафтопродуктів. Між сторонами була укладені додаткові угоди №14063000000063 від 01.06.2014 р. до вищевказаного Договору. Листом від 01.06.2014 р. №22/06-ТП ТОВ "Талис Плюс" повідомив Позивача про те, що нафтопродукти, які придбані Позивачем за вищевказаним Договором знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть буги отримані в будь-який час.

В межах згаданого правочинну був складений акт №140631000000063 приймання - передачі нафтопродуктів від 30.06.2014 р. до вищевказаного договору на суму 29483 781,70 грн., в т.ч. ПДВ 4 913 963,62 грн.

ТОВ "Талис Плюс" було надано позивачу податкову накладну №62 від 30.06.2014 р. на суму 29 483 781,70 грн., в т.ч. ПДВ 4 913 963,62 грн.

Суми податку на додану вартість за вищевказаними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за червень 2014 року.

Оприбуткування по бухгалтерському рахунку підтверджується оборотно-сальдовими відомостями за червень 2015 р.

Крім того, ТОВ "Талис Плюс" було надано позивачу паспорта якості та сертифікати відповідності на нафтопродукти (т.4 а.с.129-137).

01.07.2014 р. між Позивачем, ТОВ "Еліт Нафта" (в якості покупця) та ТОВ "Антарес" (в якості постачальника) був укладений письмовий правочин у формі договору поставки №ДГ-0107-13, предметом якого є поставка нафтопродуктів.

Між сторонами була укладена додаткова угоди №140731000000026 від 01.07.2014 р. до вищевказаного договору.

Листом від 01.07.2014 р. №26/07-А ТОВ "Антарес" повідомив Позивача про те, що нафтопродукти, які придбані Позивачем за вищевказаним Договором знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт" та можуть бути отримані в будь-який час.

В межах згаданого правочину був складений акт №140731000000026 приймання - передачі нафтопродуктів від 31.07.2014 р. до вищевказаного договору на суму 9 599 419,22 грн., в т.ч. ПДВ 1 599 903,20 грн. ТОВ "Талис Плюс" було надано позивачу податкову накладну №28 від 31.07.2014 р. на суму 9 599 419,22 грн., в т.ч. ПДВ 1 599 903,20 грн.

Суми податку на додану вартість за вищевказаними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за липень 2014 року.

Оприбуткування по бухгалтерському рахунку підтверджується оборотно-сальдовими відомостями за липень 2015 р. Крім того, ТОВ "Антарес" було надано позивачу паспорта якості та сертифікати відповідності на нафтопродукти (т.4 а.с.138-154).

Суд встановив, що зазначені документи первинного обліку в повній мірі підтверджують реальність проведення господарської операції та спростовують висновки контролюючого органу щодо нереальності проведення господарської операції між позивачем та конрагентами.

Транспортування нафтопродуктів від контрагентів до ТОВ "Еліт Нафта" не відбувалося, адже і в контрагентів, і в позивача були укладені договори зберігання із ПАТ "Дніпронафтопродукт".

Так, зберігання нафтопродуктів ТОВ "Еліт Нафта" здійснювалось відповідно до договору зберігання, укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Дніпронафтопродукт".

Враховуючи той факт, що на момент укладання договорів поставки та додаткових угод до них, у контрагентів були в наявності нафтопродукти, які вже перебували на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт", то була відсутня необхідність у їх транспортування. Таким чином право власності на нафтопродукти від контрагентів до ТОВ "Еліт Нафта" переходило на підставі договорів поставки, додаткових угод, актів приймання-передачі. Крім того, ПАТ "Дніпронафтопродукт" листами від контрагентів був повідомлений про перехід права власності на нафтопродукт.

Відповідно до п. 14.5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 встановлено, що приймання нафти і нафтопродуктів, які не належать підприємству, також відображається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП.

Згідно з п.6.1 Зберігання нафтопродуктів Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 встановлено, що на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною. Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 м 3, ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.

Відповідно до п.1 договору зберігання №2607/10-6 від 26.07.2010 р., зберігач зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші ТМЦ, які передаються поклажодавцем, і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою.

Зберігач зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності товару. Своєчасно проводити відпуск товарів поклажодавцю згідно умов визначених в договорі, після отримання від поклажодавця заявок та всіх документів необхідних для відвантаження.

Оплата послуг поклажодавцем здійснюється щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок зберігача на підставі відписаних сторонами актів виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами таких актів.

Вартість послуг зі зберігання визначається в протоколах узгодження ціни та зберігання, які є невід'ємною частиною цього договору. Вартість додаткових послуг за договором узгоджується сторонами та фіксується окремою угодою.

З метою перевезення власних нафтопродуктів зі складів ПАТ "Дніпронафтопродукт", позивачем укладені наступні договори перевезення. А саме договір №Е03/13 перевезення вантажів від 18.03.2013 р. з ТОВ "ЕКО-ВЕЙ"; Договір №100 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 28.11.2012 р. з ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс".

Реальність здійснення перевезення також підтверджується ТТН.

Придбаний Товар у вищезазначених контрагентів, в подальшому позивачем реалізовано через мережі АЗС (АГЗС). Так. В квітні 2014 року відповідно до договорів оренди (суборенди) у користуванні позивача перебувало 28 АЗС (АГЗС), що підтверджується реєстром договорів оренди АЗС. Який надається до матеріалів справи. Крім того, у вказаний період у трудових відносинах з Позивачем середньооблікова штатна чисельність працюючих становила 281 осіб.

Всі зміни майнового стану позивача відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Суд зазначає, що досліджені у судовому засіданні документи бухгалтерського та податкового обліку, податкові накладні, що складені контрагентами позивача, відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, тобто є такими, що не викликають сумнівів щодо їх юридичної сили та доказовості та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

За таких обставин, суд дійшов висновку про дотримання позивачем вимог чинного законодавства при формуванні податкового кредиту на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, та про необґрунтованість висновків акту перевірки про завищення позивачем суми податкового кредиту за 2014 року.

Підставою для висновків викладених в актах перевірок слугували висновки з акту №1609/26-55-22-08/38544588 від 10.06.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ОСОБА_3 Петролеум" (податковий номер 38544588) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року", акту №2022/04-66-22-03/38361609 від 24.07.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Барилит Плюс" (код ЄДРПОУ 38361609) від час здійснення господарських відносин з контрагентами за травень 2014 року", акту №750/04-62-22-3/38361594 від 22.07.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Таліс Плюс" (код ЄДРПОУ 38361594) щодо підтвердження реальність здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2014 року", акту № 175/04-61-22-2/31037491 від 21.08.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Антарес" (код ЄДРПОУ 31037491) з питань документального підтвердження господарських відносин за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року", акту№627/37276126 від 11.06.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Праус" (код ЄДРПОУ 37276126) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року" (т.1 а.с. 151-155, 181-196, 220-239).

З системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232 "Про порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", а також "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 вбачається, що зустрічна звірка не є перевіркою і полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В той же час, положеннями п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п.п. 4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011р. за №236 визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Крім того, Додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами держаної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.06.2011 р. №236 чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким не передбачена можливість висновку щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків. При цьому, іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, у спірних взаємовідносинах не передбачено.

Таким чином суд дійшов висновку, що за висновками акту зустрічної звірки не може встановлюватися факт реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Приписами ч.2 ст.8 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини" 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Аналізуючи положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що дії контролюючого органу щодо складання податкових повідомлень-рішень №0000572202 від 09.10.2014 року, №0000612202 від 07.11.2014 року, №0000042201 від 15.01.2015 року, прийняті Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області є неправомірними.

Щодо інших позовних вимог, суд зазначає наступне.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Саме така правова позиція викладена Верховним судом України у постанові від 9 грудня 2014 року по справі №21-511а14.

Враховуючи ст. 69, 70 КАС України, суд приходить до висновку, що в судовому засідання суб'єктом владних повноважень було доведено правомірність інших дій.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Нафта" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування рішень, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000572202 від 09.10.2014 року, №0000612202 від 07.11.2014 року, №0000042201 від 15.01.2015 року, прийняті Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Нафта" (код ЄДРПОУ 37151670) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп..

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст складено 06.11.2015 року.

Суддя Полях Н.А.