Ухвала

від 03.11.2015 по справі 816/4123/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2015 р.Справа № 816/4123/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2015р. по справі № 816/4123/15

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Приватного підприємства "Біо-Актив" , Приватного підприємства "БІОАКТИВ" , Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП Лангора" , Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області третя особа Приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Васильченко О.Б.

про визнання правочинів недійсними, зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить:

- визнати недійсними договори ВТА № 949392, ВТА №949393, ВТА949394 від 29.11.2012, що укладені між ПП "Біо - Актив" (код ЄДРПОУ 30446633) та ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" (код ЄДРПОУ 37895679) купівлі - продажу будівлі та споруди автозаправної станції № 1 за адресою: проспект 50 річчя Жовтня, 97, м. Кременчук, Полтавської області;

- визнати недійсними договори ВРХ № 961293, ВРХ № 961294 від 26.10.2012, що укладені між ПП "Біо - Актив" (код ЄДРПОУ 30446633) та ПП "БІОАКТИВ" (код ЄДРПОУ 37895679) купівлі - продажу стаціонарної автозаправної станції по вул. Шкільній, 2а, с. Мала Коханівка, Кременчуцького району, Полтавської області;

- застосувати наслідки нікчемності правочинів, а саме: зобов'язати ПП "Біо - Актив" все одержане ним за недійсними правочинами ВТА № 949392, ВТА №949393, ВТА949394 від 29.11.2012 повернути ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" (код ЄДРПОУ 37895679), а одержане останнім стягнути в дохід держави;

- застосувати наслідки нікчемності правочинів, а саме: зобов'язати ПП "Біо - Актив" все одержане ним за недійсними правочинами ВРХ № 961293, ВРХ № 961294 від 26.10.2012 повернути ПП "БІОАКТИВ" (код ЄДРПОУ 37895679), а одержане останнім стягнути в дохід держави;

- зобов'язати Реєстраційну службу Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області скасувати запис від 19.12.2012 про визнання права власності на будівлі та споруди автозаправної станції № 1 за адресою: проспект 50 річчя Жовтня, 97, м. Кременчук, Полтавської області за ТОВ "ВТП ЛАНГОРА" (код ЄДРПОУ 37895679) та скасувати запис від 19.11.2012 про визнання права власності на стаціонарну автозаправну станцію по вул. Шкільній, 2а, с. Мала Кохнівка, Кременчуцького району, Полтавської області за ПП "БІОАКТИВ" (код ЄДРПОУ 37895679).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2015р. відмовлено у відкритті провадження у справі.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з приписів п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначив, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір зводиться до вирішення загальних питань про правомірність дій суб'єктів господарювання в ході укладення та виконання господарських договорів і не стосується питань сплати, за наслідками укладення таких договорів, податків чи обов'язкових платежів, а отже, не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно ч.2 ст. 4 КАС України, поширюється на всі публічно правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 4 частини 1 статті 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно п. 7 ч. 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Так, контроль за дотримання платниками податків вимог Податкового законодавства, відповідно до норм Податкового кодексу України, покладено на органи державної податкової служби.

Функції органів контролюючих органів визначено статтею 19-1 Податкового кодексу України.

У відповідності до підпункту 19-1.1.2. вказаної статті, контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; згідно з підпунктом 19-1.1.35. - вживають заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству; відповідно до 19-1.1.45. звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в процесі здійснення своїх повноважень, Кременчуцькою ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області виявлено порушення платником податків вимог Податкового законодавства, а саме: укладання відповідачами правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, у зв`язку з чим, податковий орган звернувся до суду про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків нікчемного правочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до п.п. 20.1.30 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

На підставі наведеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки у даному випадку наявні усі ознаки справи адміністративної юрисдикції.

Отже, враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2015р. по справі № 816/4123/15 скасувати.

Справу направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи .

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 09.11.2015 р.