Постанова

від 21.10.2015 по справі 925/2230/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2015 р. Справа№ 925/2230/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

за участі представників:

прокурор: Скляр Д.Ю. - посв. № 029382 від 01.10.2014

від відповідача-1: Вовк С.М. - представник

від відповідача-2: Воробйов А.В. - представник

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.02.2015 року у справі № 925/2230/14 (Суддя Потапенко В.В.)

за позовом Черкаського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері

до 1) Свидівоцької сільської ради

2) Приватного підприємства «Коваль ВН»

треті особи на стороні позивача:

1) Державна інспекція сільського господарства у Черкаській області

2) Черкаське регіональне управління водних ресурсів Дніпровського басейного управління

про визнання незаконними та скасування рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.02.2015 року у справі № 925/2230/14 у задоволенні позовних вимог Черкаського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Господарського суду Черкаської області, заступник прокурора Черкаської області звернувся до Київського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 19.02.2015 року у справі № 925/2230/14 та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги прокурора задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають дійсним обставинам справи, а судом невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Третя особа-2 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду подала заяву про розгляд справи без участі її представника, оскільки третьою особою-2 вже було подано пояснення по суті спору.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у зв'язку з виходом суддів Іоннікової І.А. та Тищенко О.В., які входять до постійного складу судової колегії, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючого судді Тарасенко К.В. суддів: Іоннікова І.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючого судді Тарасенко К.В. суддів: Іоннікова І.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 розгляд справи відкладено на 21.10.2015, зобов'язано прокуратуру надати до наступного судового засідання докази, що спірна земельна ділянка перебувала в державній власності на момент укладання Договору оренди з відповідачем-2.

У судове засідання 21.10.2015 представники третьої особи-1 та третьої особи-2 не з'явились, представник третьої особи-1 про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, враховуючи подане третьою особою-2 клопотання про розгляд справи без участі її представника, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представників третьої особи-1 та третьої особи-2.

Представник прокуратури вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 не виконав, доказів, що спірна земельна ділянка перебувала в державній власності на момент укладання Договору оренди з відповідачем-2, не надав.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечували, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Свидівоцької сільської ради від 16.04.2010 №39-27 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Коваль В.Н.» та надання земельної ділянки під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2, 8618 га ПП «Коваль ВН» під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу, що знаходиться по вулиці Дахнівській в межах населеного пункту с. Свидівок Черкаського району та надано відповідачу 2 земельну ділянку в межах населеного пункту села Свидівок по вул. Дахнівській площею 2,8618 га, за рахунок земель загального користування (зелені насадження) в довгострокову оренду на 49 років.

27.04.2010 року між Свидівоцькою сільською радою (орендодавець) та ПП «Коваль ВН» (орендар) укладено договір оренди землі (надалі - Договір), який 12.05.2010 року зареєстрований у Черкаському міськрайонному відділі регіональної філії ДП «Центр ДЗК за №041079600005.

Відповідно до умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу за рахунок земель загального користування, яка знаходиться в адмінмежах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок, вул. Дахнівська загальною площею 2, 8618 га (зелені насадження).

Умовами п.п. 15, 16 Договору погоджено, що земельна ділянка передається в оренду під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу без зміни її цільового призначення. Цільове призначення земельної ділянки - землі рекреаційного призначення. За функціональним призначенням - під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу.

12.05.2010 спірна земельна ділянка була передана відповідачу-2 згідно акту приймання-передачі земельної ділянки.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 04.02.2010 року, складену міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області, спірна земельна ділянка знаходиться в адмінмежах Свидівоцької сільської ради.

У проекті землеустрою вказано, що межа та площа земельної ділянки, що проектується до відведення в оренду на 49 років відповідачу-2 визначені згідно з генпланом, погодженим головним архітектором Черкаської області, розроблено містобудівне обґрунтування по розміщенню культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу, земельна ділянка розташована в північно-східній частині землекористування Свидівоцької сільської ради, з усіх сторін межує з землями загального користування Свидівоцької сільської ради. Відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі земельна ділянка віднесена до земель загального користування (код цільового використання - 1.17 рекреаційне призначення).

Проект землеустрою погоджений відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської райдержадміністрації, Управлінням Держкомзему у Черкаському районі, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, службою охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаською райсанепідстанцією.

Проект землеустрою також був погоджений Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів (висновок від 12 жовтня 2009 року за №651) при умові:

-земельна ділянка надається у тимчасове користування;

-забороняється здійснення проектів господарської ті іншої діяльності без оцінки їх впливу на водойми;

-дотримуватись вимог статей 88,89 Водного кодексу та статті 59 Земельного кодексу щодо господарювання в прибережних захисних смугах річок та водойм;

-дотримуватись статей 98,99 Водного кодексу України щодо введення в дію підприємств, споруд та інших об»єктів, що впливають на стан вод. Забороняється скидання у водні об»єкти відходів і сміття;

Забороняється розміщення будь-яких споруд в межах Будище-Свидівської захисної дамби. При необхідності виконання ремонтних робіт повинен бути забезпечений доступ до гідроспоруди;

-не перешкоджати доступ громадян до води та вільного проходу по береговій зоні;

-проведення будь-яких робіт повинно здійснюватися після розробки проекту, погодження в установленому порядку та отримання відповідного дозволу;

-капітальне будівництво забороняється;

-користування здійснювати тільки відповідно до цільового призначення;

-забороняється зміна цільового призначення, відчуження та передача в суборенду.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором не надано належних та допустимих доказів того, що якась із вказаних умов була порушена відповідачем-2.

У висновку зазначено, що земельна ділянка розташована в адмінмежах Свидівоцької сільської ради в межах населеного пункту с. Свидівок.

Згідно акту погодження розташування земельної ділянки від 25 квітня 2008 року вона розташована в північно-східній частині Свидівоцької сільської ради. Акт погоджено всіма вищеназваними службами.

Положеннями ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та договором оренди.

Згідно з ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем, який укладається в письмовій формі.

У відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частина 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його недійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України «Про оренду землі»).

Нормами ст.2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання угоди недійсною.

З огляду на вищевикладене, судом у процесі судового розгляду справи не встановлені обставини, які б давали підстави для скасування рішення Свидівоцької сільської ради від 16.04.2010 року №39-27 та визнання недійсним спірного договору оренди землі.

Спірний договір оренди землі, укладений сторонами у письмовій формі, на підставі рішення належного органу виконавчої влади - орендодавця (відповідача 1), прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, пройшов державну реєстрацію у встановленому законом порядку, а тому за змістом ст.ст.210, 640 ЦК України, ст.ст.18, 20 ЗУ «Про оренду землі» (у редакції на дату укладення спірного договору оренди землі), є укладеним і набрав чинності.

З матеріалів справи вбачається, що спірний договір виконується належним чином, земля використовується за цільовим призначенням, сплачується орендна плата, заборгованість з орендної плати за землю відсутня, орендарем не порушуються умови, викладені у висновках контролюючих органів до проекту землеустрою. Ефективність використання землі не перевірялась ні прокурором, ні іншими контролюючими органами.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірному Договорі наявні всі передбачені законом істотні умови і відповідно законні підстави для його визнання недійсним з причини невідповідності договору нормам чинного законодавства відсутні. Свидівоцька сільська рада на момент укладання договору мала необхідні повноваження для вчинення дій, направлених на передачу земельної ділянки в оренду і для видачі спірного рішення та укладення Договору оренди земельної ділянки. Спірний Договір відповідає вимогам чинного законодавства щодо дотримання його письмової форми та державної реєстрації.

Щодо посилань відповідача-2 на пропуск прокуратурою строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Наслідки спливу позовної давності, відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, тобто порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску позовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність факту порушення права, заява про сплив строку позовної давності, яка міститься у відзиві на позовну заяву, не застосовується.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга Заступника прокурора Черкаської області є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 19.02.2015 року по справі № 925/2230/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 925/2230/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко