Постанова

від 05.11.2015 по справі 916/2602/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2015 р.Справа № 916/2602/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.

Суддів: Журавльова О.О., Головея В.М.,

при секретарі судового засідання Максиміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача - не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дорлідер»

на рішення господарського суду Одеської області від 19 серпня 2015 року

по справі № 916/2602/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Матрікс-ВП-3»

до Приватного підприємства «Дорлідер»

про стягнення 256 110,77 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Матрікс-ВП-3» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Дорлідер» 256 110,77 грн., з яких 146 023,02 грн. основної заборгованості за виконані роботи за договором субпідряду №15/10-1 від 15.10.2013 року, а також 104023,80 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 6060,95 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19 серпня 2015 року по справі № 916/2602/15 (суддя Шаратов Ю.А.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства „ДорлідерВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Матрікс-ВП-3В» заборгованість у розмірі 146 023,02 грн., 104 017,05 грн. - суму інфляційних втрат, 6 060,95 грн.- 3% річних.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Стягнуто з Приватного підприємства „ДорлідерВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Матрікс-ВП-3В» витрати на сплату судового збору у розмірі 5 122,22 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що позивачем виконані підрядні будівельні роботи на загальну суму 147 498,00 грн., що підтверджується ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року № 1 за формою № КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2014 року № КБ-3, підписаними Відповідачем без жодних зауважень, а тому, з урахуванням пункту 2.5 Договору від 15.10.2013, суд дійшов висновку, що сума боргу Відповідача складає 146 023,98 грн. (147 498,00 - (147 498,00 Х 1% = 1 474,98) = 146 023,02).

Також судом перевірено розрахунок інфляційних витрат та 3% річних та скореговано суму з урахуванням положень чинного законодавства (а саме зменшено суму інфляційних втрат на 9,75 грн.)

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне підприємство «Дорлідер» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати повністю та прийняти рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Матрікс-ВП-3» відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що в порушення норм процесуального права судом розглянуто справу за відсутності представника відповідача, оскільки відповідач кореспонденції не отримував, керівник відповідача у відповідних повідомленнях не розписувався, та нікого не уповноважував отримувати цю кореспонденцію.

Повідомлення, що містяться в матеріалах справи про отримання кореспонденції суду, не є належними доказами повідомлення саме відповідача, оскільки не містять жодного підпису посадових осіб підприємства.

По суті спору апелянт зазначав, що підписи керівника відповідача, що містяться у вищевказаних доказах, не належать директору ПП «Дорлідер» - ОСОБА_3, тому просив призначити по справі почеркознавчу експертизу для з'ясування приналежності підпису на договорі та актах за формами КБ-2 та КБ-3.

Крім того, скаржник зауважував, що роботи по предмету договору повинні завершитись до 31.12.2015 року, а акт КБ-2 підписано лише 08.01.2015 року, тобто не в передбачений договором строк, а тому у відповідача не виникло обов'язку проводити оплату відповідно до умов договору.

Також апелянт не погодився з розрахунком 3% річних, зазначивши, що позивач при здійсненні розрахунку помилково розрахував річні.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.10.2013 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір субпідряду № 15/10-1 /а.с. 10-11/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.4, 2.5, 4.1 Договору від 15.10.2013 субпідрядник (Позивач) зобов'язався виконати власними силами та засобами поточний середній ремонт автомобільної дороги державного Н-11 Дніпропетровськ - Миколаїв (через кривий Ріг) км 265 + 663 - 268 + 663, а генпідрядник зобов'язався прийняти і здійснити оплату цих робіт.

Договірна ціна обґрунтовується розрахунками і відображається у ОСОБА_2 виконаних робіт, які оформляються і підписуються сторонами договору.

Генпідрядник при проведенні розрахунків за даним договором з субпідрядником утримує 1% від вартості субпідрядних робіт на покриття витрат генпідрядника, пов'язаних із виконанням зобов'язань щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією, координації дій субпідрядників при виконанні робіт, приймання виконаних субпідрядником робіт та інше.

Розрахунки за виконанні роботи з субпідрядником здійснюються генпідрядником на протязі 3-х днів після підписання акту виконаних робіт.

На виконання договору, позивач виконав підрядні будівельні роботи на загальну суму 147 498,00 грн., що підтверджується ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року № 1 за формою № КБ-2в (а.с. 12 - 13) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2014 року № КБ-3 (а.с. 14), підписаними представниками сторін без жодних зауважень та скріплені печатками підприємств.

В свою чергу, відповідач виконані роботи не сплатив, отже, посилаючись на неоплату відповідачем виконаних робіт, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів за підрядні роботи, розмір яких, з урахуванням пункту 2.5 Договору від 15.10.2013, складає 146 023,98 грн. (147 498,00 - (147 498,00 Х 1% = 1 474,98) = 146 023,02), а також інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на цю суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 837, 838 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із приписами ст.875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта; до договору будівельного підряду застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічні положення містяться в ч. 1, ч. 7 ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за виконані позивачем підрядні роботи, оскільки підставою для стягнення цих коштів являється акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за січень 2014 року форми №КБ-2в, підписаний обома сторонами без зауважень.

Відповідно до вказаного акту, позивачем виконані роботи вартістю 147498,00 грн., а з урахуванням пункту 2.5 Договору від 15.10.2013, до стягнення з відповідача підлягає сума у розмірі 146 023,98 грн. (147 498,00 - (147 498,00 Х 1% = 1 474,98) = 146 023,02).

При цьому, відповідачем не заявлено вчасно про недоліки, допущені при виконанні робіт позивачем, акт підписано без зауважень, тому судова колегія доходить висновку про відсутність підстав для звільнення від грошового зобов'язання.

Доводи апелянта про не підписання договору судова колегія відхиляє, вважає їх спробою затягування судового процесу та зловживанням своїми правами, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме договором субпідряду від 15.10.2013, актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 08.01.2014 року, довідкою про вартість виконаних робіт за січень 2014 року, з підписом директора ОСОБА_3, та скріплених печаткою підприємства, без зазначення будь-яких зауважень. При цьому, всі документи скріплені печатками підприємства, яке несе відповідальність за використання печатки. Доказів втрати печатки стороною не надано.

За таких обставин, судова колегія відхиляє клопотання апелянта про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі з огляду на безпідставність та необґрунтованість, оскільки заявлене клопотання заявлено без дотримання вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.1998р. №705/3145.

Доводи скаржника про неотримання судових документів спростовуються наступним.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження ПП «Дорлідер» знаходиться за адресою: 67560, Одеська обл., Комінтерновський р-н, сільрада Красносільська, Цілісний майновий комплекс, 21 км Старокиївського шосе,30 «А».

Таку ж саму адресу зазначено в договорі субпідряду № 15/10-1 від 15.10.2013, в кінці якого сторони узгодили своє місцезнаходження.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"); порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей названого реєстру визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2013 N 1556/5 (з подальшими змінами).

Пунктом 3.9.1 Постанови визначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, враховуючи викладене, оскільки всю судову кореспонденцію було направлено за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв'язку, а з поштових повідомлень (а.с.18,31) вбачається, що кореспонденцію отримано, судова колегія вважає, що адресат несе персональну відповідальність за отримання поштової кореспонденції за адресою свого місцезнаходження.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що представник відповідача за довіреністю від 01.08.2015 року ОСОБА_2 знайомилась з матеріалами справи та знімала усі необхідні копії з матеріалів справи 10.08.2015 року, що підтверджується її підписом (а.с.32).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, а також ознайомлений з матеріалами справи, а тому усі доводи про необізнаність з судовим процесом судом не приймаються.

Доводи апелянта про недотримання позивачем строків виконання робіт судова колегія відхиляє з наступних підстав.

Відповідно до п. 4.2.10. «ПРО 218-148:2011.Порядку контролю якості дорожньої розмітки», затвердженого наказом № 372 від 24.10.2011р. Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор). відповідно якого Замовник робіт зобов'язаний забезпечити контроль виконання робіт, візуальне обстеження, контроль коефіцієнтів яскравості та світлоповернення нанесеної горизонтальної дорожньої розмітки на автомобільних дорогах державного значення через один місяць після її влаштування згідно СОУ 45.2-00018112-018.

Додатково п. 5.3. СОУ 45.2-00018112-018 встановлено, «що контроль коефіцієнта яскравості там коефіцієнта світлоповернення розмітки повинен проводитися в процесі влаштування розмітки. Вимірювання коефіцієнта яскравості та коефіцієнта світло повернення при прийманні виконаних робіт і нанесення розмітки повинні здійснюватися не раніше ніж через 15 днів після її нанесення» .

Таким чином, з урахуванням вище зазначених вимог, підписання замовником робіт акту виконаних робіт в січні 2014 року є правомірним та не являється порушенням термінів, встановлених договором.

Судова колегія здійснила перерахунок 3% річних, що оскаржувалось апелянтом, та встановила вірність суми, стягнутої оскаржуваним рішенням, відповідно до розрахунку, викладеного судом першої інстанції.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.99, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дорлідер» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 19 серпня 2015 року по справі № 916/2602/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 09.11.2015 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.М. Головей

Суддя О.О. Журавльов